Справа № 500/2168/19
05 грудня 2019 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області , в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань підтвердження трудового стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у підтвердженні стажу роботи, що дає право на призначення позивачу пенсії на пільгових умовах викладеного у рішенні від 17.01.2019 № 6;
- зобов'язати відповідача зарахувати до загального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та з урахуванням пункту "д" статті 13 Закону України "Про пенсійне страхування" в редакції чинній з 01.04.2015 період роботи з 01.01.1986 по 27.12.1987 на посаді доярки та призначити, нарахувати та виплачувати пенсію на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку позивачу, починаючи з 21.12.2018.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 21.12.2018 звернулася до відповідача зі заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). Однак, за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів, відповідач своїм рішенням від 17.01.2019 № 6 зарахував позивачу до пільгового стажу період роботи на посаді доярки з 27.12.1987 по 05.08.2004 та з 10.02.2006 по 31.01.2008, в тому числі період роботи після 2004 р. за фактично відпрацьований час на пільгових умовах. При цьому, відповідна комісія не розглядала питання щодо підтвердження пільгового стажу за період роботи позивача до 27.12.1987 в колгоспі "Молода гвардія", мотивуючи тим, що документів про ліквідацію колгоспу "Молода гвардія", або господарства яке утворилося внаслідок проведених реорганізацій чи перейменувань колгоспу на розгляд комісії позивач не представила. За таких обставин, відповідна комісія прийняла рішення відмовити позивачу у підтвердженні пільгового стажу для призначення пенсії згідно пункту 5 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV за період роботи у колгоспі "Молода гвардія".
Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки позивач надала до заяви про призначення такої пенсії всі необхідні документи, які підтверджують те, що вона за період з 01.01.1986 по 27.12.1987 працювала на посаді доярки, а тому має право на пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.
Ухвалою суду від 07.10.2019 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у якій встановлено строк подання відповідачу відзиву на позовну заяву, в тому числі сторонам клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 11.11.2019 вирішено проводити розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (далі - КАС) та призначено у справі судове засідання.
Позивач у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву від 26.11.2019, в якій просить розглядати справу без її участі в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання також не з'явилася, подала до суду заяву від 04.12.2019, в якій просить розглядати справу в порядку письмового провадження. Водночас, представник відповідача у відзиві на позов просить відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що відповідач правомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки стаж роботи позивача на посаді доярки становить 18 років 3 місяці 26 днів, що є не достатнім для призначення такої пенсії. Водночас, звернула увагу суду на те, що відповідна комісія не розглядала питання щодо підтвердження пільгового стажу за період роботи позивача до 27.12.1987 в колгоспі "Молода гвардія", оскільки документів про ліквідацію колгоспу "Молода гвардія", або господарства яке утворилося внаслідок проведених реорганізацій чи перейменувань колгоспу на розгляд комісії позивач не представила (арк. справи 39-40).
Допитана в процесі судового розгляду свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що вона з 1980 року по 2015 рік працювала у колгоспі "Молода гвардія" бухгалтером (на різних посадах). Водночас, звернула увагу суду на те, що позивач з кінця 1985 року працювала на посаді доярки у колгоспі "Молода гвардія", який був реорганізований в колгосп "Нове життя", який в свою чергу перетворений на КСП "Дорогичівка", та надалі в ТОВ "Дорогичівка" .
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, суд, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та розглянув дану справу в порядку письмового провадження відповідно до частини третьої статті 194 КАС.
Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, що позивач 21.12.2018 звернулася до відповідача зі заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, надавши до такої заяви всі необхідні документи (арк. справи 42-43).
За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів, відповідач своїм рішенням від 17.01.2019 № 6 зарахував позивачу до пільгового стажу період роботи на посаді доярки з 27.12.1987 по 05.08.2004 та з 10.02.2006 по 31.01.2008, в тому числі період роботи після 2004 р. за фактично відпрацьований час на пільгових умовах. При цьому, відповідна комісія не розглядала питання щодо підтвердження пільгового стажу за період роботи позивача до 27.12.1987 в колгоспі "Молода гвардія", мотивуючи тим, що документів про ліквідацію колгоспу "Молода гвардія", або господарства яке утворилося внаслідок проведених реорганізацій чи перейменувань колгоспу на розгляд комісії позивач не представила. За таких обставин, відповідна комісія прийняла рішення відмовити позивачу у підтвердженні пільгового стажу для призначення пенсії згідно пункту 5 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV за період роботи у колгоспі "Молода гвардія" (арк. справи 10-12).
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті.
Частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно з статтею 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (пункт 20 в редакцій, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Суд встановив, що позивач працювала, зокрема, з 04.03.1981 у колгоспі "Молода гвардія" підмінною телятницею, про що свідчить трудова книжка позивача (арк. справи 19-21).
При цьому, витягами з книги трудового стажу позивача (арк. справи 29-31), в тому числі показаннями свідка підтверджується те, що позивач з січня 1986 року по 2008 рік включно працювала у зазначеному колгоспі на посаді доярки. Зазначені записи завірені печаткою сільськогосподарського ТзОВ "Дорогичівка".
Водночас, як підтверджується із оскарженого рішення, що відповідна комісія, зараховуючи позивачу до пільгового стажу період роботи на посаді доярки з 27.12.1987 по 05.08.2004 та з 10.02.2006 по 31.01.2008, в тому числі період роботи після 2004 р. за фактично відпрацьований час на пільгових умовах, керувалася рішенням комісії від 22.05.2015 № 12 з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років щодо ОСОБА_1 (арк. справи 10-15 (11)).
Рішенням від 22.05.2015 № 12 підтверджується те, що відповідна комісія встановила, зокрема: "Документами підтверджено, що у зв'язку із розподілом колгоспу "Молода гвардія" з 27.12.1987 створено колгосп "Нове життя". Відповідно до протоколу № 2 колгосп "Нове життя" перетворено у КСП "Дорогичівка", яке реструктуризовано у сільськогосподарське ТзОВ "Дорогичівка", ТзОВ "Дорогичівка" є правонаступником КСП "Дорогичівка"" (арк. справи 14). Слід відмітити, що про реорганізацію колгоспу "Молода гвардія" в колгосп "Нове життя" зазначено і в трудовій книжці позивача та стверджувалось і показаннями свідка.
Відповідно до частини першої та другої статті 72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема показаннями свідків.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Також, суд враховує, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується, в тому числі показаннями свідка, що позивач працювала у зазначеному колгоспі на посаді доярки, зокрема з 01.01.1986 по 27.12.1987, суд дійшов висновку, що такий період роботи позивача зараховується до пільгового стажу.
При цьому, посилання відповідача на те, що за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів у Комісії були відсутні підстави для розгляду питання щодо підтвердження пільгового стажу за період роботи позивача до 27.12.1987 в колгоспі "Молода гвардія", оскільки документів про ліквідацію колгоспу "Молода гвардія", або господарства яке утворилося внаслідок проведених реорганізацій чи перейменувань колгоспу на розгляд комісії позивач не представила, є хибним, так як відповідна комісія у рішенні від 22.05.2015 № 12 встановила, зокрема, що в зв'язку із розподілом колгоспу "Молода гвардія" з 27.12.1987 створено колгосп "Нове життя".
Тобто, на час розгляду заяви позивача щодо призначення такої пенсії Комісія була обізнана щодо реорганізації колгоспу "Молода гвардія" на колгосп "Нове життя", так як керувалася рішенням від 22.05.2015 № 12, а тому протиправно відмовила позивачу у підтвердженні стажу роботи на посаді доярки за період з 01.01.1986 по 27.12.1987, що дає право на призначення позивачу пенсії на пільгових умовах, як наслідок оскаржене рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Відповідно до частини другої статті 245 КАС України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Христов проти України" (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04, рішення від 19.02.2009, пункт 33) повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенцію) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 в справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
Водночас, відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З огляду на зазначене та з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства та вказаних рішень Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача, відповідно до статті 245 КАС, підлягають задоволенню шляхом:
- визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань підтвердження трудового стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 17.01.2019 № 6, щодо відмови у підтвердженні стажу роботи, що дає право на призначення позивачу пенсії на пільгових умовах.
- зобов'язання відповідача зарахувати позивачу період роботи з 01.01.1986 по 27.12.1987 на посаді доярки у колгоспі "Молода гвардія" до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах;
- зобов'язання відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту "д" статті 13 Закону України "Про пенсійне страхування" від 05.11.1991 № 1788-XII, починаючи з 21.12.2018.
Частиною першою статті 139 КАС визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань підтвердження трудового стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 17.01.2019 № 6, щодо відмови у підтвердженні стажу роботи, що дає право на призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 01.01.1986 по 27.12.1987 на посаді доярки у колгоспі "Молода гвардія" до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту "д" статті 13 Закону України "Про пенсійне страхування" від 05.11.1991 № 1788-XII, починаючи з 21.12.2018.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп. згідно квитанції № 41 від 26.09.2019.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 05.12.2019.
Головуючий суддя Мірінович У.А.
копія вірна
Суддя Мірінович У.А.