вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
03.12.2019м. ДніпроСправа № 904/4755/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничо впроваджувальний центр "ГАНДІКАП", м. Запоріжжя
до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у розмірі 745 380, 00 грн
Суддя Золотарьова Я.С.
Секретар судового засідання Кандиба Н.В.
Представники:
від позивача: Грона Д.С., ордер №036826 від 10.10.2019, адвокат
від позивача: Дудар О.А., наказ №2/2016 від 18.07.2016, керівник
від відповідача: Кривошеїна І.О., дов.№270 від 28.12.2018, адвокат.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничо впроваджувальний центр "ГАНДІКАП" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" і просить суд стягнути суму боргу у розмірі 745 380,00 грн та судовий збір.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2019 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
12.11.2019 від відповідача надійшов відзив на позов.
12.11.2019 відповідачем до суду подано клопотання, в якому він просив суд розглядати справу в порядку загального позовного провадження.
20.11.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 21.11.2019 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального провадження. Справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 03.12.2019.
02.12.2019 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
03.12.2019 в судовому засідання представником відповідача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на те, що податковими органами проводиться перевірка, за наслідками якої може бути прийнято рішення-повідомлення. Суд відхилив це клопотання.
В судовому засіданні було заслухано пояснення позивача та відповідача, з'ясовані обставини справи та досліджені наявні у матеріалах справи докази.
Технічна фіксація судового процесу здійснювалася на носій CD-R №1010827ВР34344.
В судовому засіданні 03.12.2019 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору № 622/2018 від 02.04.2018 в частині оплати поставленого товару. Позивач зазначає, що ним поставлено товар відповідачу на суму 745 380,00 грн, який останній не оплатив.
Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 67, 173, 193, 222 Господарського кодексу України, статтях 11, 509, 525-526, 530, 610 Цивільного кодексу України.
Позиція відповідача, викладена у відзиві на позов
Відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що строк оплати товару, поставленого за спірними видатковими накладними № 63 від 12.06.2019, № 89 від 12.07.2019, № 90 від 12.07.2019, № 98 від 26.07.2019 та № 140 від 22.08.2019 не настав, у зв'язку із не вчиненням позивачем дій з реєстрації податкових накладних за цими операціями, як-то передбачено пунктами 2.3, 2.5 та 4.3 договору.
Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив
Позивач зазначає, що ним було здійснено відправку податкових накладних за вказаними операціями до Єдиного реєстру податкових накладних. Також, позивач вказує на те, що суми ПДВ за спірними видатковими накладними були сплачені ним до бюджету.
Позиція відповідача, викладена у запереченнях на відповідь на відзив
Відповідач зазначає, що позивачем не надано суду докази сплати до бюджету податку на додану вартість за результатами декларування позивачем ПДВ за червень-серпень 2019 року.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
02.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничо впроваджувальний центр "Гандікап" (далі - позивач, постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Євраз Дніпровський металургійний завод" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод", далі - відповідач, покупець) було укладено договір № 622/2018 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати покупцю продукцію, а покупець зобов'язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених цим договором умовах.
Згідно пункту 1.2 договору, номенклатурний перелік, асортимент, кількість ,ціна, вартість товару та інші умови узгоджуються сторонами в специфікаціях (додатках), які після їх підписання є невід'ємною частиною цього договору.
Базисні умови, строки поставки товару, а також відвантажувальні реквізити, узгоджуються сторонами в специфікаціях (додатках) до цього договору (пункт 2.2 договору).
15.04.2019 сторонами було підписано специфікацію на поставку товару (додаток № 8), якою вони погодили поставку лому магнезіальних виробів марки ЛМ у кількості 130 тн та шамотнього порошку ТТ-2019-019-01 у кількості 15 тн на загальну суму 826860 грн з ПДВ (арк. с. 22).
Пунктом 3 Специфікації від 15.04.2019 (додатку № 8) встановлено, що оплата товару, що поставляється за цим договором, здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу протягом 10 банківських днів від дати поставки товару.
