Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
(додаткове)
06 грудня 2019 р. № 520/3752/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
15.04.2019 року позивач - ТОВ "СП ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Харківській області , в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Харківській області № 1116410/40917498 від 21.03.2019 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 22.01.2019, поданої ТОВ «СП ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР»;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 22.01.2019 року подану ТОВ «СП ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР»;
- стягнути з відповідачів згідно ст.139 КАС України на користь ТОВ "СП ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР" суму фактично сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1921,00 грн., а також суму витрат на професійну правничу допомогу на момент подачі позовної заяви до суду у розмірі 7750,00 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 року по справі №520/3752/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Харківській області від 21.03.2019 №1116410/40917498 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 22.01.2019 №1, поданої ТОВ "Сільськогосподарське товариство ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР".
Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 22.01.2019 №1, подану ТОВ "Сільськогосподарське товариство ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР" (код ЄДРПОУ 40917498).
Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ТОВ "Сільськогосподарське товариство ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР" (з урахуванням доплати судового збору позивачем 16.04.2019) у розмірі 3842,00 грн.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 по справі № 520/3752/19 залишено без змін.
27.06.2019 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі №520/3752/19 про стягнення на користь ТОВ "СП ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР" з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12750,00 грн.
18.11.2019 року матеріали адміністративної справи № 520/3752/19 повернуто з Другого апеляційного адміністративного суду на адресу Харківського окружного адміністративного суду та передано судді Горшковій О.О. для розгляду заяви позивача про виправлення описки в рішенні та у виконавчому листі по справі № 520/3752/19.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 року заяву ТОВ "СП ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР" задоволено та виправлено описки, допущені в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 року по справі № 520/3752/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, а саме: вважати вірною назву позивача "Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР", замість вказаного "Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР", а також вважати вірним зазначення перебування позивача на податковому обліку, як платника податків, - "Головне управління ДФС у Харківській області, Харківське Управління, Харківська ДПІ (Харківський район)", замість вказаного "Лозівський ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області", також внесено виправлення до виконавчих листів.
29.11.2019 року справу №520/3752/19 передано судді Шляховій О.М. для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення по справі.
В період з 11.11.2019 по 03.12.2019 суддя Шляхова О.М. перебувала у щорічній відпустці.
Представники сторін до суду не прибули, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути заяву у письмовому провадженні.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.
Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами ч. 2 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
У позовній заяві позивач в тому числі просив суд стягнути з відповідачів згідно ст.139 КАС України на користь ТОВ "СП ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР" суму витрат на професійну правничу допомогу на момент подачі позовної заяви до суду у розмірі 7750,00 грн. (т.1, а.с.11)
До матеріалів справи позивачем додано заяву про попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7750,00 грн. разом з актом здічі-приймання наданих послуг №3 від 09.04.2019 та платіжним дорученням від 09.04.2019 №182. (т.2, а.с.131-135). Договір про правничу допомогу та повноваження адвоката додані в додатках до позовної заяви. (т.2 а.с.118-128).
Судом при ухваленні рішення питання щодо стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7750,00 грн. не було вирішено.
При розгляді справи по суті до закінчення судових дебатів представником позивача заявлено, що він ще не визначився з остаточною сумою понесених витрат, тому докази оплати наданої правничої допомоги будуть надані суду пізніше, про що зазначає представник позивача і в поданій до суду заяві про ухвалення додаткового рішення.
В заяві про ухвалення додаткового рішення по справі №520/3752/19 представник позивача просить стягнути на користь ТОВ "СП ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР" з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12750,00 грн.
В обґрунтування поданої заяви зазначає, що 14.06.2019 року між сторонами договору про надання юридичних послуг б/н від 10.11.2018р. та на підставі додаткової угоди №2 від 21.03.2019р. був підписаний акт здачі-приймання наданих послуг №5 від 14.06.2019р. на суму 5000,00 грн. 25.06.2019р. на рахунок АО «Мазепа та партнери» поступила оплата за вказаним актом. Відтак, загальна сума витрат на професійну правничу допомогу складає разом 12750,00 грн., які поніс позивач у зв'язку з розглядом справи №520/3752/19, та просить стягнути з відповідачів.
