Постанова від 04.12.2019 по справі 902/433/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року Справа № 902/433/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.09.2019 р. у справі № 902/433/19 (суддя Матвійчук В.В., повний текст рішення складено 02.10.2019 р.)

за позовом фермерського господарства "Ягідка" Корнійчука Анатолія Павловича

до державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"

про зобов'язання виконати умови договору

за участю представників сторін:

позивача - Корнійчук А.П. (директор); Путілін Є.В. (представник);

відповідача - Яворська Л.І. (представник);

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Ягідка" Корнійчука Анатолія Павловича звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про зобов'язання виконати умови договору від 15.01.2016 р. № 208 шляхом складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування кінно-спортивного комплексу на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що між ним та відповідачем було укладено договір від 15.01.2016 р. №208 на розробку проекту землеустрою, на виконання умов якого позивачем було перераховано відповідачу кошти, проте відповідач свої договірні зобов'язання не виконує.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 27.09.2019 р. у справі № 902/433/19 позов задоволено; зобов'язано відповідача виконати умови договору від 15.10.2016 р. №208 шляхом складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування кінно-спортивного комплексу на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області; здійснено розподіл судового збору.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що відповідач не дотримався умов договору від 15.10.2016р. №208 щодо виготовлення проекту землеустрою у визначений договором строк, тому позов підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, державне підприємство "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник, посилаючись на ст. ст. ст. 23, 27, 29 Закону України "Про землеустрій", зазначає, що позивач не затвердив завдання на виконання робіт по спірному договору, тому будь-які вимоги щодо виконання робіт по даному договору з боку позивача безпідставні, оскільки відсутня основа для виконання робіт.

Скаржник вказує, що висновок суду про порушення відповідачем строків виконання договору не відповідає обставинам справи, оскільки позивач взагалі до 24.01.2019 р. не надавав клопотання про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою, яке є обов'язковою складовою такого проекту, тоді коли був повідомлений відповідачем про це листом № 4950 від 26.04.2016 р., який був також в копії йому направлений з листом 30.05.2018 р. № 5839. Про отримання листа від 30.05.2018 р. № 5839 позивач не заперечує, оскільки надав його до суду як доказ по справі. Крім того, висновки суду щодо строків могли б бути обґрунтованими в разі наявності затвердженого позивачем завдання на виконання робіт по договору, оскільки судом обраховані строки щодо виконання неіснуючого обов'язку або ж обов'язку, підстав для виконання якого не існує.

На думку скаржника, враховуючи вихідні дані, зокрема рішення Стрижавської селищної ради від 29.06.2006 р. № 47, правомірним є виконання робіт за договором із позивачем лише стосовно 5 га.

Судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам, які підтверджені відповідними доказами та які підтверджують, що роботи щодо виготовлення проекту, які залежали від відповідача були виконані в повному обсязі, але завершити виконання проекту неможливо з незалежних від відповідача причин, оскільки позивач відмовився підписати акт приймання передачі межових знаків на зберігання. Стрижавська селищна рада відмовилася від підпису акту приймання-передачі межових знаків через відсутність підпису на акті самого позивача та відсутність висновку органу у сфері архітектури та містобудування; на погодження проект передатись не може, оскільки є невідповідність проекту нормам чинного законодавства з описаних вище причин.

Скаржник вказує, що місцевим господарським судом обґрунтовано рішення суду обставиною наявності дій з боку відповідача, що свідчать про одностороннє розірвання договору в 2018 року. Однак, підстав для такого висновку у суду не було, оскільки розірвання договору з боку відповідача не було, договір виконувався. Проте, відповідач листом № 6179 від 07.10.2019 р. відмовився від договору № 208 від 15.01.2016 р., укладеного з позивачем, оскільки останній на пропозицію відповідача, яка була направлена листом № 5439 від 29.08.2019 р., не затвердив завдання на проведення робіт з виготовлення документації із землеустрою, а в судовому засіданні позивач та його представник заявили, що позивач не затвердить завдання на виготовлення проекту, оскільки воно стосується земельної ділянки площею 5 га, а не 7,2 (чи 10) га.

Листом від 30.10.2019 р. №902/433/19/4847/19, Північно-західний апеляційний господарський суд витребував матеріали справи №902/433/19 з Господарського суду Вінницької області.

04.11.2019 р. до апеляційного суду надійшли матеріали справи №902/433/19.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 р. (враховуючи ухвалу суду від 06.11.2019 р.) скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду, відкрито апеляційне провадження у справі, зупинено дію оскаржуваного рішення, розгляд апеляційної скарги призначено на 04.12.2019 р. об 15:15 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 р. доручено забезпечення проведення відеоконференції Господарському суду Вінницької області.

Фермерське господарство "Ягідка" Корнійчука Анатолія Павловича надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. № 38824/19 від 25.11.2019 р.), в якому просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач зазначає, що між позивачем та відповідачем було укладено договір від 15.01.2016р. №208, проте відповідач умови договору не виконує. Умови договору не містять чіткого переліку документів, які має представити виконавцю замовник. Також умови договору не містять зобов'язань замовника щодо надання відповідних документів виконавцю.

Позивач звертає увагу суду, що з огляду на наявність рішення виконавчого комітету Вінницької районної ради від 30.05.1991 р. №153, в якій зазначена площа 7,2 га. земельної ділянки при укладанні договору №208 від 15.01.2016 р. з відповідачем розрахунок вартості робіт визначався із площі 7,1 га, що вбачається із кошторису №1 , який являється додатком до договору і був погоджений сторонами. Відтак, доводи відповідача, що погодження надано лише на площу 5 га землі не відповідає доказам, які містяться в матеріалах справи та умовам договору. Так само як і докази звернення відповідача до позивача щодо необхідності погодження технічного завдання, оскільки в листах, на які посилається відповідач взагалі не зазначено про необхідність погодження завдання. Крім того, як зазначає позивач, відповідачем в ході розгляду даної справи тільки розпочато виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В судовому засіданні 04.12.2019 р. представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили доводи апеляційної скарги, просять відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як встановлено апеляційним господарським судом, фермерське господарство "Ягідка", відповідно до свідоцтва про власність, виданого 19.11.2001 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області за реєстраційним номером 715, на підставі договору купівлі-продажу від 01.10.2001 р., є власником майна незавершеного будівництвом кінно-спортивного комплексу, розташованого в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області, на земельній ділянці, яка виділена відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької районної ради народних депутатів від 30.05.1991 р. № 163.

За змістом рішення виконавчого комітету Вінницької районної ради народних депутатів №153 від 30.05.1991 р. колгоспу "Родина" надано дозвіл на виготовлення проектно-кошторисної документації з послідуючим будівництвом кінно-спортивної бази на земельній ділянці площею 7,2 га, належній колгоспу "Родина" в смт. Стрижавка.

Рішенням Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області від 04.05.2006 р. № 47, погоджено надання на умовах оренди земельну ділянку площею 5 га для будівництва та обслуговування будівель кінно-спортивного комплексу ФГ "Ягідка" за рахунок земель господарського двору, що перебувають в користуванні ПСП "Агрофірма Батьківщина".

Рішенням Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області від 29.06.2006 р. № 47, надано згоду СФГ "Ягідка" на передачу земельної ділянки площею 5,0 га за рахунок земель запасу (господарських дворів), що перебувають в користування ПСП "Агрофірма Батьківщина" на умовах оренди на термін 5 років та дозвіл на розробку проекту відведення даної земельної ділянки для будівництва кінно-спортивного комплексу по вул. Приміська, б/н, в межах населеного пункту.

15.01.2016 р. між державним підприємством "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (відповідач, виконавець) та фермерським господарством "Ягідка" (позивач, замовник) укладено договір №208.

Згідно з предметом договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання землевпорядних робіт по складанню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування кінно-спортивного комплексу на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Відповідно до п. 2.1. договору за виконану роботу, згідно цього договору, замовник перераховує виконавцю у відповідності з протоколом договірну ціну: 6485,49 грн. Виконавець приступає до виробництва робіт при оплаті замовником коштів.

Відповідно до п. 5.1 договору, виконавець повинен закінчити роботи по складанню проекту землеустрою в 9 місячний термін з дня надходження коштів та представлення всіх документів.