При перевезенні автомобільним транспортом право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту поставки (пункт 5 Специфікації від 15.04.2019 (додатку № 8)).
На виконання умов договору та Специфікації від 15.04.2019 (додатку № 8), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 887 790,00 грн, що підтверджується такими видатковими накладними, підписаними обома сторонами:
- № 63 від 12.06.2019 на суму 170 892,00 грн (арк.с.23);
- № 89 від 12.07.2019 на суму 163 741,20 грн (арк.с.25);
- № 90 від 12.07.2019 на суму 139 743,60 грн (арк.с.29);
- № 98 від 26.07.2019 на суму 199 858,80 грн (арк.с.31);
- № 140 від 22.08.2019 на суму 213 554,40 грн (арк.с.33).
Оплата вартості партії товару (платежі) здійснюється в гривнях, на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі, на умовах оплати, узгоджених сторонами у відповідній специфікації (додатках) о цього договору (пункт 4.1 договору).
Як зазначає позивач, 21.08.2019 відповідач здійснив часткову оплату вартості поставленого за видатковою накладною № 63 від 12.06.2019 товару на суму 142 410,00 грн.
Відтак, несплаченим залишається поставлений товар на суму 745 380,00 грн.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини поставки.
Щодо суми основного боргу
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до пункту 3 специфікації від 15.04.2019 (додатку № 8), строк оплати товару за спірними видатковими накладними є таким, що настав.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Доказів сплати заборгованості від представників сторін не надійшло.
Суд відхиляє доводи відповідача, які викладені у відзиві, з огляду на таке.
Пунктом 2.3 договору встановлено, що на кожну поставлену партію товару постачальник повинен надати покупцю наступні документи:
- рахунок-фактуру-1 примірник (оригінал);
- сертифікат якості виробника/паспорт на товар - 1 примірник (оригінал або копія, завірена печаткою постачальника);
- видаткову накладну - 1 примірник (оригінал) та необхідну кількість копій в залежності від виду транспорту;
- податкову накладну - складену в електронній Формі з дотриманням вимог щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, з електронним підписом уповноваженої особи та з реєстрацією в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порядку, передбаченому пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України:
- інші документи, перераховані в Специфікації (Додатку).
Пунктом 2.5 договору встановлено, що постачальник зобов'язаний з дотриманням вимог чинного законодавства (зокрема, із застосуванням відображеного в установленому порядку цифрового підпису уповноваженої особи та спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується для реєстрації податкових накладних), скласти та зареєструвати в Єдиномуреєстрі податкових накладних:
- податкову накладну на всю суму податкових зобов'язань з ПДВ, що виникли у постачальника, у строк встановлений п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України;
- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної на всю суму збільшення вартості (кількості) Товару - у строк встановлений п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
Згідно пункту 4.3 договору, у випадку, коли документи, зазначені в пункті 2.3 цього. договору, не надані постачальником у встановлений в пункті 2.3 договору строк або оформлені постачальником неналежним чином (з порушенням чинного законодавства та умов цього договору), про що покупець направляє постачальнику відповідне повідомлення про порушення умов пункту 2.3 договору, покупець має право затримати оплату товару до надання постачальником повного комплекту належним чином оформленої документації, при цьому строк оплати, вказаний у пункті 4.1 договору збільшується на період надання документів, зазначених у пункті 2.3 договору, оформлених належним чином. Також в даному випадку, штрафні санкції до покупця за порушення строків розрахунків за договором не застосовуються, три проценти річних за користування чужими грошовими коштами та індекс інфляції не нараховуються та не доплачуються покупцем.
