проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"03" грудня 2019 р. Справа № 905/912/19
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М. , суддя Плахов О.В.
за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (вх.№ 3380)
на рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2019
у справі № 905/912/19, ухваленого суддею Курило Г.Є. в приміщенні господарського суду Донецької області 30.09.2019 о 10:55 (повний текст складено та підписано 04.10.2019),
за позовом Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь
до відповідача Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Лиман
про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в сумі 1379481,93грн.
Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в сумі 1379481,93грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 30.09.2019 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в сумі 1379481,93грн, задоволено частково.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 1073482,83 грн та судовий збір у розмірі 16102,24грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем помилково не враховано наявність відмітки про збільшення терміну доставки у накладних відповідно до п. 2.9 Правил щодо збільшення термінів доставки вантажу, відповідно, невірно визначено кількість днів перевищення відповідачем термінів доставки.
Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2019 у справі №905/912/19 скасувати в частині застосування п. 2.9 Правил. Винести нове рішення, яким позовні вимоги ПрАТ "МК "Азовсталь" про стягнення штрафу з АТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в сумі 1379481,93 грн задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що у п. 2.9 Правил визначено, що строк продовжується, якщо буде доведено, що затримка виникла з вини відправника або одержувача, або не з вини залізниці. На думку апелянта, відповідачем не підтверджено, що за спірними накладними відправником або одержувачем було порушення, яке призвело до затримки вантажу або відсутність вини залізниці. А також апелянт посилається на те, що акти, які зазначені у спірних накладних у графі 49 складені залізницею вже після закінчення встановлених термінів доставки для цих вагонів.
Від відповідача надійшло відзив на апеляційну скаргу (вх. 11261 від 28.11.2019), в якому просить у задоволенні апеляційної скарги ПрАТ «Азовсталь» на рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2019 по справі №905/912/19 відмовити у повному обсязі; рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2019 по справі №905/912/19 залишити без змін.
У судове засідання 03.12.2019 представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчать повернуті поштові повідомлення про вручення поштового відправлення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.
Протягом листопада - грудня 2018 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" здійснило доставку вантажів на станцію призначення - Сартана Донецької залізниці, одержувачем якого є Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" за залізничними накладними: №№41758004, 41846072, 41820028, 41555632, 41772773, 41813254, 41813221, 41700196, 41900705, 41900713, 41900788, 41474230, 41717216, 41861360, 41716127, 41821380, 41821141, 41890542, 41890559, 41959230, 41989476, 41865502, 41946559, 41947086, 41947060, 42016477, 42066035, 42078154, 41618760, 42028068, 42090571, 42028092, 42100719, 42132209, 42262352, 42289348, 42284810, 42217489, 42232751, 42232777, 42270199, 41948696, 42261016, 42232769, 42076760, 42254706, 42295725, 42295709, 42364380, 42464974, 42331173, 42437152, 42099200, 42106203, 42333054, 42298315, 42300566, 42300574, 42228841, 42234260, 42507137, 42630392, 42200915, 42566984, 42467209, 42369843, 42300798, 42300855, 42364398, 42599076, 42599175, 42599084, 42530675, 42572305, 42530642, 42527648, 42554154, 42572313, 42565747, 42557959, 42424309, 42424325, 42560334, 42466722, 42568212, 42566935, 42535807, 42523134, 42502518, 42501536, 42501585, 42463331, 42463323, 42463315, 42432401, 42431007, 42430991, 42254672, 42198820, 42198747, 42198069, 42298117, 42711051, 42560516, 42634311, 42571711, 42557744, 42555490, 42553032, 42552968, 42376913, 42376905, 42376673, 42696435, 42527192, 42671024, 42556159, 42711234, 42747592, 42587030, 42748376, 42564849, 42671438, 42556167, 42560540, 42423608, 42395798, 42395772, 42570796, 42799916, 42802686, 42715987, 42744458, 42568220, 42633958, 42774919, 42594929, 42787994, 42751586, 42708990, 42328450, 42433227, 42719146, 42719153, 42773929, 42769695, 42716084, 44928661, 44928679, 44995959, 44971943, 44971927, 44958932, 