проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"04" грудня 2019 р. Справа № 910/3867/19
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І. , суддя Склярук О.І.
при секретарі Пархоменко О.В.
за участю представників сторін:
позивача - директор Сидоренко О.В.;
1-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета на стороні позивача - не з'явився;
2-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета на стороні позивача - Сидоренко О.В., довіреність від 12.03.2019 року;
відповідача - адвокат Скирда В.Є., посвідчення від 19.10.2018 року, свідоцтво КС №7115/10, довіреність від 22.12.2018 року;
1-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета на стороні відповідача - адвокат Гамей В.В., ордер ВН №105763 від 26.11.2019 року, свідоцтво ВН №000188 від 18.10.2017 року;
2-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета на стороні відповідача- не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс", м. Київ (вх. № 3152 Х/1-18) та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус", м. Миргород (вх. № 3205 П/1-18)
на рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2019 року у справі №910/3867/19 ухвалене в приміщенні господарського суду Полтавської області (суддя Сірош Д.М.) повний текст якого складено 27.09.2019 року
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус", м. Миргород
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета на стороні позивача ОСОБА_1 , м.Миргород
ОСОБА_2 , м. Васильків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс", м. Київ
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Тишко Ірина Олександрівна, м. Київ
Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», м. Київ
про усунення перешкод у користуванні правом власності шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності, скасування державної реєстрації прав та зобов'язання поновлення відомостей у державному реєстрі речових прав
Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.09.2019 року у справі №910/3867/19 позов задоволено частково; усунуто перешкоди у користуванні правом власності шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності від 25.03.2016 року без вчинення нотаріальної дії приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О., індексний номер 28947979 щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення по вул. Гоголя, 84 у м. Миргороді, Полтавської області, загальною площею 269,6 кв.м. та з урахуванням ухвали господарського суду Полтавської області від 30.09.2019 року про виправлення описки, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" 1921,00 грн. судового збору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" (далі- апелянт-1) з рішеннями суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2019 року у справі №910/3867/19; ухвалити нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Пермус" в задоволенні позову повністю; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" понесені судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
Апелянт-1 в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує про наступне.
Судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме: було частково задоволено позов з підстави, яка не була підставою позовних вимог і відповідно, не зазначалась, як обставина, якою позивач обґрунтував свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і щодо якої не наводились посилання на норми права, що підлягали застосуванню та відповідні докази, якими підтверджувалась така обставина.
Посилається на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі №367/7135/16-ц, де вказано на те, що суд не вправі самостійно змінювати підстави позову, оскільки відповідно до положень цивільного процесуального законодавства це є виключним правом позивача.
Судом першої інстанції в обґрунтування рішення було зазначено докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні; збирались докази з власної ініціативи суду та які не надавались сторонами; взято до уваги докази, які не направлялись іншими учасникам справи та щодо яких були відсутні докази їх направлення іншим сторонам.
Позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки спірне нерухоме майно вибуло з його володіння та перебуває у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс", що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наданим позивачем, а позивач намагається захистити свої цивільні права способом, який не пов'язаний із позбавленням володіння, а тому зазначене є окремою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Доповнюючи апеляційну скаргу апелянт-1 зазначає, що позивач на виконання ухвали суду про залишення позову без руху, направив клопотання про усунення недоліків до якого долучено документи, які суд першої інстанції прийняв до уваги як докази, однак зазначені документи не направлялись іншим учасникам справи, належні докази направлення таких документів долучених до такої заяви, відсутні.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2019 року, суддею - доповідачем у даній справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" на рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2019 року у справі; учасникам справи встановлено строк до 01.11.2019 року на протязі якого вони мають право подати відзиви на апеляційну скаргу; призначено справу до розгляду на 04.11.2019 року о 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №115.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Пермус"(далі - апелянт-2) також з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно, індексний номер запису про право власності: 13880222 від 25.03.2016 року на нежитлове приміщення 1 по вул . Гоголя,84 у м. Миргород , Полтавської області, 37600 загальною площею 269,6 кв.м. за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" (код ЄДРПОУ 38994463, країна реєстрації: Україна, м. Київ, вулиця Шовковична, будинок 42-44, офіс 13-В) та зобов'язання поновлення відомостей у державних реєстрах речових прав на нерухоме майно про об'єкт нерухомого майна на нежитлове приміщення 1 по вул. Гоголя,84 у м. Миргород, Полтавської області, 37600 загальною площею 269,6 кв.м., що передували скасованим записам; прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю та усунути перешкоди у користуванні правом власності шляхом: скасування рішення про державну реєстрацію права власності від 25.03.2016 року без вчинення нотаріальної дії приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О., індексний номер 28947979, щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення 1 по вул. Гоголя,84 у м. Миргород, Полтавської області, 37600 загальною площею 269,6 кв.м.; скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно, індексний номер запису про право власності: 13880222 від 25.03.2016 року на нежитлове приміщення 1 по вул . Гоголя ,84 у м. Миргород , Полтавської області, 37600 загальною площею 269,6 кв.м за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" та зобов'язання поновлення відомостей у державних реєстрах речових прав на нерухоме майно про об'єкт нерухомого майна на нежитлове приміщення 1 по вул. Гоголя,84 у м. Миргород, Полтавської області, 37600 загальною площею 269,6 кв.м., що передували скасованим записам; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" судові витрати та судовий збір за подачу апеляційної скарги.
Апелянт-2 в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує про наступне.
Під час державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення 1 по вул. Гоголя, 84 у м. Миргород , Полтавської області, 37600 будь-якої нотаріальної дії не вчинялося.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя між ПАТ "ВТБ Банк", ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" та ТОВ "Пермус" не укладався.
Позивач, ТОВ "Пермус" (правонаступник МП "Мрія") не надавало згоди та нотаріально не посвідчувало будь-яких застережень щодо набуття іпотекодержателем права власності чи окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя.
Оцінка майна, зокрема нежитлового приміщення 1 загальною площею 269,6 кв.м., яке розташоване за адресою: вул. Гоголя,84, м. Миргород, Полтавської обл., 37600, не проводилась; станом на березень 2019 року ТОВ "Пермус" не відшкодовано різниці між вартістю та заборгованістю по кредиту.
Ні ТОВ "Пермус"-іпотекодатель, ні громадянка ОСОБА_1 , боржник, будь-яких вимог, повідомлень від відповідача ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" не отримували; не було отримано виписок з рахунку позичальника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості; вимоги та повідомлення, що наявні в матеріалах справи, містять іншу адресу боржника; не дотримано 30-го строку про вручення вимоги.
Відповідач ТОВ "Фінансова компанія "Поліс", як факторингова компанія не має право нараховувати та стягувати відсотки за користування кредитом, оскільки вона не є кредитною установою, яка надає та обслуговує кредити. Відсутність у фінансової установи статусу кредитної установи не дає права звертати стягнення на предмет іпотеки, що забезпечує кредит, тому реєстрація права власності на предмет іпотеки є протиправною.
Під час звернення до приватного нотаріуса Тишко І.О., представник ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" знав про відсутність у нього повноважень, навмисно надав неналежним чином оформлені статутні документи та приховав інформацію, що станом на березень 2016 року підписант ОСОБА_7 не був директором ТОВ "Фінансова компанія "Поліс".
За вказаних обставин звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки відбулося із порушенням строків давності, що суперечить вимогам чинного законодавства, а тому таке рішення про державну реєстрацію права власності підлягає скасуванню.
22.10.2019 року на адресу суду від апелянта-2 надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (вх.№1001), в якому останній просить прийняти до свого провадження дане клопотання та поновити строк на подачу апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус", яке долучено до матеріалів справи.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2019 року, суддею - доповідачем у даній справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" на рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2019 року у справі залишено без руху; Товариство з обмеженою відповідальністю "Пермус" зобов'язано було усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; роз'яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "Пермус", що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
29.10.2019 року на адресу суду від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" надійшло клопотання (вх.№10212), в якому останній просить надати можливість ознайомитися з матеріалами справи, отримати копію рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2019 року у справі та належним чином підготувати апеляційну скаргу, яке долучено до матеріалів справи.
ОСОБА_1 (далі-апелянт-3) з рішенням господарського суду першої інстанції також не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області в частині відмови в задоволенні позовних вимог; прийняти нове рішення, яким задовольнити повністю позовні вимоги; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" судові витрати.
30.10.2019 року на адресу суду від апелянта-3 надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (вх.№10271), в якому остання просить прийняти до свого провадження дане клопотання та поновити строк на подачу апеляційної скарги , яке долучено до матеріалів справи.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2019 року, суддею - доповідачем у даній справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2019 року у справі залишено без руху; ОСОБА_1 зобов'язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; роз'яснено ОСОБА_1 , що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
ОСОБА_2 (далі - апелянт-4) з рішенням господарського суду першої інстанції також не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області в частині відмови в задоволенні позовних вимог; прийняти нове рішення, яким задовольнити повністю позовні вимоги.
30.10.2019 року на адресу суду від апелянта-4 надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (вх.№10272), в якому остання просить прийняти до свого провадження дане клопотання та поновити строк на подачу апеляційної скарги, яке долучено до матеріалів справи.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2019 року, суддею - доповідачем у даній справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2019 року у справі залишено без руху; ОСОБА_2 зобов'язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; роз'яснено ОСОБА_2 , що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
31.10.2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" надійшла апеляційна скарга (вх.№ 3329) на рішення господарського суду першої інстанції у справі, яка підписана особою, посадове становище якої не зазначено, окрім того, містить недоліки, аналогічні тим недолікам, які зазначені в ухвалі Східного апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: апелянтом не надано доказів про сплату судового збору та не надано доказів надсилання копії апеляційної скарги учасникам справи, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (вх.№10300).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2019 року, суддею - доповідачем у даній справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.
31.10.2019 року на адресу суду від апелянта-1 надійшли доповнення до апеляційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2019 року у справі (вх.№10275), в якому останній просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2019 року у справі; ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Пермус" відмовити; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" понесені судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
Одночасно апелянт-1 просив поновити пропущений строк для подання доповнень до апеляційної скарги, оскільки повний текст судового рішення було йому вручено 07.10.2019 року.
01.11.2019 року на електронну адресу суду та 05.11.2019 року ( вх.№10412) від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№1929, вх.№10334), в якому останній просив відкласти розгляд справи на іншу дату, яке долучено до матеріалів справи.
01.11.2019 року на електронну адресу суду та 06.11.2019 року (вх.№10459) від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Тишко Ірини Олександрівни надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№1930, вх.№10335), в якому остання просила відкласти розгляд справи на іншу дату, яке долучено до матеріалів справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" (вх.№ 3329) на рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2019 року у справі з доданими до неї документами не прийнято до розгляду та повернуто апелянту на підставі п. 1 ч. 5 ст. 260 ГПК України, оскільки скарга підписана особою, посадове становище якої не зазначено; попереджено Товариство з обмеженою відповідальністю "Пермус", що при зловживанні в подальшому процесуальними правами, до нього може бути застосовано заходи процесуального примусу, передбачені ст. 132 ГПК України.
У судове засідання 04.11.2019 року учасники справи не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце його проведення, про що свідчить штамп на зворотному боці ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні про відправлення її копій сторонам і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України.
Так, на підтвердження направлення копії ухвали суду від 17.10.2019 року учасникам справи додано витяги з сайту УДППЗ "Укрпошта" №6102229956379, №6102229956387, №6102229956395, №6102229956409, №6102229956417, №6102229956433, з яких вбачається, що вказані відправлення для Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус", ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс", приватного нотаріуса Тишко Ірини Олександрівни та Публічного акціонерного товариства "ВТБ" Банк вручено 30.10.2019 року (а.с.80-81,83-85 том 4), відправлення для ОСОБА_2 знаходиться у точці видачі (а.с.82,том 4).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" про поновлення пропущеного строку на подання доповнень до апеляційної скарги задоволено, поновлено строк на подання доповнень до апеляційної скарги; у зв'язку з неявкою в судове засідання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 та відсутністю належним чином її повідомлення про дату, час та місце судового засідання, відкладено розгляд апеляційної скарги на 14.11.2019 року о 10:30 год., який відбудеться у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №115; викликано у судове засідання представників учасників справи з належним чином оформленими повноваженнями.
06.11.2019 року на адресу суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 надійшов другий примірник апеляційної скарги (вх.№10479), який долучено до матеріалів справи.
06.11.2019 року на адресу суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета на стороні позивача ОСОБА_2 надійшов другий примірник апеляційної скарги (вх.№10480), який долучено до матеріалів справи.
06.11.2019 року на адресу суду від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" надійшов другий примірник апеляційної скарги (вх.№10481), який долучено до матеріалів справи.
12.11.2019 року на електронну адресу суду від представника апелянта-1 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх.№2002, №10677), в якому останній просить надати уповноваженому представникові Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" матеріали справи для ознайомлення та зняття з них фотокопій власними цифровими засобами, яке долучено до матеріалів справи.
13.11.2019 року на електронну адресу суду від представника апелянта-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№2015, вх.№10730), в якому останній просить визнати поважними причини неявки представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" до Східного апеляційного господарського суду в судове засідання призначене на 14.11.2019 року, на іншу дату, яке долучено до матеріалів справи.
В судове засідання 14.11.2019 року представники 1-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета на стороні позивача, відповідача, 1-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета на стороні відповідача, 2-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета на стороні відповідача не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце його проведення, про що свідчить штамп на зворотному боці ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні про відправлення її копій сторонам і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України.
На підтвердження направлення копії ухвали суду від 04.11.2019 року 1-й третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета на стороні позивача, відповідачу, 1-й третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета на стороні відповідача, 2-й третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета на стороні відповідача у справі додано витяги з сайту УДППЗ "Укрпошта": №6102230111056, №6102230111030, №6102230111013, з яких вбачається, що відправлення для 1-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета на стороні позивача повернуто за зворотною адресою з відміткою «інші причини» (а.с.144, том 6), відповідач та 2-а третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета на стороні відповідача отримали копію ухвали 11.11.2019 року (а.с.145, 147, том 6).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 року оголошено перерву у розгляді справи до 26.11.2019 року о 09:30 год.
14.11.2019 року на адресу суду від апелянта-2 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (вх.№10768), в якій остання просить надати можливість ознайомитись з матеріалами справи, зокрема з апеляційною скаргою відповідача та підготувати належним чином відзив, яка долучена до матеріалів справи.
14.11.2019 року на адресу суду від апелянта-2 надійшов супровідний лист на виконання вимог ухвали від 23.10.2019 року (вх.№10766), а саме надано докази сплати судового збору та докази надсилання копії апеляційної скарги учасникам справи, який долучено до матеріалів справи.
14.11.2019 року на адресу суду від апелянта-2 надійшло клопотання про поновлення строку на виконання вимог ухвали від 23.10.2019 року (вх.№10765), в якому останній просить прийняти до свого провадження дане клопотання та поновити строк на виконання вимог ухвали від 23.10.2019 року, яке долучено до матеріалів справи.
