Справа № 420/7244/19
06 грудня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому компенсацію за невикористану відпустку строком 56 діб за три роки (2015-2018 рік включно).
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві, крім іншого, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивач звернувся з позовом до Одеського окружного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства, проте у позові щодо знаходження доказів посилається на ст.95 ЦПК України. Також з посиланням на п.10 ч.3 ст.175 ЦПК зазначає, що ним не подавались позови до цього відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Позивачем не виконані вимоги ст. 94 КАС України щодо наданих до позову документів. Зокрема, позивачем завірена копія витягу наказу від 17.10.2018 року №228 своїм підписом. Проте завірення позивачем копій з копій документів не відповідає вимогам ст.94 КАС України.
Частиною 1 ст.160 КАС України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позивач виклав зміст позовних вимог всупереч ч.1 ст.5 КАС України та не зазначив доказів порушення його прав зі сторони відповідача щодо не нарахування та невиплати йому компенсації за невикористану додаткову відпустку, а лише стверджує, що йому відпустка не надавалась та не нараховувалась, компенсація не виплачувалась.
Вказаними доказами є належним чином завірені документи відповідача.
Позивач не зазначає звертався чи ні він зі вказаним питанням до відповідача щодо нарахування та виплати йому компенсації та останній відмовився йому нарахувати та виплатити компенсацію за невикористану додаткову відпустку, тобто порушив його права.
Крім того, позивачем не надано доказів, що ним дійсно за вказаний період не використовувалась вказана додаткова відпустка (відомості кадрів та бухгалтерії військової частини).
Частиною 4 ст.161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно з ч.5 ст.161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, про витребування доказів.
Статтею 80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах 2 та 3 ст. 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:1)який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Вказані докази необхідно надати також з огляду на те, що позивач просить у позові зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому компенсацію за невикористану відпустку строком 56 діб за три роки (2015-2018 рік включно).
У самому позові зазначаючи період 2015 рік-2018 рік зазначає про чотири роки та враховуючи, що за рік передбачено надання додаткової відпустки строком 14 днів, вважає, що компенсуватися повинно 56 днів (4х14=56).
Таким чином, позивачу необхідно зазначити з наданням відповідних доказів порушення його права відповідачем, доказів того, що йому не надавалась вказана додаткова відпустка, а також не нараховувалась та не виплачена компенсація. Необхідно чітко та зрозуміло у відповідності до вимог ст.5 КАС України викласти позовні вимоги. Усунути приріччя змісту позову його вимогам.
Також суд вважає, що при пред'явленні позову саме щодо зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію за невикористані додаткові відпустки, позивачем пропущений 6-місячний строк звернення до суду. Проте позивач не надає заяви про поновлення строку пропуску на звернення до суду із викладенням поважності причин пропуску строку.
Суд не приймає до уваги твердження позивача, що у відповідності до ст.233 КЗпПУ позивач має право звернутися до суду про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, оскільки у вказаній нормі відображені положення щодо стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати працівнику.
Згідно з витягом з наказом від 17.10.2018 року №288 наданого до позову, позивач звільнився з 17.10.2018 року, в наказі відображено, крім іншого, використання ним основної відпустки, а також питання розрахунку з позивачем при звільненні.
Таким чином, при обізнаності позивача, що ним не були використані додаткові відпустки, про необхідність пред'явлення вимог про їх компенсацію позивач достовірно знав з часу видання вказаного наказу, тобто з 17.10.2018 року.
Статтею 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач вказаних обставин не висвітлює, не надає відповідних доказів.
Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважає необхідним залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви та роз'яснює, що недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, надання відповідних належних доказів по справі.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.
Відповідно до ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв'язку.
У разі своєчасного виконання ухвали суду та усунення недоліків позовної заяви не шляхом здачі належним чином оформленого позову, документів до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв'язку, для попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду щодо усунення недоліків у встановлений строк позивачу необхідно про надіслання матеріалів засобами поштового зв'язку повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс.
Згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
У разі неотримання судом позову та матеріалів на виконання даної ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень про її виконання іншими засобами зв'язку, суд вирішить питання про повернення позову у вказані строки.
Керуючись ст.ст. 72, 80, 160, 161, 169, 248 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва