Справа № 420/4374/19
05 грудня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області (68003, м. Чорноморськ, пр-т Миру, 33, код ЄДРПОУ 04057043) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , серія та номер паспорту НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) про зобов'язання знести самочинно збудовану споруду, -
22.07.2019 року до Одеського окружного адміністративного суду звернувся Виконавчий комітет Чорноморської міської ради Одеської області з позовом до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в якому позивач, просить суд, зобов'язати ОСОБА_1 знести самочинну споруду шляхом демонтажу улаштованих металевих конструкцій та відновлення несучих стін будинку за адресою: АДРЕСА_4 ділянка АДРЕСА_5 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відділом ДАБК в березні 2019 року проведено позапланову перевірку дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з будівництва реконструкції дачного будинку за адресою: АДРЕСА_4 перша АДРЕСА_6 , земельна ділянка АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 . За результатами перевірки встановлено, що відповідач порушила ч. 5 ст. 26, п. 1 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», пункти 5 та 13 постанови КМУ №466 від 13.04.2011 р. «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» за що забудовника притягнуто до адміністративної відповідальності постановами про адміністративне правопорушення за частинами 1 та 5 ст. 96 КУпАП. Позивач зазначив, що відповідачка як власник будинку за вказаною адресою, прибудувала до будинку прибудову шляхом реконструкції дачного будинку, а саме: улаштовані металеві колони та балки по фасаду (зі сторони пляжу розміром 6,42*3,80м) та з тильної сторони (зі сторони проїзду розміром 5,60*6,12м); перенесено сходи зі сторони пляжу на проїжджу частину; в зовнішніх несучих стінах 1-го та 2-го поверхів зі сторони проїзду виконанні дверні прорізи на рівні першого поверху металеві колони зашиті металопрофілем та улаштовано ролети воріт. Приміщення зі сторони проїзду улаштовані на проїжджій частині дороги. Позивач вказує, що в розумінні визначення ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» перелічені вище роботи є реконструкцією.
Позивач вважає, що оскільки, відповідачем порушені норми містобудівного законодавства та будівництво суперечить суспільним інтересам ГО Об'єднання «Посейдон», враховуючи, що самочинний об'єкт розташований на земельній ділянці за відсутності прав власності на земельну ділянку, він просити суд зобов'язати відповідача виконати вимоги припису відділу ДАБК, а саме: знести самочинну споруду шляхом демонтажу улаштованих металевих конструкцій та відновлення несучих стін будинку.
Ухвалою суду від 29 липня 2019 року адміністративний позов Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області залишено без руху.
12.08.2019 року (вх. № 28747/19) на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 16 серпня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
09.10.2019 року (вх. № 36912/19) від представника відповідача на адресу суду надійшла заява про продовження підготовчого провадження на один місяць, з проханням надання можливості ознайомитись з матеріалами справи та підготувати відзив на позов.
09.10.2019 року (вх. № 36917/19) на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання, яким не заперечує щодо надання можливості представнику відповідача ознайомитись з матеріалами справи та продовжити підготовче провадження по справі.
Суд прийняв рішення щодо задоволення клопотань сторін по справі та продовжив підготовче провадження на строк до тридцяти днів.
22.10.2019 року (вх. № 38933/19) від представника відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
В обґрунтування відзиву, представник відповідача зазначає, що не погоджується з вимогами позову, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що реконструйований дачний будинок ОСОБА_1 порушує права інших осіб, загрожує життю та здоров'ю людей, або реконструйований з істотним порушенням будівельних норм, а також того, що його перебудова є неможливою. Також представник відповідач вказує, що дії відповідача є переплануванням будинку, а не реконструкцією, що не вимагає отримання дозвільних документів, в свою чергу спростовує доводи позивача про порушення вимог будівельних норм, державних стандартів і правил.
28.10.2019 року (вх. № 39833/19) від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої зазначає, що право власності на будинок не надає права відповідачу розташовувати прибудови на земельній ділянці за відсутності оформленого права на земельну ділянку. Щодо посилань відповідача стосовно перепланування, то позивач зауважує, що постанова КМУ № 406 від 07.06.2017 року про затвердження «Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» не передбачає робіт з втручанням в несучі огороджувальні конструкції нерухомого майна. Також зазначив, в розумінні визначення ДБН А2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» перелічені вище роботи є реконструкцією.
13.11.2019 року (вх. № 42599/19) від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_3 , на адресу суду надійшли пояснення щодо відзиву, згідно яких, вказує, що дана справа зачіпає його інтереси та інтереси ОСОБА_2 , оскільки вони являються сусідами відповідача, яка збудувала на дорозі загального користування гараж, чим створила умови пожарної небезпеки, здійснила самовільний захват земельної ділянки, не маючи на це жодного права встановленого законодавством України. ОСОБА_3 в повному обсязі підтримує позовні вимоги Виконавчого комітету та просить суд їх задовольнити.
Ухвалою суду від 13 листопада 2019 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
25.11.2019 року, від представника третіх осіб (вх. № 44018/19) та представника позивача (вх. № 44020/19) надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи неявку в судове засідання сторін, та з врахування клопотань представників третіх осіб та позивача про розгляд справи за їх відсутності, суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.
Відповідно до ч. 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, вислухавши думку сторін по справі, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_5 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 08 листопада 2011 року виданого на підставі рішення виконкому Іллічівської міської ради від 27.10.2011 року. Також, ОСОБА_1 є членом Громадської організації об'єднання «Посєйдон», на території якого знаходиться вказаний будинок.
В березні 2019 року відділом ДАБК проведено позапланову перевірку дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з будівництва, реконструкції дачного будинку за адресою: АДРЕСА_4 лиману АДРЕСА_4 , перша лінія, земельна ділянка № АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 .
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Перевіркою встановлено, що відповідач порушила ч. 5 ст. 26, п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 5 та 13 постанови КМУ № 466 від 13.04.2011 року «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» за що забудовника притягнуто до адміністративної відповідальності постановами про адміністративне правопорушення за частинами 1 та 5 ст. 96 КУпАП. Відповідач визнав свою вину у скоєних правопорушеннях, сплатою штрафу, заперечень, зауважень не виказувала.
Як встановлено судом, відповідач прибудувала до вказаного будинку прибудову шляхом реконструкції дачного будинку, а саме: улаштовані металеві колони та балки по ним по фасаду (зі сторони пляжу розміром 6,42*3,80 м) та з тильної сторони (зі сторони проїзду розміром 5,60*6,12 м); перенесено сходи зі сторони пляжу на проїжджу частину; в зовнішніх несучих стінах 1-го та 2-го поверхів зі сторони проїзду виконанні дверні прорізи на рівні першого поверху металеві колони зашиті метало профілем та улаштовано ролети воріт. Приміщення зі сторони проїзду улаштовані на проїжджій частині дороги.
Згідно визначення ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» перелічені роботи є реконструкцією.
Відповідно п. 3.21 ДБН А.2.2-3:2014, реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Як вбачається з матеріалів справи, при перевірці проектна документація відповідачем не надана, право власності або користування земельною ділянкою відсутнє.
Відсутність прав на земельну ділянку підтверджується договором оренди на земельну ділянку за кадастровим № 5110800000:03:001:0142 площею 1,0035 га від 10.11.2017р. № 89 укладеного між Чорноморською міською радою та ГО Об'єднанням «Посейдон» за умовами якого вказана земельна ділянка передана в оренду ГО Об'єднанням «Посейдон». За інформацією голови ГО Об'єднанням «Посейдон» розпаювання та виділення земельних ділянок членам об'єднання не здійснювалось. На земельну ділянку під об'єктом будівництва будинку №12-А по вул. Чорноморська дорога АДРЕСА_9 , відповідачем пред'явлено копію договору від 18.12.2006 р. між МП БФ «Моноліт» (землекористувач), ГО Об'єднання «Посейдон» та ОСОБА_1 , як членом об'єднання.
27.03.2019 року позивачем винесено припис № 01-07/10 про зупинення підготовчих та будівельних робіт з вимогою зупинити будівельні роботи з реконструкції будинку вищевказаної адреси та усунути порушення, а саме: оформити право установчі документи або привести будинок у відповідність технічному паспорту інв. № 5090, реєстр № ДС-2-180-24 від 14.09.2011 року виготовленого КП «БТІ» м. Іллічівська, шляхом демонтажу улаштованих металевих конструкцій та відновлення несучих стін будинку.
При перевірці виконання вимог припису, 12.06.2019 р. посадовими особами відділу ДАБК складено акт перевірки № 76 в якому зафіксовано, що відповідач не виконав вимоги припису, та роботи продовжуються, що підтверджується фото фіксацією при порівнянні фотографій двох перевірок.
Не виконання законних вимог приписів посадових осіб є порушенням підпункту «б» п. 3 ч. 3 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 3 п. 11 постанови КМУ № 553 від 23.05.2001 р. «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» за що передбачена відповідальність частиною першою ст. 188-42 КУпАП, відповідною постановою на забудовника накладено адміністративне стягнення у розмірі 6800 грн., яке було своєчасно сплачено.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, надані представником позивача пояснення у вступному слові, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Цивільним кодексом України та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 14.04.2011 № 466.
Відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Як зазначено у п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи, зокрема, після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
Статтею 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об'єкті або які знаходитимуться зовні такого об'єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об'єкта. Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством. Усі об'єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3. При цьому, до незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об'єкти, зокрема, житлові будинки понад чотири поверхи.
Згідно із приписами п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 466 (в редакції постанови КМУ від 26.8.2015 № 747), будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
При цьому, як зазначено в п. 27 вищезазначеного Порядку, дозвіл видається на безоплатній основі відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 9 до цього Порядку.
Відповідно до ч. 8 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об'єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Як передбачено в ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
За приписами ч. 2 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.
Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з частиною першою статті 376 ЦК України самочинно збудованим вважається об'єкт нерухомості, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об'єкт нерухомості збудовано без належного документа чи належно затвердженого проекту; 3) об'єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об'єкт нерухомості є самочинним.
Згідно з частиною третьою статті 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України).
Відповідно по п. 13 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», вирішуючи позови про знесення самовільно збудованих (прибудованих, надбудованих) балконів, мансард, горищ тощо у багатоповерхових багатоквартирних будинках, суди повинні враховувати, що положення статті 376 ЦК до цих правовідносин не застосовуються. Проте у випадку, коли квартира в такому будинку розташована на першому (цокольному) поверсі й власник здійснив прибудову до неї з одночасним зайняттям частини прибудинкової земельної ділянки, спір повинен вирішуватися відповідно до правил статті 376 ЦК України.
У п. 22 вищевказаної постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначено, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Вимоги відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування про зобов'язання особи, яка, маючи дозвіл на будівництво нерухомого майна, допустила при цьому істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, чи істотне порушення будівельних норм і правил, провести відповідну перебудову можуть бути заявлені як у разі, коли ці відхилення були допущені при будівництві нерухомості, так і внаслідок перебудови під час її експлуатації (частина сьома статті 376 ЦК України).
Під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.
Під час розгляду справи, встановлено, що відповідач не виконала вимоги припису № 01-07/10 від 27.03.2019 року.
Вказаний припис є чинним, відомості про його оскарження відповідачем відсутні. Доказів про те, що відповідачем вживалися заходи з метою усунення зазначених у приписі порушень, відповідачем не надано.
Враховуючи обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.
Висновок суду про обґрунтованість вимог про знесення самочинного об'єкта будівництва узгоджується з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 826/12543/16.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З огляду на те, що суб'єкт владних повноважень не поніс витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні витрати не підлягають розподілу та стягненню.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 72-77, 94, 139, 241-246, 250, 251, 293, 295 КАС України, суд-,
Адміністративний позов Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зобов'язання знести самочинно збудовану споруду - задовольнити у повному обсязі.
Зобов'язати ОСОБА_1 знести самочинну споруду шляхом демонтажу улаштованих металевих конструкцій та відновлення несучих стін будинку за адресою: АДРЕСА_4 ділянка АДРЕСА_5 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Токмілова
.