03 грудня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3900/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/3900/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
16 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ у Полтавській області) , в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому матеріальної допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати, а також зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області виплатити йому матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 17 298,73 грн, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 17 298,73 грн та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 22.07.2019 по день фактичного розрахунку 27.08.2019 у сумі 27 076,32 грн.
В якості підстави для звернення до суду позивач вказує на факт порушення його прав у сфері публічно-правових відносин внаслідок невиплати усіх сум, що належать йому при звільненні, чим порушено приписи ст. 116 Кодексу законів про працю України.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Після усунення недоліків ухвалою судді цього ж суду від 04.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
07.11.2019 відповідач надав відзив на позов, в якому вказує на відсутність протиправної бездіяльності з боку ГУ ПФУ в Полтавській області щодо виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, а також затримки повного розрахунку при звільненні. Повідомляє, що повний розрахунок з позивачем здійснено у день його звільнення 22.07.2019. Проте допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання, що підлягає виплаті з Фонду соціального страхування України, надійшла на рахунки ГУ ПФУ у Полтавській області лише 27.08.2019 та цього ж дня перерахована на банківський рахунок позивача. Заява позивача про погодження надання йому частини щорічної основної відпустки за 2019 рік надійшла з порушенням строку, у зв'язку з чим відпустка і не була надана, а також через те, що в Решетилівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області не було розроблено графіка щорічних відпусток на 2019 рік. Додав, що у зв'язку з відсутністю коштів на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань заява позивача з цього приводу правомірно була залишена без задоволення (а.с. 49-51).
Суд розглядає дану справу на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 263 цього ж Кодексу.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Наказом Голови правління Пенсійного фонду України від 15.03.2016 №214-о Зарудного О. позивача ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Решетилівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області за переведенням з Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області (а.с. 15, 19).
На підставі наказу Пенсійного фонду України від 03.07.2019 №311-о "Про звільнення ОСОБА_1 " наказом голови комісії з припинення Решетилівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 22.07.2019 Голуб Г. звільнено ОСОБА_1 з посади начальника Решетилівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" у зв'язку з реорганізацією (а.с. 20).
Даним наказом Комісію з припинення Решетилівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області зобов'язано провести остаточний розрахунок з ОСОБА_1 враховуючи:
- компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за робочий рік 06.02.2018 по 05.02.2019 в кількості 3 календарних дні;
- компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за період роботи з 06.02.2019 по 22.07.2018 в кількості 14 календарних днів;
- компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку, як державному службовцю з урахуванням стажу державної служби за період роботи з 15.06.2019 по 22.07.2019 у кількості 15 календарних днів;
- вихідну допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати відповідно до ч. 4 ст. 87 Закону України "Про державну службу".
Згідно із записом у трудовій книжці позивача його звільнено 22.07.2019 (а.с. 16, зі звороту).
Раніше, 13.06.2019 позивач звернувся до начальника ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про погодження надання йому частини щорічної основної відпустки за робочий рік з 06.02.2019 по 05.02.2020 тривалістю 9 календарних днів з 20.06.2019 з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення (а.с. 24).
Листом від 01.07.2019 №11190/07.2-20 позивачу фактично відмовлено у наданні такої відпустки з посиланням на ст. 10 Закону України "Про відпустки", відповідно до якої черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. Вказано, що в Решетилівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області не було розроблено графіку щорічних відпусток на 2019 рік. Крім того повідомлено, що Пенсійним фондом України вже підготовлено проект наказу про звільнення ОСОБА_1 , тому начальником ГУ ПФУ в Полтавській області і не погоджено надання частини щорічної основної відпустки тривалістю 9 календарних днів у вибраний позивачем період (а.с. 25).
04.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУ ПФУ у Полтавській області (вх від 10.07.2019 №7559/15) із заявою про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань для проходження стаціонарного лікування опорно-рухового апарату (а.с. 59).
Однак, надання такої матеріальної допомоги не було погоджено з боку в.о. начальника ГУ ПФУ у Полтавській області з огляду на відсутність станом на 04.07.2019 такої можливості. Зазначено, що необхідно здійснити обов'язкові виплати, зокрема, компенсацію за невикористану відпустку за 31 кал. день - 18 109,00 грн, вихідну допомогу при скороченні - 17128,00 грн. Крім того, необхідно здійснити виплату по листку непрацездатності. При цьому, залишок Фонду заробітної плати по Решетилівському об'єднаному управлінню на 01.07.2019 становить 29 926,40 грн (а.с. 59).
У день звільнення, як видно з виписки по надходженням по картці позивача АТ КБ "Приватбанк" від 30.08.2019 №28R3LSAUJJGQL4TV, на рахунок ОСОБА_1 22.07.2019 надійшли кошти в сумі 31 112,53 грн, деталі операції: зарплата ГУ ПФУ в Полт.обл. Коментар до платежу: Розрахункові за липень 2019 року (а.с. 30).
