03 грудня 2019 року м. Рівне №460/1937/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Онищук І.О.,
відповідача: представник Федченко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доРівненської митниці ДФС
про скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Рівненської митниці ДФС, у якій просить суд скасувати рішення Рівненської митниці ДФС від 22.05.2019 № UA204000/2019/000597/2 про коригування митної вартості товарів, а саме легкового автомобілю марки "Volkswagen" модель "Golf", бувший у використанні, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 204000/2019/00607.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.05.2019 для здійснення митного оформлення автомобіля марки "Volkswagen" модель "Golf", бувшого у використанні, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , до Рівненської митниці ДФС подано митну декларацію № UA204010/2019/216619, згідно з якою заявлена митна вартість автомобіля була зазначена за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується, а саме за ціною у розмірі 5100 євро. Разом з митною декларацією уповноваженою особою позивача до митного оформлення надано повний перелік документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, передбачених частиною другою статті 53 МК України. Позивач зазначає, що митним органом безпідставно було відмовленому в прийнятті митної декларації та прийнято рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, внаслідок чого вартість автомобіля збільшена з 5100 євро до 7100 євро, а розмір митних платежів збільшився з 64828,80 грн до 82981,43 грн. Вказане зумовило доплату митних платежів у розмірі 18152,63 грн, після чого було здійснено митне оформлення автомобіля та випущено його у вільний обіг за митною декларацією № UA204010/2019/217835 від 22.05.2019. Стверджує, що декларантом було надано всі необхідні документи для розмитнення автомобіля за ціною договору (вартістю операції), проте застосовуючи резервний метод митним органом проігноровано усі надані документи в підтвердження реальної ціни придбання транспортного засобу. Зокрема зазначає, що вартість товару за ціною договору також підтверджує касово-приходний ордер від 02.05.2019 № 02/05/2019 на суму 21828 злотих, що в еквіваленті по курсу польського злотого до євро на день оплати коштів становить 5100 євро. Проте, приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, митний орган не навів жодних розрахунків, за якими ним було визначено таку вартість товару, як і не навів доказів того, що документи, подні до митного оформлення, є недостатніми чи такими, що викликають сумніви у достоврності наданої інформації, відтак витребування митним органом додаткових документів є незаконним. При цьому зауважує, що посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Таким чином позивач вважає, що митним органом порушено права позивача, оскільки у спірній картці відмови та рішенні про коригування митної вартості не спростовано правильність визначення декларантом митної вартості легкового автомобіля марки "Volkswagen" модель "Golf", бувший у використанні, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 за ціною договору, а також не зазначено об'єктивну неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості товару, при цьому, митницею письмово не повідомлено підстави для витребування додаткових документів, доказів недостовірності заявленої митної вартості митний орган не навів, не зазначив, які саме складові частини митної вартості необхідно підтвердити та якими саме документами, передбаченими МК України, крім того, не проведено процедуру консультацій в письмовій формі, не дотримано послідовності застосування методів визначення митної вартості із письмовим повідомленням про це декларанта, а також не надано декларанту письмової інформації про причини невизнання митної вартості та письмового обгрунтування розрахунку числового значення скоригованої митної вартості.
