справа № 359/4588/19 Головуючий у 1-й інстанції суддя: Чирка С.С.
03 грудня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
судді-доповідача - Саліхова В.В.
суддів: Шахової О.В., Головачова Я.В.,
секретаря судового засідання: Дячук І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2019 року про прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
У травні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просив розірвати шлюб, укладений між сторонами, зареєстрований у Відділі реєстрації актів Громадянського стану Бориспільського міськвиконкому Київської області, актовий запис №267.
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 та просила визнати квартиру, що знаходиться по АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю сторін та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину вказаної квартири. Встановити факт проживання ОСОБА_1 в квартирі з вересня 1999.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2019 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, винести нову про об'єднання в одне провадження позову про розірвання шлюбу та зустрічного позову про поділ майна подружжя.
Пояснює, що проживає у спірній квартирі з 1999 року без реєстрації, іншим житлом не забезпечена, а тому має ймовірність після розлучення опинитись на вулиці.
Вважає, що суд помилково дійшов висновку про недоцільність розгляду в одному провадженні вимог про розірвання шлюбу та поділу майна, адже дані вимоги є взаємопов'язані.
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/14969/2019
ОСОБА_2 відзив у встановлені строки на апеляційну скаргу не подав.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі з підстав наведених в ній та просили останню задовольнити.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомив.
На підставі викладеного, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача та її представника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання не підлягає задоволенню.
Постановляючи ухвалу про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами не виникли з одних правовідносин. До того ж вимоги за вказаними позовами не можуть зараховуватися, а задоволення зустрічного позову повністю або частково не виключить можливість задоволення первісного позову. Спільний розгляд указаних позовів є недоцільним, оскільки спричинить затягування розгляду справи.
З таким висновком суду погоджується колегія суддів, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Таким чином, зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, який подається у строк для подання відзиву та заявляється для сумісного розгляду з первісним, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним та задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача.
Як вбачаться із первісного позову ОСОБА_2 просить розірвати шлюб, укладений між сторонами, відповідно до зустрічного позову ОСОБА_1 звертається до суду про поділ майна подружжя.
Враховуючи, що зустрічний позов з первісним позовом не є взаємопов'язані і задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, а тому спільний їх розгляд є не доцільний.
За наведеного, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви правильними.
Доводи апеляційної скарги про доцільність розгляду в одному провадженні вимог про розірвання шлюбу та поділу майна не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Колегія суддів вважає, що в такий спосіб позивач лише бажає затягнути розгляд первісного позову.
Таким чином, оскаржуване рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним дослідженням обставин справи, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Враховуючи наведені обставини та вимоги ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367-368, 371, 374-375, 381-384, 389-390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 04.12.2019.
Головуючий: В.В. Саліхов
Судді: Я.В. Головачов
О.В. Шахова