вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"28" листопада 2019 р. Cправа № 902/504/19
Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Служби автомобільних доріг в Запорізькій області, м.Запоріжжя
до публічного акціонерного товариства Уманьавтодор", м.Вінниця
про стягнення 218361,84 грн
представники сторін в судове засідання не з'явились
До Господарського суду Вінницької області 24.06.2019 надійшла позовна заява Служби автомобільних доріг в Запорізькій області про стягнення з публічного акціонерного товариства Уманьавтодор" збитків, спричинених завищенням відповідачем вартості виконаних підрядних робіт в сумі 218361,84 грн.
Ухвалою суду від 08.08.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/504/19, вирішено її розгляд здійснити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
31.10.2019 по вказаній справі судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 28.11.2019.
На визначену судом дату (28.11.2019) представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча про місце, дату та час його проведення останні повідомлялися належним чином, ухвалою суду від 31.10.2019, яка направлялася на адресу сторін, зазначену відносно них в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців.
При цьому суд зазначає, що одержання позивачем ухвали суду від 31.10.2019 підтверджується відомостями одержаними з офіційного сайту "Укрошта" щодо даного поштового відправлення.
Щодо вручення вказаної ухвали суду відповідачу слід зазначити, що судова кореспонденція, яка була направлена на його адресу, повернулася до суду відділенням поштового зв'язку з зазначенням в графі "причина повернення (досилання)" - "за закінченням встановленого строку зберігання".
При цьому суд зважає на положення ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, п. п. 4 та 5 ч. 6 якої визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Частиною 10 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Згідно зі ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" N755-IV від 15.05.2003 якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Крім того суд наголошує на тому, що ухвала суду була надіслана відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013 та Господарського процесуального кодексу України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу.
За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення учасників процесу про дату, час та місце судового слухання, але сторони не скористалися своїм правом на участь своїх представників у судовому засіданні.
Положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від сторін щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.
З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що сторони належним чином повідомлені про дане судове засідання. Неявка останніх є підставою до розгляду справи за їх відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
22.12.2011 року між Службою автомобільних доріг у Запорізькій області (далі по тексту також - позивач, замовник) та відкритим акціонерним товариством "Уманьавтодор" (далі по тексту також - відповідач, генпідрядник) укладено договір № 103АМ-11 на закупівлю робіт з будівництва автотранспортної магістралі через р.Дніпро в м.Запоріжжя за державні кошти (далі по тексту також - Договір).
Відповідно до предмету Договору (із врахуванням змін внесених Додатковою угодою № 7/ДУ/103АМ-11 від 29.12.2017) генпідрядник зобов'язується у 2011-2018 роках виконати роботи, зазначені у пункті 1.2, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи (п.1.1 Договору).
Так, відповідно до п.1.2 Договору найменування робіт: роботи з будівництва автотранспортної магістралі через р.Дніпро в м.Запоріжжя (далі - роботи). Кількість робіт: склад і обсяги будівельних та монтажних робіт, що є предметом Договору, визначені проектно-кошторисною документацією.
Ціна цього договору становить 3224323,38 тис. грн у тому числі ПДВ 537387,23тис.грн. Ціна цього Договору є динамічною (п.п.3.1,3.2 Договору).
Згідно з п.3.3 Договору договірна ціна розробляється згідно з проектно-кошторисною документацією (на стадії проекту) та робочої документації, затвердженої згідно з чинним законодавством.
Договірна ціна розробляється в порядку визначеному в ДБН Д. 1.1-1-2000 (з урахуванням доповнень та змін), ВБН Д.1.1-218-1-2001 (із змінами та доповненнями), СОУ 45.2-00018112-035:2010 "Ресурсні елементні кошторисні норми. Ремонт автомобільних доріг та мостів) та інших нормативних документів.
Згідно рекомендацій Державної служби автомобільних доріг України при взаєморозрахунках за виконані роботи рівень середньомісячної заробітної плати приймається у розмірі 2300,0 грн, що відповідає середньому розряду робіт 3.8.
Рівень середньомісячної заробітної плати встановлюється відповідно до нормативних документів та уточнюється сторонами шляхом укладення додаткових угод.
При складанні договірної ціни, якщо передбачається розбирання і демонтаж конструкцій, чи попутний видобуток матеріалів, слід керуватися п.2.4.11 ДБН Д.1.1.1-2000.
Відповідно до п.3.4 Договору, уточнення динамічної договірної ціни проводиться на підставі обґрунтованих розрахунків генпідрядника.
Перегляд ціни договору оформляється сторонами шляхом укладення додаткових угод, які є невід'ємними частинами цього Договору (п.3.5. Договору).
Розрахунки проводяться шляхом оплати замовником виконаних робіт після підписання сторонами "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма №КБ -2в) та "Довідок про вартість виконання будівельних робіт/та витрат/" (форма №КБ-3) (п.4.1. Договору).
Пунктом 4.3 Договору визначено, що "Акти приймання виконаних будівельних робіт" (форма №КБ -2в) та "Довідки про вартість виконання будівельних робіт/та витрат/" (форма №КБ-3) готує генпідрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника у строк не пізніше 25 числа звітного місяця. Уповноважений представник замовника на протязі трьох днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт.
Якщо при здаванні-прийманні робіт будуть виявлені суттєві недоробки, що виникли з вини генпідрядника, замовник не підписує акт здавання об'єкту в експлуатацію і затримує оплату робіт, виконаних з порушенням. Якщо усунення недоробок буде неможливим або буде вимагати дуже великих витрат, за рішенням замовника сторони визначають завдану шкоду і на її величину зменшується величина кінцевих платежів генпідряднику. Оплата робіт виконаних з недоробками і дефектами, проводиться після усунення останніх.
Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті визначаються в порядку визначеному в ДБН, ВБН та згідно з договірною ціною (п.4.4 Договору).
Відповідно до пункту 4.4.2 Договору сторони передбачили, що замовником компенсуються фактичні витрати підрядника, поміж іншого, витрати на передислокацію машин та механізмів визначаються замовником на підставі розрахунків підрядника.
Як слідує з матеріалів справи: в межах виконання Договору №103АМ-11 ПАТ "Уманьавтодор" та ТОВ "Підприємство "Маст-Буд" проведено ряд будівельних робіт на підтвердження чого сторонами правочинну підписано відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт за 2016-2017 рр. (а.с. 42- 50).
Згідно платіжного доручення №1 від 03.11.2016 позивачем було сплачено кошти в розмірі 10 000 000,00 грн.
В подальшому Державною фінансовою інспекцією у Запорізькій області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Запорізькій області за період з 01.03.2015 по 31.03.2018, за результатами якої складено акт ревізії №08.06-20/2 від 25.06.2018.
Так, в ході ревізії, під час перевірки правильності визначення вартості виконаних робіт встановлено безпідставне включення витрат праці робітників, зайнятих на перебазуванні будівельних машин та механізмів з бази механізації на будівельний майданчик і назад в середньому на сумарну відстань до 30 км (туди та назад) на загальну суму 218361,84 грн.
Внаслідок допущеного порушення, за твердженням позивача, відповідачем завищено вартість робіт по договору від 22.12.2011 №103 АМ-11, чим завдано збитків державному бюджету на загальну суму 218361,84 грн.
На підставі висновків акту №08.06-20/2 від 25.06.2018 управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області було винесено вимогу "Щодо усунення порушень законодавства" №04-08-06-14/3945 від 08.08.2018.
Вказані підстави зумовили звернення позивача з даним позовом до суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, суд зазначає, що укладений між сторонами договір №103 АМ-11 за своєю правовою природою є договором підряду.
За приписами пунктів 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу; договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Положеннями ст.843, ч.ч. 1, 2 ст.844 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 1 статті 846 вищеназваного Кодексу визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Статтею 849 ЦК України передбачені права замовника під час виконання роботи, а саме: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Згідно ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частиною 4 ст.882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Як відомо, акти виконаних робіт за Договорами є письмовими документами, які визначають період виконання робіт підрядником, види робіт, які здійснив підрядник за цей період, а також вартість цих робіт.
Як слідує з матеріалів справи, зокрема з наявних у матеріалах справи копій актів приймання виконаних будівельних робіт №152 за січень 2017 року та №154 за березень 2017 року, генпідрядником ПАТ "Уманьавтодор" та субпідрядником ТОВ "Підприємство "Маст-Буд" були виконані будівельні роботи загальною вартістю 3917044,75 грн.
Вказані акти підписані представниками: генпідрядника, субпідрядника та замовником, а також скріплені печатками сторін.
Вищевказані акти є допустимими доказами виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором. При цьому суд наголошує, що позивач прийняв виконані роботи, не заявивши при цьому про допущення генпідрядником будь-яких відступів від умов Договору чи наявність інших недоліків.
З викладеного слідує, що замовник підтвердив належне виконання робіт, перелік яких зазначено в Актах приймання виконаних будівельних робіт №152 за січень 2017 року та №154 за березень 2017 року.
Поряд з тим, суд зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором, зокрема щодо завищення вартості виконаних підрядних робіт, окрім Акта ревізії фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Запорізькій області №08.06-20/2 від 25.06.2018.
Так, в констатуючій частині означеного Акта зазначено наступне: "... перевіркою правильності визначення вартості виконаних робіт при складанні сталевих прогонових конструкцій мостів навісним і напівнавісним способом, розрахунковий прогін до ПО м (96мп) встановлено, що замовником - Службою автомобільних доріг в Запорізькій області в порушення п.6.2.1.10 ДСТУ - Н Б Д.1.1-4:2013 «Настанова щодо визначення вартості експлуатації будівельних машин та механізмів в вартості будівництва», затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 27.08.13. №405 прийнято у генпідрядника ПАТ «Уманьавтодор» (субпідрядник ТОВ «Підприємство «Маст-буд») при виконанні умов Договору №22 акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2017 №152 та за березень 2017 №154, до яких внесено вартість 1-єї машино- години механізмів (Кран козловий при роботі на будівництві мостів, в/п 65тн, Кран на гусеничному ходу, в/п 1 ООтн, компресори пересувні з двигуном внутрішнього згоряння, тиск до 686 кПа, продуктивність 5мЗ/хв), до якої включено витрати труда робітників, зайнятих на перебазуванні будівельних машин та механізмів з бази механізації на будівельний майданчик і назад в середньому на сумарну відстань до ЗО км (туди та назад), (п.3.1 Технічної частини ДСТУ Б Д.2.7-1:2012 Ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин та механізмів, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 28.12.12. №668) тоді як вказані машини та механізми експлуатуються на будівельному майданчику без повернення на базу механізації кожного дня (кран козловий електричний знаходиться на об'єкті стаціонарно, кран гусеничний перебазується тільки на лафеті).
Крім того, згідно п.6.2.1.10 ДСТУ - Н Б Д.1.1-4:2013 «Настанова щодо визначення вартості експлуатації будівельних машин та механізмів в вартості будівництва», затвердженого наказом Мінрегіонбуду №405 від 27.08.13, витрати на перебазування будівельних машин та механізмів на момент складання розрахунку визначаються виходячи з типу машини або механізму, конкретної відстані перебазування, способу перебазування, виду транспорту, на якому здійснюється перебазування, габаритів машини або механізму, необхідності розукрупнення на окремі вузли, за умовами транспортування та інших факторів, що впливають на розмір витрат.
Вищевказане безпідставне включення витрат труда робітників, зайнятих на перебазуванні будівельних машин та механізмів з бази механізації на будівельний майданчик і назад в середньому на сумарну відстань до 30 км (туди та назад) до актів приймання виконаних будівельних робіт за січень 2017 №152 та за березень 2017 №154 призвело до завищення вартості робіт, вказаних в вищезазначених актах форми №КБ-2в на загальну суму 218361,84 грн (в тому числі: по акту за січень 2017 №152 на суму 161590,57 грн; по акту за березень 2017 №154 на суму 56771,27 грн). Довідка зустрічної звірки в ТОВ «Підприємство «Маса-буд" у Додатку 23 до акта.
Акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2017 №152 підписано з боку замовника заступником начальника Служби автомобільних доріг в Запорізькій області Шандибою О.М. та за березень 2017 №154 - колишнім начальником Служби Тімченком А.Г.
З приводу встановленого порушення начальник інвестиційно - кошторисного відділу Служби автомобільних робіт у Запорізькій області Щербина В.Ю. пояснила, що до складу вартості експлуатації будівельних машин та механізмів (а саме - кран козловий в/п 65 тн, кран гусеничний в/п 100 тн, Компресори пересувні) відповідно до ДСТУ-НБ Д.14.1-4:2013 (п.6.2.10) та ДСТУ Б Д.2.7-1:2012 входять витрати на перебазування.
Підрядником вказані витрати враховані в актах виконаних робіт за усередненими показниками, які розраховані в ДСТУ Б Д.2.7- 1:2012 з урахуванням показників перебазування протягом робочого періоду року по кількості та середній відстані 30 км (туди та назад). Перебазування здійснювалось з бази механізації, яка розташована в м. Маріуполь, відстань значно перевищує 30 км, які враховані в усереднених цінах
Методикою розрахунку витрат на перебазування машин та механізмів М218-03450778-697:2011 в п.1.3 зазначено, що Методику можна застосовувати для визначення витрат на перебазування в тих випадках, коли середня віддань перебазування та кількість перебазування протягом робочого періоду року машин та механізмів перевищують ті, що прийняті при розрахунку державних або відомчих ресурсних кошторисних норм експлуатації машин та механізмів. Пояснення ОСОБА_1 у додатку 15 до Довідки ОСОБА_2 ..
В результаті встановленого порушення міському бюджету нанесено збитків на суму 218361,84гривень.
Завищена вартість робіт оплачена за рахунок коштів спеціального фонду міського бюджету по КПКВК МБ 4116650 за КЕКВ 3210.
В бухгалтерському обліку завищення вартості виконаних робіт відображено по дебету рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по кредиту рахунку 23 «Виробництво.
В результаті допущеного порушення, у звіті ф. № 4-Зм за 2017 рік по КПКВК МБ 4116650 за КЕКВ 3210 завищено касові видатки 218 361,84 грн, що є порушенням ч. 1 ст. 3 Закону № 996-XIV, п. 1.2 Порядку № 44та відповідно до п. 40 ст. 116 Бюджетного кодексу України є бюджетним правопорушенням".
Надаючи правову оцінку зазначеному Акту суд зазначити наступне.
Згідно ст.4 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Відповідно до п.1 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо).
Підпунктом 5 пункту 4 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 310 врегульовано вжиття Держфінінспекцією України відповідно до покладених на неї завдань в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.
Відповідно до п.6 вказаного вище Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, здійснювати державний фінансовий контроль шляхом проведення, поміж іншого, інспектування у формі планових та позапланових ревізій певного комплексу чи окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та організацій; державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель.
Відповідно до ч.5 п.35 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550, виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції органу державного фінансового контролю, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.
Поряд з тим суд зазначає, що відповідно до ст.ст. 76, 77, 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Водночас суд констатує, що в Акті ревізії не міститься посилання на докази, які б підтверджували невиконання відповідачем робіт, зокрема щодо перебазування будівельних машин та механізмів з бази механізації на будівельний майданчик і назад, вартість яких відображена в Актах приймання виконаних будівельних робіт за січень 2017 №152 та за березень 2017 №154 на загальну суму 218361,84 грн (в тому числі: по акту за січень 2017 № 152 на суму 161 590,57 грн; по акту за березень 2017 № 154 на суму 56 771,27 грн).
При цьому суд зауважує, що позивачем також не надано суду означені докази.
Одночасно суд вважає за необхідне зазначити, що акт перевірки контролюючого органу може бути підставою для вжиття ним в межах своєї компетенції відповідних заходів реагування, а не для встановлення певного зобов'язання в межах господарсько-договірних відносин.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, а також предмет спору - стягнення 218361,84 грн, які позивач визначив як збитки, суд вважає за необхідне також зазначити наступне.
Згідно з ч.2 ст.883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
За п.4 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки), наявність та розмір понесених збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.
Терміном "збитки" позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв'язок - це відповідний об'єктивно існуючий зв'язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище - наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла збитки.
Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відповідно до вимог ч.2 ст.623 ЦК України, розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.
Водночас суд констатує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження позиції ревізійної комісії, яка висвітлена в Акті від 25.06.2018 щодо безпідставного включення витрат праці робітників, зайнятих на перебазуванні будівельних машин та механізмів з бази механізації на будівельний майданчик і назад в середньому на сумарну відстань до 30км. При цьому означені висновки ґрунтуються на твердженні перевіряючого органу щодо експлуатації вказаних машин та механізмів на будівельному майданчику без повернення на базу механізації кожного дня (кран козловий електричний знаходиться на об'єкті стаціонарно, кран гусеничний перебазовується тільки а лафеті).
Відтак, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували та виключали необхідність у перебазуванні будівельних машин та механізмів з бази механізації на будівельний майданчик і назад в середньому на сумарну відстань до 30 км, суд доходить висновку, що виявлені контролюючим органом порушення не є належним та допустимим доказом завдання відповідачем позивачу збитків у вигляді завищення вартості виконаних підрядних робіт по договору від 22.12.2011 № 103 АМ-11 на загальну суму 218361,84 грн.
Таким чином, узагальнюючи викладене суд дійшов висновку, що позивач під час розгляду справи не надав належних та допустимих доказів, які б підтвердили заявлені позовні вимоги та свідчили про обов'язок відповідача сплатити заявлену до стягнення суму збитків у зв'язку із чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Витрати зі сплати судового збору за подання позову згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України покладаються на позивача у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 09 грудня 2019 р.
Суддя Нешик О.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - Службі автомобільних доріг в Запорізькій області (вул.Українська, 50, м.Запоріжжя, 69095);
3 - 4 - Публічному акціонерному товариству "Уманьавтодор" (вул.600-річчя, б.17, м.Вінниця, 21021; вул. Жовтневої революції, 27, м.Умань, Уманський район, Черкаська обл., 20300)