Ухвалою від 21.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач позову не визнав, подав відзив на позовну заяву (а.с.38-45) зазначаючи, що разом з митною декларацією на автомобіль декларантом були подані супровідні документи, які не є достатніми для визнання заявленої митної вартості за першим методом, оскільки за результатами опрацювання згенерованих АСАУР ризиків згенеровано обов'язкові до виконання форми митного контролю за індексом 105-2 та 106-2 з повідомленням щодо заявленої декларантом нижчої вартості транспортного засобу за наявну цінову інформацію із зовнішніх джерел. Тому, митним органом було направлено декларанту письмову вимогу про необхідність подання додаткових документів на підтвердження числових значень складових заявленої митної вартості автомобіля. Однак, декларантом було відмовлено у наданні додаткових документів, а тому у відповідача були достатні підстави вважати про надання декларантом неточних та неповних відомостей щодо числових значень складових митної вартості транспортного засобу. Зазначає, що з таких підстав відповідачем прийнято спірне рішення про коригування митної вартості транспортного та визначено митну вартість товару на підставі інформації, згідно з формами митного контролю за індексом 105-2 та 106-2 на рівні 7100 євро. При цьому стверджує, що оскільки випуск транспортного засобу у вільний обіг здійснено без врахуванням частини сьомої статі 55 МК України, це свідчить про те, що декларантом самостійно обрано 6 метод визначення митної вартості та підтверджує згоду з визначенням вартості за 6 методом та скоригованою митним органом вартістю автомобіля. З таких підстав вважає, що у спірних правовідносинах відповідач діяв відповідно до повноважень, визначених МК України та у спосіб, що ним передбачений, відтак спірні решення є правомірними та обгрунтованими, тому просив відмовити у позові повністю.
У судовому засіданні представник позивача повністю підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Представник відповідача подав суду заяву (а.с.35-36), у якій зазначив про необхідність дослідження доданих до позовної заяви доказів та надання пояснень у судовому засіданні, тому просив суд перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
У судовому засідані суд постановив відмовити у задоволенні вказаної заяви, оскільки розгляд справи проводиться за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін, що не позбавляє надання пояснень сторонами у судовому засіданні, в тому числі щодо поданих доказів та обставин справи, що мають значення для вирішення спору та не обмежує їх прав.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.
02.05.2019 ОСОБА_1 придбано транспортний засіб - легковий автомобіль марки "Volkswagen" модель "Golf", бувший у використанні, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , вартістю 5100 євро, що підтверджується рахунком-фактурою (інвойсом) від 02.05.2019 № 07/05/2019 (а.с.71-72) та квитанцією про сплату за товар від 02.05.2019 на суму 21828 злотих (а.с.69-70).
З метою переміщення через митний кордон транспортного засобу, декларантом ТОВ «ПЕЛІКАН-ПРО»15.05.2019 подано до Рівненської митниці ДФС митну декларацію № UA204010/2019/216619 про декларування товару: автомобіль марки "Volkswagen" модель "Golf", бувший у використанні, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , відповідно до якої заявлена митна вартість автомобіля була визначена за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується, а саме за ціною у розмірі 5100,00 євро (а.с.20).
До поданої митної декларації уповноваженою особою позивача до митного оформлення надано рахунок-фактуру (інвойс) від 02.05.2019 № 07/05/2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 13.05.2019 UA20903/2019/32475; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 25.09.2014 № НОМЕР_2 ; договір доручення про декларування товарів від 08.05.2019 № б/н; квитанція, що підтверджує сплату митних та інших платежів від 08.05.2019 № 0.0.1346949333.1; копії паспорту та ІПН позивача.
За результатами опрацювання документів, долучених до митної декларації, відповідачем направлено письмову вимогу про необхідність подання додаткових документів, таких як: касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу; копію експортної митної декларації країни відправлення; висновок експерта-автотоварознавця щодо вартості імпортованого транспортного засобу, із врахуванням технічного стану транспортного засобу, терміну його експлуатації, його комплектації, пробігу (сервісна книжка з відмітками, результати досліджень НДЕКЦ тощо). При цьому зазначено, що відповідно до довідника SuperSCHWACKE 05/2019 вартість КТЗ становить 7100 євро, що відповідає формам митного контролю за індексами 105-2 та 106-2. Поданий рахунок від 02.05.2019 № 07/05/2019 містить відомості щодо вартості КТЗ як у валюті євро (5100), так і в польських злотих (21828), що на день подання митної декларації до митного оформлення за офіційним курсом Нацбанку України смтановить 149789,26 грн та відповідно 148881,37 грн. Поряд з тим, у даному рахунку зазначано термін оплати до 02.05.2019, однак будь-які документи, що підтверджують сплату товару не надано (а.с.18).
