вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"09" грудня 2019 р. Справа№ 5011-9/11238-2012
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Чорногуза М.Г.
Агрикової О.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги
ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.09.2015
у справі № 5011-9/11238-2012 (суддя - Ярмак О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллонж»
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріна-К»
2. Відкритого акціонерного товариства «Завод «КІНАП»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 ,
про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності,-
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.01.2013 у задоволенні позову відмовлено; визнано недійсними з моменту укладення (з ініціативи суду) договори:
- купівлі-продажу нежитлових приміщень [нежилого приміщення 1-го поверху (в літ. Б виробничого корпусу № 1 (без бомбосховища); їдальня: приміщення 10 площею 296,9 кв.м, приміщення 9 площею 18,1 кв.м, приміщення 4 площею 18,8 кв.м, загальна площа відчужуваних приміщень 403,8 кв.м,що становить 8/1000 частин (від майнового комплексу площею 48 432,9 кв.м), які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 160], укладений 31.03.2006 між ВАТ "Завод "КІНАП" і ТОВ "Аллонж";
- договір купівлі-продажу нежитлових приміщень [нежилого приміщення виробничого корпусу № 1 (без бомбосховища), їдальня (літ. Б, ): I поверх площею 621,9 кв.м, II поверх площею 1,077 кв.м, III поверх площею 1230,6 кв.м, IV поверх площею 1033,0 кв.м, V поверх площею 1115,7 кв.м, технічний поверх площею 396,6 кв.м, загальна площа відчужуваних приміщень 5474,9 кв.м, що становить 113/1000 частин (від майнового комплексу площею 48432,9 кв.м), які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 160], укладений 21.07.2006 між ВАТ "Завод "КІНАП" і ТОВ "Аллонж";
- купівлі-продажу нежитлових приміщень [нежилого приміщення виробничого корпусу № 1 (без бомбосховища), їдальня (літ. Б, ): I поверх площею 458,1 кв.м, II поверх площею 451,9 кв.м, III поверх площею 454,3 кв.м, IV поверх площею 454,9 кв.м, V поверх площею 455,8 кв.м, VI поверх площею 457,9 кв.м; підвал площею 58,7 кв.м, загальна площа відчужуваних приміщень 2791,6 кв.м, що становить 58/1000 частин (від майнового комплексу площею 48432,9 кв.м), які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 160], укладений між ВАТ "Завод " КІНАП" і ТОВ "Аллонж";
- купівлі-продажу нежитлових приміщень [нежилого приміщення заводоуправління (в літ А), II поверху приміщення 1 площею 29,6 кв.м, приміщення 2 площею 157,3 кв.м (групи приміщень № 1) площею 186,9 кв.м та приміщення 5а площею 10,1 кв.м , загальна площа відчужуваних приміщень 197,0 кв.м, що становить 4/100 частин (від майнового комплексу площею 48432,9 кв.м), які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 160], укладений між 24.10.2006 ВАТ "Завод " КІНАП" і ТОВ "Аллонж".
Постановами Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 та Вищого господарського суду України від 25.06.2013 рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2013 залишено без змін.
ТОВ "Аллонж" звернулось до Господарського суду міста Києва із Заявою про перегляд рішення цього суду від 09.01.2013 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.09.2014, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015, у задоволенні Заяви ТОВ "Аллонж" відмовлено; рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2013 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2015 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено; касаційну скаргу ТОВ "Аллонж" задоволено частково. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 у справі № 5011-9/11238-2012 скасовано. Заяву ТОВ "Аллонж" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2013 у цій справі задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2013 у справі № 5011-9/11238-2012 скасовано. Позов задоволено. Визнано за ТОВ "Аллонж" право власності на: 1) нежилі приміщення виробничого корпусу № 1 (без бомбосховища), їдальні (літ. Б): І поверх - площею 458,10 кв.м, частина II поверху - площею 318,30 кв.м, III поверх - площею 454,30 кв.м, IV поверх - площею 454,90 кв.м, V поверх площею 455,80 кв.м, VI поверх - площею 457,90 кв.м, підвал площею 58,70кв.м,загальною площею 2658,00 кв.м, що становить 67/1000 частин (від майнового комплексу площею 39709,40 кв.м), розташовані за адресою: 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160; 2) нежилі приміщення 1-го поверху (літ. Б' виробничого корпусу № 1 (без бомбосховища), їдальня): приміщення 10 площею 296,9 кв.м, приміщення 9 пл. 18,10 кв.м, приміщення 4 пл. 88,80 кв.м, загальною площею 403,80 кв.м, що становить 1/100 частину (від майнового комплексу 39709,40 кв.м), розташовані за адресою: 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160; 3) нежилі приміщення виробничого корпусу № 1 (без бомбосховища), їдальня (літ. Б'): І поверх - площею 621,90 кв.м, II поверх - 1077,10 кв.м, III поверх - площею 1142,35 кв.м, IV поверх площею 1033,0 кв.м, V поверх - площею 1 115,70 кв.м, технічний поверх площею 396,60 кв.м, загальною площею 5386,65 кв.м, що становить 136/1000 частин (від майнового комплексу площею 39709,40 кв.м), розташовані за адресою: 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160; 4) нежилі приміщення ІІ поверху заводоуправління (в літ. А): частина приміщення № 1 (групи приміщень № 1) площею 5,65 кв.м, приміщення № 5-а - площею 10,10 кв.м, загальною площею 15,75 кв.м, що становить 4/10000 частин (від майнового комплексу площею 39709,40 кв.м, розташовані за адресою: 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160; 5) нежиле приміщення виробничого корпусу № 1 (без бомбосховища), їдальня (літ. Б,): III поверху площею 88,25 кв.м, що розташоване за адресою: 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160; Витребувано у ТОВ "Аріна-К" та ВАТ «Завод «КІНАП» на користь ТОВ "Аллонж" вказані вище приміщення.
