справа № 755/18401/18 Головуючий у 1-й інстанції суддя: Галаган В.І.
05 грудня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Саліхова В.В.
суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.
розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК Українив м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2019 року за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про зміну сторони виконавчого провадження,
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила замінити боржника у виконавчому листі №755/18401/18 від 27.02.2019, виданого на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14.02.2019, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього сина у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 .
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2019 року заяву повернуто заявнику.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. Посилається на неповне з'ясування та невідповідність висновків суду обставинам, що мають значення для справи.
В обґрунтування своїх доводів вказує, що стягувач у виконавчому провадженні №59502922 помер, а заявник є правонаступником померлого, яка прийняла спадщину. Звертає увагу на те, що брат заявника потребує коштів, які боржник не виплачує, у зв'язку з чим порушуються права дитини.
За правилом пункту 6 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
Згідно із частиною 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 13 статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/15356/2019
У зв'язку з цим, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Постановляючи ухвалу про повернення заяви заявнику, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є потенційним спадкоємцем після смерті стягувача ОСОБА_3 , оскільки в матеріалах заяви відсутні докази фактичного прийняття спадщини заявником, в той час як смерть стягувача за виконавчим провадженням є лише підставою для правонаступництва, однак не надає потенційному спадкоємцеві статусу правонаступника до прийняття спадщини, тому дана заява подана передчасно з огляду на відсутність доказів фактичного правонаступництва/отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті стягувача.
З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Встановлено та вбачається зі змісту поданої заяви, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14.02.2019, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Постановою Київського апеляційного суду від 05.06.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
10.07.2019 Дніпровським РВ ДВС ГТУЮ у місті Києві відкрито виконавче провадження №59502922 за виконавчим листом №755/18401/18 від 27.02.2019, виданого на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14.02.2019.
02.10.2019 стягувач у зазначеному виконавчому провадженні помер.
ОСОБА_1 є донькою померлого.
Заявник зазначає, що прийняла спадщину після померлого, та починаючи з 03.10.2019 її малолітній брат - ОСОБА_4 проживає разом з нею. Вказує, що боржником аліментні зобов'язання по виконавчому провадженню згідно рішення суду не виконуються, та наявна заборгованість.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 167 СК України дитина за бажанням другого з батьків може бути передана йому. Якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.
Згідно з ст. 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Відповідно до ст. 63 ЦК України опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного. Фізичній особі може бути призначено одного або кілько опікунів чи піклувальників.
Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що опікуном може бути призначена фізична особа лише за її письмовою заявою органом опіки і піклування або судом.
Таким чином, у даній ситуації необхідним є з'ясування чи є ОСОБА_1 опікуном малолітнього ОСОБА_4 , на користь якого стягуються аліменти з ОСОБА_2 , як підстава для виникнення правонаступництва у виконавчому провадженню після смерті ОСОБА_3 .
На вищевикладене, суд першої інстанції уваги не звернув, не з'ясував наявності опіки заявника над малолітнім братом, не в повному обсязі дослідив обставини справи, у зв'язку з чим дійшов передчасних висновків про повернення заяви заявнику без розгляду останньої по суті.
Вимоги апеляційної скарги про задоволення заяви в повному обсязі не підлягають розгляду судом апеляційної інстанції, оскільки судом першої інстанції заява не була розглянута по суті, а повернута з процесуальних питань.
Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи наведені обставини, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367-368, 371, 374, 379, 381-384, 389-390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2019 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: В.В. Саліхов
Судді: І.М. Вербова
О.В.Шахова