05.12.19
Справа № 522/20251/19
Провадження №2-а/522/974/19
05 грудня 2019 року
Приморський районний суд м. Одеси:
під головуванням судді Свяченої Ю.Б.
за участю секретаря судового засідання Шеян І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 ) ОСОБА_2 про примусове видворення за межі території України,-
Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області 28.11.2019 року звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 ) ОСОБА_2 про примусове видворення за межі території України,зазначивши, що в результаті проведення перевірки наявних документів було встановлено, що відповідач порушив правила перебування іноземців в Україні, а саме, - прибув на територію України нелегально, поза пунктом пропуску через державний кордон у приватних справах. На даний час уродженець Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України знаходиться не законно, постійного місця проживання та законного джерела існування не має.
18.05.2017 року Шевченківським РВ ГУ ДМС України в місті Києві було прийнято рішення про примусове повернення в країну походження громадянина Республіки Грузії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язано його покинути територію України у термін до 25.05.2017 року. У визначений термін ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
22.11.2019 співробітниками Управління карного розшуку ГУНП в м. Києві був затриманий та доставлений до приміщення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області уродженець Грузії ОСОБА_6 ) Давід, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме проживання на території України без документів на право проживання в Україні.
Будь-яких дій для легалізації власного становища відповідач не вчиняв.
25.11.2019 ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області звернулось до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області з позовом про примусове видворення уродженця ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 27.11.2019 по справі № 473/4873/19 у задоволені позову було відмовлено.
28.11.2019 співробітниками ГУНП України в Одеській області відповідача було доставлено до ГУ ДМС України в Одеській області за адресою вул. Преображенська, 64, м. Одеса.
З огляду на те, що є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, про що свідчить його ухилення від добровільного виїзду, відсутність родичів на території України, які б могли надати допомогу у поверненні до країни походження.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили суд прийняти рішення про примусове видворення ОСОБА_1 Грузії ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі України. Вважали за доцільне видворити відповідача за межі України в країну з якої він прибув.
Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти його примусового видворення та просив суд прийняти рішення про видворення його за межі України, зазначивши, що близько 3 місяців назад він прибув з Єгипту м. Хургада де проживав разом зі своєю цивільною дружиною, яка там на даний час мешкає. Також вказав що він має паспорт громадянина Грузії який є дійсним на даний час.
Представники відповідача в судовому засіданні вирішення питання щодо примусового видворення ОСОБА_1 ) ОСОБА_2 поклали на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників позивача, відповідача та його представників суд приходить до наступних висновків.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За правилами ч. 7 ст. 5 КАС України іноземці та особи без громадянства користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни України.
Згідно з ч. 4 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Відповідно до статей 9, 29 Загальної декларації прав людини (1948 року) та ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (1966 року) ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання, а при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати лише таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших людей, а також забезпечення справедливих вимог моралі, суспільного порядку і загального добробуту.
Статтею 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (із змінами і доповненнями) від 04.11.1950 р., ратифікованою Верховною Радою України 17.07.1997 р., задекларовано право кожного на свободу та особисту недоторканість, за винятком певних випадків, зокрема, коли здійснюється законний арешт або затримання з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадяться процедури депортації або екстрадиції.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Судом встановлено, що 18 травня 2017 року співробітниками СБ України доставлено до Шевченківського РВ ГУ ДМС України в м. Києві уродженця Грузії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прибув на територію України 01 вересня 2014 року у приватних справах.
18 травня 2017 року Шевченківським РВ ГУ ДМС України в м. Києві складено протокол відносно уродженця ОСОБА_7 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 203 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді шрафу у розмірі 510 грн.
Рішенням Шевченківським РВ ГУ ДМС України в м. Києві від 18 травня 2017 року було прийнято рішення про примусове повернення уродженця Грузії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 за межі України та зобов'язано покинути територію України у термін до 25 травня 2017 року.
Дане рішення оскаржено не було.
В 2016 році ДМС України вирішувалось питання про достовірність видачі паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_1 від 26.06.2014 року виданого Перевальським РС УДМС України в Луганській області.
Рішенням ДМС України було встановлено, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 від 26.06.2014 року виданий Перевальським РС УДМС України в Луганській області на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є недійсним та таким, що підлягає вилученню та знищенню відповідно до п.10.4 наказу МВС України « Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» від 13.04.2012 № 320.
Відповідно до вищевказаного рішення Комінтернівським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харковській області скасовано реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прибув на територію України близько 3 місяців назад, точної дати встановлено не було. Крім того, з народження відповідач мав прізвище ОСОБА_8 , прибувши на територію України при видачі паспорту громадянина України відповідач змінив прізвище на Чачібая, яке належало його матері.
22.11.2019 співробітниками Управління карного розшуку ГУНП в м. Києві був затриманий та доставлений до приміщення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області уродженець Грузії ОСОБА_6 ) Давід, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме проживання на території України без документів на право проживання в Україні.
Будь-яких дій для легалізації власного становища відповідач не вчиняв.
25.11.2019 ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області звернулось до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області з позовом про примусове видворення уродженця ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 27.11.2019 по справі № 473/4873/19 у задоволені позову було відмовлено.
28.11.2019 співробітниками ГУНП України в Одеській області відповідача було доставлено до ГУ ДМС України в Одеській області за адресою вул. Преображенська, 64, м. Одеса.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2019 року уродженця Грузії Чачібая ( ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,було затримано з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців до 28.05.2020 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
За змістом ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Згідно з п. 14 ст. 1 Закону №3773, нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Пунктом 2 ст.25 цього Закону передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов'язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв'язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа, можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на даний час є уродженець Грузії. У судовому засіданні було оглянуто оригінал паспорта громадянина Грузії на ім'я ОСОБА_4 Давіда, який дійсний до 2023 року та ідентифікаційну карткою № 13ІВ69520 наданих представниками відоповідача.
У судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_6 ) Давід притбув на територію України близько 3 місяців тому з Єгипту м. Хургада, де проживав разом зі своєю цивільною дружиною, яка на даний час там проживає. Підстави прибуття в Україну відповідач не зазначив. Чачібай (Герліані) Давід у судовому засідання неодноразово наголошував про те, що він не заперечував проти його видворення за межі Українии.
За приписами ч. 1 ст. 26 Закону №3773-VI іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч.5 ст. 26 Закону №3773-VI).
Статтею 30 Закону №3773-VI визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Отже, зі змісту наведеної норми слідує, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове видворення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення. Тобто обов'язковим є попереднє прийняття вказаними органами рішення про примусове повернення.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 07.02.2018 року № 743/432/16-а (К/9901/3819/18 К/9901/3821/18).
Статтею 31 Закону №3773-VI наведений вичерпний перелік обставин, за яких іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн, зокрема: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.
Судом під час розгляду даної справи не було встановлено наявності обставин, передбачених ст.ст. 30, 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», які забороняють примусове видворення відповідача.
Крім того, відсутні підстави вважати, що відповідач підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод « Про заборону катувань».
Оскільки, уродженець ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту; підстави вважати, що відповідач підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ст. 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб безгромадянства" відсутні, та зважаючи на те, що ОСОБА_1 ) Давид порушив правовий режим знаходження його на території України, а тому вважає, що є підстави для примусового видворення уродженеця ОСОБА_7 ) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України.
Керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» ст.ст. 2, 5, 4, 7-9, 46 77, 241-246 КАС України, суд, -
Позовні вимоги Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 уродженця Грузії ІНФОРМАЦІЯ_2 про примусове видворення за межі території України задовольнити.
Примусово видворити з території України уродженця ОСОБА_7 Герліані) ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду звернути до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання до суду першої інстанції апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення. Оскарження рішення не зупиняє його негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя Свячена Ю.Б.