вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" грудня 2019 р. Справа№ 911/287/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дикунської С.Я.
суддів: Мальченко А.О.
Жук Г.А.
секретар судового засідання Романова Ю.М.
представники сторін не з'явилися
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелений шлях»
на додаткове рішення Господарського суду Київської області
від 03.07.2019
у справі №911/287/19 (суддя Мальована Л.Я.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
«Зелений шлях»
до Товариства з обмеженою відповідальністю
«Фортрент»
третя особа Приватне акціонерне товариство «Єнакієвський
металургійний завод»
про зобов'язання повернути майно
Товариство з обмеженою відповідальністю «Зелений шлях» (далі - ТОВ «Зелений шлях», позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортрент» (далі - ТОВ «Фортрент», відповідач) про зобов'язання повернути майно. В обґрунтування своїх вимог зазначило про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором оренди майна № 06/2014 від 20.04.2014, зокрема, п. 4.2.7, відповідно до якого відповідач зобов'язаний повернути орендоване майно в справному стані після закінчення строку оренди, відтак просило суд зобов'язати відповідача передати позивачу 40 футові контейнери №№ FRLU 8601974, PRGU 5373713, UDSU 4002590, UDSU 4000793, UDSU 400404.
Рішенням Господарського суду Київської області від 24.05.2019 у справі №911/287/19 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 03.07.2019 у справі №911/287/19 стягнуто з ТОВ «Зелений шлях» на користь ТОВ «Фортрент» 6 921, 00 грн. витрат на послуги адвоката.
Не погоджуючись із згаданим рішенням, ТОВ «Зелений шлях» оскаржило його в апеляційному порядку, просило змінити та стягнути з ТОВ «Зелений шлях» на користь ТОВ «Фортрент» витрати на правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що сума витрат на послуги адвоката є завищеною та не відповідає складності справи, часу, витраченому на виконання робіт, обсягам наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. При розгляді справи відповідач не надав орієнтовного розрахунку витрат на правничу допомогу та не заявив про їх майбутнє стягнення. За твердженнями апелянта, адвокат приймав участь лише в одному судовому засіданні, два раніше призначених судових засідання були відкладені, одне з яких за його клопотанням. Всі процесуальні документи по справі фактично складались юрисконсультом та підписувались директором відповідача, а не адвокатом, відповідно апелянт вважає, що за участь в одному судовому засіданні сума витрат на правничу допомогу не може перевищувати 1 000, 00 грн.
Оскільки в судове засідання апеляційної інстанції 03.12.2019 представники сторін та третьої особи повторно не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом направлення їм відповідної ухвали про оголошення перерви в судовому засіданні, яка згідно повідомлень про вручення поштових відправлень отримана позивачем 15.11.2019, а відповідачем та третьою особою - 13.11.2019, про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслали, відтак апеляційний суд вважав за доцільне справу розглядати за відсутності представників сторін та третьої особи за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції вимог процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено матеріалами справи, в судовому засіданні суду першої інстанції, яке відбулось 24.05.2019, представником відповідача зазначено, що до винесення рішення у справі не можливо встановити який саме розмір витрат на правову допомогу понесе відповідач, тому такі докази будуть подані у встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк.
Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Рішенням Господарського суду Київської області від 24.05.2019 у справі №911/287/19 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Питання про розподіл судових витрат, а саме на правничу допомогу судом не вирішувалось.
28.05.2019 до Господарського суду Київської області надійшло клопотання представника відповідача про долучення доказів, які підтверджують розмір понесених судових витрат, в якому просив суд стягнути з позивача 6 921, 00 грн. на професійну правничу допомогу.
Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 03.07.2019 у справі №911/287/19 стягнуто з ТОВ «Зелений шлях» на користь ТОВ «Фортрент» 6 921, 00 грн. витрат на послуги адвоката.
За приписами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, розподіл судового збору у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. У разі, якщо судом не було прийнято рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат, суд за заявою учасників справи чи з власної ініціативи повинен ухвалити додаткове рішення (постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено ст. 16 ГПК України.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Положеннями ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За приписами ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. В зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.
Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядку. Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, які передбачено цим Законом.
За приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Як встановлено матеріалами справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем до матеріалів справи долучено копію Договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.03.2019, укладеного між ТОВ «Фортрент» та адвокатом Петченко І.В., додаткової угоди № 1 до договору, акту здачі приймання виконаних робіт / наданих послуг від 27.05.2019, який містить перелік наданих послуг (підготовка до судового засідання, вивчення та аналіз матеріалів справи, участь у двох судових засіданнях 27.03.2019 та 24.05.2019), а також їх загальну вартість в розмірі 6 921,00 грн., та платіжного доручення № 1014 від 28.05.2019 на суму 6 921, 00 грн.
З огляду на наведене, сукупність доказів щодо витраченого адвокатом часу на підготовку матеріалів до судового засідання, участь адвоката у судових засіданнях, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг й виконаних робіт та ціною позову, відтак підлягає стягненню в розмірі 6 921, 00 грн.
Посилання позивача на те, що заявлена відповідачем до стягнення сума судових витрат на правничу допомогу є завищеною та не відповідає складності справи, часу, витраченому на виконання робіт, обсягам наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки адвокат приймав участь лише в одному судовому засіданні, а процесуальні документи по справі фактично складались юрисконсультом та підписувались директором відповідача відповідно, а не адвокатом, не заслуговують на увагу як безпідставні та необґрунтовані, адже за матеріалами справи адвокат відповідача був в двох судових засіданнях, а саме 27.03.2019 та 24.05.2019,вартість складання процесуальних документів не включена ним до акту здачі приймання виконаних робіт / наданих послуг від 27.05.2019. Крім цього, апелянтом не доведено, що відповідні документи складались юрисконсультом відповідача, а не адвокатом.
За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого додаткового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в додатковому рішенні висновків.
Керуючись ст.ст. 269-270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелений шлях» залишити без задоволення, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2019 у справі №911/287/19 - без змін.
Матеріали справи №911/287/19 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 09.12.2019
Головуючий суддя С.Я. Дикунська
Судді А.О. Мальченко
Г.А. Жук