В обґрунтування клопотання апелянт-2 зазначає, що згідно відмітки на конверті ухвалу від 23.10.2019 року отримано 11.11.2019 року, а тому першим днем виконання вимог ухвали є 12.11.2019 року, а останнім днем 21.11.2019 року.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 року з урахуванням ухвали Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2019 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено, поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" на рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2019 року у справі; призначено справу до розгляду на 26.11.2019 року о 09:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №115 разом з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс", об'єднавши скарги в одне провадження; учасникам справи встановлено строк до 22.11.2019 року на протязі якого вони мають право подати відзиви на апеляційну скаргу; до розгляду апеляційної скарги дію рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2019 року у справі №910/3867/19 зупинено.
14.11.2019 року на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№10767), в якому останній просить витребувати у Відділу реєстрації прав на нерухоме майно виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області належним чином засвідчену копію рішення від 25.03.2016 року №28947979, на підставі якого прийнято вказане рішення від 25.03.2016 року щодо реєстрації права власності, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О. на нежитлове приміщення 1 по вул. Гоголя , 84 , м. Миргород , Полтавської області, 37600, загальною площею 269,6 кв.м.; зобов'язати Відділ реєстрації прав на нерухоме майно виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області направити на адресу суду витребувані документи протягом 5 днів з моменту отримання ухвали; попередити Відділ реєстрації прав на нерухоме майно виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області, що в разі не виконання вимоги суду, буде направлена окрема ухвала на адресу Миргородської міськрайонної прокуратури з питань невиконання судового рішення, для вирішення питання відповідно до вимог 382 КК України, яке долучено до матеріалів справи.
Розглянувши клопотання апелянта-2 про витребування доказів колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.04.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Пермус» було залишено без руху та встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви, окрім іншого і шляхом: надання доказів на підтвердження обставин позовної заяви (рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно - індексний номер: 28947979 від 25.03.2016 року або його належним чином засвідчену копію).
Позивач посилається на те, що на виконання вимог ухвали від 25.04.2019 року він звертався до державної реєстраційної служби з вимогою надати копію оспорюваного рішення від 25.03.2016 року, на що як вказує позивач, працівники державної реєстраційної служби усно повідомили, що ТОВ «Пермус» не є власником предмету іпотеки, тому не має права його отримувати та що таке рішення може бути надано лише на вимогу суду.
Зі змісту запиту на отримання публічної інформації від 03.05.2019 року (а.с. 119, том 1) ТОВ «Пермус», слідує, що позивач просив надати належним чином засвідчену копію рішення від 25.03.2016 року №28947979, яким було зареєстровано право власності на нежитлове приміщення 1 по вул .Гоголя, 84 у м. Миргород, Полтавської області ,37600.
Втім, з клопотанням про витребування у Відділу реєстрації прав на нерухоме майно виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області належним чином засвідченої копії рішення від 25.03.2016 року №28947979, позивач в ході розгляду справи в господарському суді першої інстанції не звертався, неможливість подання такого клопотання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього, позивач не обґрунтував, а за таких обставин та виходячи з приписів ст. 269 ГПК України, відповідно до якої докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього, підстав для задоволення клопотання не має.
А тому, дії ТОВ «Пермус» щодо заявлення завідомо безпідставного клопотання спрямовані на затягування та перешкоджання розгляду справи та суперечать завданню господарського судочинства, відповідно до приписів пункту 1 частини другої статті 43 ГПК України.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2019 року, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Слободіна М.М., суддею - доповідачем у даній справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Склярук О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 року повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2019 року у справі заявникові на підставі ч. 2 ст.260 ГПК України, оскільки апелянтом вимог ухвали від 31.10.2019 року в установлений судом строк (з урахуванням строку поштового перебігу) виконано не було; доказів виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 року до суду апеляційної інстанції не надходило.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 року повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2019 року у справі заявникові на підставі ч. 2 ст.260 ГПК України, оскільки апелянтом вимог ухвали від 31.10.2019 року в установлений судом строк (з урахуванням строку поштового перебігу) виконано не було; доказів виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 року до суду апеляційної інстанції не надходило.
26.11.2019 року на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" надійшли доповнення до апеляційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2019 року у справі (вх.№11140), в якому останнє просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області в частині відмови в задоволенні позовних вимог; ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" повністю та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" судові витрати, які долучені до матеріалів справи.
26.11.2019 року на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" надійшло клопотання про поновлення строку на подачу доповнень до апеляційної скарги (вх.№11141), в якому останній просить прийняти до свого провадження клопотання та поновити строк на подачу доповнень до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" на рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2019 року та прийняти доповнення до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" на рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2019 року, яке долучено до матеріалів справи.
Розглянувши клопотання апелянта-2 про поновлення строку на подачу доповнень до апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною 4 ст. 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Отже, заяву апелянта-2 про поновлення процесуального строку на подачу доповнень до апеляційної скарги (вх.2763) слід задовольнити, поновивши строк на їх подання, оскільки він пропущений заявником з поважних причин.
26.11.2019 року на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" надійшов відзив (вх.№11138), в якому останній просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" на рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2019 року у справі залишити без задоволення, який долучено до матеріалів справи.
26.11.2019 року на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" надійшов відзив на апеляційну скаргу та на доповнення до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" (вх.№11139), в якому останній просить задовольнити позовні вимоги у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс", 3-ті особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Тишко І.О., Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" судові витрати за подачу апеляційної скарги, який долучено до матеріалів справи.
26.11.2019 року на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус", директора Сидоренко Олени Володимирівни (вх.№11144) надійшла заява про відвід, в якій остання просить відвести колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Склярук О.І. від розгляду справи, яку долучено до матеріалів справи.
В обґрунтування заяви про відвід заявником зазначено, що 25.11.2019 року в приміщенні Печерського районного суду м. Києва, при подачі документів, до представника ТОВ «Пермус» підійшов представник ТОВ ФК «Поліс» та повідомив, що по даній справі, яка перебуває в провадженні Східного апеляційного господарського суду на рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2019 року, буде відмовлено з приводу подачі неналежного позову.
В судове засідання 26.11.2019 року представники 1-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета на стороні позивача та 2-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета на стороні відповідача, не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце його проведення, про що свідчить штамп на зворотному боці ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні про відправлення її копій сторонам і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України.
На підтвердження направлення копії ухвали суду від 14.11.2019 року 1-й третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета на стороні позивача та 2-й третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета на стороні відповідача у справі додано витяги з сайту УДППЗ "Укрпошта": №6102230340950, №6102230340918, з яких вбачається, що відправлення для 1-ої третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета на стороні позивача повернуто за зворотною адресою з відміткою «інші причини» (а.с.148, том.6) відправлення для 2-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета на стороні відповідача відправлено до точки видачі/доставки (а.с.149, том 6).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 року визнано необґрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" (вх.№11144) про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Склярук О.І. від розгляду справи; зупинено провадження у справі для вирішення питання про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Склярук О.І. у порядку, визначеному ст.39 ГПК України.
26.11.2019 року на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" надійшов відзив (вх.№11154), в якому останній просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" на рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2019 року у справі залишити без задоволення, який долучено до матеріалів справи.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2019року, суддею-доповідачем для вирішення питання про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Склярук О.І. у порядку, визначеному ст.39 ГПК України, визначено суддю Хачатрян В.С.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 року відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Пермус» (вх.№11144) про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Склярук О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 року поновлено провадження по розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" та апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" на рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2019 року у справі; розгляд скарг призначено на 04.12.2019 року о 11:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх., зал судового засідання № 115.
02.12.2019 року на адресу суду від 1-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 надійшла заява (вх.№11335), відправлена заявником на адресу Східного апеляційного господарського суду 27.11.2019 року, про що свідчить штамп УДППЗ "Укрпошта" на конверті, про відвід колегії суддів, в якій остання просить відвести колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М. від розгляду даної справи.
В обґрунтування заяви про відвід заявником зазначено, що 25.11.2019 року в приміщенні Печерського районного суду м. Києва, представник ТОВ ФК «Поліс» повідомив представника ТОВ «Пермус» про те, що Східним апеляційним господарським судом у справі №910/3867/19 за апеляційними скаргами ТОВ «Пермус» та ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" на рішення у справі, буде відмовлено в задоволенні позовних вимог, зокрема, у зв'язку з тим, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, що змушує 3-ю особу ОСОБА_1 заявити відвід колегії суддів у справі, яка розглядається Східним апеляційним господарським судом.
Розглянувши заяву 1-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М., колегія суддів зазначає наступне.
Так, заява подана після спливу строку, встановленого ч. 3 ст. 38 ГПК України для заявлення відводу (самовідводу), відповідно до якої відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
В заяві заявником не зазначено винятковості випадку подання ним заяви після спливу такого строку, що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 38 ГПК України, згідно якої після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Разом з тим, заява про відвід обгрунтована наявністю обставин, які як слідує зі змісту заяви мали місце 25.11.2019 року в приміщенні Печерського районного суду м. Києва в ході розмови між представниками ТОВ ФК «Поліс» та ТОВ «Пермус» щодо суті судового рішення, яке буде прийнято апеляційним судом за апеляційними скаргами ТОВ «Пермус» та ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" у даній справі, тобто, з підстав, розглянутих судом раніше, а саме: ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 року, якою було відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Пермус» (вх.№11144) про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Склярук О.І. від розгладу справи, що свідчить про те, що заявлений відвід є завідомо безпідставним.
Частиною першою статті 43 ГПК України встановлено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За приписами пункту 1 частини другої статті 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
А тому, дії 1-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 щодо заявлення завідомо безпідставного відводу спрямовані на затягування та перешкоджання розгляду справи та суперечать завданню господарського судочинства.
Частиною 5 статті 38 ГПК України встановлено, якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Отже, дії 1-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 щодо заявлення безпідставного відводу розцінюються як зловживання процесуальними правами на підставі п.1 ч.2 ст. 43 ГПК України, а тому, заява про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі:головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І. та суддя Слободін М.М. від розгляду даної справи (вх.№11335) підлягає залишенню без розгляду на підставі ч.5 ст. 38 ГПК України.
04.12.2019 року на адресу суду від 1-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання (вх.№11455), в якому остання просить доручити Миргородському міськрайонному суду Полтавської області, що розташований за адресою: м.Миргород, вул. Гоголя, 133, Полтавської області забезпечити проведення судових засідань в режимі відеоконференції, яке долучено до матеріалів справи.
Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів вказує про наступне.
Відповідно до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 197 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Згідно ч. 7 ст. 197 ГПК України у клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п'ять днів до відповідного судового засідання.
Згідно із штампом вхідної кореспонденції відділу документального забезпечення Східного апеляційного господарського суду, клопотання ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції 04.12.2019 року у справі, надійшло до суду апеляційної інстанції 04.12.2019 року, тобто в день проведення судового засідання.
За викладених обставин, колегія суддів зазначає про відсутність можливості задоволення клопотання заявника про його участь у судовому засіданні 04.12.2019 року у даній справі в режимі відеоконференції та також розглянувши клопотання заявлене в цьому ж у судовому засіданні представником позивача та 2-ю третьою особою про відкладення розгляду справи на іншу дату для забезпечення обов'язкової участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції 1-ї третьої особи - ОСОБА_1 , вказує на таке.
Так, у судове засідання 04.11.2019 року 1-а третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 не з'явилася, на підтвердження направлення копії ухвали суду від 17.10.2019 року 1-й третій особі додано витяг з сайту УДППЗ "Укрпошта" №6102229956387, з якого вбачається, що вказане відправлення для ОСОБА_1 вручено 30.10.2019 року (а.с.81, том 4).
У судове засідання 14.11.2019 року 1-а третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 не з'явилася, на підтвердження направлення копії ухвали суду від 04.11.2019 року 1-й третій особі додано витяг з сайту УДППЗ "Укрпошта" №6102230111056, з якого вбачається, що відправлення для 1-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача повернуто за зворотною адресою з відміткою «інші причини» (а.с.144, том 6).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 року повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2019 року у справі заявникові на підставі ч. 2 ст.260 ГПК України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 року повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2019 року у справі заявникові на підставі ч. 2 ст.260 ГПК України .
При цьому, також, було встановлено, що при подачі позову у позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю "Пермус", директором якого є ОСОБА_2 , були зазначені такі адреси:
Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_2 .
Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 : адреса для листування -АДРЕСА_2 .
Аналогічні адреси зазначені апелянтами: Товариством з обмеженою відповідальністю "Пермус", директором якого є ОСОБА_2 , самою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у апеляційних скаргах кожного.
Разом з тим, за матеріалами справи, адреса ОСОБА_1 у кредитному договорі №22.94/08-КЛ від 04.07.2008 року зазначена інша, а саме: АДРЕСА_3.
Поштові повідомлення у справі відправлялись на адреси, вказані позивачем/апелянтом, тобто Товариством з обмеженою відповідальністю "Пермус", директором якого є ОСОБА_2 та апелянтами: самою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та повертались без вручення адресантам як до господарського суду першої інстанції так і до Східного апеляційного господарського суду з різних причин, а саме:
ОСОБА_2 з відміткою: «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення», «за даною адресою отримувач не проживає».
ОСОБА_1 : з відміткою: «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення».
Вказані обставини стверджують той факт, що адреси, які зазначені позивачем/апелянтом як у позові так і в апеляційних скаргах позивача та третіх осіб не відповідають дійсності, а такі дії осіб, як учасників справи спрямовані на затягування та перешкоджання розгляду справи, що протирічить вимогам ч.1 ст.43 ГПК України, відповідно до якої учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У судове засідання 26.11.2019 року 1-а третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 не з'явилася, на підтвердження направлення копії ухвали суду від 14.11.2019 року 1-й третій особі додано витяг з сайту УДППЗ "Укрпошта": №6102230340950, з якого вбачається, що відправлення для 1-ої третьої особи, повернуто за зворотною адресою з відміткою «інші причини» (а.с.148, том.6).
У судове засідання 04.12.2019 року 1-а третя особа не з'явилася, на підтвердження направлення копії ухвали суду від 28.11.2019 року 1-й третій особі додано витяг з сайту УДППЗ "Укрпошта" №6102230465907, з якого вбачається, що відправлення для 1-ої третьої особи, знаходиться у точці видачі/доставки (а.с.155, том.6).
Втім, вище зазначено, що 02.12.2019 року на адресу суду від 1-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 надійшла заява, відправлена нею на адресу Східного апеляційного господарського суду 27.11.2019 року, про відвід колегії суддів, що окрім іншого, є доказом обізнаності 1-ї третьої особи щодо руху справи в суді апеляційної інстанції, її належного повідомлення про дати, час та місце проведення судових засідань у справі, що на думку колегії суддів не перешкоджало своєчасному заявленню нею клопотань, в тому числі і щодо проведення судових засідань в режимі відеоконференції та свідчить про те, що такі дії представника позивача та 2-ї третьої особи спрямовані на затягування та перешкоджання розгляду справи та суперечать завданню господарського судочинства, відповідно до приписів пункту 1 частини другої статті 43 ГПК України, а тому підстав для задоволення клопотання 2-ї третьої особи про відкладення розгляду справи на іншу дату для забезпечення обов'язкової участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції 1-ї третьої особи - ОСОБА_1 не має.
У судовому засіданні 04.12.2019 року представник позивача та 2-а третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета на стороні позивача просила скасувати рішення господарського суду Полтавської області в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю; представники відповідача та 1-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета на стороні відповідача, просили скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2019 року у справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Пермус" в задоволенні позову повністю.
У судове засідання 04.12.2019 року представники 1-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета на стороні позивача та 2-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета на стороні відповідача, не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце його проведення, про що свідчить штамп на зворотному боці ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні про відправлення її копій сторонам і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України.
На підтвердження направлення копії ухвали суду від 28.11.2019 року 1-й третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та 2-й третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у справі додано витяги з сайту УДППЗ "Укрпошта": №6102230465907, №6102230465877, з яких вбачається, що відправлення для 1-ої третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача знаходиться у точці видачі/доставки (а.с.155, том.6) відправлення для 2-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача надійшло на сортувальний центр (а.с.150, том 6).
З метою повідомлення ОСОБА_2 ,ТОВ «Пермус» та Тишко І.О. , про час та місце розгляду справи, працівники суду 29.11.2019 року протягом робочого часу неодноразово намагалися зв'язатися з ними за номерами телефонів, які зазначені в якості засобів зв'язку, проте, в прийнятті телефонограм було відмовлено.
Телефонограмою від 29.11.2019 року №024487 повідомлено ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» про час та місце розгляду справи (29.11.2019 року об 11:14 год.) (а.с.130, том 6).
З метою повідомлення для ПАТ «ВТБ Банк», про час та місце розгляду справи, працівники суду 29.11.2019 року протягом робочого часу неодноразово намагалися зв'язатися за номерами телефонів, які зазначені в якості засобів зв'язку, проте, за даним номером телефону було отриманно відповідь про неможливість відповісти представнику по даній справі.
Крім того, вказану ухвалу суду від 28.11.2019 року було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається була розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та https://eag.court.gov.ua/sud4875/
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.
04.07.2006 року ПАТ «ВТБ Банк» та гр. ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 22.94/О8-КЛ», відповідно до умов якого ОСОБА_1 , як Позичальнику, надано кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в сумі 1650000,00 грн, зі строком користування до 03.07.2016 року. Цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.
04.07.2006 року в забезпечення виконання зобов'язання по Кредитному договору ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Пермус» (правонаступник МП «Мрія») укладено договір наступної іпотеки № 22.94/08-ДІ.
Згідно з пунктом 1.2 договору наступної іпотеки № 22.94/08-ДІ. 04.07.2006 року предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлове приміщення площею 269,6 к.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (далі - приміщення). Предмет іпотеки належав ТОВ «Пермус» - Іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 24.09.2015 року, зареєстрованим реєстраційною службою Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області.
04.07.2006 року в забезпечення виконання зобов'язання по Кредитному договору ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ПЕРМУС» (правонаступник МП «Мрія») уклали договір поруки № 22-94/06-ДП2 з ОСОБА_2 .
16.11.2015 року ПАТ «ВТБ Банк» (первісний кредитор, клієнт) та ТОВ ФК «Поліс» (фактор) уклали договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 21МБ, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених договором, (клієнт) передає (відступає) на користь (фактора), а фактор набуває право вимоги до ОСОБА_1
09.12.2015 року ПАТ «ВТБ Банк» (первісний кредитор, клієнт) і ТОВ ФК «Поліс» (фактор, іпотекодержатель) уклали договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О. реєстраційний номер 2324.
25.03.2016 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татарінцевою Є.А. о 17:00 прийнято рішення про зняття судового арешту, накладеного ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області у справі № 541/2662/13-ц за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1., ОСОБА_5 , ТОВ «Пермус», третя особа ОСОБА_6 про стягнення заборгованості на підставі кредитного договору в сумі 1669602,39 грн.
У позові позивач посилався на те, що 25.03.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О. без вчинення нотаріальної дії прийнято рішення про реєстрацію права власності та проведено державну реєстрацію, індексний номер 28947979 о 22:52, внаслідок чого, власником спірного майна, стало ТОВ ФК «Поліс»; приміщення 1 по вул. Гоголя, 84 у м. Миргороді, Полтавської області, 37600 незаконно перейшло у власність ТОВ ФК «Поліс», виходячи з того що: під час державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення 1 по вул. Гоголя, б4у м. Миргороді, Полтавської області, 37600 будь-якої нотаріальної дії не вчинялося; договір про задоволення вимог іпотекодержателя між ПАТ «ВТБ Банк», ТОВ ФК «Поліс» та ТОВ «Пермус» не укладався; ТОВ «Пермус» (правонаступник МП «Мрія») не надавало згоди та нотаріально не посвідчувало будь-яких застережень щодо набуття іпотекодержателем права власності чи окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя; оцінка майна, зокрема, нежитлового приміщення 1, загальною площею 269,6 кв. м., яке розташоване за адресою: вул. Гоголя, 64, м. Миргород, Полтавської області, 37600, не проводилася, станом на березень 2019 року ТОВ «Пермус» не відшкодовано різниці між вартістю майна та заборгованістю по кредиту; ні ТОВ «Пермус» - Іпотекодатель, ні ОСОБА_1 . - Боржник, будь-яких вимог, повідомлень від відповідача - ТОВ ФК «Поліс» не отримувало: не було отримано виписок з рахунку позичальника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості; відповідач - ТОВ ФК «Поліс», як факторингова компанія, не мало права нараховувати та стягувати відсотки за користування кредитом, оскільки не є кредитною установою, яка надає та обслуговує кредити; відсутність у фінансової установи статусу кредитної установи не дає їй права звертати стягнення на предмет іпотеки, що забезпечує кредит, тому реєстрація права власності на предмет іпотеки є протиправною; під час звернення до приватного нотаріуса Тишко І.О., представник ТОВ ФК «Поліс» знав про відсутність у нього повноважень, навмисно надав неналежним чином оформлені статутні документи та приховав інформацію, що станом на березень 2016 року підписант ОСОБА_7 не був директором ТОВ ФК «Поліс»; звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки відбулося із порушенням строків давності; державна реєстрація на предмет іпотеки відбулася з порушенням вимог законодавства, прав та законних інтересів позивача.
Відповідач зазначав на те, що Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (частина 1 статті 27) та Порядок 1127 (пункт 61) вичерпно встановлюють обсяг документів, які подаються заявником для проведення реєстраційних дій щодо державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за Іпотекодержателем на підставі договору іпотеки, що містить відповідне застереження; такими документами, у даному конкретному випадку, повинні бути: іпотечний договір (відповідно до пункту 1 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»); письмова вимога; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання письмової вимоги (відповідно до пункту 61 Порядку № 1127). Інші документи Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком № 1127 не вимагаються, посилається на постанову Верховного Суду від 08.05.2019 року у справі № 809/1141/17; у даному випадку необхідним для встановлення законності рішення державного реєстратора є саме питання чи надано вичерпний перелік документів для проведення державної реєстрації прав.
Вказане вище й стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Полтавської області.
17.09.2019 року господарським судом Полтавської області прийнято оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.
Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга апелянта 1 підлягає до задоволення частково, апеляційна скарга апелянта 2 до задоволення не підлягає з огляду на наступне.
Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.
З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов'язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Відповідно до ст. ст. 4, 86,162 ГПК України, господарські суди розглядають справи за позовами юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів та органів місцевого самоврядування, які визначають предмет (матеріально-правову вимогу) та підстави (обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а не самі лише посилання позивача на певну норму закону) позову.
Частинами 1 та 3 ст.162 ГПК України передбачено, що в позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити: зокрема (п.4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; (п.5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
У роз'ясненнях наданих постановою пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування.
Зі змісту позовної заяви слідує, що завлені вимоги позивача обґрунтовані наступним: під час державної реєстрації права власності будь-якої нотаріальної дії не вчинялось; договір про задоволення вимог іпотекодержателя не укладався; ТОВ «Пермус» не надавало згоди та нотаріально не посвідчувало будь-яких застережень щодо набуття іпотекодержателем права власності як окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя; оцінка майна не проводилася; станом на березень 2019 року ТОВ «Пермус» не відшкодовано між вартістю та заборгованістю по кредиту; іпотекодавець та боржник не отримували жодних вимог; ТОВ «Фінансова компанія «Поліс», як факторингова компанія не має права нараховувати та стягувати відсотки за користування кредитом, оскільки вона не є кредитною установою; із заявою про державну реєстрацію звернулась неналежна особа- представник; звернення стягнення на предмет іпотеки відбулось із порушенням строків давності.
Так, зазначений перелік підстав позовних вимог вказано позивачем в тексті позовної заяви декілька разів та обґрунтовується посиланням на докази у відповідній частині позовної заяви, щодо кожної окремої підстави.
Разом з тим, місцевий господарський суд, задовольняючи позов частково, виходив зокрема з того, що набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення 1 по вул. Гоголя , 84 у м. Миргороді, Полтавської області, 37600, загальною площею 269,6 кв.м. відбулося під час дії обтяження нерухомого майна, застосованого ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області суду 02.10.2013 року; заходи забезпечення позову (арешт), вжиті ухвалою від 02.10.2013 року були скасовані ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області лише 28.03.2016 року; надані до розгляду державному реєстратору документи не відповідали вимогам, встановленим Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; припинення обтяження щодо вказаного нежитлового приміщення відбулося на підставі документів, що не дають змоги встановити припинення обтяження та є підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень; звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом реєстрації на предмет іпотеки позивач набув 21.06.2016 року - після набрання чинності ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28.03.2016 року та дійшов висновку задовольнити позов в частині вимог про усунення перешкод у користуванні правом власності шляхом скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно індексний номер запису про право власності: 13880222 від 25.03.2016 на зазначене нежитлове приміщення за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» та зобов'язання поновлення відомостей у державних реєстрах речових прав на нерухоме майно про об'єкт нерухомого майна на це нежитлове приміщення, що передували скасованим записам.
Колегія суддів з такими висновками місцевого господарського суду не погоджується та зазначає наступне.
Відповідно до ст. 236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ст.14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 3 ст.46 ГПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
За приписами ч.1 ст.237 ГПК України, при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Згідно ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 та ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
У відповідності до вимог ст. 80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
Положеннями ст.209 та ст. 210 ГПК України, імперативно визначено, що суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються. Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Так, підстави за яких господарським судом першої інстанції було задоволено позов, не були зазначені підставами позовних вимог з якими позивач звертався до суду, оскільки за змістом позовної заяви, позивач не посилався на такі обставини, що вказані в судовому рішенні місцевого господарського суду та те, що саме це є перешкодою для проведення державної реєстрації права власності та підставою для прийняття нотаріусом рішення про відмову в державній реєстрації права власності та відповідно не надав докази в розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України що підтверджують такі обставини.
Позивачем така підстава позовних вимог, як «арешт» не зазначалась, про таку підставу ним зазначено лише в апеляційній скарзі та після того, як Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» звернулось до суду апеляційної інстанції з посиланням на цю обставину.
Отже, господарським судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме: було частково задоволено позов з підстави, яка не була підставою позовних вимог і відповідно, не зазначалась, як обставина, якою позивач обґрунтував свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і щодо якої не наводились посилання на норми права, що підлягали застосуванню та відповідні докази, якими підтверджувалась така обставина.
А відтак, господарський суд першої інстанції ухвалив рішення, що не відповідає вимогам ст. ст.14, 46, 236 ГПК України, самостійно змінивши підстави пред'явленого позивачем позову, і обґрунтувавши рішення обставинами, з яких позивач не виходив та застосував до спірних правовідносин положення норм права, на які позивач взагалі не посилався, чим допустив порушення норм процесуального права, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи.
Суд не вправі самостійно змінювати підстави позову, оскільки відповідно до положень цивільного процесуального законодавства це є виключним правом позивача.
Колегія суддів враховує правові позиції, викладені у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі №367/7135/16-ц.
Так, ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" з метою проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, звернулося до ПН КМНО Тишко І. О., як до державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон про державну реєстрацію).
Умови, підстави та процедура проведення відповідно до Закону про державну реєстрацію державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (далі - Державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Порядок державної реєстрації).
У відповідності до п.2 ч.1 ст.10 Закону про державну реєстрацію нотаріус є державним реєстратором прав на нерухоме майно.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про державну реєстрацію, право власності підлягає державній реєстрації.
Пункт 1 ч. 1 ст. 27 Закону про державну реєстрацію як підставу для державної реєстрації права власності визначає укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації.
У відповідності до п. 6 Порядку державної реєстрації державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.
Відповідно до п. 9 Порядку державної реєстрації разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідні для відповідної реєстрації, та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору.
Пунктом 57 Порядку державної реєстрації визначено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.
У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону про державну реєстрацію державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Так, ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" для проведення державної реєстрації права власності за ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, було подано ПН КМНО Тишко І.О. :
1.Заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності).
2.Документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та внесення плати за надання інформації з ДРРП.
3.Кредитний договір №22.94/08-КЛ від 04.07.2008 року, укладений між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з Договором про внесення змін №1 від 01.10.2010 року до Кредитного договору №22.94/08-КЛ (не відновлювальна кредитна лінія) від 04.07.2008 року, Договором про внесення змін №2 від 23.03.2011 року до Кредитного договору №22.94/08-КЛ (не відновлювальна кредитна лінія) від 04.07.2008 року, Договором про внесення змін №3 від 15.09.2011 року до Кредитного договору №22.94/08-КЛ (не відновлювальна кредитна лінія) від 04.07.2008 року, Договором про внесення змін №4 від 29.12.2011 року до Кредитного договору №22.94/08-КЛ (не відновлювальна кредитна лінія) від 04.07.2008 року (далі - Кредитний договір).
4.Договір наступної іпотеки № 22.94/08-ДІ, укладений для забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між ПАТ «ВТБ Банк» та Малим підприємством «Мрія» (ідентифікаційний код юридичної особи 13941164, місцезнаходження: Полтавська обл., м. Миргород, вул. Воскресінська, буд. 84), який 04.07.2008 року посвідчений приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Гіль Д.В., зареєстрований в реєстрі за № 4262 (далі - Договір іпотеки), що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, предметом за яким є нерухоме майно: нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Миргород, вул. Гоголя, 84, площею 269,6 кв. м. (далі - Предмет іпотеки).
5.Лист ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" № 1.64/1 від 25.03.2016 року щодо належного повідомлення Позичальника та Іпотекодавця (правонаступником якого є ТОВ «Пермус») про заміну кредитора, наявність непогашеної заборгованості за Кредитним договором станом на день звернення та чинність (дійсність) іпотеки згідно Договору іпотеки.
6.Копії письмових вимог про усунення порушень, надісланих ТОВ "Фінансова компанія "Поліс", як іпотекодержателем:Іпотекодавцеві (ТОВ «Пермус» - вимога №28.01.2016-3 від 28.01.2016 року), особам, правонаступником яких є Іпотекодавець (ТОВ «ПАЖЖ» - вимога №28.01.2016-2 від 28.01.2016 року, Малому підприємству «Мрія» вимога №28.01.2016-1 від 28.01.2016 року), Боржникові ( ОСОБА_1 - вимога №28.01.2016-4 від 28.01.2016 року).
7.Документи, що підтверджують оплату послуг поштового зв'язку та опис переданих Укрпоштою документів, зазначених у п. 6 даного переліку.
8.Документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання Іпотекодавцем та Боржником письмової вимоги іпотекодержателя (рекомендовані повідомлення про вручення 05.02.2016 року поштових відправлень від 28.01.2016 року).
9.Установчі документи ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" та документи, що підтверджують повноваження та особу його представника.
10.Договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18.11.2015 року та Додаткову угоду №1 від 27.11.2015 року до Договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18.11.2015 року, у відповідності до умов яких до ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" перейшли права вимоги за Кредитним договором та договорами забезпечення та Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, посвідчений 09.12.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О, зареєстрований в реєстрі за номером 2324, у відповідності до умов якого ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" одержано у повному обсязі належні ПАТ «ВТБ Банк» права іпотекодержателя за Договором іпотеки.
За результатами розгляду заяви ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" про державну реєстрацію права власності на підставі Договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, та перевірки поданих заявником документів, з дотриманням п.п. 1, 2 ч. З ст. 10 Закону про державну реєстрацію, відповідачем прийнято рішення про державну реєстрацію права власності №28947979 від 25.03.2016 року (далі - Рішення про державну реєстрацію прав).
Нотаріуси набули право здійснювати реєстраційні дії щодо речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без вчинення нотаріальних дій щодо такого майна з 13.12.2015 року, а саме з дня набуття чинності Законом України № 834-VIII «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"
Пунктом 1 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 26.11.2015 року № 834-V1II «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 834-VIII) передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім окремих положень.
Колегія суддів враховує правові позиції, викладені у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 року у справі № 826/11388/16.
Відповідно до пункту 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №834-VIII з дня набрання чинності цим Законом нотаріуси наділяються повноваженнями державних реєстраторів прав на нерухоме майно та можуть здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без вчинення нотаріальної дії щодо такого майна.
Закон № 834-VIII набув чинності 13.12.2015 року.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що на момент виникнення спірних правовідносин, тобто за станом на 24.06.2016 року, нотаріуси набули право здійснювати реєстраційні дії щодо речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без вчинення нотаріальних дій щодо такого майна.
За таких підстав не приймаються аргументи апелянта-2 на те, що під час державної реєстрації права власності будь-якої нотаріальної дії не вчинялось.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про Іпотеку», Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Так, пунктами 5.5 Договорів іпотеки визначено, що у відповідності до ст. 36 Закону України «Про іпотеку» він є договором про задоволення вимог Іпотеколержателя на підставі якого Іпотекодержатель на власний розсуд може згідно статті 37 Закону України «Про іпотеку» набути право власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язань Іпотекодавця за кредитним договором.В цьому випадку Договір є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, що є Предметом іпотеки.
Отже, ні положення Закону України «Про іпотеку», ні умови Договору іпотеки не містять приписів щодо необхідності укладення окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, а тому аргументи апелянта 2 щодо його тверджень про відсутність підстав для реєстрації за ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" прав власності на предмети іпотеки не приймаються.
Крім того, державним реєстратором встановлена відповідність застережень про задоволення вимог іпотекодержателя, що містяться в Договорах іпотеки, вимогам Закону України «Про іпотеку», та наявність правових підстав для реєстрації за ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" прав власності на предмети іпотеки.
А тому аргументи апелянта-2 на те, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя не укладався, не приймаються.
Відсутність факту реалізації домовленості сторін щодо укладення окремої угоди про задоволення вимог іпотекодержателя за наявності відповідного застереження в іпотечному договорі, наявність якого прирівнюється до угоди про задоволення вимог іпотекодержателя, та яке за змістом вимог Закону України "Про іпотеку" свідчить про те, що сторони домовилися про позасудовий порядок врегулювання спору, не є обставиною, яка обмежує державного реєстратора у здійсненні відповідної реєстраційної дії.
Той факт, що сторони домовилися про застосування позасудового порядку звернення стягнення на предмети іпотеки свідчить про те, що сторони дійшли згоди, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель набуває права на звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя в один чи іншій спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, який передбачений Законом України "Про іпотеку".
Новою редакцією ст.ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку» не було змінено встановлений раніше цими статтями порядок позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки та підстави переходу права власності на нього до іпотекодержателя, а лише було їх уточнено.
Аналіз наведених норм не дає підстав вважати, що законодавець із прийняттям вказаного закону обмежив коло іпотечних договорів із застереженням про задоволення вимог кредитора, на підставі яких за іпотекодержателем може бути зареєстровано право власності на предмет іпотеки, лише тими договорами, які укладені після набрання чинності цим Законом, а отже, положення Законів України «Про іпотеку» слід застосовувати також до договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.
В матеріалах справи відсутні докази оскарження укладеного Договору іпотеки, або його скасування, а тому висновок господарського суду першої інстанції про те, що пункт 5.5. Договору іпотеки суперечить положенням ст. 37 Закону України «Про іпотеку» є помилковим та не є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки у даному випадку діє презумпція правомірності правочину.
Так, за змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки.
Отже, якщо презумпцію правомірності договору не спростовано то всі права, набуті сторонами за цим правочином, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Іпотечне застереження, яке містилось у п.5.5 Договору іпотеки є належною правовою підставою для реєстрації права власності.
Аналіз положень статей 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», статей 328, 335, 376, 392 ЦК України дає підстави для висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя). У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.
Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 02.11.2016 року у справі №6-2457цс16.
При цьому, згідно ч.1 ст.37 Закону України «Про іпотеку», договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, шо передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно.
Ураховуючи сутність іпотеки та зміст правових механізмів забезпечення прав усіх сторін спірних правовідносин, ефективним способом відновлення прав кредитора є застосування передбаченої сторонами в договорі процедури звернення стягнення на іпотечне майно як однієї з умов надання (отримання) кредиту.
Колегія суддів враховує аналогічну практику застосування зазначених норм права, викладену у постановах Верховного Суду України від 28.09.2016 року № 6-1243цс16, від 12.10.2016 року № 6-504цс16, від 26.10.2016 року № 6-1625цс16, від 02.11.2016 року № 6-2457цс16, від 22.03.2017 року № 6-2967цс16, від 5.04.2017 року № 6-3034цс16, від 27.04.2017 року № 6- 679цс17, від 24.05.2017 року № 6-1388цс16, від 09.08.2017 року № 6-2213цс16, від 13.09.2017 року № 6-1446цс17, від 27.09.2017 року № 6-2853цс16 та від 12.10.2016 року у справі № 200/5731/14-ц,
Частина 1 ст. 36 Закону №898-ІV (у редакції, що діяла на час укладення договору іпотеки, до набрання чинності Законом №800-VІ) передбачала право сторін іпотечного договору на позасудове вирішення питання про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки, що містить відповідне застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, або окремого договору про задоволення його вимог;статтею 37 зазначеного Закону (в цій самій редакції) визначено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, до якого згідно з ч.2 ст. 36 прирівнюється відповідне застереження в договорі іпотеки, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки; нова редакція статей 36. 37 Закону № 898-ІV, викладена у підпункті 17 пункту 4 розділу III «Перехідні положення» Закону № 800-VІ, не змінює встановлений раніше ними статтями порядок позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки та підстави переходу права власності на нього до іпотекодержателя, а лише уточнює їх; аналіз наведених норм, як і Закон N 800- VІ в цілому, не дає підстав вважати, що законодавець із прийняттям названого закону обмежив коло іпотечних договорів із застереженням про задоволення вимог кредитора на підставі яких за іпотеколержателем може бути зареєстровано право власності на предмет іпотеки, лише тими договорами, які укладені після набрання чинності цим Законом.
Колегія суддів враховує аналогічну практику застосування зазначених норм права, викладену у постановах Верховного Суду України від 10.10.2011 року № 21-131а11, від 18.09.2012 року № 21-236а12, від 21.02.2018 року № 915/297/17.
