05 грудня 2019 р.Справа № 520/177/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Чалого І.С.,
суддів: П'янової Я.В. , Зеленського В.В. ,
за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2019, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., м. Харків, повний текст складено 20.09.19 по справі № 520/177/19 з позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (надалі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд зобов'язати ОСОБА_1 власними силами або за власний рахунок, здійснити перебудову квартири АДРЕСА_1 у стан, який існував до проведення робіт з реконструкції з улаштування додаткового входу шляхом відновлення огороджувальних конструкцій будинку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 позовні вимоги Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) власними силами або за власний рахунок, здійснити перебудову квартири АДРЕСА_1 у стан, який існував до проведення робіт з реконструкції з улаштування додаткового входу шляхом відновлення огороджувальних конструкцій будинку.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказала, що зобов'язання відповідача власними силами або за власний рахунок, здійснити перебудову квартири у стан, який існував до проведення робіт з реконструкції, має правову природу саме відповідальності, ґрунтується на тому, що рішення суду не містить шляхів реалізації його виконання. Адже для того, щоб здійснити перебудову квартири у стан, який існував до проведення робіт з реконструкції необхідно мати інформацію про стан, який існував до реконструкції. Не маючи первинних документів (проекту, технічних паспортів після будівництва, схем, креслень тощо) неможливо визначити первиний стан, а також встановити факт порушення. Вважає, що суд першої інстанції зобов'язав ОСОБА_1 здійснити те, на що вона не має ні повноважень, ні компетенції. При цьому жодних пояснень, що таке "відновлення", яким чином воно має бути здійснене, у якому вигляді воно має бути після відновлення, який стан був до проведення робіт з реконструкції та шляхів їх вирішення оскаржуване рішення суду не містить. Також заявником апеляційної скарги надано клопотання про призначення будівельної експертизи.
Представник позивача Яковенко С.В. в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду залишити без змін.
Представники відповідача Михайлов О.В. та Шерстюк Р.В. просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради надійшло звернення ОСОБА_2 , в якому повідомлялось про те, що у квартирі за адресою АДРЕСА_2 , яка має облаштований окремий вихід на вулицю, знаходиться турагенство "Азимут", директором якого є ОСОБА_1 . У зв'язку з цим, заявниця просила перевірити чи переведена ця квартира до нежитлового фонду.
На підставі направлення на проведення планового (позапланового ) заходу від 16.07.2018 № 784-11, звернення ОСОБА_2 та наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 1 від 11.04.2016 позивачем проведено позапланову перевірку на об'єкті "квартира АДРЕСА_1 " щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Посадовими особами Інспекції під час проведення позапланової перевірки на об'єкті "Квартира АДРЕСА_1 (акт № 784-А від 01.08.2018) встановлено порушення ст. 29 Закону України "Про планування і забудову території", п. 1 ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абз. 2 п.5, п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011, а саме - виконання будівельних робіт з самочинної реконструкції квартири АДРЕСА_1 в нежитлові приміщення та виконано улаштування окремого входу на вулицю без набуття права на виконання будівельних робіт.
Забудовнику надано припис № 784-Пр-У від 01.08.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил терміном виконання до 01.10.2018.
Не погодившись із вказаним приписом, ОСОБА_1 оскаржила припис до суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 по справі № 520/2525/19, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду, від 08.07.2019, відмовлено в задоволенні позовних вимог про скасування припису № 784-Пр-У від 01.08.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Оскільки вимоги припису №784-Пр-У від 01.08.2018 залишилися не виконаними та за наявності підстав вважати, що реконструкція квартири з улаштування додаткового входу є самочинним будівництвом, позивач звернувся до суду з вказаними позовними вимогами.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що об'єкт "Квартира АДРЕСА_1 " є самочинним будівництвом, як такий, що реконструйовано без належно затвердженої проектної документації, без отримання дозвільних документів. Оскільки відповідач в установлений строк добровільно не виконав вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, наявні підстави для зобов'язання відповідача здійснити перебудову квартири шляхом приведення у стан, що існував до реконструкції.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону № 3038-VI, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
Пунктом 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (у відповідній редакції) визначено аналогічні повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю, що викладені у ст. 41 Закону № 3038-VI.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
Отже, положення ч. 1 ст. 38 Закону № 3038-VI встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред'явлення позову про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсації витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Згідно ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Враховуючи, що в даному випадку позивач звернувся до суду з вимогами про зобов'язання ОСОБА_1 власними силами або за власний рахунок здійснити перебудову квартири у стан, який існував до проведення робіт з реконструкції, а не з позовом про знесення самочинного будівництва, колегія суддів уважає, що пред'явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:
1) виявлення факту самочинного будівництва (перебудови, реконструкції) об'єкта;
2) визначення такого об'єкту як такого, що внаслідок перебудови істотно відхилився від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб або перебудованого з істотним порушенням будівельних норм і правил;
3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.
Колегія суддів звертає увагу, що зверненню суб'єкта владних повноважень з адміністративним позовом про зобов'язання провести перебудову приміщення передує саме наявність вищезазначених обставин.
З огляду на матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає встановленим:
- факт виявлення виконання будівельних робіт з самочинної реконструкції квартири АДРЕСА_1 в нежитлові приміщення та виконано улаштування окремого входу на вулицю без набуття права на виконання будівельних робіт в ході проведення перевірки;
- видача посадовими особами Інспекції відповідачу припису № 784-Пр-У від 01.08.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил терміном виконання до 01.10.2018.
- встановлення факту невиконання припису ОСОБА_1 протягом встановленого строку, що не оспорюється сторонами по справі.
Щодо встановлення факту визначення такого об'єкту як такого, що як такого, що внаслідок перебудови істотно відхилився від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб або перебудованого з істотним порушенням будівельних норм і правил, то в даному випадку колегія суддів уважає, що виходячи з приписів ст. 376 ЦК України такий об'єкт або має бути збудований з істотним відхиленням від проекту, що при цьому має суперечити суспільним інтересам (порушувати права інших осіб) або має бути перебудований з істотним порушенням будівельних норм і правил. Наявність між словосполученнями коми та прислівнику "або" свідчить, що встановленню підлягає будь-яка із зазначених вище обставин.
В контексті розгляду цієї справи суд установив, що проект реконструкції взагалі відсутній, а тому необхідно встановити чи відбулася перебудова квартири АДРЕСА_1 з улаштуванням додаткового входу з істотним порушенням будівельних норм.
Поняття "істотного порушення будівельних норм" є оціночним поняттям, адже не будь-яке порушення будівельних норм є істотним, та підлягає встановленню судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Пункт 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" визначає, що реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" (далі - Порядок № 461).
Слід зазначити, що прийняттю в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів передує процедура отримання документів дозвільного та декларативного характеру на початок виконання будівельних робіт відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт".
Відповідно до пункту 1,4,3. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207, до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.
Абзацом другим частини другої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 "Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію" (далі - Постанова № 406), затверджено визначений зазначеною вище нормою Закону перелік.
Відповідно до пункту 1 цієї Постанови не потребують отримання дозволу роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1).
Водночас, як вбачається з матеріалів справи реконструкція квартири з улаштування додаткового входу передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції будинку, а тому беззаперечно потребує відповідного дозволу та розроблення проекту.
Отже, колегія суддів уважає, що дії відповідача з переобладнання об'єкта будівництва - квартири АДРЕСА_1 без дозволу є істотним порушенням будівельних норм.
Посилання заявника апеляційної скарги на необхідність призначення будівельної експертизи з метою встановлення обставин істотного відхилення від проекту, істотного порушення будівельних норм, колегія суддів відхиляє з підстав того, що таке клопотання, по-перше, не заявлялося ані в суді першої інстанції, ані під час час розгляду адміністративної справи № 520/2525/19 про скасування припису, по-друге, в даному випадку з огляду на наявність беззаперечних доказів втручання в несучі конструкції будинку (облаштування окремого входу) таке порушення будівельних норм є очевидним та не потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право.
До того ж, колегія суддів ураховує, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 по справі № 520/2525/19, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду, від 08.07.2019, відмовлено в задоволенні позовних вимог про скасування припису № 784-Пр-У від 01.08.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що припис, що оскаржується, відповідає нормам чинного на момент спірних правовідносин законодавства та позивачем не надано належних та допустимих, достовірних та достатніх доказів протиправності прийнятого суб'єктом владних повноважень припису. Крім того, під час розгляду цієї справи встановлено факт того, що ОСОБА_1 є власницею квартири, яка реконструйована з улаштуванням окремого входу у капітальній стіні без оформлення цього переобладнання відповідно вимог чинного законодавства.
За положеннями частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За таких обставин, з урахуванням принципу преюдиції, колегія суддів уважає, що в даній справі наявні всі юридичні факти, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред'явлення позову про проведення перебудови приміщення.
Колегія суддів відхиляє аргументи заявника апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції зобов'язав ОСОБА_1 здійснити те, на що вона не має ні повноважень, ні компетенції, та не надав роз'яснення того, яким чином має бути проведено відновлення попереднього стану приміщення.
Так, позивач є особою, яка користується результатами протиправного діяння - порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, у зв'язку з чим порушення закону (що має триваючий характер) підлягає усуненню діючим власником об'єкту нерухомого майна, тобто перебуває в межах компетенції та повноважень ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність приведення приміщення у стан, що існував до проведення реконструкції, вказавши спосіб: "шляхом відновлення огороджувальних конструкцій будинку", водночас питання безпосереднього виконання рішення суду, зокрема того, як саме має бути проведено відновлення (перебудова об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та функціонального призначення), мають вирішуватися відповідачем на власний розсуд на стадії виконання такого рішення відповідно до вимог державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", а не одночасно під час його ухвалення.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач в установлений строк добровільно не виконав вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а тому наявні підстави для зобов'язання відповідача здійснити перебудову квартири шляхом приведення у стан, що існував до реконструкції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 по справі № 520/177/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) Я.В. П'янова В.В. Зеленський
Повний текст постанови складено 06.12.2019.