05 грудня 2019 р. Справа № 480/4454/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду у Сумській області від 23 вересня 2019 року №72 про утримання надміру виплачених сум пенсій.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у жовтні 2019 року вона отримала повідомлення відповідача про утворення переплати пенсії за період з 15.08.2013 по 30.09.2019 в розмірі 11403,61 грн. з вини організації, яка видала фіктивний документ. Позивач вважає рішення про утримання надміру виплачених сум пенсії протиправним, оскільки ніяких недостовірних або неправдивих відомостей до Пенсійного фонду не подавала. Зазначає, що підставою для стягнення з пенсіонера надміру сплачених коштів є зловживання, допущені пенсіонером, яких з її боку не було допущено, у зв'язку з чим вважає, що її вимоги підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 05.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
20.11.2019 представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав їх необґрунтованості. Зазначила, що позивач перебуває на обліку в управлінні з 15.08.2013 та отримує пенсію за віком. Для призначення пенсії позивачем були надані довідки про заробітну плату, за результатами перевірки яких виявлено, що зазначені суми заробітку не відповідають первинним документам. Підприємствами за результатами перевірок були надані нові довідки. В результаті розбіжностей між сумами, вказаними у довідках та у первинних документах, виникла переплата пенсії за період з 15.08.2013 по 30.09.2019. Відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру та списання суми переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Так, управлінням було прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум, яким утримується переплата в розмірі 20% пенсії щомісячно.
Також відповідач звертає увагу суду на те, що кошти Пенсійного фонду не включаються до Державного бюджету України, тому безпідставними є вимоги про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача вже утриманих сум, витрат на правничу допомогу та судового збору.
Враховуючи наведені обставини, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
28.11.2019 представником позивача була надіслана на адресу суду відповідь на відзив, в якій представник позивача заперечувала проти доводів, викладених у відзиві відповідачем, підтримала позовні вимоги в повному обсязі та зазначила, що відповідачем не доведено протиправних дії, які передбачають згідно нормативно-правових актів повернення надміру виплачених сум.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 15.08.2013 була призначена пенсія за віком, яку вона отримує до теперішнього часу.
21.09.2018 відповідачем була проведена перевірка достовірності та обґрунтованості відомостей, поданих для призначення (перерахунку пенсії). За наслідками вказаної перевірки відповідач склав акт №1961/04.5-02 від 21.09.2018, відповідно до змісту якого перевіркою було встановлено розбіжності в загальній сумі заробітної плати ОСОБА_1 за 1991, 1992, 2000 роки, яка відображена в довідці №329 від 20.08.2013, а також в загальній сумі заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсії. Розбіжності наведені в додатку до акту.
Довідка про заробітну плату №329 для нарахування пенсії ОСОБА_1 надавалася відділом освіти, молоді та спорту Охтирської міської ради (на даний час це відділ освіти Охтирської міської ради).
23.09.2019 відповідачем було прийнято оскаржуване рішення про утримання надміру виплачених сум пенсії від 23.09.2019 №72. Відповідно до вказаного рішення, посадова особа відповідача розглянувши пенсійну справу позивачки, встановила суму переплати пенсії 11403 грн. 61 коп., яка утворилась з 15.08.2013 по 30.09.2019.
27.09.2019 відповідач направив на адресу позивача повідомлення №24499/04.4-12, у якому було зазначено, що з вини організації, яка видала фіктивний документ, у позивача виникла переплата пенсії в сумі 11403,61 грн. за період з 15.08.2013 по 30.09.2019, у зв'язку з чим, відповідач, з посланням на ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» просив дану переплату внести добровільно на рахунок ГУПФУ в Сумській області. Також було повідомлено, що в іншому випадку вказана переплата буде утримуватись згідно рішення від 18 вересня 2019 №51 по 20% від розміру пенсії з наступного місяця до повного погашення.
Суд, задовольняючи позовні вимоги позивача, свою позицію обґрунтовує наступним.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
З наведених норм вбачається, що обов'язковою умовою стягнення з пенсіонера надміру виплачених пенсій, є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у разі призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.
Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.
Для цілей застосування ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зловживання пенсіонера є формою умисного протиправного діяння, яке слід доводити відповідними доказами. Тягар доведення зловживання пенсіонера покладається на відповідний орган Пенсійного фонду, який про це стверджує. При проведенні перевірки достовірності наданих відомостей та прийнятті оскаржуваного рішення пенсіонер не був взагалі залучений. Довідка, відомості в якій визнано недостовірними, була складена підприємством - страхувальником, а не пенсіонером.
Відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов'язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі не повідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники - внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів. Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв'язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону. Акт проведеної перевірки та матеріали справи не містять доказів, що свідчать про можливе зловживання з боку пенсіонера при наданні документів пенсійному органу.
З огляду на те, що в оскаржуваному рішенні обґрунтованих обставин щодо зловживання з боку пенсіонера при зверненні його із заявою про призначення пенсії не наведено та допустимими доказами не підтверджено обізнаність позивача щодо недостовірності даних, зазначених у довідці відділом освіти, молоді та спорту Охтирської міської ради, а навпаки у повідомленні зазначено, що вказана довідка була видана з вини організації, яка її видала, суд дійшов висновку, що зазначене рішення є протиправним і підлягає скасуванню.
Також суд зазначає, що кошти, утримані з пенсії позивача у зв'язку з прийняттям рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій, не виплачені безпідставно. У зв'язку зі скасуванням рішення, утримані з ОСОБА_1 кошти в розмірі 20% суми пенсії, підлягають поверненню позивачу.
Окремо суд зазначає, що посадовими особами відповідача фактично в період з 21.09.2018 по 30.09.2019 була здійснена бездіяльність щодо приведення виплати пенсії позивача до належних розмірів, оскільки посадовими особами відповідача згідно акту №1961/04.5-02 від 21.09.2018, була встановлена вищевказана розбіжність, однак відповідних дії вчинено не було.
Позивачем також заявлена вимога про стягнення на її користь витрат на правничу допомогу в сумі 2000 грн., наданих адвокатським бюро Єфіменко Лідії Іванівни. Понесені витрати підтверджуються договором про надання правової допомоги від 20.10.2019, актом прийому-передачі виконаних робіт №1 від 30.10.2019 та квитанцією №21 від 30.10.2019 (а.с. 16, 17, 20).
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт №1 від 30.10.2019, на складання позовної заяви та підготовки додатків до позовної заяви, витрачено 3 години часу, за що позивачем було сплачено 1500 грн. (3*500 грн./час.). Також у вказаному акті зазначено, що позивачем сплачено 500 грн. за участь представника в судовому засіданні Сумського окружного адміністративного суду.
На переконання суду подані позивачем документи складені належним чином та підтверджують понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн. (за складання позовної заяви та підготовки додатків до позовної заяви), розмір таких витрат є співрозмірним складності справи, ціні позову, обсягу та часу виконаних адвокатом робіт.
У той же час, вимоги щодо стягнення 500 грн. за участь представника в судовому засіданні Сумського окружного адміністративного суду не підлягають задоволенню, оскільки дана справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що у Пенсійного фонду України відсутні бюджетні асигнування. Саме таке формулювання при здійсненні розподілу судових витрат у справах, у яких відповідачем є суб'єкт владних повноважень міститься в Кодексі адміністративного судочинства України, тому повинно бути застосоване судом.
Враховуючи викладене, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь позивача судові витрати в розмірі 2268,40 грн., у тому числі судовий збір - 768,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу - 1500,00 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 23 вересня 2019 року №72 про утримання надміру виплачених сум пенсій.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) судові витрати в розмірі 2268,40 грн., у тому числі судовий збір - 768,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу - 1500,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько