Постанова
Іменем України
27 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 216/6550/14-ц
провадження № 61-16587св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - публічне акціонерне товариство «Банк Ренесанс Капітал»,
представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал» на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області, у складі судді Братіщевої Л. А., від 28 серпня 2015 року.
Короткий зміст позовної заяви
У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - публічне акціонерне товариство «Банк Ренесанс Капітал» (далі - ПАТ «Банк Ренесанс Капітал»), про захист прав споживачів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі судді Мясоєдової О. М., від 30 квітня
2015 року позов задоволено. Визнано договір про виконання робіт, укладений 15 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , недійсним. Зобов'язано ФОП ОСОБА_2 повернути грошові кошти, отримані за ОСОБА_1 у ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» для забезпечення виконання договору підряду від 15 жовтня 2013 року зі всіма нарахованими за час існування кредиту відсотками і штрафами. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач кредитних коштів від банку особисто готівкою не отримував, кредитний рахунок на його ім'я банк не відкривав та грошові кошти у вигляді позики не перераховував.
ФОП ОСОБА_2 металопластикові вікна до теперішнього часу на адресу, обумовлену договором, не доставив та не встановив, хоча зобов'язувався це зробити у погоджені договором строки, тому наявні підстави для визнання договору про виконання робіт недійсним та застосування наслідків недійсності правочину.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 серпня
2015 року ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» відмовлено у відкриті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на заочне рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
від 30 квітня 2015 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» не надано доказів поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи апеляційної скарги про те, що банк вважав себе відповідачем у справі, а тому одразу звернувся із заявою про перегляд заочного рішення у справі, оскільки матеріали справи свідчать, що у цій справі банк приймав участь в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що банк вважав себе відповідачем у справі, оскільки такий процесуальний статус було зазначено у супровідному листі до ухвали про відкриття провадження та в уточненій позовній заяві. У зв'язку із встановленим особливим порядком перегляду заочного рішення, передбаченим ЦПК України, банк, вважаючи себе відповідачем у справі, звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення. Після отримання ухвали про повернення заяви про перегляд заочного рішення банк одразу звернувся до суду із апеляційною скаргою, отже вважає, що строк пропущено із поважних причин.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 вересня 2015 року відкрито касаційне провадження за поданою скаргою.
Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»
(далі - ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Пунктом 4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2018 року виправлено описку в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
16 травня 2018 року справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Заочним рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 квітня 2015 року позов задоволено. Заочне рішення ухвалено за відсутності представника третьої особи ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» (а. с. 65-67).
Копія зазначеного рішення була отримана ПАТ «Банк Ренесанс Капітал»
25 травня 2015 року (а. с. 71).
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, банк 16 липня 2015 року звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті (а. с. 107).
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 липня
2015 року апеляційну скаргу ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» залишено без руху, причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнано неповажними, надано строк для надання доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.
27 серпня 2015 року банк подав до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи його тим, що у зв'язку з встановленим особливим порядком перегляду заочного рішення відповідно до статті 228 ЦПК України, 2004 року, банк одразу після отримання копії рішення суду першої інстанції звернувся до суду з заявою про перегляд цього рішення, оскільки вважав, що вказаний порядок також поширюється на всіх осіб, які беруть участь у справі, окрім позивача. Також банк вважав себе відповідачем у справі. Після отримання ухвали місцевого суду від 11 червня 2015 року про повернення заяви про перегляд заочного рішення, банк одразу звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на заочне рішення, а тому вважав, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 серпня
2015 року ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» відмовлено у відкриті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на заочне рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
від 30 квітня 2015 року.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно зі статтею 292 ЦПК України, 2004 року, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до частини першої статті 294 ЦПК України, 2004 року, заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ (частини перша та друга статті 73 ЦПК України, 2004 року).
Відповідно до частини третьої статті 297 ЦПК України, 2004 року, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 10 червня 2015 року ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» звернулося до суду із заявою про перегляд заочного рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 квітня 2015 року (а. с. 72).
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 червня 2015 року заяву ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» повернуто заявнику, оскільки чинним законодавством не передбачено перегляд заочного рішення у справі за заявою третьої особи
(а. с. 88).
За змістом частини першої статті 228 ЦПК України, 2004 року, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, таким правом не наділена.
Встановивши, що повний текст рішення суду першої інстанції було отримано банком 25 травня 2015 року, а апеляційна скарга ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» подана 16 липня 2015 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 294 ЦПК України, 2004 року, та визнавши підстави, на які послався банк для поновлення строку на апеляційне оскарження, неповажними, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» на заочне рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 квітня 2015 року.
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що банк вважав себе відповідачем у справі, оскільки матеріали справи не містять доказів про зміну процесуального статусу ПАТ «Банк Ренесанс Капітал», який визначений у процесуальних документах суду першої інстанції, а у заяві про перегляд заочного рішення банк сам зазначав себе як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Недотримання банком, як третьою особою, порядку оскарження рішення суду першої інстанції не може свідчити про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки статтею 228 ЦПК України, 2004 року, чітко передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, лише за письмовою заявою відповідача.
Суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржену ухвалу, діяв у відповідності до положень частини третьої статті 297 ЦПК України,
2004 року, надав належну оцінку доводам заявника про зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення і зробив правильний висновок про їх неповажність.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції при постановленні оскарженої ухвали порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування правильного судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал» залишити без задоволення.
Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2015 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович