справа №1.380.2019.001279
28 листопада 2019 року
11 год. 52 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М., представниці позивача Брони М.В., представниці відповідача Горенко Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 15), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої Ірини Володимирівни (01601, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 10) про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) про зобов'язання відповідача включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві "Фідобанк" за договором банківського рахунку від 18.05.2016 в межах гарантованої суми вкладу у розмірі 100000,00 грн.
Позивачка зазначила, що вона є вкладником коштів в ПУАТ «Фідобанк», відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», повинна була бути включена до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію цього банку. Однак, позивачку до переліку вкладників не включено, відшкодування коштів за банківським вкладом вона не отримала. Вказане порушує її права, а тому вона звернулася до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 25.03.2019 позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків.
Ухвалою суду від 16.04.2019 відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі.
Ухвалою суду від 14.05.2019 . причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб визнано поважними. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.
В підготовчому засіданні 04.06.2019 залучено в якості співвідповідача уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «Фідобанк» Коваленка Олександра Володимировича.
20.06.2019 за вх. № 21513 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив, у якому відповідач позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити. Свою позицію обґрунтовує тим, що враховуючи те, що уповноважена особа не включила позивача до Переліку вкладників на спірну суму (100000 грн.) у Фонду не виникло обов'язку щодо включення даних про позивачку до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, а вимоги позивачки є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню. Крім того, позивачка не ставить у позові вимог до Уповноваженої особи щодо включення її на спірну суму (100000 грн.) до Переліку вкладників, що дає право на включення до Загального реєстру.
05.07.2019 за вх. № 23532 від позивачки надійшла заява про зміну предмету позову. Відповідно до цієї зави вона просить: визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» Коваленка О.В. щодо невключения інформації стосовно ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» Коваленка О.В. включити ОСОБА_1 до Переліку вкладників ПУАТ «Фідобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
22.08.2019 за вх. № 30381 від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «Фідобанк» Коваленка Олександра Володимировича надійшов відзив на позовну заяву, в якому він із заявленими позовними вимогами не погодився, просив відмовити у їх задоволенні. Свою позицію мотивує тим, що враховуючи всі вимоги чинного законодавства щодо визначення вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та формування відповідних списків, а також те, що на момент запровадження тимчасової адміністрації та початку ліквідаційної процедури (20.05.2016) коштів на рахунку позивачки не було, у відповідача-2 станом на 20.05.2016 були відсутні підстави для подання інформації стосовно позивачки для включення її до переліку вкладників ПУАТ «Фідобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Ухвалою суду від 10.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні 05.11.2019 замінено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «Фідобанк» Коваленка Олександра Володимировича на уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «Фідобанк» Білу Ірину Володимирівну.
В судовому засіданні представниця позивача позовні вимоги підтримала з мотивів, вказаних в позовній заяві та додаткових поясненнях, просив позов задовольнити.
Представниця уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «Фідобанк» Білої Ірини Володимирівни заперечила проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві, просить в задоволенні позову відмовити.
З'ясувавши обставини, на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог, заперечення відповідачів та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив таке.
Суд встановив, що 18.05.2016 ОСОБА_1 уклала з ПАТ «Фідобанк» договір комплексного банківського обслуговування, а саме - відкрила поточний банківський рахунок у валюті - гривня, про що свідчить заява про відкриття банківського (поточного) рахунку № 65932400 (а.с. 10) та заява про прийняття пропозиції ПУАТ «Фідобанк» укласти Договір комплексного банківського обслуговування (згода) від 18.05.2016 (а.с. 11).
18.05.2016 ОСОБА_1 внесено на рахунок грошові кошти в сумі 100000 грн., що підтверджується квитанцією № 383659963 (а.с. 12).
Як вказує ОСОБА_1 у позові, у липні 2016 року вона намагалася зняти вищезазначені кошти з поточного рахунку, однак дізналася, що такі на її банківському рахунку відсутні. Позивачці було усно повідомлено, що вона не є вкладником ПУАТ «Фідобанк», а відтак їй не може бути повернуто коштів, які були внесені нею на поточний банківський рахунок.
20.05.2016 відповідно до рішення Правління Національного банку України №8 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією ФГВФО 20.05.2016 прийнято рішення №783 про запровадження з 20.05.2016 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Фідобанк».
Відповідно до постанови Правління НБУ від 18.07.2016 №142-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Фідобанк» та рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 19.07.2016 «Про початок ліквідації ПАТ «Фідобанк» та делегування повноважень ліквідатора банку, у ПАТ «Фідобанк» розпочата процедура ліквідації.
Оскільки позивачка вважає, що має бути включена ФГВФО до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО, проте до такого переліку не включена, відшкодування не отримала, відтак звернулася до суду з цим позовом про зобов'язання вчинити відповідні дії.
При вирішення спору суд керується таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI (далі - Закон №4452-VI), метою якого є захист прав і законних інтересів вкладників банку та який визначає правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Статтею 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Згідно до вимог статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов є недопустимою.
Таким чином, перерахунок коштів банку здійснюється виключно за розпорядженням володільця рахунку.
Пунктами 1.24, 1.30 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 №2346-III (далі - Закон №2346-III) визначено, що переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачу йому у готівковій формі; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Відповідно до наведених у статті 2 Закону №4452-VI термінів:
вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката;
Частинами першою та другою статті 26 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн.
Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до частини другої статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема:
- перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
- перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.
Пунктом 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки:
1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення;
2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.
Вказаним пунктом також передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.
Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунок вкладника, який раніше не був включений до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку.
При цьому, аналіз вищенаведених норм свідчить, що підставою для внесення особи до реєстру платників, що мають право на відшкодування коштів за рахунок ФГВФО є наявність на рахунку вкладника таких коштів.
Згідно з частинами другою та четвертою статті 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Фонд:
1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;
2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;
3)має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
Частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI визначено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;
9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.
Таким чином, перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється Фондом відносно правочинів (у тому числі договорів), укладених саме з банком як стороною відповідного правочину.
Як було встановлено судом, позивачка укладала з ПАТ «Фідобанк» договір банківського (поточного) рахунку, а отже в розумінні закону є вкладником. Так само договір банківського (поточного) рахунку був укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Фідобанк» 18.05.2016, тобто до запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду.
Квитанцією № 383663611 від 18.05.2016, скріпленою підписом уповноваженої особи банку та печаткою, оригінал якої оглянуто судом, підтверджено внесення готівки в касу на суму 200 000 грн.
Відповідно до пункту 2.9 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої Постановою Національного Банку України від 01ю06ю2011 № 174 банк (філія, відділення) зобов'язаний (зобов'язана/зобов'язане) надати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі у вигляді паперового або електронного документа відповідно до законодавства, умов договору та згідно з внутрішньобанківськими правилами, правилами платіжної системи). Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
З наведених норм слідує, що квитанція про внесення готівки видається клієнту після завершення приймання готівки в касу.
Відповідач у своїх усних та письмових поясненнях зазначає про те, що операція по внесенню готівки в касу у сумі 100 000 грн. 18.05.2016 на рахунок № НОМЕР_1 була фіктивною операцією дроблення і тому була анульована. В ході перевірки касових операцій баком встановлено, що 18.05.2016 ОСОБА_2 мав намір зняти готівку з власного рахунку у сумі 500 000 грн. Оскільки залишок коштів на рахунку каси відділення був менший ніж заявлена сума до видачі, касовий співробітник провів по касі безготівкові операції із зарахування готівкових коштів на рахунок № НОМЕР_1 на суму 100 000 грн., а після цього провів безготівкову операцію з видачі готівкових коштів з рахунку ОСОБА_2 . Також представниця відповідача вказує на те, що характер проведення операцій 18.05.2016 свідчить про те, що касиром було порушено вимоги нормативних документів, а саме: вказані операції були проведені без фактичного внесення/видачі готівки в касі відділення, про що банком подано заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Щодо цього твердження відповідача, що по рахунку № НОМЕР_2 (рахунок каси банку) внесення коштів в сумі 100000 грн. 18.05.2016 не здійснювалося, суд зазначає, що питання наявності коштів на рахунку не є предметом розгляду цієї справи, таке є предметом розгляду кримінальної справи (а.с. 116-121).
При цьому, відповідачем не наведено правових підстав для невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Фідобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до приписів Закону № 4452-VI.
З огляду на наведенні норми права та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що на позивача поширюються гарантії, передбачені Законом №4452-VI.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14 (далі - Порядок № 14, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Положеннями пункту 6 Порядку № 14 визначено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зокрема, зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
З огляду на ті обставини, що станом на час розгляду справи відповідний перелік вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду, вже сформовано та подано на затвердження Фонду, належним способом захисту порушених прав позивачки буде зобов'язання Уповноваженої особи Фонду подати додаткову інформацію стосовно позивачки як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПУАТ «Фідобанк» за рахунок Фонду, а тому вимога про зобов'язання уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію ПУАТ «Фідобанк» включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПУАТ «Фідобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, підлягає зміні.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постановах від 21 лютого 2019 року у справі № 820/167/16, від 10 квітня 2019 року у справі № 826/561/16, від 24 липня 2019 року у справі № 813/4247/15.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у Відповідно до п. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, зважаючи на те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 15), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої Ірини Володимирівни (01601, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 10) про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ «Фідобанк» Білу Ірину Володимирівну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_1 як вкладника Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором банківського вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осібна ліквідацію ПУАТ «Фідобанк» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ЄДРПОУ 21708016) сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06.12.2019.
Суддя Р.П. Качур