справа №1.380.2019.002980
26 листопада 2019 року
17 год. 19 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М., представниці позивача Олексів Н.М., представників відповідача Стецків Н.І., Дуди С.З., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ ЗАХІД» (79000, м. Львів, вул. Шевченка, 313К) до Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вторресурси Захід» (надалі - ТОВ «Вторресурси Захід», позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Львівській області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0004211413 від 29.03.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі висновків акта перевірки № 379/14.13/34161760 від 12.03.2019, які не відповідають дійсним фактам та ґрунтуються виключно на припущеннях перевіряючих без посилання на конкретні первинні документи бухгалтерського обліку, які б свідчили про факти виявлених порушень. Під час перевірки Позивачем були надані усі необхідні первині документи, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, на підтвердження відображених у фінансовій звітності за 9 міс. 2018 року інших операційних витрат.
Ухвалою суду від 20.06.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
16.07.2019 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву № 1116 від 15.07.2019 (зареєстрований під вхідним № 25011), в якому відповідач в заперечення позовних вимог зазначає, що в порушення п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України ТОВ «Вторресурси Захід» завищено інші операційні витрати всього на загальну суму 2 238 056,00 грн., в тому числі за період 9 міс. 2018 року на суму 2 238 056,00 грн. за рахунок не вірного обрахування витрат, визначених за даними бухгалтерського обліку. Вказане порушення підтверджується довідкою про результати проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності платника податків ТОВ «Вторресурси Захід» та виявлені ризики недотримання ним вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, яка є додатком № 3 до Акту перевірки. Крім цього, відповідач вказує, що позивач, підписуючи акт перевірки погодився та підтвердив, що первинні бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки є достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність платника податків (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевірявся, відсутні.
23.07.2019 до суду надійшла відповідь позивача на відзив від 22.07.2019 (зареєстрована під вхідним № 25971), в якій позивач зазначає, що відповідач у відзиві жодним чином не спростував наведених ТОВ «Вторресурси Захід» обставин та правових підстав позову, а також не навів належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийнятого ним податкового повідомлення-рішення. Також вказує, що відзив відповідача повністю дублює зміст пп. 2 п. 3.1.1.1. описової частини акту перевірки без зазначення конкретних первинних документів бухгалтерського обліку, які б свідчили про невірне обрахування позивачем інших операційних витрат на суму 2 238 056,00 грн. Щодо додатку № 3 до акту перевірки, який долучений відповідачем до відзиву, позивач звертає увагу, що такий додаток йому не надавався разом з актом перевірки, посилання на цей додаток відсутні в п. 3.1.1.1. описової частини акту перевірки. Згідно вимог п. 2 Розділу IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи , податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015р. № 727, додатки, що містять аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків та опрацювання встановлених ризикових операцій, не підписуються платником податків та додаються лише до примірника акта (довідки) документальної перевірки, який залишається в контролюючому органі. Разом з тим, у Додатку № 3, так само як і в акті перевірки, відсутні посилання на конкретні первинні документи, які б підтверджували дійсність виявлених податковим органом розбіжностей із даними бухгалтерського обліку позивача.
08.08.2019 до суду від позивача надійшло клопотання (зареєстроване під вхідним № 28650) про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів всього на 158 аркушах на підтвердження витрат, облікованих на рахунку 93 «Витрати на збут» за 3 кв. 2018 року по таких статтях: «витрати на відрядження», «витрати на оренду (майна, приміщення, компенсація комунальних послуг)», «витрати на перевезення», «витрати на ремонт обладнання», «витрати на ремонт транспортних засобів», «витрати на харчування», «витрати, пов'язані з пакуванням (обв'язочний матеріал)», «запчастини», «інформаційно-консультаційні послуги», «канцтовари», «оренда ТЗ», «паливо», «паливно-мастильні матеріали».
15.08.2019 до суду від позивача надійшло клопотання (зареєстроване під вхідним № 29446) про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів всього на 149 аркушах на підтвердження витрат, облікованих на рахунку 93 «Витрати на збут» за 3 кв. 2018 року по таких статтях: «повірка приладів», «послуги з пресування вторинної сировини», «ремонт транспортних засобів», «розхідний матеріал», «стоянка», «страхування водіїв», «страхування транспортних засобів», «телекомунікаційні витрати», «транспортні послуги», «шиномонтаж».