Крім того, 27.08.2019 на картку позивача надійшли кошти в сумі 4 566,38 грн, деталі операції: зарплата ГУ ПФУ в Полт.обл., коментар платежу: Лікарняні за липень 2019 року (а.с. 31).
У зв'язку з цим позивач вважає, що остаточний розрахунок при звільненні з ним був здійснений лише 27.08.2019.
Не погоджуючись із протиправною бездіяльністю ГУ ПФУ в Полтавській області щодо невиплати матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати 17 298,73 грн та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати 17 298,73 грн, а також затримки повного розрахунку при звільненні, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку позовним вимогам та запереченням, суд виходить з такого.
Перевіряючи доводи позивача щодо порушення строків проведення остаточного розрахунку з позивачем, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 КЗпП України).
Як встановлено судом вище, в день звільнення ОСОБА_1 , 22.07.2019 ГУ ПФУ у Полтавській області виплачено на картку позивача кошти в сумі 31 112,53 грн (а.с. 30).
Факт отримання вищевказаної суми позивач не заперечує.
27.08.2019 на картку позивача надійшли кошти в сумі 4 566,38 грн (лікарняні за липень 2019 року) (а.с. 31), у зв'язку з чим позивач вважає, що з ним невчасно проведено остаточний розрахунок при звільненні.
Відповідач стверджує, що розрахунок при звільненні ОСОБА_1 проведений повністю, що включає також допомогу по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання. Кошти ж у сумі 4 566,38 грн є допомогою по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання, які мають оплачуватися Фондом соціального страхування України.
Як встановлено судом з матеріалів справи, у період з 02.07.2019 по 15.07.2019 позивач перебував на стаціонарному лікуванні загального захворювання, про що свідчить копія листка непрацездатності серії АДЦ №103983 від 15.07.2019 (а.с. 28).
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм та умови фінансування страхувальників для надання за рахунок коштів Фонду соціального страхування України матеріального забезпечення у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, передбаченого статтею 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), в т.ч. за допомогою по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) визначено Порядком фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 12 (надалі - Порядок №12).
Пунктами 4, 5 Порядку №12 визначено, що фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам та окремих виплат потерпілим на виробництві здійснюється робочими органами виконавчої дирекції Фонду або їх відділеннями.
Підставою для фінансування страхувальників робочими органами виконавчої дирекції Фонду або їх відділеннями є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення та окремих виплат потерпілим на виробництві за їх видами. Форма заяви-розрахунку наведена у додатку 1 до цього Порядку.
Страхувальник подає заяву-розрахунок до робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення за своїм місцезнаходженням чи місцем проживання.
Робочий орган виконавчої дирекції Фонду або його відділення після надходження заяви-розрахунку здійснює перевірку інформації, наведеної у ній, перевіряє правильність заповнення реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, дані про сплату ним єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, наявність у Фонді зареєстрованого нещасного випадку або профзахворювання (у разі проведення виплат потерпілим на виробництві (членам їх сімей), правильності нарахування виплат та у разі відсутності зауважень протягом десяти робочих днів здійснює фінансування сум, зазначених у заяві-розрахунку (п. 8 Порядку №12).
Відповідно до п. 9 Порядку №12, після надходження коштів, зазначених у заяві-розрахунку, на рахунок страхувальника, останній зобов'язаний здійснити виплату відповідного матеріального забезпечення не пізніше, ніж у строки, визначені у частині другій статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
На підставі вищезазначених норм Решетилівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області підготовлено та направлено 19.07.2019 до Великобагачанського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України заяву-розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1 в сумі 5 672,52 грн (а.с. 60-63).
Відповідно до виписок Полтавського обласного управління АТ "Ощадбанк" Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України 27.08.2019 було перераховано на рахунки ГУ ПФУ в Полтавській області суму лікарняних позивача в розмірі 4566,38 грн, яка цього ж дня (27.08.2019) була перерахована на банківський рахунок позивача, що підтверджується банківською випискою (а.с. 65-66).
Таким чином судом встановлено, що Решетилівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області вчинено всі необхідні дії на виплату ОСОБА_1 допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку із захворюванням за рахунок коштів Фонду соціального страхування України. Проте кошти були виплачені з порушенням строку не з вини відповідача.
Тому суд не знаходить підстав для визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Полтавській області щодо затримки проведення остаточного розрахунку належних сум при звільненні та відповідно зобов'язання відповідача виплатити середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні.
З приводу ненадання позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення суд зважає на таке.