44946432, 43014828, 43014885, 43032515, 43028679, 44928869, 44959682, 44965564, 44954576, 43035021, 43025956, 44996734, 44967578, 44992485, 43030741, 43018472, 43021955, 43024702, 43035906, 43036425, 43002229, 43065028, 43065010, 43065036, 44999910, 43041128, 43060508, 44959625, 43049469, 43040179, 43041599, 43058304, 43058296, 43058338, 43058288, 43014422, 43076207, 43076215, 43076199, 43072990, 43079409, 43090794, 43091263, 43092576, 43094788, 43076728, 43076736, 43089093, 43028109, 43157981, 43136274, 44937886, 43109289, 43168046, 43157841, 43180660, 43180827, 43174234, 43180702, 43178060, 43187533, 43180710, 43165273, 43165265, 44877314, 43178441, 43180371, 43174135, 43185149, 43184423, 43184431, 43184415, 43189265, 43198134, 43186329, 43180793, 43249739, 43249747, 43245695, 43245703, 43238922, 43245711, 43243070, 43133503, 43182393, 43221704, 43221712, 43256643, 43220805, 43231299, 43209220, 43241975, 43241991, 43240522, 43240969, 43241827, 43168780, 43204049, 43259274, 43224302, 43249754, 43224898, 43224880, 43205566, 43220565, 43228659, 43247543, 43247840, 43229996, 43220607, 43220177, 43289586, 43248137, 43216647, 43302959, 43290568, 43281757, 43283209, 43301985, 43302850, 43263615, 43280759, 43284181, 43202282, 43297654, 43297670, 43297688, 43275833, 43241090, 43302934, копії яких долучені до матеріалів справи.
За твердженнями позивача перевезення вантажу за вказаними накладними було здійснено із порушенням визначених строків доставки.
Зазначена обставина і послугувала підставою для подачі позовної заяви про стягнення з відповідача штрафу за порушення строків доставки вантажу.
Рішенням господарського суду Донецької області від 30.09.2019 позовні вимоги задоволено частково, а саме задоволено вимоги у частині стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 1073482,83 грн.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що апелянт в апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2019 в частині застосування п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, колегія суддів переглядає справу в межах даної вимоги.
Судова колегія звертає увагу на те, що не переглядає рішення суду в частині відмови у задоволенні штрафу у розмірі 5010,00 грн за накладними №42076760, 42300566,42300574, оскільки позивачем наведене не оскаржується.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 затверджено Статут залізниць України (далі - Статут).
Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Таким чином, відповідачем взято на себе зобов'язання з перевезення вантажу на підставі вказаних вище залізничних накладних.
Відповідно до ч. 1 ст. 313 Господарського кодексу України перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі.
Як передбачено ч. 2 ст. 313 ГК України, розмір штрафів, що стягуються з перевізників за прострочення в доставці вантажу, визначається відповідно до закону.
Статтею 41 Статуту встановлено, що залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Відповідно до пп. 1.1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (із змінами та доповненнями) (далі - Правила), у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.
Згідно з п. 2.1 Правил обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі «Навантаження призначено на ____ число _____ місяць».
Згідно з п. 2.4. наведених Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Відповідно до п. 2.10. Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з ст. 23 Закону України «Про залізничний транспорт» у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.
Відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
- 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
- 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
- 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до наявних у матеріалах справи залізничних накладних, вантаж доставлено з порушенням встановленого терміну, визначеного ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу. Вказане підтверджується календарними штемпелями на накладних, доданих до позовної заяви, а також не заперечується відповідачем.
Нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш, ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Відповідно до пункту 2.9 Правил у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін: вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника або інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.
Про причини затримки вантажу, які дають право залiзницi на збiльшення термiну доставки, та тривалiсть цiєї затримки повинна бути зроблена вiдмiтка в перевiзних документах, яка завiряється пiдписом працiвника станцiї.
У графі 49 накладних №№41758004, 41813254, 41813221, 41900705, 41900713, 41900788, 41716127, 41821380, 41821141, 41890542, 41890559, 41959230, 41989476, 42016477, 42078154, 41618760, 42028068, 42090571, 42100719, 42217489, 42232751, 42232777, 42270199, 42261016, 42232769, 42076760, 42254706, 42364380, 42331173, 42300566, 42300574, 42507137, 42467209, 42900798, 42300855, 42364398, 42599076, 42599175, 42599084, 42530675, 42572305, 42530642, 42572313, 42560334, 42466722, 42535804, 42523134, 42502518, 42501536, 42501585, 42431007, 42430991, 42560516, 42634311, 42571711, 42557744, 42555490, 42552968, 42696435, 42711234, 42564849, 42671438, 42560540, 42715987, 42744458, 42774919, 42594929, 42751586, 42708990, 42719146, 42773929, 42769695, 42716084, 43035021, 43025956, 43018472, 43021955, 43024702, 43035906, 43036425, 43090794, 43091263, 43089093, 43136274, 43157841, 43180660, 43180827, 44877314 наявні відмітки про затримку вагонів, про продовження термінів доставки та завірені підписом працівника станції.
У наведених накладних у графі 49 зазначені необхідні дані у відповідності до п. 2.9. Правил, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, зокрема наявність відмітки про тривалість цієї затримки, яка завірена підписом працівника станції та посилання на п. 2.9 Правил.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про те, що не зазначення відповідачем у графі 49 накладних причин затримки, а лише посилання на акт та п. 2.9 Правил, не свідчить про відсутність обставин для збільшення терміну доставки вантажу. Крім того, позивачем не надано до суду доказів того, що відмітка залізниці в даному розділі не відповідає обставинам, визначеним у п. 2.9 Правил, за наявності яких збільшується термін доставки вантажу. Також слід зазначити, що позивачем не надано доказів в спростування розрахунків, наведених відповідачем.
Отже, колегія суддів дійшла до висновку, що апелянтом не доведено, що спірні накладні є неналежними доказами щодо подовження терміну доставки, і що викладені в них обставини спростовуються іншими доказами.
Щодо посилання апелянта на те, що акти загальної форми складені вже після закінчення строку доставки вантажу, тому вони не є належними доказами продовження строку доставки вантажу колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Правила складання актів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855.
Відповідно до п.3 Правил акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: утрати документів, прикладених відправником до накладної; затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства; неочищення вагонів від залишків вантажу та сміття після вивантаження засобами одержувача; неочищення зовнішньої поверхні цистерн та бункерних напіввагонів після наливу і зливу; подачі залізницею неочищених вагонів під завантаження засобами відправника, порту, пристані; відсутності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) на вагоні (контейнері), якщо в перевізних документах є відмітка про пломби (ЗПП), пошкодження пломб (ЗПП) або заміни їх, а також виявлення в процесі перевезення або на станції призначення пломб (ЗПП) на вагонах (контейнерах) з нечіткими відбитками; пошкодження або втрата наданих залізницею перевізних пристосувань; відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); самовільного зайняття залізницею вагонів і контейнерів, що належать підприємствам, організаціям, установам або орендовані ними; затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Правилами складання актів не встановлено, що складання актів загальної форми має бути складено саме протягом нормативного строку доставки вантажу.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, що відповідач складає акти загальної форми та вносить до накладної відповідні відомості незалежно від стану перевізного процесу.
Тому посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що акти складені після закінчення встановлених термінів доставки спростовується вищевикладеним.
Колегія суддів не переглядає відмову у задоволенні клопотання про зменшення розміру заявленої до стягнення суми штрафу до 5% від суми позову, оскільки про дане клопотання в апеляційній скарзі не зазначається.
Таким чином, з урахуванням відміток про затримку вагонів та про продовження термінів доставки, здійснивши перерахунок штрафу, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про обґрунтованість та доведеність розміру штрафних санкцій за порушення доставки вантажу у сумі 1073482,83 грн.
Оскільки АТ «Українська залізниця» не виконало вчасно своїх зобов'язань з доставки вантажу вагонами, позовні вимоги про стягнення штрафу є обґрунтованими в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1073482,83 грн.
Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування судового рішення по даній справі апелянтом не наведено.
Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обставини, викладені Приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Донецької області від 30.09.2019 у справі № 905/912/19 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (апелянта).
Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269-270, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2019 у справі №905/912/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений 09.12.2019.
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Л.М. Здоровко
Суддя О.В. Плахов