Справа № 420/6320/18
05 грудня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачу з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 90% від відповідних сум (додаткових видів) грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати відповідача:
- здійснити перерахунок належної позивачу пенсії за вислугу років з розрахунку 90% від відповідних сум (додаткових видів) грошового забезпечення з 01.01.2018 року;
- виплатити різницю між нарахованою позивачу та отриманою ним пенсією за період з 01.01.2018 року по день, з якого почнеться виплата перерахованої пенсії за вислугу років.
Ухвалами суду від 17.12.2018 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; від 24.01.2019 року: продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів; від 13.02.2019 року: зупинено провадження у справі; від 18.11.2019 року: поновлено провадження у справі.
В судове засідання 03.12.2019 року сторони та/або їх представники не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. (а.с.116, 117)
03.12.2019 року позивачем до суду подана заява, вхід. № 45710/19, в якій останній просить продовжити розгляд справи без його участі. (а.с.120)
29.11.2019 року представником відповідача до суду подано клопотання, вхід. № 45085/19, в якому останній просить, зокрема, здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача, в порядку письмового провадження. (а.с.118)
Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно зі змістом адміністративного позову та відповіді на відзив, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із зазначенням таких фактичних обставин:
- позивач проходив службу в Збройних Силах з 05.08.1980 по 16.05.2007 рік. За зверненням позивача до Одеського обласного військового комісаріату йому було призначено пенсію з 17.05.2007 року, на даний час перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років;
- з довідки розрахунку пенсії, яку позивач отримав 20.11.2018 року дізнався, що йому з 01.01.2018 року здійснено перерахунок пенсії згідно з яким, в розрахунок пенсії не були включені додаткові види грошового забезпечення та зменшено розмір пенсії з 90% грошового забезпечення до 70%;
- при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто 90 відсотків від грошового забезпечення. Дана правова позиція закріплена у постанові Верховного Суду України № 21-2432а15 від 6 жовтня 2015 року;
- згідно з довідкою від 26.02.2014 року та 20.11.2018 року відповідачем з 17.05.2007 року отримував пенсію у розмірі 90% в яку були включені додаткові види грошового забезпечення. Однак, з 01.01.2018 року Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області позивачу було здійснено перерахунок пенсії, яким встановлено розмір пенсії 70% від грошового забезпечення;
- Законом № 3668-VI, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 13 Закону № 2262-XII, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43). Таким чином, з 1 жовтня 2011 року положення частини 2 статті 13 Закону № 2262-XII щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 90% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VI. Крім того, відповідно до Закону від 27.03.2014 року № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України», який набрав чинності 01.04.2014 року було внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII (на підставі якої позивачеві обраховується пенсія), де цифри « 80» замінили на цифри « 70» (максимальний розмір пенсії). Разом з тим, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені законами зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80%, а потім 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Такі зміни стосуються лише осіб, яким пенсія призначається, а не перераховується вже призначена пенсія, що підтверджено постановами Вищого адміністративного суду України від 05.02.2014 року у справі № К800/43141/13 та від 03.09.2015 року у справі № К800/37941/14;
- Конституційний суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуванням та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). У зазначених рішеннях Конституційний суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними у постановах від 10 грудня 2013 року (справа № 21-348а13 та № 21-420а13) та від 17 грудня 2013 року (справа № 21-445а13);
- процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Такі зміни стосуються лише осіб, яким пенсія призначається, а не перераховується вже призначена пенсія. Це питання докладно розглянув та підтвердив своїм рішенням Верховний Суд України у своєму рішенні від 10 грудня 2013 року (справа № 21-420а13). Аналогічна правова позиція підтверджується постановою Верховного Суду України від 24 квітня 2018 року справа № 686/12623/17, постановою Вищого адміністративного суду України від 3 вересня 2015 року справа № К/800/37941/14, справа № 688/1827/17 та справа № 676/4683/16-а, залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.2017 року. Таким чином, при перерахунку пенсії позивача, має застосуватися норма, що визначала розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто у випадку позивача 90% з додатковими видами грошового забезпечення;
- відповідачем протиправно зменшено розмір належної пенсії з 90% грошового забезпечення до 70%, тому дії відповідача протиправні.
Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням таких фактичних обставин:
- згідно розрахунку пенсії позивача станом на дату призначення пенсії з 16.05.2007 року зазначено основний розмір пенсії - 90% грошового забезпечення. Однак, відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції зі змінами згідно Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи в Україні» від 27.03.2014 року № 1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43). З огляду на вказане положення Закону, згідно розрахунку пенсії позивача станом на 01.01.2018 року у зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення діючих військовослужбовців зазначено основний розмір пенсії - 70% грошового забезпечення. Таким чином, вказане обмеження застосовано відповідачем згідно прямого положення законодавства;
- до 01.01.2018 року позивач отримував пенсію виходячи з розміру грошового забезпечення, яке він отримував особисто на момент звільнення з військової служби. Тому і відсотковий розмір грошового забезпечення був застосований відповідно до законодавства, що діяло на момент призначення пенсії. Однак, у 2018 році позивачу проведено перерахунок пенсії уже на підставі видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, тому і застосуванню підлягає законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок - станом на 01.01.2018 року;
- у рішенні Конституційного Суду України № 1-42/2011 від 26.12.2011 року (п. 2.1) у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» зазначено, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, гарантоване ст. 48 Конституції України. Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту «б» підпункту 4 пункту 3 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу другого, третього пункту 10, пункту 11 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (справа про страхові виплати) (п. 5) види і розміри соціальних послуг та виплат потерпілим, встановлюються державою з урахуванням фінансових можливостей. Конституційний Суд України, вирішуючи це питання, врахував також положення актів міжнародного права. Так, згідно зі ст. 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно ч. 1 ст. 17 Конституції України є найважливішою функцією держави;
- неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій ст. 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особисто в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме ст. 21 Конституції України. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист;
- в даному випадку, внесення змін до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII зменшенням максимального розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення право позивача на пенсію не скасоване, тоді як обмеження максимального розміру пенсії було закладено у ст. 13 Закону і в первісній редакції. Вказаними змінами не відбулося звуження обсягу існуючого права позивача на призначення пенсії. Так само і не було факту скасування чи звуження обсягу досягнутих прав за критеріями, зазначеними Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005. Вказаний підхід застосовано Верховним Судом у рішенні від 04.04.2018 року у справі № 822/524/18;
- після проведення перерахунку розмір пенсії позивача не зменшився, а навпаки збільшився. До того ж, обмеження максимального розміру пенсії було закладено у ст. 13 Закону і в первісній редакції, що свідчить про врахування законодавцем статті 17 Конституції України, згідно з якою забезпечення економічної безпеки є однією з найважливіших функцій держави та справою усього Українського народу;
- таким чином, перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій головного управління відсутні.
Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.
Судом встановлено, що 26 березня 2018 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 1 січня 2018 року (а.с.61):
Із сум грошового забезпечення:
- посадовий оклад - 8180,00
- оклад за військове звання - 1480,00
- процентна надбавка за вислугу років 50% - 4830,00
- премія 0% - 0,00
ВСЬОГО - 14490,00
Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення
(вислуга років 45) у розмірі: - 10143,00
Підсумок пенсії (з надбавками) - 7535,84
Підстава перерахунку: (ГЗ згідно ПКМУ № 704) ПКМУ № 103 від 21.02.2018 пункт 1 перерахунок з 01.01.2018.
20.11.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою з проханням перерахувати його пенсію за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, у зв'язку з тим, що до 31 грудня 2017 року він отримував військову пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення, що підтверджено перерахунком пенсії з 01.12.2017 року. (а.с.63)
Листом від 03.12.2018 року № 2680/Н-11 (а.с.64) на вищезазначене звернення щодо перерахунку пенсії відповідач повідомив позивача про таке:
- позивач отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- пунктом «а» статті 13 Закону, в редакції, що діяла до 01.05.2014, передбачено призначення пенсії за вислугу років особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше в таких розмірах: за вислугу 20 років - 50 процентів, за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
- максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен був перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення;
- Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни, якими передбачено, що максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення;
- Пенсійним фондом України відповідний перерахунок пенсій не проводився, оскільки зменшення розміру пенсій неприпустиме. Проте, після 01.05.2014 при первинному призначенні пенсії за вислугу років розмір пенсії обчислювався з урахуванням внесених змін, в результаті чого з'явилася диспропорція в розмірах пенсій залежно від часу їх призначення чим порушувалася стаття 24 Конституції України щодо рівності громадян у правах;
- з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» перерахунок раніше призначених пенсій здійснено за нормами законодавства, що діяло на момент перерахунку;
- на підставі наданої Одеським обласним військовим комісаріатом довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії за нормами, чинними на 01.03.2018, позивачу здійснено перерахунок пенсії виходячи із 70% відповідної суми грошового забезпечення;
- пенсія обчислена, перерахована та виплачується відповідно до норм чинного пенсійного законодавства.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо зменшення позивачу з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 90% від відповідних сум (додаткових видів) грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із вищенаведеними вимогами.
Судом також встановлено, що згідно з матеріалами пенсійної справи позивача № 1501000496 - Міноборони (а.с.45-64), зокрема, відповідно до:
- перерахунку пенсії від 21 квітня 2016 року, пенсія позивача за вислугу років перерахована з 1 травня 2016 року, та основний розмір пенсії: 90% грошового забезпечення (вислуга років 45);
- перерахунку пенсії від 19 лютого 2018 року, пенсія позивача за вислугу років перерахована з 1 січня 2018 року, та основний розмір пенсії: 90% грошового забезпечення (вислуга років 45);
- перерахунку пенсії від 19 лютого 2018 року, пенсія позивача за вислугу років перерахована з 1 лютого 2018 року, та основний розмір пенсії: 90% грошового забезпечення (вислуга років 45);
- перерахунку пенсії від 20 листопада 2018 року, пенсія позивача за вислугу років перерахована з 1 грудня 2016 року, та основний розмір пенсії: 90% грошового забезпечення (вислуга років 45).
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18 позов задоволено та визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 83 % до 70 % сум грошового забезпечення. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Вирішуючи спір по суті, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; тим же особам, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому частиною другою цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).
Відповідно до частини другої статті 63 цього Закону у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Відповідно до пункту 4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.
У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Як убачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Згідно зі змістом відзиву, відповідачем визнається, що згідно розрахунку пенсії позивача станом на дату призначення пенсії з 16.05.2007 року зазначено основний розмір пенсії - 90% грошового забезпечення.
Відповідно до частини другої статті 13 указаного Закону в редакції, чинній на час призначення, загальний розмір пенсії був обмежений 90 % відповідних сум грошового забезпечення.
У подальшому стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та від 21 лютого 2018 року № 103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18 зазначено, що дане рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», при здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відповідно до статті 63 указаного Закону на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Висновки Великої Палати Верховного Суду у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду в яких: а) позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; б) відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач; в) предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 1 січня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 у зв'язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.
Отже, вищенаведене обґрунтування відповідача - не відповідає фактичним обставинам справи та спростоване дослідженими вищенаведеними письмовими доказами у справі.
Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.
При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).
Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно
суд дійшов висновків, що:
- позиція відповідача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини та/або фактичним обставинам справи;
- оскаржувані позивачем дії щодо зменшення позивачу з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 90% грошового забезпечення на 70% грошового забезпечення, вчинені відповідачем: не на підставі чинного законодавства України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці дії, тому вони є протиправними, відповідно
- позовні вимоги позивача, в тому числі похідні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок належної позивачу пенсії за вислугу років з розрахунку 90% грошового забезпечення з 01.01.2018 року та виплатити різницю між нарахованою позивачу та отриманою ним пенсією за період з 01.01.2018 року по день, з якого почнеться виплата перерахованої пенсії за вислугу років, - підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем у позові заявлено одну основну та одну похідну вимогу немайнового характеру.
Позивачем до позовної заяви додано квитанцію № 15 від 29.11.2018 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову в сумі 704,80 грн. (а.с.5)
Відповідно, стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 704,80 (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Керуючись ст.ст. 194, 205, 241-246, 250, 255, 291, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107; ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення ОСОБА_1 з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 90% грошового забезпечення на 70% грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з розрахунку 90% грошового забезпечення з 01.01.2018 року та виплатити різницю між нарахованою ОСОБА_1 та отриманою ним пенсією за період з 01.01.2018 року по день, з якого почнеться виплата перерахованої пенсії за вислугу років.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704,80 (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Г. Цховребова
.