09.12.2019 року м.Дніпро Справа № 904/3347/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2019 (суддя Рудь І.А.) у справі № 904/3347/19
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро
до Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Капустяне", м. Дніпро
про стягнення вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 19 938 грн. 40 коп.
1.Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Капустяне" вартість недоврахованої електричної енергії в сумі 19 938 грн. 40 коп.
Позовні вимоги обґрунтовувало порушенням відповідачем статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", пунктів 1.3, 5.1, 6.40, 10.2 Правил користування електричною енергією щодо самовільного підключення електроустановок до електричної мережі, що не належить енергопостачальній організації з метою безоблікового споживання електричної енергії без порушення схеми обліку.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2019 у справі № 904/3347/19 у позові відмовлено повністю.
Рішення обґрунтовано тим, що договір про постачання електричної енергії між сторонами не укладався, оскільки кабель, з якого відбувається живлення електромережі будинку № 250 Д по вул. Мінусинській, не знаходиться на балансі позивача (а.с. 61-64).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що наявні у справі докази є підставою стверджувати, що на час перевірки, 02.09.2016, житловий будинок за номером 250Д, розташований за адресою: вул. Мінусинська, м. Дніпро, не перебував на балансі або в управлінні відповідача.
Таким чином, відповідач не є відповідальним за порушення, зафіксоване актом про порушення від 02.09.2016 № 102997.
Безпосередньо діями або бездіяльністю відповідача, як юридичною особою, не заподіяно збитків, зазначених у позові.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
2.Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2019 у справі № 904/3347/19, до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулось Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські Електромережі», в якій просить скасувати рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2019 у справі № 904/3347/19 та прийняти нове рішення, яким повністю задовільнити позовні вимоги.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції допустив наступні порушення норм матеріального і процесуального права:
- не застосував положення пп. 7 п. 2.1., п. 2.9. Методики визначення обсягу та вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 року (надалі - Методика), які підлягають обов'язковому застосуванню у нашому спірному випадку;
- не застосував положення ст.ст. 12, 13, 18, 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», які підлягають обов'язковому застосуванню у нашому спірному випадку;
- не застосував положення ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», які підлягають обов'язковому застосуванню у нашому спірному випадку;
- не застосував положення ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», які підлягають обов'язковому застосуванню у нашому спірному випадку;
- висновки, викладені в оскаржуваному рішенні господарського суду, не відповідають обставинам справи;
- оскаржуване рішення не відповідає п.п. 2, 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України щодо мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи.
Скаржник вважає, що оскаржуване рішення суперечить п. 14 висновків, викладених у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 3 від 16 грудня 2015 року «Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання» та судовій практиці Європейського суду з прав людини щодо мотивування судового рішення.
Скаржник наголошує на тому, що підставою для застосування Методики є випадки, які зазначенні у п 2.1. Методики, зокрема, у підпункті 7 цього пункту - підключення до електричної мережі, що не є власністю електропостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки.
Відсутність між сторонами визначеної межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності за технічний стан і обслуговування електричних мереж не є підставою для звільнення порушника Закону України «Про електроенергетику» та ПКЕЕ від оплати вартості недоврахованої електроенергії.
Скаржник зазначає, що невідома особа (інтернет-провайдер), яка здійснила самовільне підключення до внутрішньобудинкових мереж, але відомий законний користувач та управитель цього житлового будинку, це - ОСББ «Капустяне». Адже, самовільне підключення було здійснено до внутрішньобудинкових мереж житлового будинку на першому поверсі під'їзду у місці загального користування житлового будинку, у якому знаходиться ОСББ «Капустяне», та використовувалося для задоволення потреб в отриманні інтернету саме ОСББ «Капустяне», а не якоїсь іншої особи. Відповідач не надав докази, зі змісту яких вбачається, що самовільне підключення до внутрішньобудинкових мереж здійснили інші особи, а не ОСББ «Капустяне».
На момент складання спірного акту про порушення, на момент складання акту про усунення порушення, саме голова правління ОСББ «Капустяне» ОСОБА_1 не повідомив працівників ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» ні про балансоутримувача цього житлового будинку, ні про інтернет-провайдера. який здійснив самовільне підключення. Отже, у дійсності ОСББ «Капустяне» відповідало за експлуатацію житлових будинків.
Тому скаржник вважає, що висновок господарського суду, що ОСББ «Капустяне не повинно відповідати, оскільки, будинок на момент складення спірного акту про порушення, не перебував на балансі, в управлінні ОСББ «Капустяне» є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Скаржник звертає увагу, що зі змісту листів неможливо однозначно визначити, яка особа є балансоутримувачем або управителем цього майна.
У різних листах вказуються різні особи, які можуть бути балансоутримувачем цих будинків: Приватне підприємство «Чумаки», Радгосп «Дніпро» (не відомо, чи існує це підприємство, чи воно ліквідоване), також зазначено, що цей будинок знаходиться у комунальній власності. Також є лист департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, у якому вказано, що ці будинки передані в оперативне управління ОСББ «Капустяне», на який господарський суд увагу не звернув.
Скаржник вважає, що законні права та інтереси його підприємства порушені, адже фактично відбувається безоплатне та необліковане споживання електроенергії, тобто її розкрадання, а АТ «ДТЕК Дніпровські електричні мережі» не може захистити свої порушені права та інтереси, оскільки, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСББ «Капустяне» не є балансоутримувачем об'єкту, на якому було здійснено порушення, незважаючи, що відповідно до норм Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ОСББ «Капустяне» є законним володільцем та управителем житлових будинків, у яких воно зареєстроване.
Скаржник зазначає, що у мотивувальній частині рішення господарського суду факт скоєння господарського правопорушення не спростований, позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, зважаючи на те, що відповідач не є балансоутримувачем вказаного житлового будинку.
Скаржник вважає, що суд не звернув уваги, що відповідач є користувачем та управителем вказаного житлового будинку на законних підставах. ОСББ здійснювало фактичну діяльність по управлінню житловими будинками (здійснювало листування з різними установами, організаціями та підприємствами щодо утримання будинків та отримання комунальних послуг (незважаючи на відсутність документів про передачу цих будинків на баланс ОСББ «Капустяне»), керівник ОСББ отримував заробітну плату за свою роботу. На думку скаржника, суд також не звернув увагу на ту обставину, що саме ОСББ «Капустяне» отримувало матеріальні блага від самовільного підключення до внутрішньобудинкових електромереж.
Скаржник вважає, що господарським судом першої інстанції порушено наступні положення господарського процесуального права: правила оцінки доказів господарським судом, щодо оцінки доказів у їх сукупності, не зазначення у мотивувальній частині рішення доводів не прийнятих господарським судом та причину їх неприйняття, а також положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та судову практику Європейського суду з прав людини.
Таким чином скаржник вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції не відповідає вищевказаним вимогам судової практики Європейського суду з прав людини, оскільки, у мотивувальній частині рішення судом не вказано причину не взяття до уваги аргументів і доводів позивача, а також доказів, які він надав на підтвердження своєї правової позиції.
3.Узагальнені доводи інших учасників справи.
Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Капустяне" подало відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2019 у справі № 904/3347/19, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2019 у справі № 904/3347/19 залишити без змін.
Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські Електромережі» подало відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому просить задовільнити апеляційну скаргу у повному обсязі.
Скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2019 у справі № 904/3347/19 та прийняти нове рішення, яким повністю задовільнити позовні вимоги.
4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2019 року, у складі колегії суддів головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач), суддів Коваль Л.А., Чередка А.Є. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2019 у справі № 904/3347/19 та призначено розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2019 у справі № 904/3347/19 слід скасувати з огляду на наступне.
5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.
02.09.2016 представниками Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", правонаступником якого є Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі", здійснено перевірку Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Капустяне" на об'єкті за адресою: м. Дніпро, вул. Мінусинська 250 Д.
Під час перевірки виявлено порушення статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", пунктів 1.3, 5.1, 6.40, 10.2 Правил користування електричною енергією щодо самовільного підключення електроустановок до електричної мережі, що не належить енергопостачальній організації з метою безоблікового споживання електричної енергії без порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконано дротом ПВ 2*0,5 мм2 на першому поверсі в електрощитовій з квартирного електростояка. Виявлено самовільне підключення кабельного Інтернету (комутатору).
За результатами перевірки, у присутності представника ОСББ "Капустяне" ОСОБА_1, складено акт про порушення № 102997 від 02.09.2016, від підписання якого останній відмовився, що було зафіксовано працівниками позивача (а.с. 16, 17).
26.09.2016 представниками позивача складено акт про усунення порушення ПКЕЕ, в якому зазначено, що проведено відключення комутатора від електромереж житлового будинку. Акт про усунення порушення підписано представником ОСББ "Капустяне" ОСОБА_1 (а.с. 18).
Листом за № 1056/6074 від 25.04.2017 позивач повідомив відповідача про дату, час та місце проведення засідання комісії з розгляду акту про порушення (а.с. 20). Даний лист відповідач отримав 28.04.2017.
10.05.2017 позивач отримав лист від відповідача з проханням перенести засідання комісії з 10.05.2017 на 17.05.2017 (а.с. 21).
Листом за № 1191/6074 від 17.05.2017 позивач повідомив відповідача про те, що у листі за № 1056/6074 від 25.04.2017 була допущена помилка в даті складання актів про порушення. Цей лист відповідач отримав 17.05.2017 (а.с. 22).
17.05.2017 на засіданні комісії по розгляду акта про порушення від 02.09.2016 № 102997 прийнято рішення, оформлене протоколом № 5-12 від 17.05.2017, про нарахування кількості недоврахованої електричної енергії згідно з пунктом 2.9 за формулою 2.7 Методики за період з 02.09.2015 (за один рік до виявлення порушення) по 26.09.2016 (день усунення порушення).
Сума за необліковану електричну енергію склала 19 938 грн. 40 коп. (а.с. 23).
На засіданні комісії від споживача був присутній ОСОБА_1 , який відмовився від підписання протоколу. Водночас, позивач наголошує, що у протоколі зазначено, що копію протоколу, розрахунку по акту та рахунок на оплату отримав представник споживача.
Позивач зазначає, що листом за № 1472/6074 від 07.06.2017 він нагадав відповідачу про необхідність сплатити рахунки по актах про порушення ПКЕЕ. Разом з цим листом відповідачу повторно були направлені протокол засідання комісії, розрахунок по акту та рахунок на оплату нарахувань по акту.
Відповідач вартість недоврахованої електричної енергії у сумі 19 938 грн. 40 коп. не сплатив, що й стало причиною виникнення спору.
Судом взято до уваги:
- рішення Дніпропетровської обласної ради за № 644-22/У від 18.12.2009 "Про приймання-передачу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області", де зазначено: передати майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області житлові будинки, розташовані за адресами: вул. Мінусинська, 250 Д, м. Дніпропетровськ, у оперативне управління ОСББ "Капустяне" (а.с. 28-30).
- лист Дніпропетровських міських електричних мереж від 03.10.2016 за № 2799/6071, яким повідомлено, що межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін визначаються на підставі договору про постачання електричної енергії, у відповідності з розділом 2 ПКЕЕ та фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін. Оскільки між ОСББ "Капустяне" та ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" відсутні договірні відносини, визначити межу балансової належності та експлуатаційної відповідальності за технічний стан і обслуговування електричних мереж, наразі неможливо (а.с. 62).
Зроблено висновок, що на момент проведення перевірки 02.09.2016, межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності за технічний стан і обслуговування електричних мереж, по житловому будинку за номером 250 Д, розташованому за адресою: вул. Мінусинська, м. Дніпро, не була визначена.
У листі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 11.04.2019 за № 11-09-02466 повідомлено, що згідно листа ФДМУ від 28.03.2019 № 10-15-6160 за даними ІППС "ЕТАП-МАЙНО", щодо майна, зокрема багатоквартирних будинків, за місцезнаходженням: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мінусинська, 250Б, 250Г, 250Д, 250К(Е), 250Ж, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу та перебувало на балансі Приватного підприємства "Чумаки", реалізовано прийняті управлінські рішення (передано у комунальну власність) (а.с. 63).
Листом за № вих-2599/0/2-19 від 21.08.2019 Дніпропетровська обласна рада повідомила, що рішення Дніпропетровської обласної ради від 18.12.2009 № 644-22/V "Про приймання-передачу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області" не виконане. З метою вирішення питання, хто є балансоутримувачем житлових будинків за номерами 250Б, 250Г, 250Д, 250К, 250Ж, розташованих за адресою: вул. Мінусинська, м. Дніпро, направлено відповідний запит до КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" ДОР" (а.с. 122).
Листом за № 12539 від 02.09.2019 Комунальне підприємство "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації" повідомило, що станом на 31.12.2012, з інвентаризаційних справах за адресами: Житловий будинок літ. Д-2 по вул. Мінусинська, буд. 250 Д зареєстрований за Обласною радою (радгосп "Дніпро") на підставі рішення виконкому Дніпропетровської районної ради народних депутатів № 189 від 30.05.1978, про що було видане реєстраційне посвідчення 27.09.1997 та зроблено запис в обліковій книзі № 5ЖЮ за реєстровим № 176-46 (а.с. 123).
