Головуючий І інстанції: Старосєльцева О.В.
06 грудня 2019 р. Справа № 520/8239/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2019, по справі № 520/8239/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не перерахунку невірно обчисленого розміру пенсії при її призначенні з підстав надання пенсіонером нових документів та не виплаті пенсії з 16.09.2017 року у розмірі, якій обчислений з грошового забезпечення з урахуванням індексації в розмірах зазначених у довідці Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 22.07.2019 року № 11/88; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 16.09.2017 року перерахувати та виплатити пенсію в розмірі, якій обчислено з грошового забезпечення з урахуванням індексації в розмірах зазначених у довідці Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 22.07.2019 року № 11/88, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 16.09.2017 року однією сумою з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 16.09.2017 року, розрахував її розмір за методикою відповідно ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати»; виконати рішення суду протягом тридцяти днів, з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.08.2019 року про перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, в розмірі який обчислено з грошового забезпечення з урахуванням індексації в розмірах зазначених у довідці Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 22.07.2019 року № 11/88, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 16.09.2017 року.
У решті вимог позов залишено без задоволення.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказував на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 з 16.09.2017 року перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі подання Адміністрації Державної прикордонної служби України та додатку до грошового атестату № 42 від 15.09.2017 року про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою від 26.07.2019 року про перерахунок та виплату пенсії з грошового забезпечення з урахуванням індексації, розмір якої зазначений у довідці Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 22.07.2019 року № 11/88.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області рішенням від 19.08.2019 року відмовило позивачу у проведенні перерахунку, оскільки включення індексації в грошове забезпечення для обчислення пенсії не передбачено ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права ні перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Не погодившись із такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наявного обов'язку пенсійного органу включити індексацію до бази обчислення пенсії позивача, у той же час зазначив, що суд не може перебирати на себе функції суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта, що не дає підстав зобов'язувати пенсійний орган здійснювати виплати однією сумою, крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про передчасність позовних вимог в частині нарахування компенсації за порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.
Позивачем рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року оскаржене в частині висновків суду першої інстанції щодо відмови здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 16.09.2017 року однією сумою з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 16.09.2017 року, розрахувавши її розмір за методикою відповідно ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати».
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Так, рішенням суду першої інстанції зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , в розмірі який обчислено з грошового забезпечення з урахуванням індексації в розмірах зазначених у довідці Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 22.07.2019 року № 11/88, здійснити виплату суми перерахунку, з 16.09.2017 року.
Стосовно позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача виплати недоплачену частину основного розміру пенсії однією сумою колегія суддів зазначає наступне.
В силу ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому, ч. 1 ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
У той же час, у даному випадку належним виконанням даного судового рішенням може вважатись здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії та суми перерахунку, внаслідок чого буде здійснена виплата загальної суми у повному обсязі.
Оцінюючи обґрунтованість заявленої позовної вимоги колегія суддів виходить з відсутності підстав вважати, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року після набрання законної сили не буде виконане відповідачем у повному обсязі, з огляду на що колегія суддів розцінює такі вимоги, як заявлені на майбутнє.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що чинним законодавством у спірних правовідносинах не визначено спосіб виконання дій, які має вчинити суб'єкт владних повноважень.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для зобов'язанні відповідача здійснити виплату недоплаченої суми пенсії виключно одним платежем.
Щодо вимоги стосовно виплати компенсації втрати частини доходів, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
При цьому, ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
У той же час, п. 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати № 159 встановлено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
За змістом п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу.
При цьому, слід враховувати, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої положеннями зазначеного Закону компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.07.2018 року по справі за № 487/6923/16-а.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про необґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог в частині, що оскаржується.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого обґрунтованого підтвердження в ході судового розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 по справі № 520/8239/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов