Справа № 420/7250/19
06 грудня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про:
визнання протиправним дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області) щодо відмови у зарахуванні до загального трудового стажу для призначення пенсії за віком період роботи з 04.03.1988 року по 02.10.1995 на посаді апаратника ТВЧ кооперативу «Силует»;
визнання протиправним та скасування рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області) №1872 від 22.06.2018 року;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 пенсії та здійснити розрахунок та виплату пенсії з урахуванням загального періоду роботи з 19.12.1975 року по 31.12.1997 року, починаючи з 28.03.2018 року, тобто з дня подання заяви до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
ОСОБА_1 , оскаржуються протиправні дії та рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №1872 від 22.06.2018 року.
У тексті позовної заяви, ОСОБА_1 , зазначає, що оскаржуване рішення було отримано нею 26.06.2018 року. Проте, 26.12.2018 року (тобто після спливу 6 місячного строку звернення до суду з позовною заявою), у медичному центрі ТОВ «Лазерної корекції зору «Тарус», позивачеві було проведено обстеження та діагностовано катаракту очей. 05.02.2019 року, ОСОБА_1 , було проведено операцію. 03.12.2019 року - ОСОБА_1 звернулась до суду з даною позовною заявою.
Тобто, позивач звернулась до суду через півтора роки після отримання оскаржуваного рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №1872 від 22.06.2018 року.
Суд зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
ОСОБА_1 , до матеріалів позову було надано лише медичний висновок від 26.12.2018 року та епікриз від 05.02.2019 року, доказів наявності об'єктивно непереборних причин, істотних перешкод, які б заважали своєчасно (до 26.12.2018 року) реалізувати право позивача на судовий захист - суду не надано. Як і не надано доказів перебування на стаціонарному лікуванні з 05.02.2019 року до 03.12.2019 року.
Відповідно до ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивачу необхідно звернутися до суду з окремою заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наданням доказів поважності пропуску строку.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, поновлення процесуального строку без об'єктивної наявності виключних підстав та наведення відповідних причин є порушенням принципу правової визначеності та порушує права учасників справи на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року, за подання позовної заяви до адміністративного суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб для вимоги майнового характеру.
ОСОБА_1 було заявлено три немайнові вимоги (дві основні, одна похідна), проте доказів сплати судового збору у розмірі 1536,80 гривень (768,40*2=1536,80) суду не надано.
У тексті позовної заяви, ОСОБА_1 , звернулась до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, з посиланням на статтю 8 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року, а саме - враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Тобто зазначена стаття визначає можливість, а не обов'язок звільнення від сплати судових витрат.
Крім того, у підтвердження відсутності доходу, ОСОБА_1 було надано довідку №2824 від 28.09.2018 року, щодо відсутності відомостей у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.
Згідно вищевказаних відомостей у ОСОБА_1 , відсутня інформація про доходи за період з 1 кварталу 2018 року по 2 квартал 2018 року.
Суд звертає увагу, що статтею 8 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року, чітко визначено період відсутності доходу, а саме - попередній календарний рік.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що чинним законом встановлено вичерпний перелік щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, а тому підстав для задоволення клопотання позивача щодо звільнення від сплати судового збору - відсутні.
Крім того, суд наголошує, що невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року, справа «Креуз проти Польщі», «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вищезазначені недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наданням доказів поважності пропуску строку, доказів сплати судового збору у розмірі 1536,80 гривень.
Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна 83, код ЄДРПОУ 20987385), про визнання протиправним дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області) щодо відмови у зарахуванні до загального трудового стажу для призначення пенсії за віком період роботи з 04.03.1988 року по 02.10.1995 на посаді апаратника ТВЧ кооперативу «Силует»; визнання протиправним та скасування рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області) №1872 від 22.06.2018 року; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 пенсії та здійснити розрахунок та виплату пенсії з урахуванням загального періоду роботи з 19.12.1975 року по 31.12.1997 року, починаючи з 28.03.2018 року, тобто з дня подання заяви до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.
Суддя Балан Я.В.