06 грудня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4270/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів,
06 листопада 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в якій просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, яке, починаючи з 25 квітня 2019 року, допустило порушення права позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання пенсії як інваліду війни, інвалідність якого настала внаслідок виконання обов'язків військової служби під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи при виконанні радіаційних робіт в зоні відчуження, в обсязі та порядку, який існував до обмеження, скасування їх нормативними актами, які були визнані неконституційними рішеннями Конституційного Суду України та у розмірі, встановленому рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року у справі № 1-р(ІІ)/2019 за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нараховувати та виплачувати позивачу належну пенсію в порядку та розмірі, визначеному Законами України № 2262 та № 796 з урахуванням рішення Конституційного Суду України з цього приводу, без обмежень, визнаних неконституційними, у розмірі не меншому, ніж 17747,20 грн.;
стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області суми протиправно несплаченої частини пенсії з 26 квітня 2019 року у розмірі 64006,74 грн.;
допустити негайне виконання рішення суду, відповідно до частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України в межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на незгоду із застосуванням органом Пенсійного фонду розрахункової величини при обчисленні його пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позивач стверджує, що відповідач неправомірно відмовляється нараховувати та виплачувати пенсію з відповідними доплатами та нарахуваннями на умовах, в розмірі та порядку, визначеному Конституцією України та спеціальними Законами № 2262 та № 796, з урахуванням рішень Конституційного Суду України № 1-р(ІІ)/2019 від 25 квітня 2019 року, № 7-р(ІІ)/2016 від 20 грудня 2016 року та № 6-р(ІІ)/2018 від 17 липня 2018 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
25 листопада 2019 року до суду надійшов відзив відповідача на позов, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в пенсійному законодавстві закріплено принцип, за яким не допускається участь громадянина одночасно у двох видах пенсійних правовідносин, тобто не допускається одночасно призначення кількох пенсій одній особі. Водночас, у разі виникнення у громадянина права на різні види пенсій, він може обрати на свій розсуд найбільш вигідний для нього вид пенсії як в межах одного закону, так і за різними законами. У цьому випадку позивач має статус як військовослужбовця, так і постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Тобто може отримувати одну з двох видів державних пенсій /а.с. 48-49/.
27 листопада 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наполягає на наявності правових підстав для перерахунку його пенсії /а.с. 54-58/.
Згідно з частиною третьою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
З урахуванням наведеної норми процесуального закону, подана позивачем відповідь на відзив не є заявою по суті справи.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені в заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС /а.с. 18/.
Згідно з довідкою Сер. МСЕ № 0175310 позивачу з 06 червня 2011 року встановлено ІІ групу інвалідності, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби по ЛНА на ЧАЕС /а.с. 20/.
З 06 червня 2011 року позивач отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, призначену відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС /а.с. 30/.
За результатами розгляду звернення позивача про приведення алгоритму визначення розміру його пенсії до вимог чинного законодавства листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 15 жовтня 2019 року № 5136/Г-02 повідомлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 543 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" внесено зміни до пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Внесеними змінами передбачено, що за бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Вищевказані зміни набули чинності з 01 липня 2019 року, а тому пенсія позивача перерахована з 01 липня 2019 року, підстави для перерахунку пенсії з 25 квітня 2019 року відсутні /а.с. 45/.
Не погоджуючись такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 15 вказаного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон № 796-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 59 цього Закону визначено порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Частиною третьою зазначеної статті (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII від 03 жовтня 2017 року) було передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Водночас 25 квітня 2019 року Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№1-р(II)/2019), яким вирішено:
1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;
2) словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України".
Відтак, обмеження, встановлені частиною третьою статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби, втратили чинність з 25 квітня 2019 року.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року у справі № 816/1124/18, яке набрало законної сили 01 серпня 2019 року, заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року у справі № 816/1124/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено: рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року у справі № 816/1124/18 скасовано та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково - зобов'язано Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 пенсію на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 25 квітня 2019 року; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено /а.с. 40-44/.
Судом встановлено, що станом на дату розгляду справи судом пенсію позивача по інвалідності фактично перераховано відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01 липня 2019 року /а.с. 39/.
Відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р(II)/2019 від 25 квітня 2019 року) особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що нею законодавець визначив не розмір пенсії по інвалідності, а базу для її обчислення: "обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року"; словосполучення "пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати" свідчить про те, що саме з цієї величини має обчислюватись розмір пенсії по інвалідності.
При цьому, за підходом, який просить застосувати позивач, звернувшись з цим позовом до суду, норма Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" мала б містити сполучення "пенсія призначається у розмірі п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати".
Згідно з частиною третьою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з метою практичної реалізації статей 54, 57 та 59 Закону № 796-XII затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року № 851 внесено зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (надалі - Порядок № 1210), згідно з якими зазначений Порядок доповнено пунктом 9-1, відповідно до якого за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П = Зс х Кзс х (Кв : 100%),
де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:
Кзс = (Зп (мін) х 5) : Зс1,
де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи. У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 543 абзац перший пункту 9-1 Порядку № 1210 викладено в такій редакції: "За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою".
При цьому Урядом визначено, що постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 543 набирає чинності з 01 липня 2019 року.
Разом із цим, суд зауважує, що визнання неконституційним положення частини третьої статті 59 Закону № 796-XII в частині словосполучення "дійсної строкової" не призвело до зміни формули, передбаченої пунктом 9-1 Порядку № 1210, за якою проводиться обчислення пенсії.
Відтак, суд зазначає, що як на момент проведення спірного перерахунку, так і на момент розгляду цієї справи судом, Порядок № 1210 є чинним.
Основний розмір пенсії позивача обчислено за формулою, визначеною пунктом 9-1 Порядку № 1210, що складає 8235,65 грн.
П'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, це лише вихідний показник для обчислення пенсії, який сам по собі не враховує індивідуальних особливостей кожного окремого пенсіонера (зокрема, розміру відшкодування фактичних збитків (у відсотках)), а тому застосування формули, наведеної у пункті 9-1 Порядку № 1210, дозволяє визначити розмір пенсії індивідуально для кожного пенсіонера із врахуванням відсотка втрати ним працездатності.
Однак, ініціатор звернення вважає, що при обчисленні основного розміру пенсії відповідач мав врахувати одночасно положення статті 21 Закону № 2262-ХІІ та частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, та обчислити пенсію позивача за формулою з урахуванням 80% від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2019 року - 4173,00 грн., що становить: 80% х 5 х 4173,00 грн. = 16692,00 грн.
Суд зауважує, що позивач у своєму розрахунку застосовує розмір процентів сум грошового забезпечення, передбачені статтею 21 Закону № 2262-ХІІ, згідно з якою пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в таких розмірах: а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку); б) іншим особам з інвалідністю I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
Однак, статтею 7 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
Відтак, військовослужбовцям які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, а у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором.
Таким чином, стаття 21 Закону № 2262-ХІІ підлягає застосуванню при визначенні розміру пенсії по інвалідності у разі, якщо військовослужбовець, який має право на різні державні пенсії, обрав пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Однак, позивач отримує пенсію по інвалідності згідно Закону № 796-XII та не звертався до відповідача із заявою про переведення його на пенсію по інвалідності згідно Закону № 2262-ХІІ.
Відтак, на даний час відсутні підстави для перерахунку пенсії на підставі статті 21 Закону № 2262-ХІІ.
Щодо посилання позивача на статтю 60 Закону № 796-XII, якою передбачено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть надаватись й інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України, суд зазначає, що поняття "пенсія", "пільга" та "компенсація" не є тотожними, зокрема, за визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Суд зауважує, що вимоги позивача ґрунтуються на застосуванні зазначеної позивачем формули, яка не встановлена Законом № 796-XII та Порядком № 1210, а тому позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача за алгоритмом, що не відповідає приписам чинного законодавства, не підлягають задоволенню.
Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку, що дії відповідача відповідають вимогам законодавства України, а позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Стосовно клопотання позивача про допущення негайного виконання рішення суду, відповідно до частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України у межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає про відсутність підстав для його задоволення з огляду на відмову у задоволенні адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 243-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.О. Чеснокова