Постанова
Іменем України
02 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 592/9038/15-ц
провадження № 61-35375св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Сумської області від 04 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Кононенко О. Ю., Собини О. І.
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк», банк) звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості, який обґрунтовано тим, що за умовами укладеного 24 квітня 2007 року кредитного договору ОСОБА_1 отримав 32 000 доларів США зі строком повернення до 22 квітня 2022 року та сплатою 0,84% на місяць на суму залишку заборгованості та 0,2 % комісії від суми виданого кредиту щомісячно в період сплати. З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника того ж дня між банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договори поруки.
Позивач вказав, що використавши кредитні кошти, позичальник допустив прострочення платежів, у результаті чого станом на 31 серпня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 25 658,63 доларів США, що еквівалентно 543 589,40 грн. Письмову вимогу про повернення боргу позичальник та поручителі не виконали.
У зв'язку з викладеним позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів вказану суму заборгованості.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 липня 2016 року у складі судді Косолап М. М.позов АТ КБ «Приватбанк»задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № SUC0GK00000057 від 24 квітня 2007 року, яка утворилась станом на 31 серпня 2015 року у розмірі 25 658,63 доларів США, що за курсом відповідно до розпорядження Національного банку України від 31 серпня 2015 року складає 543 449,78 грн, з яких 22 696,02 долари США заборгованість за кредитом, 2 386,61 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами, 576 доларів США - заборгованість по комісії; пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 6 000 грн.
У задоволенні позову АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № SUC0GK00000057 від 24 квітня 2007 року відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 не виконав належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, не спростував наданий банком розрахунок суми заборгованості. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір пені підлягає зменшенню, а порука поручителів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є припиненою у зв'язку з внесенням без згоди поручителів змін до кредитного договору, які призвели до збільшення обсягу відповідальності поручителів внаслідок підвищення розміру процентів за кредитним договором.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Сумської області від 04 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 липня 2016 року в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_1 та розподілу судових витрат скасовано і прийнято нове судове рішення.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № SUC0GK00000057 від 24 квітня 2007 року, яка утворилась станом на 31 серпня 2015 року, у розмірі 22 311,71 доларів США, що за курсом гривні до долара США відповідно до розпорядження НБУ від 31 серпня 2015 року складає 472 683 грн 42 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту складає 22 311,71 доларів США.
У задоволенні решти позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що зміна банком в односторонньому порядку відсоткової ставки за користування кредитом є незаконною. Розмір заборгованості банку за тілом кредиту прийнятий апеляційним судом, заперечення відповідача з приводу розрахунку заборгованості визнані безпідставними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Апеляційного суду Сумської області від 04 квітня 2018 року у частині стягнення з нього заборгованості і направити справу у цій частині на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції не відповідають обставинам справи. Заявник вказує, що заборгованість була стягнута судом апеляційної інстанції з урахуванням підвищеної відсоткової ставки, яка не підлягала до застосування, апеляційний суд не надав належної оцінки розрахунку заборгованості.
Постанова суду апеляційної інстанції оскаржується у частині задоволених позовних вимог, в іншій частині в силі вимог статті 400 ЦПК України не є предметом касаційного перегляду.
Відзивів на касаційну скаргу не надходило
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
03 серпня 2018 року Верховним Судом відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
21 серпня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24 квітня 2007 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № SUC0GK00000057, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 32 000 доларів США на купівлю квартири, а також 4 800 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та порядку, передбачених пунктами 2.1.3, 2.2.7 кредитного договору шляхом видачі готівки через касу на строк з 24 квітня 2007 року по 22 квітня 2022 року включно у вигляді невідновлювальної лінії, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,84 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,2 % від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати. Щомісячний платіж становить 412,19 дол. США (пункт 7.1).
За умовами пункту 2.3.1 кредитного договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення договору, зміні облікової ставки НБУ. При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в дію зміненої процентної ставки. Згідно пункту 2.3.3 позичальник має право повернути банку суму кредиту в повному обсязі, винагороду, відсотки за фактичний строк його користування, в повному обсязі виконати інші зобов'язання за договором протягом 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про таку вимогу банку.
Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що при порушенні позичальником будь-якого зобов'язання, передбаченого пунктами 2.2.2, 2.2.3 цього договору, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити пеню у розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит видається у іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.
Видача кредиту ОСОБА_1 у розмірі 32 000 доларів США підтверджується заявою останнього про надання кредиту від 16 квітня 2007 року та заявою на видачу готівки від 24 квітня 2007 року (а.с. 111, 112).
Виконання ОСОБА_1 грошового зобов'язання за кредитним договором було забезпечено порукою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кожним окремо. За умовами договорів поруки від 24 квітня 2007 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кожен окремо, поручилися перед АТ КБ «Приватбанк» за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором № SUC0GK00000057 від 24 квітня 2007 року, згідно якого кредитор надав боржнику кредит у сумі 36 800 доларів США на наступні цілі: 32 000 доларів США на купівлю квартири 4 800 доларів США на сплату страхових платежів, на строк по 22 квітня 2022 року включно, сплата відсотків за користування кредитом 0,84 %, щомісячний платіж 412,19 доларів США, сплата відсотків за користування кредитом при порушенні боржником зобов'язання по погашенню кредиту - 2,19 % на місяць від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом. Пунктом 4 цих договорів передбачено, що боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Відповідно до пункту 12 порука припиняється після закінчення 5 років з дня настання терміну повернення кредиту (а.с. 17, 18).
03 жовтня 2008 року АТ КБ «Приватбанк» направило ОСОБА_1 листа, в якому зазначало, що у зв'язку з подорожчанням грошових ресурсів та підвищенням облікової ставки НБУ з 8,5 % до 12 % змінюються умови кредитного договору № SUC0GK00000057 від 24 квітня 2007 року, починаючи з 25 листопада 2008 року, і відсоткова ставка складатиме 12,12 % на рік. У листі вказано, що відсоткова ставка/пеня у разі невиконання грошових зобов'язань за кредитним договором змінюється відповідно до зміни відсоткової ставки по кредиту. Запропоновано у разі незгоди зі змінами кредитного договору письмово повідомити банк. ОСОБА_1 про свою незгоду з підвищенням відсоткової ставки банк не повідомляв.
13 серпня 2015 року АТ КБ «Приватбанк» направило позичальнику ОСОБА_1 та поручителям ОСОБА_2 і ОСОБА_3 повідомлення про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 22 березня 2017 року у справі № 592/7228/16-ц рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 листопада 2016 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про визнання дій банку незаконними та зобов'язання його здійснити відповідний перерахунок платежів скасовано і ухвалено нове рішення, яким дії банку щодо одностороннього підвищення з 25 листопада 2008 року поточної процентної ставки за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 24 квітня 2007 рок, у з 10,08 % до 12,12 % річних та простроченої відсоткової ставки за цим же договором з 26,28 % до 30,36 % річних визнано незаконними. Зобов'язано АТ КБ «Приватбанк» здійснити відповідний перерахунок платежів за вказаним договором, виходячи з поточної процентної ставки у розмірі 10,08 % та простроченої процентної ставки у розмірі 26,28 %.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Стаття 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Суд апеляційної інстанції, із урахуванням наведених норм матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, належним чином оцінивши подані сторонами докази, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту, отриманого за кредитним договором № SUC0GK00000057 від 24 квітня 2007 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог, зокрема про стягнення процентів за користування кредитними коштами, судом апеляційної інстанції було відмовлено, з урахуванням неправомірних дій банку з підвищення відсоткової ставки по кредиту. Розрахунок заборгованості по сплаті основної суми кредиту, наданий банком у суді апеляційної інстанції, визнаний правильним. Доводи ОСОБА_1 щодо неправильності розрахунку суми боргу були відхилені апеляційним судом.
Доводи касаційної скарги, які значною мірою зводяться до переоцінки доказів, зокрема перевірки розрахунку заборгованості, що згідно статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, не свідчать про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права або про порушення норм процесуального права.
З урахуванням наведеного, постанова Апеляційного суду Сумської області від 04 квітня 2018 року є такою, що винесена з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для її скасування відсутні.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Апеляційного суду Сумської області від 04 квітня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович