06 грудня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4442/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Чеснокової А.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/1153/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
15 листопада 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить суд:
визнати протиправними дії відповдіача щодо відмови позивачу в здійсненні перерахунку та виплати державної пенсії по інвалідності за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу державної пенсії по інвалідності за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням фактично здійснених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, та має ІІ групу інвалідності. Позивач отримує пенсію, призначену відповідно статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Звертає увагу на те, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не містили будь-яких обмежень щодо застосування приписів статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому з 01 січня 2014 року позивач має право на отримання пенсії у розмірах, встановлених положеннями статей 50, 54 названого Закону у редакції чинній на момент виникнення права на отримання пенсії. Однак, відповідач не виконав вимог закону та не здійснив нарахування пенсії у визначеному законом розмірі, натомість звернення ОСОБА_1 від 11 вересня 2019 року про перерахунок пенсії за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року відповідачем залишено без задоволення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав. У відзиві на позов від 29 листопада 2019 року вказує на відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивача з огляду на зміну законодавцем порядку нарахування пенсійних виплат особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Крім того, зазначив, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом /а.с. 19-21/.
Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши письмові докази та пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, перебуваючи на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області довічно отримує пенсію як інвалід ІІ групи в розмірі фактичних збитків згідно з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /а.с. 4/.
Упродовж січня - серпня 2014 року позивачу здійснено нарахування та виплату пенсії по інвалідності з урахуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України від 23 лисопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
11 вересня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за період з 01 січня 2014 року по 02 вересня 2014 року, в якій просив здійснити перерахунок пенсії відповідно до розміру, встановленого частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме: 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до розміру, встановленому статтею 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме: 75% мінімальної пенсії за віком /а.с. 12/.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 4833/Л-02 від 26 вересня 2019 року позивача повідомлено про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії з огляду на встановлення умов, порядку призначення та мінімальних розмірів пенсії по інвалідності постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210, відповідно до якої пенсія фактично виплачена /а.с. 11/.
Розцінюючи зазначений лист як відмову, позивач звернулася до суду з цим позовом, вимагаючи визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті основної та додаткової пенсії у розмірах, визначених законом на час призначення позивачу таких пенсій, та зобов'язати здійснити перерахунок і виплату пенсії за період з 01 січня 2014 по 02 серпня 2014 року в розмірах, визначених статтею 50 та частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28 лютого 1991 року (надалі - Закон № 796).
Відповідно до статті 49 Закону № 796 пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону № 796 (в редакції від 09 липня 2007 року згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008) в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: 8 мінімальних пенсій за віком (для ІІ групи інвалідності).
Частиною першою статті 50 Закону № 796 передбачено, що особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі: 75 процентів мінімальної пенсії за віком (для інвалідів II групи).
Отже, критерієм розрахунку пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, яка згідно з частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 04 червня 2011 року № 3491-VI (який набрав чинності 19 червня 2011 року) розділ VІІ Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році, зокрема, норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року норми пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" визнано такими, що відповідають Конституції України, тобто є конституційними.
З метою реалізації вказаних положень закону постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року визначено мінімальні розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" (який набрав чинності 01 січня 2012 року) норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (який набрав чинності 01 січня 2013 року) встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
З аналізу наведених норм випливає висновок про те, що визначення порядку та розмірів виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у 2011, 2012 та 2013 бюджетних роках делеговано Кабінету Міністрів України.
Разом із тим, Законом України від 16 січня 2014 року № 719-VII "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (який набрав чинності з 01 січня 2014 року) не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів державної та додаткової пенсій, встановлених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Чинним залишався і Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2011 року.
Відтак, враховуючи принцип пріоритетності Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 01 січня 2014 року нарахування та виплата державної та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, має здійснюватися у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Законом України від 31 липня 2014 року № 1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (який набрав чинності 03 серпня 2014 року) розділ "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік.
Отже, лише з 03 серпня 2014 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" Кабінету Міністрів України надано повноваження встановлювати інші, ніж ті, що передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, в період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року орган Пенсійного фонду мав нараховувати та виплачувати позивачу державну та додаткову пенсії в розмірах, визначених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2011 року.
Вказаний висновок суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 21 лютого 2018 року у справі № 619/2262/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 72366914), від 19 червня 2018 року у справі № 344/14522/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР ) та від 11 вересня 2018 року у справі № 522/6810/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 76397714).
За викладених обставин позовні вимоги гр. ОСОБА_1 суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо посилань відповідача на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи те, що про порушення свого права позивач дізнавався з листа відповідача № 4833/Л-02 від 26 вересня 2019 року, а з позовом до суду звернувся 13 листопада 2019 року, що підтверджується відміткою поштового відділення на конверті, суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Такий висновок суду також відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 522/6810/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 76397714).
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесена до І категорії, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесена до І категорії, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком з урахуванням частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та з розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та провести відповідні виплати з урахуванням раніше сплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Чеснокова