Додатком до договору є кошторис №1, в якому визначена розрахункова площа земельної ділянки 7.1 га, з якої розраховувалась вартість кошторису (робіт).

На виконання умов даного договору, позивачем було сплачено відповідачу кошти за складання проекту землеустрою у розмірі 6485, 49 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 15.01.2016 р.

11.02.2016 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 264 від 11.02.2016 р., в якому вказував, що формулювання п. 1.1. договору не чітко відображає предмет договору, та вніс пропозицію, щоб п. 1.1. договору викласти в наступній редакції: "замовник доручає, а виконавець приймає на себе виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 7.1 га по передачі її в оренду під кінно-спортивний комплекс на території Стрижавської селищної ради, в межах населеного пункту смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області".

01.03.2016 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 270 від 01.03.2016 р., в якому просив повідомити про хід виконання робіт за спірним договором. Даний лист отриманий відповідачем під розписку, про що останнім вчинено відповідні відмітки.

В подальшому, позивач неодноразово звертався до відповідача з листами про повідомлення ходу виконання робіт за спірним договором, що підтверджується листами № 271 від 16.03.2016 р., № 289 від 23.08.2016 р. Дані листи отримані відповідачем, що підтверджується його відміткою на листі та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 2105003757017.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази щодо надання відповідачем позивачу відповіді на вказані листи (звернення).

23.05.2018 р. адвокат Калічевський В.І. в інтересах позивача звернувся з адвокатським запитом до відповідача з проханням повідомити про результати виконання умов спірного договору.

30.05.2018 р. відповідач надав позивачу відповідь на адвокатський запит, в якій зазначив, що після укладання договору позивачу неодноразово нагадувалося про необхідність надання ним вихідних документів та направлено лист від 26.04.2016 р. №4950, в якому зазначалося, що без вихідних даних, які вказані у листі відповідач не в змозі виконати умови договору. В додатку до даної відповіді відповідачем долучено лист від 26.04.2016 р. №4950, в якому міститься перелік документів, які необхідно надати для продовження формування проекту землеустрою.

Позивач надіслав на адресу відповідача лист № 327 від 27.07.2018р., в додатках до якого містяться документи для виконання умов договору, а саме: копію рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району №47 від 29.06.2006 р. "Про надання згоди на передачу та дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки селянсько-фермерському господарству "Ягідка"; копію рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району №47 від 04.05.2004 р. "Про розгляд заяви ФГ "Ягідка" Корнійчука А.П."; копію довідки Управління земельних ресурсів у Вінницькому районі №02-1651 від 27.05.2008 р. про наявність земельної ділянки розміром 7,2 га призначеної до відведення ФГ "Ягідка" для ведення с/г діяльності, за рахунок земель запасу Стрижавської сільської ради; копію свідоцтва про власність від 19.11.2001 р., реєстраційний номер 715; копію договору купівлі-продажу кінно-спортивного комплексу, укладеного між позивачем та Регіональним відділенням Фонду державного майна України від 01.10.2001 р.; копію постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 02.07.2008 р.; копію постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 03.09.2010 р.; копію адвокатського запиту №364 від 21.06.2018 р.; копію листа Стрижавської сільської ради смт. Стрижавка, Вінницького району, Вінницької області №1164 від 02.07.2018 р.; копію планів горизонтальної зйомки.

Відповідач надіслав на адресу позивача лист № 7685 від 13.08.2018 р. "про розірвання договору", в якому повідомив позивача, що ним не надано оригіналу рішення органу місцевого самоврядування щодо надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки на умовах оренди під кінно-спортивний комплекс на території Стрижавської селищної ради Вінницького району та зазначив, що до отримання вказаного документу роботи по виконанню договору припинені.

14.08.2018 р. адвокат Калічевським В.І. в інтересах позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом №365 від 14.08.2018 р. з проханням надати відомості щодо результатів виконання умов договору.

Позивач направив відповідачу листа № 328 від 21.08.2018 р., до якого долучено копію рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області №47 від 29.06.2006 р. "Про надання згоди на передачу та дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки селянсько-фермерському господарству "Ягідка" та копію рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району №47 від 04.05.2004р. "Про розгляд заяви ФГ "Ягідка" Корнійчука А.П." При цьому, в листі зазначено, що рішення надаються повторно.

19.12.2018 р. позивач звернувся до відповідача з листом №336 від 18.12.2018 р., в якому просив повідомити про хід виконання робіт за договором. Вказаний лист відповідачем отримано 19.12.2018 р. під розписку, про що останнім вчинено відповідна відмітка на листі.

Позивач листом № 341 від 24.01.2019 р. повторно надано відповідачу наступні документи: належним чином завірену копію рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району №47 від 04.05.2004 р. "Про розгляд заяви ФГ "Ягідка" Корнійчука А.П." та додаток до нього; заяву Селищному голові Стрижавської ради народних депутатів від 21.03.2006 р.; належним чином завірену копію рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району №47 від 29.06.2006 р. "Про надання згоди на передачу та дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки селянсько-фермерському господарству "Ягідка"; заяву Селищному голові Стрижавської ради народних депутатів від 20.03.2006 р.

Як вказує відповідач, 29.03.2019 р. позивачу, для дотримання вимог законодавства щодо форми проектної документації було запропоновано підписати складові завершеного проекту землеустрою, зокрема погодити технічне завдання та підписати акт приймання передачі межових знаків на зберігання як користувача земельної ділянки.

Проте, від погодження технічного завдання проекту та підписання акту передачі межових знаків на зберігання позивач відмовився.

В листі № 2313 від 23.04.2019 р., відповідач наводить підстави зупинення виконання робіт за договором та вказує, що станом на 01.04.2019 р. всі складові проекту відведення виконавцями розроблені, що є підставою для затвердження та підписання замовником розроблених складових проекту із землеустрою.

В листі № 3542 від 19.06.2019 р. щодо зупинення виконання робіт, відповідач вказує, що отримання необхідних погоджень та експертного висновку по проекту неможливе через відмову замовника від погодження технічного завдання та від підписання останнім акту приймання передачі межових знаків на зберігання, а також через відмову Стрижавської селищної ради підписати акт приймання передачі межових знаків (погодження меж).

Предметом даного позову є вимога позивача про зобов'язання виконати умови договору від 15.01.2016 р. № 208 шляхом складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування кінно-спортивного комплексу на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на положення статей 11, 509, 525, 530, 611, 612, 626, 629 ЦК України та вказує на те, що відповідач свої договірні зобов'язання не виконує.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що затримка у виконанні умов договору сталася з вини самого позивача, який не підписав технічне завдання проекту та акт приймання-передачі межових знаків проекту. Відповідач наголошує, що термін виконання умов договору слід обраховувати з 24.01.2019 р., оскільки саме 24.01.2019 р. позивачем надано всі документи, що містять необхідні вихідні дані. Позивач наполягає на тому, що строки виконання зобов'язань за договором відповідачем порушені, оскільки документи надавались позивачем, починаючи з моменту укладання договору і до 27.07.2018 р., таким чином 27.04.2019р. минув 9 місячний термін для закінчення виконання робіт за договором.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що згідно ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ході розгляду справи судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного між ними договору від 15.01.2016 р. № 208, який за своєю правовою природою є договором підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Отже, чинним законодавством встановлено обов'язок замовника щодо надання підряднику завдання на проектування, а також вихідних даних, необхідних для складання технічної документації.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 890 ЦК України визначено, що підрядник зобов'язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором.

Статтею 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

В силу приписів п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України, замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч.1 ст. 843 ЦК України).

За правилами ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За загальним правилом, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою визначені Законом України "Про землеустрій".

Абзацом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про землеустрій, термін документація із землеустрою визначено як затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Згідно п. "д" ч. 2 ст. 25 Закону України "Про землеустрій, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок є одним з видів документації з землеустрою.

В силу ст. 26 Закону України "Про землеустрій відносини замовників і розробників документації з землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Стаття 27 Закону України "Про землеустрій передбачає, що замовники документації із землеустрою визначають за погодженням із розробником документації із землеустрою вартість робіт, термін їх виконання і порядок їх оплати. Замовники документації із землеустрою за рахунок власних коштів мають право на вибір розробника та укладення з ним договору, якщо інше не передбачено законодавством України.

У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації несуть відповідальність, передбачену договором і законом (ст. 28 Закону).

Згідно із ст. 29 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов'язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації.

Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником.

Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою. Отже, виконання робіт із землеустрою здійснюється на платній основі.

Права та обов'язки розробників документації із землеустрою визначені ст.28 Закону України "Про землеустрій".

Вищенаведена норма закону не передбачає обов'язку розробника документації із землеустрою погоджувати з відповідними органами та затверджувати документацію із землеустрою.

Натомість ст. 30 Закону України "Про землеустрій" визначає, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.

Статтею 50 Закону України "Про землеустрій" (у відповідній редакції) було визначено документи, які включає проект землеустрою.

Як встановлено апеляційним судом, умовами договору від 15.01.2016 р. № 208 та додатками до нього сторони передбачили, що позивач доручає, а відповідач приймає на себе зобов'язання з виконання землевпорядних робіт по складанню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 7.1 га для будівництва та обслуговування кінно-спортивного комплексу на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

При цьому, п. п. 2.1., 5.1. даного договору, сторонами було визначено вартість виконаних робіт (ціна договору) в розмірі 6485, 49 грн. та 9 місячний термін, протягом якого виконавець повинен закінчити роботи, з дня надходження коштів та представлення всіх документів.

Відтак, з аналізу укладеного між сторонами договору, судом апеляційної інстанції встановлено, що 9 місячний термін виконання відповідачем умов договору обраховується саме з моменту надходження від позивача коштів та отримання всіх документів, необхідних для виконання робіт за договором. При цьому, п. 5.1. договору не передбачено чіткого переліку документів, які мають надаватися для виконання умов договору.

Так, матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов даного договору, позивач перерахував відповідачу кошти в розмірі 6485, 49 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 15.01.2016 р., тобто позивачем повністю сплачені відповідачу кошти за виконання робіт, передбачених договором.

В свою чергу, досліджуючи питання отримання відповідачем необхідних документів для виконання робіт за спірним договором, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним судом, після укладення договору, починаючи з березня 2016 р., позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням повідомити про хід виконання робіт за договором від 15.01.2016 р. № 208. Проте, відповіді на дані звернення відповідачем позивачу не надано; в матеріалах справи такі докази відсутні.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що на адвокатський запит в інтересах позивача від 23.05.2018 р. повідомити про результати виконання умов спірного договору, відповідачем надано відповідь від 30.05.2018 р., в якій вказано, що після укладання даного договору позивачу неодноразово нагадувалося про необхідність надати вихідні документи для виконання робіт за договором та направлявся лист від 26.04.2016 р. №4950 із зазначенням переліку документів, які необхідно надати для виконання робіт за договором, в якому зазначалося, що без вихідних даних відповідач не в змозі виконати умови договору. В додатку до відповіді від 30.05.2018 р. відповідачем надано копію листа від 26.04.2016 р. №4950.

В свою чергу, як встановлено апеляційним судом, в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем та отримання позивачем вищевказаного листа № 4950 від 26.04.2016р., в якому містився перелік вихідних документів, які необхідні для виготовлення проекту землеустрою.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні також будь-які інші докази, які б підтверджували доводи відповідача про неодноразові, як стверджує відповідач, звернення до позивача з проханням надати вихідні документи для виконання робіт за договором.

Так, отримавши відповідь відповідача від 30.05.2018 р. з листом від 26.04.2016 р. №4950, в якому містився перелік документів, які необхідні для виконання робіт за договором, позивач листом від 27.07.2018р. №327 надіслав відповідачу наступні документи: копію рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району №47 від 29.06.2006 р. "Про надання згоди на передачу та дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки селянсько-фермерському господарству "Ягідка"; копію рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району №47 від 04.05.2004р. "Про розгляд заяви ФГ "Ягідка" Корнійчука А.П."; копію довідки Управління земельних ресурсів у Вінницькому районі №02-1651 від 27.05.2008 р. про наявність земельної ділянки розміром 7,2 га призначеної до відведення ФГ "Ягідка" для ведення с/г діяльності, за рахунок земель запасу Стрижавської сільської ради; копію свідоцтва про власність від 19.11.2001 р., реєстраційний номер 715; копію договору купівлі-продажу кінно-спортивного комплексу, укладеного між позивачем та Регіональним відділенням Фонду державного майна України від 01.10.2001 р.; копію постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 02.07.2008 р.; копію постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 03.09.2010р.; копію адвокатського запиту №364 від 21.06.2018 р.; копію листа Стрижавської сільської ради смт. Стрижавка, Вінницького району, Вінницької області №1164 від 02.07.2018р.; копію планів горизонтальної зйомки.

В свою чергу, відповідач листом № 7685 від 13.08.2018 р. повідомив позивача про те, що ним не надано оригіналу рішення органу місцевого самоврядування щодо надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки та зазначив, що до отримання вказаного рішення роботи по виконанню договору припинені.

Разом з тим, на виконання даної вимоги відповідача, позивач листом № 328 від 21.08.2018р. направив відповідачу копію рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області №47 від 29.06.2006 р. "Про надання згоди на передачу та дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки селянсько-фермерському господарству "Ягідка" та копію рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району №47 від 04.05.2004р. "Про розгляд заяви ФГ "Ягідка" Корнійчука А.П." При цьому, в листі зазначено, що рішення надаються повторно.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що дані рішення органу місцевого самоврядування направлялися відповідачу згідно листа від 27.07.2018р. №327.

Окрім того, позивач, на виконання усного прохання відповідача щодо надання документів, листом № 341 від 24.01.2019 р. повторно направив відповідачу наступні документи: належним чином завірену копію рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району №47 від 04.05.2004 р. "Про розгляд заяви ФГ "Ягідка" Корнійчука А.П." та додаток до нього; заяву Селищному голові Стрижавської ради народних депутатів від 21.03.2006 р.; належним чином завірену копію рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району №47 від 29.06.2006 р. "Про надання згоди на передачу та дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки селянсько-фермерському господарству "Ягідка"; заяву Селищному голові Стрижавської ради народних депутатів від 20.03.2006 р.

Колегія суддів апеляційного суду, оцінюючи вказані обставини, зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач просив позивача надати додатково ще документи, необхідні для виконання умов спірного договору, також відсутні звернення відповідача до позивача, що наданих позивачем документів недостатньо для виконання умов договору. Відтак, апеляційний суд приходить до висновку, що наданих позивачем відповідачу документів було достатньо для виконання умов договору.

Отже, беручи до уваги викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем в повній мірі виконано свій обов'язок щодо надання відповідачу вихідних даних (документів), необхідних для виконання землевпорядних робіт по складанню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування кінно-спортивного комплексу на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

При цьому, вихідні документи в повному обсязі позивачем були надані відповідачу саме 27.07.2018 р., відповідно до листа №327, відтак саме з цього моменту обраховується 9 місячний термін, протягом якого відповідач повинен був виконувати умови договору.

Окрім того, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи скаржника, що термін виконання умов договору слід обраховувати з 24.01.2019 р., оскільки вищевказаними обставинами та доказами у справі спростовуються дані доводи відповідача. Також, апеляційний господарський суд критично оцінює доводи відповідача про неналежне оформлення певних документів, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували доводи останнього. До того ж, у разі наявності такої невідповідності, відповідачем не вчинено дій, направлених на усунення таких недоліків документів.

В свою чергу, відповідач зобов'язання за договором протягом строку, встановленого договором, не виконав належним чином; в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем робіт по складанню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розрахункова площа якої, відповідно до кошторису №1 (додаток до договору), складає 7.1 га.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідач в ході розгляду справи розпочав виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: склав акт прийому передачі межових знаків, подав його на погодження суміжним землевласникам, землекористувачам та сільській раді, подав матеріали проекту на погодження до уповноваженого органу державної влади, направив позивачу технічне завдання на погодження.

Однак, суд апеляційної інстанції вказує, що дані дії відповідача не можна вважати належним виконання умов укладеного між сторонами договору від 15.01.2016 р. № 208, оскільки відповідачем вчинено дії на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 5 га, що не відповідає умовам укладеного між сторонами договору та додатків до нього, оскільки предметом договору є виконання робіт по складанню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розрахункова площа якої, відповідно до кошторису №1, складає 7.1 га.

Тобто, вартість робіт за спірним договором визначалася із площі земельної ділянки 7.1 га, що підтверджується підписаним сторонами кошторисом № 1, який є невід'ємною частиною договору, тому виконанню підлягає зобов'язання обумовлене договором. При цьому, суд приймає до уваги, що доказів звернення до замовника з пропозицією про внесення змін чи доповнень до договору щодо площі земельної ділянки відповідачем не надано, відповідно не надано і доказів внесення відповідних змін до договору.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи відповідача, що саме з вини позивача умови договору не були виконанні, оскільки позивач відмовився від підписання акту приймання передачі межових знаків на зберігання та не затвердив завдання на проведення робіт з виготовлення документації із землеустрою, враховуючи те, що дані документи були виготовленні відповідачем щодо відведення земельної ділянки площею 5 га, що не відповідає умовам укладеного між сторонами договору та додатків до нього.

Колегія суддів апеляційного суду приймає до уваги, що вимоги до виконання зобов'язань визначають, насамперед, принципи - закріплені в законі основоположні засади, відповідно до яких будується правове регулювання реалізації суб'єктивних прав і обов'язків у цих правовідносинах.

Принцип співпраці, який передбачає, що сторони мають не тільки виконувати зобов'язання належним чином і реально, але й створювати контрагенту найбільш сприятливі умови і надавати допомогу в цьому. Принцип взаємного співробітництва чи, як його ще іменують, принцип ділового співробітництва полягає в тому, що кожна зі сторін договору повинна всіляко сприяти іншій стороні (створювати контрагенту найбільш сприятливі умови) у виконанні нею своїх зобов'язань. Співробітництво сторін починається зі стадії виникнення зобов'язання і закінчується їх виконанням.

Отже, оцінюючи дані обставини в сукупності та враховуючи те, що позивачем в повній мірі виконано обов'язок щодо надання відповідачу вихідних даних (документів), необхідних для виконання землевпорядних робіт по складанню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 7.1 га для будівництва та обслуговування кінно-спортивного комплексу на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, а відповідач зобов'язання за договором протягом строку, встановленого договором не виконав належним чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зобов'язання відповідача виконати умови договору від 15.10.2016 р. №208 шляхом складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 7.1 га для будівництва та обслуговування кінно-спортивного комплексу на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Окрім того, колегія суддів апеляційного суду, надаючи правову оцінку листу відповідача № 7685 від 13.08.2018 р. "про розірвання договору", зазначає наступне.

Частиною 1 статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 ст. 188 ГК України, яка передбачає, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, виходячи з наведених норм, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Як встановлено апеляційним судом, спірним договором не було узгоджено порядку його розірвання.

У відповідності до ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлена договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Тобто, у випадках, коли підстава для односторонньої зміни чи розірвання договору встановлена законом або договором, відповідна сторона договору може скористатися нею самостійно, без звернення до суду.

Таким чином, укладений між сторонами договір може бути розірвано лише за згодою сторін чи за рішенням суду. При цьому матеріали справи не містять відповідної згоди сторін на розірвання договору. Відсутнє у справі і судове рішення про розірвання договору. До того дії відповідача по виготовленню технічного завдання спростовують доводи про розірвання договору.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції.

При цьому, судом звертається увага на те, що у рішенні Європейського суду з прав людини (справа Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 р.) зазначено, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 27.09.2019 р. у справі № 902/433/19 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" - без задоволення.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.09.2019 р. у справі № 902/433/19 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складено 09 грудня 2019 р.

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Василишин А.Р.

Попередній документ
86174097
Наступний документ
86174099
Інформація про рішення:
№ рішення: 86174098
№ справи: 902/433/19
Дата рішення: 04.12.2019
Дата публікації: 10.12.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Північно-західний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договір підряду