Якщо податкова накладна не зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений в пункті 2.5 договору строк або реєстрація податкової накладної була зупинена контролюючим органом, то відлік строку оплати, узгоджений сторонами відповідно до пункту 4.1 договору, починається з дати реєстрації такої податкової накладної в Єдиномуреєстрі податкових накладних. Також в даному випадку, штрафні санкції до покупця за порушення строків розрахунків за договором не застосовуються, три проценти річних за користування чужими грошовими коштами та індекс інфляції не нараховуються та не сплачуються покупцем.
У матеріалах справи наявні податкові декларації з податку на додану вартість за звітний період червень - серпень 2019 та квитанції про реєстрації податкових накладних/розрахунку корегування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, з яких зокрема вбачається, що позивачем було внесено до Єдиного реєстру податкових накладних податкові зобов'язання щодо господарських операцій здійснених відповідно до видаткових накладних № 63 від 12.06.2019, № 89 від 12.07.2019, № 90 від 12.07.2019, № 98 від 26.07.2019, № 120 від 22.08.2019 (арк.с.86-110).
На день розгляду справи судом реєстрація цих податкових накладних зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що не заперечується позивачем.
Але у відповідності до статті 201.10 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Факт наявності або відсутності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає лише на наявність або відсутність права покупця на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту і не є підтвердженням або спростуванням здійснення поставки товару. У разі порушення встановлених строків для реєстрації податкової накладної до порушника застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
З урахуванням викладеного, відсутність реєстрації податкової накладної не підтверджує та не спростовує факту поставки.
При цьому, факт поставки товару на суму 745 380,00 грн за договором підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Строк оплати поставленого товару на суму 745 380,00 грн, з урахуванням положень договору та специфікації від 15.04.2019 (додатку № 8), на момент розгляду справи, є таким, що настав. Доказів оплати поставленого позивачем відповідачу товару на суму 745 380,00 грн суду не надано.
Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
В той же час, матеріали справи не містять доказів відмови відповідача від приймання товару, а також доказів звернення до позивача з вимогою передати будь-які супровідні документи.
З огляду на викладене, суд вважає доводи відповідача безпідставними, а тому не приймає їх до уваги.
Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 745 380,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частина 3 стаття 123 Господарського процесуального кодексу України).
У позові позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу відповідачем надано договір про надання правничої допомоги від 22.03.2019, укладений між ним та адвокатом Гроною Денисом Сергійовичем (далі - договір про надання правової допомоги, арк.с.41-42), відповідно до пункту 1.1 якого, клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Повноваження адвоката Грони Д.С. підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП № 001299 від 30.05.2017 (арк.с.40).
Сторони у пункті 4.1 договору про надання правової допомоги погодили, що вартість юридичної допомоги, що надається адвокатом, визначається за домовленістю сторін та вказується в акті приймання-передачі послуг.
27.09.2019 між адвокатом Гроною Д.С. та позивачем було підписано Акт приймання-передачі наданих юридичних послуг до договору про надання правової допомоги, згідно якого адвокат надав позивачу юридичні послуги на загальну суму 6 000,00 грн (арк. с. 43).
Види послуг, які були надані: вивчення документів та доказів за їх місцезнаходженням; надання усних консультацій; складання позовної заяви та підготовка пакету документів, необхідних для звернення до суду; вчинення інших дій необхідних для розгляду справи у суді.
27.09.2019 адвокат Грона Д.С. виставив позивачу рахунок-фактуру № 13 на оплату вартості послуг з правничої допомоги на суму 6 000,00 грн (арк. с. 44).
Позивач здійснив оплату вартості юридичних послуг адвоката Грони Д.С. у розмірі 6 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 30.09.2019 № 96 (арк. с. 46).
Згідно з підпунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу відповідачем не подавалось.
З огляду на викладене, згідно частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 11 180,70 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, будинок 3; ідентифікаційний код 05393056) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничо впроваджувальний центр "ГАНДІКАП" (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 95-А; ідентифікаційний код 35553411) основний борг у розмірі 745 380,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн та судовий збір у розмірі 11 180,70 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 09.12.2019
Суддя Я.С. Золотарьова