Рівненською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 22.05.2019 № UA204000/2019/000597/2, яке відповідачем обґрунтовано тим, що митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом у зв'язку відсутністю у поданих до митного оформлення документах належних відомостей, що підтверджують числові складові митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за цей товар; наявністю інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та наявності обгрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні відомості щодо складових митної вартості товару, враховуючи згенеровані форми митного контролю за індексами 105-2 та 106-2 вартість КТЗ становить 7100 євро; заявлена декларантом митна вартість може бути визнана за умови підтвердженя інформації щодо числових значень складових митної вартості, зокрема шляхом надання додаткових документів: касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу; копію експортної митної декларації країни відправлення; висновок експерта-автотоварознавця щодо вартості імпортованого транспортного засобу, із врахуванням технічного стану транспортного засобу, терміну його експлуатації, його комплектації, пробігу (сервісна книжка з відмітками, результати досліджень НДЕКЦ тощо); банківські платіжні документи, що стосуються оплати за товар (а.с.16).
Декларантом надано лист від 22.05.2019 № 181, яким повідомлено, що додаткові документи надані не будуть, та міститься прохання прийняти рішення без врахування термінів передбачених статтею 53 МК України (а.с.48).
Відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 204000/2019/00607, у якій зазначено, що митна вартість не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом додаткових документів та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів; також роз'яснено вимоги виконання яких забезпечує прийняття митної декларації: провести декларування товарів відповідно до статті 257 МК України, здійснивши коригування заявленої митної вартості відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів від 22.05.2019 № UA204000/2019/000597/2 (а.с.17).
В результаті декларантом подано нову митну декларацію від 22.05.2019 № UA204010/2019/217835, після якої у зв'язку із забезпеченням сплати митних платежів, з врахуванням рішення про коригування митної вартості, транспортний засіб було випущено на митну територію України (а.с.21).
Надаючи правової оцінки спірним правовідносинам сторін суд зазначає таке.
Положеннями статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Так, митна вартість товару - легкового автомобіля (бувший у використанні) марки "Volkswagen" модель "Golf", ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , заявлена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору продажу, укладання якого підтверджено рахунком-фактурою (інвойсом) від 02.05.2019 № 07/05/2019 на суму 5100 євро (а.с.71-2).
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню (пункт 2 частини другої статті 52 МК України).
Відповідно до частини першої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій статті 53 МК України наведено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Так, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною четвертою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, подає (за наявності) визначені в ній документи, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті.
Згідно з частиною п'ятою статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини шостої цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина лдруга статті 54 МК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов'язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Така позиція суду узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частини другої статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частиною третьою статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).
За приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно з частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 55 МК України).
При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).
Згідно з оспорюваним рішенням від 22.05.2019 № UA204000/2019/000597/2 про коригування митної вартості товарів, а саме легкового автомобілю марки "Volkswagen" модель "Golf", бувший у використанні, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , відповідач вважає, що:
І. Митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв'язку з відсутністю у поданих документах належних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, а саме: поданий рахунок від 02.05.2019 № 07/05/2019 містить відомості щодо вартості КТЗ як у валюті євро (5100) так і в польських злотих (21828), що на день подання митної декларації до митного оформлення за офіційним курсом Нацбанку України становить 149789,26 грн та відповідно 148881,37 грн. Також, згідно з даним інвойсом термін оплати до 02.05.2019, однак декларантом не надано документів, що свідчили б про факт оплати транспортного засобу.
II. Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та наявності обгрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні відомості щодо складових митної зартості товарів, враховуючи згенеровані форми митного контролю за індексами 105-2 та 106-2 - вартість КТЗ становить 7100 євро, що відповідає вартості КТЗ згідно з електронним довідником SuperSCHWACKE 05/2019 та перевищує заявлену митну вартість.