Постановою Верховного суду України від 21.10.2015 у задоволенні заяви ТОВ «Аріна-К» про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 16.06.2015 у справі № 5011-9/11238-2012 відмовлено. Поновлено виконання постанови Вищого господарського суду України від 16.06.2015 у цій справі.
Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2014, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015, Іонов О.В. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати вказану постанову апеляційного господарського суду, змінити мотивувальну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 30.09.2014 та доповнити її (шляхом зазначення тексту, наведеного у п. 4 прохальної частини апеляційної скарги), резолютивну частину постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 залишити без змін.
Розглянувши матеріали поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову у її прийнятті, виходячи з такого.
Як свідчать матеріали справи, ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 (щодо перегляду яких в апеляційному порядку ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу) було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2015 (зокрема, ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 у справі № 5011-9/11238-2012 скасовано; заяву ТОВ «Аллонж» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2013 у цій справі задоволено; рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2013 у справі № 5011-9/11238-2012 скасовано; позов задоволено).
Таким чином, у зв'язку з прийняттям Вищим господарським судом України постанови від 16.06.2015, постанова апеляційного та ухвала місцевого господарських судів втратили законну силу.
Відтак, подана ОСОБА_1 апеляційна скарга не може бути предметом апеляційного розгляду, оскільки відсутній предмет оскарження.
Водночас, зважаючи на доводи апеляційної скарги щодо наявності у ОСОБА_3 В. права на апеляційне оскарження процесуальних документів у цій справі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що обов'язок держави у забезпеченні права кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов'язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі «Брумареску проти Румунії»). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії", пункти 51 і 52).
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України).
Нормами ч. 1 ст. 91 ГПК України (в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваного процесуального документа господарського суду першої інстанції) встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мали право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Прийняття і розгляд апеляційної скарги на рішення, яке набрало законної сили, було можливе лише з дотриманням вимог ч. 2 ст. 93 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) щодо поновлення строку подання скарги.
Згідно з положеннями ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) у разі, якщо апеляційну скаргу було подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному порядку, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом.
Отже, станом на час постановлення судового рішення у цій справі норми ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) не передбачали можливості повторного апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення, в тому числі і за скаргою особи, яка не брала участі у справі, навіть якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки, оскільки відповідно до визначених ст. 101 цього Кодексу (в редакції, чинній до 15.12.2017) меж перегляду справи в апеляційній інстанції, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Положеннями ГПК України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (ст. 254 ГПК України).
Відповідно до норм ч. ч. 1, 3, 4 ст. 272 ГПК України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) у разі, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави; за результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до ст. 282 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції; суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Разом з тим, розділ ХІ «Перехідні положення» ГПК України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) не передбачає повторного апеляційного перегляду судових рішень, які були переглянуті в апеляційному порядку за правилами ГПК України у редакції, яка була чинною до 15.12.2017.
Відтак, здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили і є чинним, є порушенням принципу правової певності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов'язки протягом усього часу чинності цього рішення.
Зазначена правова позиція щодо застосування норм ГПК України викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.04.2019 у справі № 922/765/15.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкриті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Іонова О.В. , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 261 ГПК України.
Оскільки апеляційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають апеляційному оскарженню, клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги не розглядається.
Керуючись ст. ст. 234, 254, 261 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.09.2015 у справі № 5011-9/11238-2012.
Копію ухвали Північного апеляційного господарського суду надіслати учасникам справи.
Матеріали справи № 5011-9/11238-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку, передбаченому ст. ст. 286-291 ГПК України.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді М.Г. Чорногуз
О.В. Агрикова