Як встановлено вище, 13.06.2019 позивач звернувся до начальника ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про погодження надання йому частини щорічної основної відпустки за робочий рік з 06.02.2019 по 05.02.2020 тривалістю 9 календарних днів з 20.06.2019 з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення (а.с. 24).
Проте позивачу було відмовлено у погодженні частини щорічної відпустки за відсутності затвердженого графіку щорічних відпусток на 2019 рік, а також враховуючи факт наявності підготовленого проекту наказу про звільнення ОСОБА_1 (а.с. 55).
У позовній заяві позивач вказує на наявність у нього статусу "ветеран праці", що надає йому право на отримання щорічної відпустки за його бажанням у будь-який час відповідно до ст. 10 Закону України "Про відпустки".
У відзиві на позов представник відповідача повідомив, що лише 20.06.2019 до ГУ ПФУ в Полтавській області надійшла заява начальника Решетилівського об'єднаного управління Полтавської області ОСОБА_1 (датована 13.06.2019) про погодження надання йому частини щорічної основної відпустки за робочий рік з 06.02.2019 по 05.02.2020 в кількості 9 календарних днів з 20.06.2019 з виплатою грошової допомоги, тобто з порушенням статті 21 Закону України "Про відпустки", оскільки заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.
Проте доказів на підтвердження отримання вказаної заяви позивача 20.06.2019 відповідач не надав, у зв'язку з чим такі твердження суд не приймає до уваги.
Оцінюючи твердження позивача та відповідача з цього приводу на відповідність їх чинному законодавству, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 57 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.
Тобто, основною умовою, за якої виплачується матеріальна допомога на оздоровлення, є факт надання державному службовцю щорічної основної відпустки (повністю чи її частини).
Щорічні відпустки надаються державним службовцям у порядку та на умовах, визначених законодавством про працю (ст. 59 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII).
Як визначено частиною першою статті 12 Закону України "Про відпустки", щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про відпустки" черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим повноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
З пояснення Голови комісії з припинення Решетилівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області Голуб Г.М., викладеного в листі від 20.06.2019 №1187/08-16 судом встановлено, що у зв'язку із запланованою реорганізацією та ліквідацією Решетилівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області графік щорічних відпусток працівникам Управління на 2019 рік не розроблявся та не затверджувався профспілковими зборами. Кошти на оплату відпусток 2019 року та грошової допомоги в фонді оплати праці Управління не передбачено (а.с. 58).
Натомість позивачу згідно з наказом голови комісії з припинення Решетилівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 22.07.2019 Голуб Г. було надано 100% компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за робочий рік 06.02.2018 по 05.02.2019 в кількості 3 календарних дні та компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за період роботи з 06.02.2019 по 22.07.2018 в кількості 14 календарних днів.
За таких обставин матеріальна допомога на оздоровлення не виплачується.
Твердження позивача щодо наявності у нього права на отримання щорічної відпустки за його бажанням у будь-який час як ветерана праці суд не приймає до уваги, оскільки, як встановлено з пояснень відповідача, відповідне посвідчення ні до Решетилівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, ні до ГУ ПФУ у Полтавській області не надавалося.
З приводу обставин невиплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань суд встановив таке.
ОСОБА_1 звертався до начальника ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про надання йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (а.с. 59), проте отримав відмову з огляду на відсутність коштів.
За приписами частини другої статті 54 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII державним службовцям може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Порядок надання та розмір такої допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Умови надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (далі - матеріальна допомога) та її розмір визначається Порядком надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2016 № 500.
Відповідно до пунктів 2, 3 та 4 означеного Порядку державним службовцям матеріальна допомога може надаватися один раз на рік у розмірі середньомісячної заробітної плати на підставі особистої заяви. Рішення про надання матеріальної допомоги державним службовцям приймається керівником державної служби у державному органі в межах затвердженого фонду оплати праці. Рішення про надання керівнику державної служби у державному органі та його заступникам матеріальної допомоги приймається керівником відповідного державного органу за погодженням із відповідним органом вищого рівня (у разі наявності такого органу).
Аналіз вищенаведених норм свідчить на користь висновку про те, що надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є правом керівника державної служби, яке може бути реалізовано лише за наявності відповідної фінансової можливості державного органу в межах затвердженого фонду оплати праці.
Враховуючи пояснення Голови комісії з припинення Решетилівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області Голуб Г.М., викладені в листі від 20.06.2019 №1187/08-16 про те, що фонд оплати праці об'єднаного управління за період з 01.01.2019 по 12.06.2019 було використано на оплату праці працівникам управління, на оплату компенсації за невикористані відпустки, на оплату вихідної допомоги при вивільненні працівників, суд приходить до висновку про правомірність рішення Управління про відмову у виплаті матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
З урахуванням встановлених обставин суд визнає заявлений позов необґрунтованим у повному обсязі.
Тож у задоволенні такого позову слід відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.Б. Супрун