У поданій до суду 27.06.2019 року заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивача просить суд поновити строк на подання заяви та доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, передбачену ч.7 ст.139 КАС України, з підстав скрутного фінансового становища, в якому опинився ТОВ "СП ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР", у зв'язку з чим оплата 5000,00 грн. була здійснена тільки 25.06.2019 року.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Частиною 7 статті 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено процесуальний строк для подачі доказів на підтвердження судових витрат. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Окрім того, згідно з ч.3 ст.143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
З огляду на приписи ч.3 ст.143 КАС України, докази на підтвердження судових витрат можуть бути подані після закінчення судових дебатів та ухвалення рішення лише за наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів.
Виходячи зі змісту вказаних норм, суд зазначає, що подання відповідних доказів має певні строкові обмеження, а саме така заява подається:
1) до закінчення судових дебатів у справі;
2) або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови надання стороною відповідної заяви про це до закінчення судових дебатів.
Рішення у справі №520/3752/19 ухвалено судом 10.06.2019 року, таким чином, строк, встановлений абз.2 ч.7 ст.139 КАС України, сплинув 16.06.2019 року.
Натомість, докази остаточних витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, надійшли до суду 27.06.2019 р., тобто через 17 днів після ухвалення рішення у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
На підтвердження додатково понесених витрат суду надано, зокрема, завірені копії акта здачі-приймання наданих послуг до договору про надання юридичних послуг б/н від 10.11.2018 р. та додаткової угоди №2 від 21.03.2019р. та платіжне доручення №177 від 25.06.2019 р., згідно якого позивач сплатив суму у розмірі 5000,00 грн. АО «Мазепа та партнери».
Суд, враховуючи вимоги абз.2 ч.7 ст.139 КАС України, яка визначає строки для подачі доказів на підтвердження судових витрат, зазначає, що такі докази мають фактично існувати у процесуально встановлені строки.
Однак, докази на підтвердження витрат понесених позивачем на правничу допомогу не існували в об'єктивній дійсності у строки, в які вони мали бути подані до суду, тобто до 16.06.2019 р., оскільки сплата у розмірі 5000,00 грн. згідно платіжного доручення №77 здійснена лише 25.06.2019 року.
Суд наголошує на тому, що фактичне виготовлення доказів після спливу строку, протягом якого вони мають бути подані до суду, не може розцінюватися як поважна причина для поновлення такого строку. Крім того, на підтвердження обставин скрутного фінансового становища позивача, взагалі не надано доказів.
Зазначені у заяві обставини могли б розцінюватися судом як поважна причина пропуску строку подання доказів на підтвердження судових витрат, якби такі докази існували у період, встановлений нормами КАС України для їх подання.
На підставі викладеного, зважаючи на те, що докази витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. створені після спливу процесуального строку на їх подачу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення процесуального строку на подання доказів для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, а тому заява представника позивача в частини стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. підлягає залишенню без розгляду відповідно до абз.3 ч.7 ст.139 КАС України.
Що стосується витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 7750,00 грн., про стягнення яких позивачем було заявлено у позовній заяві та докази понесення яких подані разом із позовом, але питання щодо їх стягнення не було вирішено при ухваленні рішення, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, виходячи з вимог ст. 252 КАС України встановлено вичерпний перелік підстав для винесення додаткового рішення у справі.
Суд зазначає, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися не вирішені певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі по тексту - Закон № 5076) встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч.1 та ч.2 ст. 19 Закону № 5076 до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
При цьому, за визначенням п.6 ст.1 Закону № 5076 інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ст.1 Закону № 5076).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі суд враховує, що відповідно до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно ч.9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7750,00 грн. представником позивача до суду було подано копію договору про надання юридичних (адвокатських) б/н від 10.11.2018 року, згідно умов якого Адвокатське об'єднання «Мазепа та партнери» приймає на себе зобов'язання надавати юридичні (адвокатські) послуги клієнту - ТОВ «СП ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР».
Згідно п.4.1 зазначеного договору сторони погодили, що юридичні послуги клієнт оплачує по факту наданих послуг на підставі підписаного сторонами акту наданих послуг.
Також, до заяви про попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, яка міститься в матеріалах справи долучено акт здічі-приймання наданих послуг №№ від 09.04.2019 року до Договору про надання юридичних (адвокатських) послуг №б/н від 10.11.2018, згідно якого Адвокатське об'єднання «Мазепа та партнери» на момент подачі позовної заяви до суду надало наступні послуги: 1) досудовий аналіз справи - 1 год.х500 грн. 2) супроводження та правова оцінка рішень про відмову в реєстрації ПП 3 год.х250грн.=750,00грн.; 3) складання до суду адміністративного позову 10 стр.х500грн.= 5000,00грн.; 4) складання клопотань та заяв до суду 2х500грн.=1000грн. Загальна тривалість витраченого часу - 7 годин; 5) оформлення заяви з додатками для подачі до суду 250грнх2 год.=500грн. Загальна тривалість витраченого часу Адвокатського об'єднання «Мазепа та партнери» складає 10 годин. Загальна вартість усіх наданих послуг за цим актом складає 7750,00 грн. (т.2 а.с.131-135)
ТОВ «СП ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР» на поточний рахунок Адвокатського об'єднання «Мазепа та партнери» перераховано суму в розмірі 7750,00 грн., що підтверджується платіжним доручення №182 від 09.04.2019 року
Вищевказаними документами підтверджено, що Адвокатське об'єднання «Мазепа та партнери» виконувало послуги з професійної правничої допомоги позивачу на підставі відповідного договору.
Суд дійшов до висновку, враховуючи складність предмета спору, об'єм матеріалів справи в 2 тома, тривалість витраченого часу на опрацювання всіх матеріалів справи, нетиповість спору, що заявлена до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою.
Однак, оцінюючи вищевказані документи, яким представник позивача обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку, що вартість складання позовної заяви - (1 стр./500грн.) 10 стр. х 500грн. = 5000,00грн. є неспівмірним із вартістю, яка може бути пред'явлена адвокатом за виконання відповідних послуг, тому підлягає частковому відшкодуванню у розмірі 7000,00 грн. Крім того, згідно тарифів Адвокатського об'єднання «Мазепа та партнери» вартість послуги із складання позовної заяви передбачена від 800,00 грн. (т.2 а.с.122)
При вирішенні питання щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрат на професійну правничу допомогу судом, на виконання приписів ч.5 ст. 142 КАС України, було враховано правові висновки, викладені Верховним Судом в постанові від 26 червня 2019 року (справа №200/14113/18-а), Великої Палати Верховного Суду від 4 червня 2019 року (справа № 9901/350/18).
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 118, 121, 132, 134, 139, 243, 252, 293, 295 КАС України, суд ,-
У задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку на подання заяви та доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.
Заяву представника позивача в частини стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. - залишити без розгляду.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР" (код ЄДРПОУ 40917498, 62405, Харківська область, Харківський район, с. Кутузівка, вул. Шкільна, буд. 1, кв. 16, р/р НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 351533) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн. (три тисячі п'ятьсот гривень 00 копійок).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР" (код ЄДРПОУ 40917498, 62405, Харківська область, Харківський район, с. Кутузівка, вул. Шкільна, буд. 1, кв. 16, р/р НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 351533) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн. (три тисячі п'ятьсот гривень 00 копійок).
В іншій частині заяву залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Шляхова О.М.