Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
28 листопада 2019 р. справа №520/7004/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,
при секретарі судового засідання - Говтві Д.В.,
за участю: представника позивача - Благої С.В., представника відповідачів - Косенко К.Д.,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківпроменерго" до Державної архітектурно - будівельної інспекції України, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання протиправними та скасування припису та наказів, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківпроменерго", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, в якому просив суд, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог:
- визнати протиправним та скасувати припис від 21.03.2019, складений за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками № 19/42/4;
- визнати протиправним та скасувати наказ від 07 серпня 2019 року № 872 щодо призначення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківпроменерго";
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної архітектурно - будівельної інспекції України в частині анулювання ліцензії 2013027508, анульованої 20 серпня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний припис та накази є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки визначені відповідачем вимоги не мають правового підґрунтя, у зв'язку з тим, що ліцензія була отримана за видами робіт, вид яких не змінився. Найменування робіт, вказані в переліку, який втратив чинність, співпадають з найменуваннями робіт у переліку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України. У зв'язку з вказаним наказ від 07 серпня 2019 року № 872 щодо призначення позапланової перевірки позивача та наказ Державної архітектурно - будівельної інспекції України в частині анулювання ліцензії 2013027508, анульованої 20 серпня 2019 року, є необґрунтованими та підлягають скасування.
Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Лиски К.О. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що під час прийняття оскаржуваних наказів та прийняття оскаржуваного припису відповідач діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством. Також представник відповідача зазначив, що 15.04.2019 набрали чинності Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 256. Отже, починаючи з 15.04.2016 відбулась зміна коду виду робіт без зміни назви такого виду робіт із провадження господарської діяльності з будівництва вказаних об 'єктів, які має право виконувати позивач.
Представник позивача - Блага С.В. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог та відповіді на відзив на позов.
В судовому засіданні представник відповідача - Косенко К.Д. заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмовому відзиві на позов обставини.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківпроменерго" зареєстроване як юридична особа (далі - ТОВ "Харківпроменерго"), на час спірних правовідносин здійснювало господарську діяльність з будівництва об'єктів IV і V категорії складності, на підставі ліцензії, виданої Державною архітектурно - будівельною інспекцією України від 04.04.2016, строк дії якої з 04.04.2016 по 04.04.2021 (а.с.229-230).
На підставі Річного плану проведення перевірок на 2019 рік, затвердженого наказом Держархбудінспекції від 27.11.2018 № 1494, направлення від 28.02.2019, посадовими особами Департаменту, у період з 15.03.2019 по 21.03.2019 було проведено планову перевірку щодо додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва що за класом наслідків (відповідальністю) належить до об'єктів з середніми та значними наслідками.
За результатами проведення планової перевірки складено акт від 21.03.2019 №42, у висновках якого визначено порушення позивачем п. 9 ч. 1 ст. Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" та п. 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, що затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 256 (а.с.208-222).
На підставі вказаних висновків Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області виданий припис від 21.03.2019 № 19/42/4, яким пред'явлено вимоги до позивача, щодо усунення у термін до 21.06.2019 порушення, про що надати інформацію до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області (а.с.20-22).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.3 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та враховуючи лист заступника директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області від 31.07.2019 №1020-6364 щодо перевірки виконання вимог припису від 21.03.2019 №19/42/4 та усунення порушень, пов'язаних з додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів середнім та значними наслідками, прийнято наказ від 07.08.2019 №872, за підписом першого заступника голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України (а.с.183).
За результатами контролюючого заходу складено акт від 15.08.2019 №116, у висновках якого визначено порушення позивачем п. 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, що затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 256 (а.с.190-203).
На підставі вказаного акту ліцензійною комісією ДАБІ України та її територіальних органів проведено засідання 16.08.2019, на якому прийнято рішення про надання висновку органу ліцензування щодо анулювання ліцензії ТОВ "Харківпроменерго", що підтверджується Витягом з протоколу №47 від 16.08.2019 (а.с.185-186).
Так, наказом ДАБІ України від 20.08.2019 №47-Л анульовано ТОВ "Харківпроменерго" ліцензію, у зв'язку з виявленими порушеннями ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, на підставі відповідного акту перевірки суб'єкта господарювання (а.с.184).
З вказаним приписом, наказом про проведення позапланового заходу від 07.08.2019 №872 та наказом про анулювання ліцензії від 20.08.2019 №47-Л позивач не погоджується, у зв'язку з чим звернувся з даним позов до суду.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Положеннями ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Підставами для проведення позапланової перевірки є перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю (п. 4 абз. 6 ч.1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Згідно п. 1 ч. 4 ст.41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (ч. 5 ст.41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Суб'єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю (ч.9 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Водночас, суд зазначає, що Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" врегульовано суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.
Пунктом 4 ч.1 ст. 1 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" визначено, що «ліцензійні умови - це нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог, обов'язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії.
Згідно п.5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", ліцензія - це запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб'єкта господарювання права на провадження визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Частинами 1-2 ст. 9 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" передбачено, що ліцензіат зобов'язаний виконувати вимоги ліцензійних умов відповідного виду господарської діяльності, а здобувач ліцензії для її одержання - відповідати ліцензійним умовам.
Ліцензійні умови та зміни до них розробляються органом ліцензування, що є центральним органом виконавчої влади, підлягають погодженню спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та затверджуються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, визначених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу видано ліцензію на здійснення господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії, виданої Державною архітектурно - будівельною інспекцією України від 04.04.2016, строк дії якої з 04.04.2016 по 04.04.2021 (а.с.229-230). Згідно додатку до ліцензії, позивачу надано право за переліком видів робіт, а саме:
4.00.00 БУДІВЕЛЬНІ ТА МОНТАЖНІ РОБОТИ
4.16.00 Монтаж технологічного устаткування
4.17.00 Виконання пусконалагоджувальних робіт
(визначається ліцензіатом за видами технологічного устаткування)
- Електротехнічні пристрої
4.18.00 Клас наслідків (відповідальності) об'єктів будівництва:
- клас ССЗ - значні наслідки (V категорія складності)
- клас СС2 - середні наслідки (IV категорія складності)
4.19.00 Умови будівництва:
- звичайні
5.00.00 МОНТАЖ ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ
5.01.00 Монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання
5.01.07 Електропостачання, електрообладнання і електроосвітлення
5.01.08 Автоматизації і контрольно-вимірювальних приладів
5.02.00 Монтаж зовнішніх інженерних мереж, систем, споруд, приладів і засобів вимірювання
5.02.06 Електропостачання, електроосвітлення
5.02.08 Клас наслідків (відповідальності) інженерних мереж, систем, споруд:
- клас ССЗ- значні наслідки (V категорія складності)
- клас СС2 - середні наслідки (IV категорія складності)
Суд зазначає, що на час видачі позивачу ліцензії діяв наказ Мінрегіонбуду від 30.06.2016 №188, який згодом на підставі наказу Мінрегіонбуду від 27.01.2009 №47 втратив чинність.
При цьому, 15 квітня 2016 року набрали чинності Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 256.
Пунктом 1 Ліцензійних умов, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 256 визначено, що ліцензійні умови встановлюють вичерпний перелік організаційних, кадрових, технологічних і спеціальних вимог до провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, що обов'язкові для виконання ліцензіатом, а також вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії.
Пунктом 2 Ліцензійних умов передбачає, що господарська діяльність з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, підлягає ліцензуванню за переліком видів робіт із провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, які підлягають ліцензуванню, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - перелік робіт).
Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 №256 затверджено перелік видів робіт із провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, які підлягають ліцензуванню.
Отже, правовідносини, які на час отримання позивачем ліцензії регулювалися наказом Мінрегіонбуду від 27.01.2009 №47, який втратив чинність на підставі наказу Мінрегіонбуду від 30.06.2016 №188, вже з 15.04.2019 стали регулюватися постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 256. Вказаною постановою затверджено без зміни назви такого виду робіт із провадження господарської діяльності з будівництва вказаних об 'єктів, які має право виконувати позивач, проте, з іншими класифікаційними кодами, що не заперечується контролюючим органом.
Водночас, суд зазначає, що згідно змісту Ліцензійних умов, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 256, останнім не визначено порядок для врегулювання суб'єктом господарювання таких обставин, як приведення у відповідність кодів видів робіт даним Ліцензійним умовам у ліцензіях, виданих на підставі наказу Мінрегіонбуду від 27.01.2009 №47, строк дії яких ще не сплинув, за умови відсутності змін видів робіт суб'єктом господарювання.
Крім того, в ході судового розгляду встановлено, що контролюючим органом після набрання чинності Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 256 здійснювалась перевірка господарської діяльності з будівництва позивача, проте будь - яких порушень не було встановлено щодо Ліцензійних умов.
Враховуючи вказане, а також з огляду на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 256 не визначено порядок приведення у відповідність кодів видів робіт, які підлягають ліцензуванню, визначених у раніше виданій ліцензії, термін дії якої не сплинув, без видачі нової, з урахуванням відсутності змін у переліку видів робіт, визначені контролюючим органом вимоги про усунення виявлених порушень у приписі без визначення способу їх усунення унеможливлює виконання такого припису, відтак, такий припис є необґрунтованим та безпідставним.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 1 ст. 77 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області від 21.03.2019 № 19/42/4, є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, враховуючи те, що на законодавчому рівні відсутній спосіб для виконання припису контролюючого органу, суд дійшов висновку про те, що наявні правові підстави для визнання протиправним наказу від 07 серпня 2019 року № 872 щодо призначення позапланової перевірки позивача.
Щодо позовних вимог в частині скасування наказу від 07 серпня 2019 року № 872 щодо призначення позапланової перевірки позивача, суд зазначає, що вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки вказаний наказ на час розгляду даної справи вже є реалізованим.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 20.08.2019 №47-Л про анулювання ліцензії №2013027508, виданої ТОВ "Харківпроменерго", суд зазначає наступне.
Як вбачається з виданої ліцензії позивача, строк дії ліцензії - по 04.04.2021.
Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно змісту поняття "майно" в розумінні ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції, зокрема, «правомірні очікування»/«законні сподівання» вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу (рішення ЄСПЛ у справі «Пайн Белі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії» від 23 жовтня 1991 р. заява № 12742/87) та інше «майно», що «становить економічну цінність», зокрема, необхідні для здійснення підприємницької діяльності дозволи чи ліцензії (рішення ЄСПЛ у справі «"Тре Тракторер Актіболаг" проти Швеції» від 7 липня 1989 року, серія А, № 159).
Таким чином в даному випадку, в порушення положень ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції, відповідачем неправомірно, до спливу строку дії ліцензії позивача, наказом від 20.08.2019 №47-Л було анульовано позивачу ліцензію.
З огляду на викладене, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 20.08.2019 №47-Л про анулювання ліцензії №2013027508, виданої ТОВ "Харківпроменерго", є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, позов ТОВ "Харківпроменерго" про визнання протиправними та скасування припису і постанови, підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківпроменерго" до Державної архітектурно - будівельної інспекції України, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання протиправними та скасування припису та наказів - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області від 21.03.2019 № 19/42/4.
Визнати протиправним наказ від 07 серпня 2019 року № 872 щодо призначення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківпроменерго".
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 20.08.2019 №47-Л про анулювання ліцензії №2013027508, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю "Харківпроменерго".
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківпроменерго" (код ЄДРПОУ 30655746, поштовий індекс 61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях,13/15) у розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).
Стягнути з Державної архітектурно - будівельної інспекції України за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківпроменерго" (код ЄДРПОУ 30655746, поштовий індекс 61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях,13/15) у розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 06 грудня 2019 року.
Суддя Л.М. Мар'єнко