III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, таких як: 1. касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу; 2. копію митної декларації країни відправлення; 3. висновок експерта-автотоварознавця щодо вартості імпортованого транспортного засобу із врахуванням технічного стану транспортного засобу, терміну його експлуатації, його комплектації, побігу (сервісна книжка з відмітками, результати досліджень НДЕКЦ тощо); 4. банківські платіжні документи, що стосуються оплати за товар.
IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини чертвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МК України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно з положеннями статті 64 МК України.
Вартість транспортного засобу визначено на підставі положень наказу ДМСУ від 13.10.2006 № 885 "Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспорнтих засобів, вузлів та агрегатів" Наказу ДФСУ від 11.09.2015 № 689 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості і товарів, які переміщуються через митний кордон України"; Наказу МФУ від 31.07.2015 № 684 "Про затвердження порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю" за рівнем митної вартості 7100 євро згідно з формами митного контролю за індексом 105-2 та 106-2, що відповідає вартоств КТЗ згідно з електронним довідником SuperSCHWACKE 05/2019.
Числове значення митної вартості транспортного засобу з урахуванням курсу валют НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України - 208530,15 грн, або у валюті митної декларації - 7100,00 євро.
Інших підстав оспорюване рішення не містить.
Тобто підставою для прийняття оспорюваного рішення слугувала несплата за імпортований товар (легковий автомобіль марки "Volkswagen" модель "Golf", бувший у використанні), а також різниця у ціні між її зазнченням у євро та польських злотих, а також ненадання декларантом додаткових доказів та інформація, згенерована автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР), за формою митного контролю (ФМК) 105-2 - контроль правильності визначення митної вартості товарів та 106-2 витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Суд не погоджується з такими висновками відповідача та зазначає таке.
З дослідженого рахунку-фактури (інвойс) 02.05.2019 № 07/05/19, у якому вказана ціна автомобіля "Volkswagen" модель "Golf", а саме 5100,00 євро, суд з'ясував, що вказаний рахунок-фактура містить графи "До сплати: 5100,00 євро" та "Заплачено: 5100,00 євро" (а.с.71-72).
Також, оплата товару - автомобіля "Volkswagen" модель "Golf", також підтверджується квитанцією від 02.05.2019 № 02/05/2019 на суму 21828 злотих, що в еквіваленті по курсу польського злотого до євро на день оплати коштів становило 5100 євро (а.с.69-70).
Крім того, декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Наведені документи вказані відповідачем у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 204000/2019/00607 (а.с.17).
Так, декларантом було надано відповідачу, зокрема:
- рахунок-фактура (інвойс) від 02.05.2019 № 07/05/2019, у якому зазначено ціну автомобіля "Volkswagen" модель "Golf", ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 у сумі 5100 євро або 21828 польських злотих;
- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 13.05.2019 № UA20903/2019/32475;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 25.09.2014 № НОМЕР_2 ;
- договір доручення про декларування товарів від 08.05.2019 № б/н;
- квитанцію, що підтверджує сплату митних та інших платежів від 08.05.2019 № 0.0.1346949333.1;
- копії: паспорту та ІПН позивача.
Таким чином, Рівненською митницею не наведено обґрунтованих підстав для подання декларантом додаткових документів (касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу; копію митної декларації країни відправлення; висновок експерта-автотоварознавця щодо вартості імпортованого транспортного засобу із врахуванням технічного стану транспортного засобу, терміну його експлуатації, його комплектації, побігу (сервісна книжка з відмітками, результати досліджень НДЕКЦ тощо); банківські платіжні документи, що стосуються оплати за товар).
Орган доходів і зборів повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Твердження відповідача про відсутність у поданих до митного оформлення документах належних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) є безпідставним, оскільки суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім переліку нормативних актів, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Проте, в спірному рішенні відсутнє обґрунтування того, що зазначені недоліки впливають на митну вартість товару. При цьому, відсутність додатково витребуваних митницею документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
При цьому відповідачем не надано суду жодного доказу, який би спростував зміст документів, долучених декларантом для митного оформлення легкового автомобіля (бувший у використанні).
