06 грудня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/2655/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву судді Дубровної В.А. про самовідвід в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення коштів у вигляді компенсації втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та стягнення моральної шкоди,
встановив:
27 грудня 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (далі - відповідач, УМВС України у Херсонській області), у якому просить:
- визнати бездіяльність УМВС України в Херсонській області щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів через порушення встановлених строків їх виплати за період з 13.04.2017 р. по 22.03.2018 р. протиправною;
- зобов'язати УМВС України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 13.04.2017 р. по 22.03.2018 р. у сумі 10 601,27 грн.
- зобов'язати УМВС України в Херсонській області компенсувати ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 01.03.2019 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 року, позовну заяву залишено без розгляду.
Постановою Верховного Суду від 22.10.2019 року ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 01.03.2019 р. та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 р. скасовано, справу направлено до Херсонського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою суду у складі головуючої судді Дубровної В.А. від 26.11.2019 р. прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
03 грудня 2019 року позивачем подано до суду заяву про відвід судді Дубровної В.А., яка ухвалою суду у складі головуючої судді Дубровної В.А. від 03.12.2019 р. визнана необґрунтованою, що стало підставою для зупинення провадження у справі до розгляду заяви про відвід судді Дубровної В.А. іншим суддею.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Василяки Д.К. від 04.12.2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дубровної В.А. відмовлено.
Ухвалою суду від 05.12.2019 року поновлено провадження у справі.
У даній справі головуючою суддею Дубровною В.А. подано заяву про самовідвід у відповідності до вимог частини третьої статті 39 КАС України, яка долучена до матеріалів справи. Вказана заява судді вмотивована тим, що викладені ОСОБА_1 у заяві про відвід судді обставини, які полягають у відсутності довіри до судді внаслідок скасування постановою Верховного Суду від 22.10.2019 р. ухвали суду у складі головуючої судді Дубровної В.А. від 02.12.2019 р. про залишена позову без розгляду, за позицією судді не впливають на її неупередженість при розгляді цієї справи і не свідчить про особисту зацікавленість у результаті її розгляду. Разом з тим, з метою усунення у позивача будь-яких сумнів у неупередженості та безсторонності суду, який розглядає справу № 540/2655/18, суддя Дубровна В.А. вважає за необхідне заявити самовідвід на підставі пункту 4 частини першої статті 36 КАС України (далі - КАС).
Відповідно до ч. 2 ст. 40 КАС України питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Розглядаючи заяву про самовідвід судді Дубровної В.А. суд виходить з наступного.
Стаття 6 ЄКПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов'язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄКПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.
Так, у справі П'єрсак проти Бельгії ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами ЄКПЛ.
У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з'їзду суддів України від 22.02.2013р., неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не уявляється за можливе винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Незважаючи на те, що суд дійшов висновку про необґрунтованість та бездоказовість заяви позивача про відвід судді, а отже встановив наявність підстав для відмови у задоволенні його заяви про відвід головуючої судді Дубровної В.А, проте позивач продемонстрував, що в нього виникли сумніви в неупередженості судді.
Вищевказаний факт обумовлює необхідність головуючою суддею усунути виниклу недовіру до суду, забезпечивши в очах розумного спостерігача впевненість у відсутності невідповідного упередження або впливу на суд.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.27 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Відповідно до ст. 30 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 27 - 29 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду адміністративної справи по суті у письмовій формі з обґрунтуванням підстав для відводу.
Згідно з ч.1 ст.32 КАС України, у разі задоволення самовідводу судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому ч.3 ст.15-1 цього Кодексу.
При викладених обставинах, з метою уникнення сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді, суд приходить до висновку про наявність підстав для самовідводу судді Дубровної В.А.
Керуючись ст.ст. 36, 40, 41, 248, 256 КАС України, суд, -
ухвалив:
Заяву про самовідвід судді Дубровної В.А. задовольнити.
Відвести суддю Дубровну Валентину Анатоліївну від розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення коштів у вигляді компенсації втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та стягнення моральної шкоди
Передати справу для визначення складу суду згідно із частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дубровна В.А.