29.08.2019 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь № 1305 від 29.08.2019 (зареєстровані під вхідним № 31084), в яких відповідач вказує, що перевіркою встановлено, що ТОВ «Вторресурси Захід» до складу інших операційних витрат у рядку 2180 Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) відображено витрати за період 9 міс. 2018 року в сумі 11 972 200,00 грн. Відповідно до наданих до перевірки позивачем первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку по рах. 92 «Адміністративні витрати» становлять в сумі 2 796 тис. грн., по рах. 93 «Витрати на збут» становлять в сумі 6 938,2 тис. грн. При цьому, не можна залишити поза увагою, що позивачем не було подано зауважень та заперечень до акту перевірки. Відтак, винесене контролюючим органом оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що відповідає нормам податкового законодавства.
Ухвалою суду від 01.10.2019 замінено Головне управління ДФС у Львівській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Львівській області.
01.10.2019р. ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі і призначено справу до судового розгляду.
Представниця позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з мотивів, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача проти позову заперечили повністю з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь, просили у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши вступне слово представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Судом встановлено, що відповідачем у період з 12.02.2019 по 25.02.2019 на підставі наказу № 544 від 23.01.2019 та направлень №№ 1676, 1677, 1678, 1679, 1731 від 12.02.2019 проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, за результатами якої складено акт № 379/14.13/34161760 від 12.03.2019 (надалі - акт перевірки).
У висновках акта перевірки зазначено, що проведеною перевіркою встановлено порушення порядку ведення податкового та бухгалтерського обліку, зокрема пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, встановлено заниження податку на прибуток всього на загальну суму 402 850 грн., в тому числі за 3 кв. 2018 року в сумі 402 850,00 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» за № 0004211413 від 29.03.2019, яким на підставі п. 123.1 ст. 123, ст. 129 Податкового кодексу України та згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток підприємств (код платежу 11021000) на загальну суму 503 562,50 грн. (в т.ч.: за основним платежем 402 850,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 100 712,50 грн.).
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку. За наслідками розгляду скарги позивача податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у Львівській області № 0004211413 від 29.03.2019, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом про його скасування.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі ПК України).
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Статтею 135 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1. стаття 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту п. 3.1.1.1. описової частини акта перевірки «Дохід та фінансовий результат до оподаткування, визначені за правилами бухгалтерського обліку» підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки відповідача про заниження позивачем фінансового результату до оподаткування (прибутку), задекларованого у рядку 02 Декларацій за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 на загальну суму 2 238 056,00 грн., в тому числі за період з 01.07.2018 по 30.09.2018 на суму 2 238 056,00 грн. за рахунок не вірного обрахування та відображенням у рядку 2180 Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) за 9 місяців 2018 року інших операційних витрат.
Зокрема відповідач в акті перевірки (стор. 7 акту) вказує: «В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Вторресурси Захід» до складу інших операційних витрат у рядку 2180 Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) відображено витрати за період 9 міс. 2018 року в сумі 11 972 200,00 грн.
Відповідно до наданих до перевірки документів: декларації з податку на прибуток, головні книги, аналізи рахунків, оборотно-сальдові відомості та аналізи по балансових рахунках 90 «Собівартість реалізації» (в розрізі субрахунків), 92 «Адміністративні витрати», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 13 «Знос необоротних активів», 20 «Виробничі запаси (в розрізі субрахунків), 22 «Малоцінні та швидкозношувальні предмети», 31 «Рахунки в банках» (в розрізі субрахунків», 65 «Розрахунки за страхуванням», 66 «Розрахунки з оплати праці», 93 «Витрати на збут» (в розрізі субрахунків), 94 «Інші витрати операційної діяльності» (в розрізі субрахунків), формування яких перевірено на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, договорів, рахунків, накладних, виписок банку, відомостей нарахування амортизації та інших первинних документів, які перевірено вибірковим порядком, встановлено, що інші операційні витрати становлять за період 9 міс. 2018 року в сумі 9 734 144,00 грн.».
На сторінці 10 акта перевірки вказано: «Таким чином в порушення пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу України ТОВ «Вторресурси Захід» за рахунок невірного обрахування витрат , визначених за даними бухгалтерського обліку, завищено інші операційні витрати всього на загальну суму 2 238 056,00 грн., в тому числі за 9 місяців 2018 року на суму 2 238 056,00 грн.».
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999р. (надалі - П(С)БО 16).
Відповідно до п. 17 П(С)БО 16 витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.
Відповідно до пунктів 20-26 П(С)БО 16 до Інших операційних витрат включаються: витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов'язаних з їх реалізацією; сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів; втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства); втрати від знецінення запасів; нестачі й втрати від псування цінностей; визнані штрафи, пеня, неустойка; витрати на утримання об'єктів соціально-культурного призначення; інші витрати операційної діяльності.
Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами: матеріальні затрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати.
До складу елемента «Матеріальні затрати» включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва): сировини й основних матеріалів; купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів; палива й енергії; будівельних матеріалів; запасних частин; тари й тарних матеріалів; допоміжних та інших матеріалів.
До складу елемента «Витрати на оплату праці» включаються заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.
До складу елемента «Відрахування на соціальні заходи» включаються: відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.
До складу елемента «Амортизація» включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.
До складу елемента «Інші операційні витрати» включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу елементів, наведених в пп.22-25 цього Положення (стандарту), зокрема витрати на відрядження, на послуги зв'язку, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.
Однак, в акті перевірки відповідачем не конкретизовано, які саме інші операційні витрати по елементах та їх складом не вірно обраховані позивачем за даними бухгалтерського обліку.
Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015р. № 727 (надалі - Порядок № 727), акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.2 Розділу І).
Згідно п. 5 Розділу ІІ Порядку № 727 факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Відповідно до пп. 2 п. 4 Розділу ІІІ Порядку № 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів; у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів; у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.
Одночасно, Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень, затверджені наказом ДФС № 396 від 01.06.2017 року (надалі Методичні рекомендації № 396), у розділі 5 «Рекомендації щодо оформлення розділу III «Описова частина» акта (довідки) перевірки» передбачено:
5.1. Під час опису виявлених порушень та їх документування в актах (довідках) перевірок слід дотримуватись таких рекомендацій.
5.1.1. Будь-який висновок акта (довідки) перевірки щодо оцінки повноти та своєчасності виконання платником зобов'язань перед бюджетом, дотримання вимог іншого законодавства має ґрунтуватись на визначених статтею 83 Кодексу належних та допустимих доказах, отриманих безпосередньо від платника податків, а також з інших джерел у встановленому законом порядку. Доведення правомірності висновків перевірки повинно бути переконливим, логічним, аргументованим.
Відображення в акті (довідці) перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючих, які не мають підтверджуючих доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб платника податків (наприклад, «приховування об'єкта оподаткування», «розкрадання», «привласнення», «описка» тощо) при оформленні встановлених порушень не допускається.
5.1.2. З метою забезпечення належної доказовості висновків за кожним відображеним в описовій частині акта (довідки) документальної перевірки фактом порушення в обов'язковому порядку необхідно: а) чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, якими встановлено відповідні норми, що були порушені; б) зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; в) при проведенні перевірки своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати передбачених Кодексом податків та зборів зазначити встановлений безпосередній зв'язок (його відсутність) між виявленими порушеннями, показниками відповідних рядків податкових декларацій (звітів, розрахунків) та регістрами бухгалтерського обліку (первинними документами), які використовувались при проведенні перевірки суб'єктів господарювання; г) зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та інші докази, що підтверджують наявність факту порушення.
5.1.4. У разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки необхідно зазначити перелік цих документів із зазначенням причин їх відсутності, вказати реквізити повідомлення надісланого платником податків контролюючому органу про втрату документів (у разі його надсилання), іншу наявну інформацію.
При цьому з метою забезпечення належної доказової бази доцільно наводити інформацію про вжиті під час перевірки заходи з метою отримання від платників податків документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки, а також вживати заходи щодо документування фактів надання або ненадання документів (їх копій), інформації до перевірки.
Як вбачається зі змісту акта перевірки, в останньому відсутні посилання на конкретні первинні документи бухгалтерського обліку та інші документи, які б свідчили про факт виявлених порушень щодо невірного обрахування позивачем інших операційних витрат за період з 01.07.2018р. по 30.09.2018р. В акті перевірки не вказано по яких саме елементах (статтях) витрат та за якими конкретно операціями і контрагентами позивачем допущені такі порушення. Також в акті перевірки відсутні записи про те, що ревізори відповідача під час перевірки не мали змоги визначити конкретні первинні документи, що вплинули (не вплинули) на розмір відповідних задекларованих показників, відсутні відомості щодо відмови посадових осіб позивача надати на перевірку первинні та інші документи, що підтверджують виявлені порушення.
Таким чином, акт перевірки не відповідає вимогам Порядку № 727 та Методичним рекомендаціям № 396, що діяли на момент проведення відповідачем перевірки та оформлення акта перевірки.
Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, зокрема оборотно-сальдовими відомостями по рахунках 92, 93, 94 за 9 місяців 2018 року, позивачем обраховано та відображено у бухгалтерському обліку за 9 місяців 2018р. адміністративні витрати (по рахунку 92) у сумі 3 588 086,28 грн., витрати на збут (по рахунку 93) у сумі 12 900 270,93 грн., інші витрати операційної діяльності (по рахунку 94) у сумі 14 864,00 грн.
У Звіті про фінансові результати (форма № 2-м) за 9 місяців 2018 року позивач відобразив у статті «Інші операційні витрати» (рядок 2180) суму 11 972,2 тис. грн.
Згідно пояснень представника позивача та наявних матеріалів справи, а саме оборотами по рахунку 92 та 93 (в розрізі субрахунків) за 9 місяців 2018 року, оборотно-сальдовими відомостями по рахунках 92, 93, 94 за 9 місяців 2018 року, аналізом рахунку 79 за 9 місяців 2018р., позивач у рядку 2180 Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) за 9 місяців 2018р. відобразив Інші операційні витрати у сумі 11 972 219,30 грн. у складі адміністративних витрат (згідно рахунку 92) у сумі 2 795 697,11 грн.; витрат на збут (згідно рахунку 93) у сумі 9 161 658,19 грн. та інших витрат операційної діяльності (згідно рахунку 94) у сумі 14 864,00 грн.
Відображення у Звіті про фінансові результати (форма № 2-м) за 9 місяців 2018 року менших сум від тих, що зазначені у оборотно-сальдових відомостях по рахунках 92 та 93, зумовлено тим, що частина витрат на збут у сумі 3 738 612,74 грн. та адміністративних витрат у сумі 792 355,53 грн. була віднесена Позивачем до складу собівартості реалізованих послуг (субрахунок 903) за 9 місяців 2018р., що підтверджується наданими оборотами по рахунку 92 та 93 (в розрізі субрахунків) за 9 місяців 2018р.
Про даний факт відповідачу було відомо, що підтверджується змістом його вимоги № 1 від 21.02.2019 року «Щодо надання пояснень та їх документального підтвердження». Ні в акті перевірки, ні в судових засіданнях Відповідачем не наведено жодних зауважень щодо неправильного формування собівартості реалізованих послуг по субрахунку 903.
Як вбачається з долученої відповідачем до відзиву Довідки про результати проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності платника податків ТОВ «Вторресурси Захід» та виявлені ризики недотримання ним вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 (Додаток 3 до акту перевірки), в ході проведення перевірки відповідачем виявлено відхилення лише по витратах на збут (рахунок 93) за 9 міс. 2018 року зокрема по таких елементах (статтях): витратах на пакувальні матеріали; заробітній платі працівників, зайнятих збутом; витратах по оренді майна, транспортних послуг.
При цьому, в даній довідці відсутні посилання на конкретні первинні документи бухгалтерського обліку та інші документи, які б свідчили про факт виявлених розбіжностей по вказаних елементах (статтях) витрат.
В ході судового розгляду справи відповідачем також не представлено жодних документів, а також не наведено посилань на будь-які документи, які б достовірно засвідчували факт невірного обрахування та відображення у фінансовій звітності Позивача витрат на збут за 9 місяців 2018 року, в тому числі за 3 кв. 2018 року.
Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, під час перевірки товариством були надані всі первинні документи, які були пов'язані з предметом перевірки та які вимагались ревізорами, в тому числі і ті, що долучені до матеріалів справи. При цьому, з акта перевірки не зрозуміло, які саме документи не були враховані відповідачем під час перевірки.
Позивачем долучено до матеріалів справи первинні бухгалтерські документи на підтвердження сум витрат на збут згідно рахунку 93 за 3 кв. 2018 року, відображених в його бухгалтерському обліку.
Судом при дослідженні вказаних документів встановлено, що такі складені у період, який був охоплений предметом перевірки та стосуються витрат, понесених Позивачем у 3 кв. 2018 року.
Суд критично оцінює твердження відповідача, що долучені позивачем до матеріалів справи договори оренди нежитлових приміщень з додатками та договори про надання послуг з сортування вторинної сировини, які датовані 2017 роком, не стосуються витрат, які є предметом дослідження у даній справі, так як в судовому засіданні було встановлено, що такі договори діяли протягом 2018 року, в тому числі протягом 3 кв. 2018 року. Інших заперечень та зауважень щодо долучених позивачем первинних документів відповідачем не було надано.
Також відповідачем не було надано суду посилання на конкретні документи з переліку долучених позивачем до матеріалів справи документів, які не були надані під час перевірки.
При цьому суд звертає увагу, що згідно вимог п. 3 Розділу ІІІ Порядку № 727 загальні положення акта документальної планової перевірки (відповідні додатки до загальних положень) повинні містити інформацію про запити, які у разі необхідності надані (надіслані) посадовим особам платника податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі) щодо надання для проведення перевірки документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо; інформацію про складені акти про ненадання у визначений у запиті строк (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації, акти відмови керівника платника податків або уповноваженої ним особи від підписання зазначених актів. Акти, що засвідчують такі факти, складаються у довільній формі із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові керівника платника податків або уповноваженої ним особи та переліку ненаданих документів, а також причин відмови в їх наданні.
Згідно п. 4 Розділу ІІІ Порядку № 727 описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки.
Натомість, як вбачається зі змісту акта перевірки, в останньому відсутня інформація про те, що відповідачем складені акти про ненадання позивачем (відмову від надання) або надання не в повному обсязі документів (їх копій) та про перелік таких документів. Також відповідачем не надано суду доказів на підтвердження звернень до позивача із відповідними запитами щодо надання відповідних документів та доказів на підтвердження ненадання (відмови в наданні) вказаних документів. Відтак відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами той факт, що надані позивачем до суду документи до перевірки не надавались.
Також не заслуговують на увагу твердження відповідача, що позивач погодився із висновками акту перевірки, підписавши його та не подавши у встановлені строки заперечення на акт з відповідними первинними документами.
Відповідно до п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта.
Згідно п. 44. 7 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).
Отже, з аналізу зазначених вище положень Податкового кодексу України вбачається право позивача, а не обов'язок, подання заперечень до акту перевірки. При цьому, нереалізація позивачем права на подання заперечень не свідчить про обґрунтованість висновків акту перевірки відповідача та не позбавляє позивача права оскаржити рішення, прийнятого на підставі такого акту перевірки, в адміністративному або судовому порядку.
З огляду на викладене, висновки відповідача, що викладені в акті перевірки про заниження фінансового результату до оподаткування (прибуток) задекларований у рядку 02 Декларацій, за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 на загальну суму 2 238 056,00 грн., в тому числі за період 01.07.2018 по 30.09.2018 на суму 2 238 056,00 грн. за рахунок невірного обрахування та відображення у рядку 2180 Звіту про фінансові результати (форма 2) інших операційних витрат, не підтверджені належним чином та не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не дотримані.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірності прийнятого ним рішення, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток підприємств (код платежу 11021000) на загальну суму 503 562,50 грн. (в т.ч.: за основним платежем 402 850,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 100 712,50 грн.).
Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов ТОВ «Вторресурси Захід» є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 7 553,44 грн., який в силу ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0004211413 від 29.03.2019.
3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ ЗАХІД» (79000, м. Львів, вул. Шевченка, 313К, ЄДРПОУ 34161760) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43143039) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 7553 (сім тисяч п'ятсот п'ятдесят три) гривні 44 (сорок чотири) копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 06.12.2019.
Суддя Р.П. Качур