Ухвала від 06.12.2019 по справі 440/2186/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

06 грудня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2186/19

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Гіглава О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2019 у справі №440/2186/19 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2014 по 02.08.2014 державної пенсії по інвалідності як особі, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату /з урахуванням проведених виплат/ з 01.01.2014 по 02.08.2014 державної пенсії по інвалідності як особі, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік".

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2019 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2019 у справі №440/2186/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.

25.10.2019 Полтавським окружним адміністративним судом у справі №440/2186/19 видано виконавчий лист.

26.11.2019 до Полтавського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява від 25.11.2019 в порядку статті 383 КАС України, в якій останній просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо неналежного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2019 у справі №440/2186/19, а саме, щодо не виплати йому заборгованості по пенсії за минулий період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у розмірі 41970,01 грн та постановити окрему ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2019 заяву ОСОБА_1 призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

04.12.2019 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшли письмові заперечення на заяву ОСОБА_1 , у яких зазначено, що судові рішення, що набрали законної сили виконуються органами Пенсійного фонду України відповідно до покладених зобов'язань, в установленому чинним законодавством порядку. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, який визначає механізм погашення заборгованості, що утворилась внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України за окремою бюджетною програмою здійснює виплату особам відповідної суми заборгованості з пенсійних виплат. При цьому, право на отримання пенсії мають лише ті особи, щодо яких наявне рішення суду, що набрало законної сили, на виконання якого особі як стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою, або рішення суду про стягнення коштів. Управління надає докази, які підтверджують вчинення відносно ОСОБА_1 відповідних дій, передбачених Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.

Відповідно до частини п'ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

З урахуванням приписів вказаної норми, суд визнав за можливе провести розгляд заяви ОСОБА_1 у порядку письмового провадження.

Розглянувши подану заяву та матеріали справи №440/2186/19, суд дійшов такого висновку.

За приписами частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

При цьому, під бездіяльністю визнається пасивна форма поведінки особи, що полягає у не вчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Обов'язковість судових рішення, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VІІІ.

Згідно із відомостями автоматизованої програми Діловодство спеціалізованого суду рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2019 у справі №440/2186/19 набрало законної сили 23.09.2019.

Вказаним рішенням, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату /з урахуванням проведених виплат/ з 01.01.2014 по 02.08.2014 державної пенсії по інвалідності як особі, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік".

На виконання рішення суду розпорядженням від 16.10.2019 №805465 пенсійний орган провів ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2014 по 02.08.2014 державної пенсії по інвалідності, як особі щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог статті 50 та статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с. 65 зі звороту).

Про проведення вказаного перерахунку пенсійний орган проінформував ОСОБА_1 листом від 07.11.2019 №1064/03.11-4 (а.с. 65).

У подальшому, листом від 11.11.2019 №5525/Г-02 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у відповідь на заяву ОСОБА_1 про виконання рішення суду від 24.07.2019 у справі №440/2186/19 повідомило останнього про здійснення перерахунку його пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та нарахування доплати до пенсії у сумі 41970,01 грн. При цьому, управління роз'яснило, що виплату доплати у сумі 41970,01 грн буде проведено в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду" (а.с. 64 зі звороту).

Таким чином, рішення суду в частині зобов'язання провести перерахунок пенсії фактично виконане, що заявником не заперечується.

У спірному випадку заявник фактично не погоджується з невиплатою йому доплати перерахованої пенсії у сумі 41970,01 грн, та, як наслідок вказує на допущення бездіяльності Головним управлінням щодо невиконання судового рішення в цій частині.

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

При цьому, на переконання суду, затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення проблем публічного порядку, може у виняткових випадках бути виправдана.

Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами).

Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Відповідно до частини першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

За змістом пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без відповідних бюджетних асигнувань чи з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.

Таким чином, нарахована ОСОБА_1 сума доплати у розмірі 41970,01 грн має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України та проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.

22.08.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду та установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

Вказана постанова набула чинності 28.08.2018, тоді як рішення від 24.07.2019 у справі №440/2186/19 набрало законної сили 23.09.2019. Отже, положення згаданої постанови застосовуються до спірних відносин.

Відповідно до пункту 1 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 (далі - Порядок №649), цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Згідно із пунктом 3 Порядку №649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

Пунктом 4 Порядку №649 визначено, що черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.

Відповідно до пункту 5 Порядку №649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Згідно з пунктом 6 Порядку №649 перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).

Пунктом 10 Порядку №649 передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Судом встановлено, що на виконання приписів Порядку №649 Головним управлінням внесено інформацію про результати проведеного перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання судового рішення у справі №440/2186/19 на суму 41970,01 грн, що підлягає виплаті пенсіонеру, до відповідного реєстру (а.с. 77).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, управління при виконанні рішення суду, як орган державної влади, зобов'язане діяти лише в межах чинного законодавства та з врахуванням вимог Порядку №649.

ОСОБА_1 не надано до суду доказів зміни або скасування постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649. Відтак, вказаний нормативний документ є чинним і повинен виконуватись боржником.

Поряд з цим, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2019 у справі №440/2186/19 не вирішувалось питання про його негайне виконання. А відтак, дане рішення суду має бути виконане відповідачем у розумний строк.

Суд наголошує на тому, що невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а.

Також Конституційний Суд України в своєму рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011 зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересам всього суспільства.

В спірному випадку судом не встановлено свідомого невжиття управлінням залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв'язку з цим прав ОСОБА_1 .

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що у спірних відносинах відсутня протиправна бездіяльність управління щодо виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2019 у справі №440/2186/19

Відповідно до частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Отже, оскільки правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого закріплений у тому числі і приписами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача, суд вважає, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути може оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя О.В. Гіглава

Попередній документ
86152263
Наступний документ
86152265
Інформація про рішення:
№ рішення: 86152264
№ справи: 440/2186/19
Дата рішення: 06.12.2019
Дата публікації: 09.12.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Полтавський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка