Справа №753/1496/15 Головуючий у І інстанції Колесник О.М.
Провадження №22-ц/824/17259/2019 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А.
про залишення апеляційної скарги без руху
04 грудня 2019 року м.Київ
Суддя Київського апеляційного суду Голуб С.А., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 травня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05 травня 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 26 листопада 2019 року подав апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ст. 354 ЦПК України, зокрема: апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження та не оплачена повною мірою судовим збором.
Відповідно до п.13 Перехідних положень ЦПК України, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Так, відповідно до вимог ч.1 ст. 294 ЦПК України (в редакції, що діяла на момент проголошення оскаржуваного рішення суду), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Главою 8 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент ухвалення оскаржуваного рішення суду) передбачено порядок перегляду заочного рішення, ухваленого у справі та порядок його оскарження.
Так, ст. 231 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент ухвалення оскаржуваного рішення суду) передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст. 354 ЦПК України, строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених в ч.2 ст. 358 цього Кодексу.
ОСОБА_1 порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що він не був присутнім під час постановлення ухвали суду першої інстанції від 25 вересня 2015 року про залишення його ж заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, копію оскаржуваного заочного рішення та ухвали суду від 25 вересня 2015 року отримав лише 15 листопада 2019 року після звернення до канцелярії суду з відповідною заявою, що була подана його представником, а тому вважає, що саме з цього моменту розпочався строк на апеляційне оскарження рішення суду.
Однак, апеляційний суд не може вважати такі обставини, як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження заочного рішення суду, оскільки ст. 231 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент ухвалення оскаржуваного рішення суду) визначено особливий порядок оскарження заочного рішення та визначено з якого моменту розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження у випадку залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
З урахуванням положень ст. 231 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент ухвалення оскаржуваного рішення суду), перебіг строку на апеляційне оскарження заочного рішення розпочинається з моменту постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, а не з моменту отримання копії такої ухвали суду. Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду першої інстанції про залишення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення без задоволення була постановлена 25 вересня 2015 року, таким чином з 26 вересня 2015 року розпочався перебіг строку на апеляційне оскарження заочного рішення та закінчився 05 жовтня 2015 року. Апеляційна скарга була подана лише 26 листопада 2019 року, тобто поза межами строку визначеного процесуальним законодавством на оскарження заочного рішення суду.
Окрім того, вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження суди повинні враховувати, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані."
Також слід враховувати іншу правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було відомо про наявність оскаржуваного заочного рішення суду ще 27 травня 2015 року, оскільки останній звертався до суду першої інстанції із заявою про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 87). Після ознайомлення з матеріалами справи ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду першої інстанції від 05 травня 2015 року та саме за результатами розгляду його заяви була постановлена 25 вересня 2015 року ухвала про залишення заяви про перегляд заочного рішення у справі без задоволення. Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 повинен був вживати всіх можливих заходів щоб дізнатися про стан розгляду поданої ним заяви про перегляд заочного рішення у справі.
У зв'язку з викладеним, ОСОБА_1 слід подати повторно клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення суду із зазначенням інших поважних та об'єктивних причин, що перешкоджали вчасному апеляційному оскарженню в межах строків, що були визначені цивільним процесуальним законодавством для оскарження заочного рішення суду.
Окрім того, подана апеляційна скарга не повною мірою оплачена судовим збором у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір».
Так, у відповідності до положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на день звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є вимога майнового характеру, яка була вірно оплачені судовим збором у розмірі 3654 грн., таким чином при зверненні до суду з апеляційною скаргою слід було б сплатити судовий збір у розмірі 5481 грн.
ОСОБА_1 до апеляційної скарги долучає квитанцію про сплату судового збору у розмірі 384 грн. 20 коп., таким чином з урахування вже сплаченої суми судового збору останньому слід доплатити судовий збір в розмірі 5096 грн. 80 коп. = (5481-384,20), де 5481 - ставка судового збору, що підлягала сплаті при зверненні до суду з апеляційною скаргою, а 384,20 - вже сплачена сума судового збору, на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга повинна бути оплачена судовим збором на рахунок: UA118999980000034311206080024, код класифікації доходів бюджету 22030101, отримувач коштів: УК у Солом'янському районі/Солом'ян. р-н/22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код одержувача (код за ЄДРПОУ) 38050812.
При сплаті судового збору поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
«* ; код ознаки судового збору (101);код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; роз'яснювальна інформація про призначення платежу у формі: судовий збір за а/с П.І.Б., Київський апеляційний суд».
Документи, що підтверджують оплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналах.
Згідно із ч. 3 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга подана після закінчення строків, встановлених ст. 354 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження в порядку встановленому ст. 358 цього Кодексу.
Якщо скаржник, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк усуне недоліки, то апеляційна скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. В іншому випадку до апеляційної скарги будуть застосовані положення ст. 358 ЦПК України.
За правилами ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 185 вказаного Кодексу, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши ОСОБА_1 строк для усунення вказаних недоліків, а саме: доплати судового збору у розмірі 5096 грн. 80 коп. та подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення суду із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку.
Враховуючи вищевикладене, подана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357, 358 ЦПК України, суддя
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 травня 2015 року відмовити.
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 травня 2015 року, що викладені в клопотанні про поновлення строку від 26 листопада 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 травня 2015 року залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
У випадку не виконання вимог ухвали суду буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя Київського
апеляційного суду С.А. Голуб