Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
02.12.2019 р. справа №520/10844/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сліденка А.В., за участі: секретаря - Стрєлка О.В., позивача - Сокольчука Л.О., представника відповідача, ГУ ПФУ - не прибув, подав заяву про слухання у відсутність, представника відповідача, УДКС - не прибув,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова
прозобов'язання вчинити дії, -
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області та УДКСУ у Київському районі м. Харкова вчинити відповідні дії та забезпечити повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 8.539,50 грн. у якості збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні житла вперше.
Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що придбавав житло вперше, суму збору сплатив помилково.
Відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області (далі за текстом - Управління, ГУ, адміністративний орган, терУПФУ), з поданим позовом не погодився.
Аргументуючи заперечення зазначив, що наразі не існує правових механізмів щодо звільнення від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування осіб, які придбали житло вперше, або повернення їм сплаченого збору, зокрема, порядку підтвердження факту первинного придбання житла, у зв'язку з чим просив в задоволенні позову відмовити.
Відповідач, УДКСУ в Київському районі м. Харкова, письмово правової позиції по суті заявленого позову не висловив.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
25.01.2019 р. заявник у якості покупця уклав договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Матеріали справи не містять об'єктивних даних про придбання заявником житла за цим договором не вперше.
Копією квитанції від 28.01.2019 р. підтверджені обставини оплати заявником 8.539,50 грн. збору до Пенсійного фонду України за договором купівлі-продажу майна на рахунок УДКУ в Київському районі мста Харкова.
Судом на виконання положень ч. 4 ст. 9 КАС України з власної ініціативи було витребувано від Головного управління Державного казначейства України в Харківській області та від приватного нотаріуса, який посвідчував договір купівлі-продажу житла у спірних правовідносинах, докази з метою з'ясування обставин розбіжності між датою укладання правочину з придбання житла (25.01.2019 р.) та датою сплати збору (28.01.2019 р.)
Листом ГУ ДКСУ в Харківській області від 27.11.2019р. №13-18/5370 підтверджені обставини зарахування до бюджету збору з операції купівлі-продажу в розмірі 8539,50 грн., сплаченого ОСОБА_1 28.01.2019 р.
З пояснень приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Погрібної Т.П. судом встановлено, що договір купівлі-продажу був посвідчений 25 січня 2019 року, що припадало на п'ятницю, тобто робочий день, банківський час якого скорочено на одну годину, тому платіж було внесено наступного робочого дня, в понеділок, 28.01.2019 р.
Викладене вимогам Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" не суперечить.
26.06.2019р. заявник письмово звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області стосовно повернення сплаченого збору.
Позивач не надав до суду копію вказаного звернення, проте оскільки у матеріалах справи наявна відповідь на нього, і обставини звернення відповідачем у відзиві не спростовані, то суд сприймає факт звернення як доведений.
Так, листом від 05.07.2019 р. №3021/С-14 владний суб'єкт, ГУ ПФУ, відповів заявнику, що підстави для повернення збору відсутні.
Вважаючи, що помилково сплачений збір підлягає поверненню, заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті і перевіряючи відповідність закону обраного владним суб'єктом способу поведінки у спірних правовідносинах, суд зазначає, що правовідносини з приводу сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій унормовані, насамперед, приписами Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та деталізовані приписами Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (затвердженого постановою КМУ від 03.11.1998р. №1740; далі за текстом - Порядок №1740).
Так, згідно з п.9 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, урегульована, зокрема, приписами ст.ст. 43, 102 Податкового кодексу України та деталізована приписами Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013р. №787; далі за текстом - Порядок № 787).
Правовий висновок Верховного Суду з приводу застосування перелічених норм права у випадку придбання житла громадянином міститься у постанові від 13.12.2018р. по справі №813/969/17 (адміністративне провадження №К/9901/30016/18) і полягає у тому, що « … в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23 березня 2000 року №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу».
Належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів придбання заявником житла не вперше адміністративний орган до суду не подав.
Обставин оплати заявником суми збору у порядку п.9 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" адміністративний орган не спростував.
Підсумовуючи викладені вище міркування та беручи до уваги обсяг доказів, наявних у розпорядженні терУПФУ, суд не знаходить правових підстав для визнання юридично правильними та фактично обґрунтованими тих мотивів, які покладені в основу вчиненого діяння.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 КАС України.
Оскільки інших доводів, окрім відсутності правового механізму повернення коштів, владний суб'єкт в основу оскарженого рішення не поклав, а цей мотив визнаний судом юридично неспроможним, то слід вважати підтвердженим факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах, що спонукає суд обтяжити владного суб'єкта обов'язком з урахуванням положень ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII та висновків постанови Верховного Суду від 13.12.2018 р. по справі №813/969/17 (адміністративне провадження №К/9901/30016/18) подати до тероргану Державної казначейської служби висновок на повернення заявникові 8539,50 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплаченого за квитанцією від 28.01.2019 р.
У частині вимог до Управління Державної казначейської служби у Харківській області належить відмовити, оскільки згідно з Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 р. за № 1650/24182) повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Отже, до моменту отримання подання про повернення коштів відповідач, УДКСУ району не є учасником спірних правовідносин, прав та охоронюваних законом інтересів заявника не порушував.
Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України “Про судовий збір”.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) подати до Управління Державної казначейської служби у Київському районі м. Харкова подання (висновок) на повернення ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ; місцезнаходження - АДРЕСА_2 ) 8539 (вісім тисяч п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 50 коп. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплаченого за квитанцією від 28.01.2019 р.
Позов у решті вимог - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що рішення виготовлено в повному обсязі у порядку ч. 3 ст. 243 КАС України 6 грудня 2019 року; підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення; набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.
Суддя Сліденко А.В.