Крім того, відповідність Іпотечного договору положенням закону встановлена рішенням господарського суду міста Києва у справі №910/8430/15-г та рішеннями господарського суду міста Києва у справі №910/15882/14, якими відмовлено у визнанні недійсним Іпотечного договору за позовом Іпотекодавця.
А за таких обставин, не приймаються аргументи апелянта-2 про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, як такі, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Відповідно до положень ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
ТОВ «Пермус» є правонаступником первинного Іпотекодавця - МП «Мрія», а тому в силу положень ст. 23 Закону України «Про іпотеку» саме ТОВ «Пермус» має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Не приймаються аргументи апелянта-2 на те, що ТОВ «Пермус» не надавало згоди та нотаріально не посвідчувало будь-яких застережень щодо набуття іпотекодержателем права власності як окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя.
Положення ст. 37 Закону України "Про іпотеку" фактично не ставлять в залежність право на стягнення від наявності чи відсутності оцінки предмета іпотеки.
Частина 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" лише визначає спосіб встановлення вартості, за якою предмет іпотеки обліковуватиметься на балансі у іпотекодержателя.
Колегія суддів враховує правові позиції, викладені у постанові Верховного Суду у справі №910/6592/16 від 31.01.2018 року.
Подання Звіту про оцінку предмета іпотеки, складеного після спливу строку, що зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, було передбачено виключно Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703, який втратив чинність 11.02.2014 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 року.
Докази, які містяться в матеріалах справи, а саме копії: вимог в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку», описів, рекомендованих поштових відправлень із відміткою про їх вручення та з датою вручення, стверджують той факт, що Іпотекодавець та Боржник отримували такі вимоги.
За матеріалами справи, ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" відповідно до Свідоцтва № 459 серія ФК, виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 21.01.2014 року, реєстраційний номер 13102950 та Додатку до Свідоцтва № 459 серія ФК, визначено в якості видів послуг, які має здійснювати фінансова компанія без отримання ліцензії та/або дозволів відповідно до законодавства: факторинг, що спростовує аргументи апелянта-2 на те, що ТОВ "Фінансова компанія "Поліс", як факторингова компанія не має права нараховувати та стягувати відсотки за користування кредитом, оскільки вона на думку апелянта-2 не є кредитною установою.
Також, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується той факт, що до державного реєстратора звернувся належний суб'єкт.
Не приймаються аргументи апелянта-2 на те, що оцінка майна не проводилася, а станом на березень 2019 року ТОВ «ПЕРМУС» не відшкодовано різниці між вартістю та заборгованістю по кредиту.
Сплив строку позовної давності звернення до суду та наявність судового рішення про відмову у задоволенні позову з підстави пропущення позовної давності не припинило невиконане зобов'язання та договір іпотеки, яким таке зобов'язання забезпечене, не припинило суб'єктивного права кредитора на одержання від боржника виконання зобов'язання без використання судового примусу, зокрема в позасудовому порядку, визначеному сторонами в іпотечному договорі - на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2018 року у справі №760/16916/14-ц.
Аналогічні висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31.01.2019 року №362/6630/17, від 21.11.2018 року №346/2013/17, від 24.10.2018 року №667/8885/15-ц.
А тому не приймаються аргументи апелянта-2 на те, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбулось із порушенням строків давності як такі, що спростовуються усталеною судовою практикою Верховного Суду.
Окрім того, відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Зокрема, конституційний принцип доступності правосуддя реалізується через приписи ст. 1 Господарського процесуального Кодексу України згідно яких юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
При цьому, має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи інтерес потребує захисту. Лише в результаті розгляду спору виявляється чи доведене таке порушення і за відсутності порушення суд повинен відмовити у позові. Звертаючись до суду позивач у позовній заяві викладає предмет і підставу позову. Предмет позову - це конкретна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Вже після з'ясування фактичних обставин суд може зробити висновок щодо відповідності заявленої матеріально-правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача. Якщо буде встановлено, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права, суд приймає рішення про відмову в такому позові.
Відновлення становища, яке існувало до порушення, як спосіб захисту цивільного права та інтересу, застосовується у тому разі, якщо покладення обов'язку на особу, яка його порушила, припинити дії не відновлює повністю суб'єктивне право, а цього можна досягти вчиненням інших, передбачених законом, заходів. Відновлення становища, яке існувало до порушення може знаходити свій прояв у вимогах про усунення перешкод у здійсненні права власності, про повернення власнику його майна із чужого незаконного володіння.
Так, спірне нерухоме майно вибуло з володіння позивача та перебуває у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс", що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наданим позивачем.
Разом з тим, позивач намагається захистити свої цивільні права способом, який не пов'язаний із позбавленням володіння.
Враховуючи те, що даному випадку позовні вимоги ТОВ «Пермус» щодо усунення перешкоди у користуванні правом власності шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності від 25.03.2016 року без вчинення нотаріальної дії приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О., зводяться фактично до оскарження реєстраційних дій на підставі поданих документів, зокрема: Кредитного договору №22.94/08-КЛ від 04.07.2008 року, з наступними змінами, Договору наступної іпотеки № 22.94/08-ДІ, Договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18.11.2015 року та Додаткової угоду №1 від 27.11.2015 року до цього Договору, тобто - вчинених в інтересах відповідача, тоді як встановлення дійсності правочину можливе тільки за наявності та розгляді між сторонами такого правочину спору про право цивільне, що виникає з матеріальних правовідносин, яке в даному випадку фактично відсутнє, колегія суддів вважає, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не відповідає способам, встановленим чинним законодавством і, як наслідок цього, не може призвести до поновлення його порушеного права в цій частині позовних вимог та є підставою для відмови в їх задоволенні.
Щодо вимоги позивача про скасування рішення про державну реєстрацію права власності господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що вимога позивача щодо скасування рішення про державну реєстрацію права власності від 25.03.2016 року без вчинення нотаріальної дії приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О., індексний номер 28947979 щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення по вул. Гоголя, 84 у м. Миргороді, Полтавської області, загальною площею 269,6 кв.м задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не доведено суду яким чином відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" порушило права та законні інтереси позивача у даній справі внаслідок прийняття нотаріусом Тишко І.І. зазначеного рішення.
Отже, висновок місцевого господарського суду в частині задоволення позову частково не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).
Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року)
Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу апелянта-1 слід задовольнити частково.
Щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" слід зазначити, що апелянту-2 було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах та була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання, однак, доводи викладені в його апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим в задоволенні апеляційної скарги позивачу слід відмовити.
Згідно із п. 2 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Отже, місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми процесуального права, а тому рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2019 року у даній справі слід скасувати в частині задоволення позову частково та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" 1921,00 грн. судового збору та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити повністю, а в решті його залишити без змін, поклавши судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, п.2 ч.1 ст. 275, п.1,4 ч.1 ст.277, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2019 року у справі №910/3867/19 скасувати в частині задоволення позову частково щодо усунення перешкоди у користуванні правом власності шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності від 25.03.2016 без вчинення нотаріальної дії приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О., індексний номер 28947979 щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення по вул. Гоголя, 84 у м. Миргороді, Полтавської області, загальною площею 269,6 кв.м. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" (01004, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44, оф. 13В, код ЄДРПОУ 38994463) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" (37600, Полтавська обл., м. Миргород, вул. Гоголя, код ЄДРПОУ 39947744) 1921,00 грн. судового збору.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
В решті рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2019 року у справі №910/3867/19 залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" (37600, Полтавська обл., м. Миргород, вул. Гоголя, код ЄДРПОУ 39947744) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" (01004, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44, оф. 13В, код ЄДРПОУ 38994463) 8644,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 06.12.2019
Головуючий суддя О.І. Терещенко
Суддя В.І. Сіверін
Суддя О.І. Склярук