6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції.
Правовідносини у сфері електроенергетики (станом на момент виникнення спірних відносин) регулювались Законом України "Про електроенергетику" (далі - Закон), Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05.08.1996 за № 417/1442, (далі - Правила), Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ України від 04.05.2006 № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656, (далі - Методика).
За змістом ст. 1 Закону споживачі енергії - це суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.
Пунктом 1.2 Правил також визначено споживача електричної енергії як особу, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.
Разом з тим термін "споживач електричної енергії" необхідно застосовувати в дещо ширшому значенні, зокрема як такий, що поширюється і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання, що вбачається зі змісту положень підпункту 1 пункту 10.2 Правил (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 у справі № 15/147/10).
Отже, для визначення обсягу та обрахування вартості електричної енергії, яку особа споживала за відсутності укладеного договору про постачання електричної енергії, застосовуються положення Правил та Методики.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. 26 Закону споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником; споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії; безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач; споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Відповідно до ст. 27 Закону правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією; інші правопорушення, передбачені законом.
Згідно з п. 1.2 Правил недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.
У пункті 1.3 Правил установлено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Згідно з п. 5.1 Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Підпунктом 1 пункту 10.2 Правил встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).
Отже, за змістом наведених вище норм користуватися електричною енергією допускається виключно на підставі договору.
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 906/857/16.
Згідно з п. 6.40 Правил у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006р. № 562 (далі - Методика).
За п. 6.41. Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Пункт 6.42. Правил передбачає, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку. Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.
Згідно з п.6.43. Правил споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2.1 Методики вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення такого порушення ПКЕЕ як підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.
Згідно з пунктом 2.9 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (2.7) Методики. Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.
договір про постачання електричної енергії між сторонами не укладався, оскільки кабель, з якого відбувається живлення електромережі будинку № 250 Д по вул. Мінусинській, не знаходиться на балансі позивача (а.с. 61-64).
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 1 статті 225 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Частиною 2 ст. 237 ГК України визначено, що порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
На час перевірки 02.09.2016, житловий будинок за номером 250Д, розташований за адресою: вул. Мінусинська, м. Дніпро хоч і не перебував на балансі або в управлінні відповідача, але саме за цією адресою було допущено правопорушення в сфері електроенергетики, але матеріалами справи не спростоване, і за цією ж адресою зареєстровано ОСББ, що також відповідачем не оспорено.
7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу.
Відповідно до п. 1.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, якій встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 N 28 (далі - ПКЕЕ), або Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 N 1357 (далі-ПКЕЕН).
Відповідно до п. 1.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.
Відповідач не заперечував тієї обставини, що між сторонами не укладено договір про постачання електричної енергії, факт споживання електричної енергії підтверджено протоколом (а.с. 23) для мети використання кабельного інтернету - за місцем знаходження відповідача.
Проте визначальною обставиною для задоволення апеляційної скарги, а відтак і позову є те, що ч.2 ст. 237 ГК України встановлено, які дії можуть підтверджувати незгоду відповідача з нарахованими йому оперативно-господарськими санкціями, а саме це має бути оскарження протоколу №512 від 17.05.2017 року в судовому порядку, чого відповідачем зроблено не було. За таких обставин, враховуючи положення п.6.42 Правил, виставлені позивачем рахунки підлягають обов'язковій оплаті, а обставини балансової належності електроустановок можуть бути враховані і входять до предмета доказування у справі щодо оспорювання оперативно-господарських санкцій, а не їх стягнення.
Колегія суддів вважає, що висновок щодо вчинення порушення у сфері електроенергетики (а.с. 23) підлягає спростуванню шляхом судового оспорювання, а не просто шляхом незгоди з ним.
8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права і інтереси особи за захистом яких вона звернулась до суду.
Право скаржника порушено відповідачем, який вчинив правопорушення у сфері електроенергетики.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2019 у справі № 904/3347/19 винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
10. Судові витрати.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 1 921,00 грн. та за розгляд у суді апеляційної інстанції у розмірі 2 881,50 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2019 у справі № 904/3347/19 -задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2019 у справі № 904/3347/19 - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Капустяне" на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі» вартість недоврахованої електричної енергії в сумі 19 938 грн. 40 коп.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Капустяне" на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 802,50 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Судді Л.А. Коваль
А.Є. Чередко