ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.12.2019Справа № 910/15166/19
За позовом Приватного акціонерного товариства "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент"
про визнання договору недійсним
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін: не викликались.
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент" про визнання договору недійсним відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.11.2019 р. було відкрите провадження у справі, враховуючи категорію спору судом було вирішене питання про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
05.12.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про відвід судді Пінчука В.І. від розгляду справи № 910/15166/19.
Під час судового засідання 05.12.2019 р. представником відповідача був заявлений відвід судді Пінчуку В.І. у зв'язку із наявністю сумнівів у його неупередженості, оскільки суддя відмовив у задоволенні клопотання останнього про розгляд вказаної справи у порядку загального позовного провадження.
Згідно положень ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2019 за наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент" суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з огляду на що провадження у справі було зупинено, а матеріали справи № 910/15166/19 передано для вирішення питання щодо визначення складу суду для розгляду заяви про відвід судді Пінчука В.І.
За наслідками проведення автоматизованого розподілу справи № 910/15166/19, визначено суддю Усатенко І.В. для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент" про відвід судді Пінчука В.І.
Частинами 7 та 8 ст. 39 ГПК України визначено, що питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.
Враховуючи викладене, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент" про відвід судді Пінчука В.І. у справі № 910/15166/19 суд дійшов наступних висновків.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 р. № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частин 1- 4 ст. 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
З підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Подана заява про відвід судді Пінчука В.І. обґрунтована тим, що судом було відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Крім того, відповідач вказує, що він не був обізнаний щодо розгляду справи, оскільки, судом не було перевірено, що відповідач має іншу адресу місцезнаходження, ніж вказана позивачем у позовній заяві. Вказані обставини, на думку відповідача, вказують на порушення судом принципу змагальності сторін, а отже свідчить про упередженість та викликає сумніви щодо об'єктивності судді Пінчука В.І.
Статтею 35 ГПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Однак, із суті поданої заяви про відвід судді Пінчука В.І. вбачається, що вона зводиться, до незгоди позивача з процесуальними рішеннями (діями) судді Пінчука В.І. у справі № 910/15166/19, а наявності інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості судді, не встановлено. Крім того, суд звертає увагу, що ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.11.2019 була направлена за адресою відповідача, вказаною позивачем у позовній заяві і згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103048947992 була отримана представником відповідача 18.11.2019. Отже твердження відповідача, що він не був належним чином своєчасно повідомлений про розгляд справи та випадково довідався про справу з ЄДРСР, спростовуються матеріалами справи.
В свою чергу, частиною 4 ст. 35 ГПК України обумовлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Слід зазначити, що згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Згідно Європейської Хартії "Про закон "Про статус суддів" судді при виконанні своїх обов'язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівні компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.
Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Одночасно, ст.15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006р. №2006/23 від 19.05.2006р., незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.
Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно п.п.2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів.
Суд зазначає, що при розгляді справи та вирішенні клопотань і заяв учасників судового процесу керується саме нормами чинного господарського процесуального законодавства, засадами здійснення господарського судочинства та дотримується вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого розгляду спору, а отже, у даному випадку відмова в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження ніяким чином не вказує на наявність підстав для відводу судді Пінчука В.І.. від розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Таким чином, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент" про відвід судді Пінчука В.І., суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи у її обґрунтування не можуть бути, в розумінні процесуального Закону, підставою для відводу судді Пінчука В.І.
Керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент" про відвід судді Пінчука В.І. у справі № 910/15166/19 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ч. 2 ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.
Суддя Усатенко І.В.