У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості транспортного засобу за ціною рахунку (інвойса) від 02.05.2019 № 07/05/2019, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено. Тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.
З огляду на викладене, посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в інвойсі, поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
Крім того, у постанові від 30.10.2018 у справі № 826/25605/15 Верховним Судом зроблено правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Водночас, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а).
Таким чином, визначення відповідачем митної вартості легкового автомобіля (бувший у використанні), який ввозився на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом лише на підставі неподання позивачем запитуваних митним органом документів, є необґрунтованим та безпідставним.
Згідно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, вартість транспортного засобу визначено на підставі положень наказу ДМСУ від 13.10.2006 № 885 "Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів"; Наказу ДФСУ від 11.09.2015 № 689 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України"; Наказу МФУ від 31.07.2015 № 684 "Про затвердження порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю" та інформації, згідно з формами митного контролю за індексом 105-2 та 106-2 на рівні 7100 євро.
Разом з тим, будь-якого розрахунку для обґрунтування визначеної відповідачем вартості транспортного засобу в рішенні суб'єкта владних повноважень не наведено, що не дає можливості встановити правильність визначеної ціни.
Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі № 815/228/17 дійшов висновку, що в силу частини другої статті 55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24.12.2012 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства, а тому не наведення обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.
Також Верховний Суд у постанові від 19.02.2019 по справі № 805/2713/16-а дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам статті 55 МК України у випадку, зокрема, якщо не містить обґрунтувань причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, інформації наявної у митного органу (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, тощо. З урахуваннями викладеного, Верховний Суд вважає обгрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Крім того, згідно з Класифікатором митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011, код митної формальності 105-2 - це контроль правильності визначення митної вартості товарів, а код митної формальності 106-2 - це витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Проте, як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.01.2019 у справі № 803/1582/13-а, заданий Класифікатор митних формальностей передбачає, що одним із наслідків спрацювання системи управління ризиками може бути проведення такої формальності, як "витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів" (код митної формальності - 106-2). Проте, митний контроль та митне оформлення як складові митної процедури є частиною адміністративних процедур із провадження справи декларанта щодо пропуску його товарів через митний кордон України. Факт відхилення рівня задекларованої митної вартості від рівня митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не стосується обставин справи; він стосується фактів, які були зафіксовані під час провадження справ щодо інших товарів. Факт відхилення рівня митної вартості є лише приводом для вчинення певних адміністративних процедур, проте сам собою не є доказом у справі, у якій провадяться адміністративні (митні) процедури.
Отже, правові акти суб'єкта владних повноважень, в тому числі процедурне рішення митного органу про витребування додаткових документів, може бути ухвалене ґрунтуючись лише на доказах у справі, а такими доказами передусім є документи, додані до вантажної митної декларації.
Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.
Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11.09.2015 № 689.
Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 МК України здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МК України та частиною першою статті 55 цього Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи.
Відповідно до частини першої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Позивач надав усі необхідні документи, передбачені МК України, для визначення митної вартості товару за ціною договору, а митниця не довела, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Крім того, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, суд доходить висновку про протиправність оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, оскільки такі прийняті за відсутності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості транспортного засобу, ввезеного на митну територію України, а відтак, поза межами правового поля.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, відповідач не довів правомірності оскаржуваних рішень, в той час як позивачем позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відповідають обставинам справи та ґрунтуються на положеннях матеріального закону, а тому позов підлягає задоволенню повністю.
Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.4) суд присуджує на користь позивача відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Рівненської митниці ДФС (вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, Рівненська область, 33000, код ЄДРПОУ 39420640) про скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 22.05.2019 № UA204000/2019/000597/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 204000/2019/00607.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненської митниці ДФС судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1536,80 грн (одна тисяча п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 06 грудня 2019 року.
Суддя Нор У.М.