1[1]
Іменем України
02 грудня 2019 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_5 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 24 вересня 2019 року,
за участю сторін провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 вересня 2019 року обвинувальний акт та додані до нього документи відносно ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 12018100000000197 від 15 лютого 2018 року повернуто прокурору першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , для виконання вимог, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції зазначив про те, що в обвинувальному акті містяться розбіжності, а саме зазначено, що ОСОБА_9 обвинувачується у привласненні майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
Крім того, як зазначено в ухвалі суду, в обвинувальному акті вказано, що потерпілим у кримінальному провадженні є Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 9 - в особі представника потерпілого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Чугуїв, Харківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який, будучи повідомленим належним чином, не з'явився в судові засіданні та не повідомив про причини своєї неявки, при цьому, 07.06.2019 року та повторно 27.06.2019 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшли клопотання про заміну потерпілого у справі № 760/12501/18 з Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Управління капітального будівництва Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, з тексту якого вбачається, що Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, який зазначений потерпілим в обвинувальному акті, та відносно якого, на думку прокурора, вчинено кримінальне правопорушення, шкоди не завдано.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, прокурор у кримінальному провадженні, прокурор відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 24.09.2019 про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12018100000000197, внесеного 15.02.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018100000000197 відносно обвинуваченого ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України направити на новий судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, прокурор, посилається на те, що винесена ухвала суду є незаконною, необґрунтованою, яка підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
На думку апелянта, висновки суду викладені в ухвалі, не відповідають вимогам закону, оскільки, перебуваючи на стадії підготовчого судового засідання, суд не може користуватися повноваженнями, передбаченими для стадії судового розгляду, а в даному випадку, суд вийшов за межі ст. 314 КПК України, так як повинен був лише визначитися, чи відповідає обвинувальний акт вимогам ст. 291 КПК України, не вдаючись до аналізу правильності викладення обставин та правової кваліфікації кримінального правопорушення.
Також, як зазначає апелянт, суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, порушив закріплену у п. 4 ч. 2 ст. 4 Конституції України та у ст. 22 КПК України конституційну засаду судочинства - принцип змагальності, оскільки, посилаючись на положення ст. 337 КПК України, що судовий розгляд проводиться лише у межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, в даному випадку перебрав на себе функцію обвинувачення, позбавивши прокурора, який здійснює конституційну функцію підтримання державного обвинувачення у суді, можливості використати право на зміну обвинувачення, викладеного у обвинувальному акті, а також суд одночасно з вище зазначеним, порушує закріплене у підпункті а) п. 3 ст. 6 Конвенції з прав людини право обвинуваченого «… бути повідомленим про обвинувачення, яке йому пред'являється…».
Що стосується безпідставного зазначення судом щодо порушення вимог, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 281 КПК України з приводу анкетних відомостей кожного потерпілого, то, відповідно до обвинувального акту вказано, що потерпілим у кримінальному провадженні є: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 2А - в особі представника потерпілого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Чугуїв, Харківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , а отже, вимоги п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України виконано.
Крім цього, апелянт звертає увагу на те, що клопотання про заміну потерпілого у справі № 760/12501/18 не передбачено чинним кримінальним процесуальним законодавством під час підготовчого розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні та просив їх задовольнити; пояснення представника потерпілого, який залишив вирішення скарги на розсуд суду та захисника, який заперечував проти задоволення скарги та просив залишити ухвалу суду без змін; вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Обвинувальний акт, як це передбачено ст. 291 КПК України, складається і підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Частиною другою цієї ж норми КПК передбачено, які відомості повинен містити в собі обвинувальний акт. Зокрема, поряд з іншими даними, в ньому повинні міститись виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Як вбачається з обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_9 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, відомості про які внесені до ЄРДР за № 12018100000000197 від 15 лютого 2018 року, який було направлено для розгляду до Дніпровського районного суду м. Києва, вказаний процесуальний документ, за своїм змістом, у повній мірі відповідає вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 291 КПК України, а тому суд не мав достатніх правових підстав для висновку про його невідповідність вимогам цього Кодексу.
Що ж стосується посилання суду на наявність розбіжностей в обвинувальному акті щодо ОСОБА_9 , які полягають в тому, що в одному випадку в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_9 обвинувачується в заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а в іншому, що ОСОБА_9 обвинувачується в привласненні майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, то воно не може служити самостійною підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки, як обґрунтовано зазначається в апеляційній скарзі прокурора, суд вдався до оцінки суті пред'явленого ОСОБА_9 обвинувачення, чим вийшов за межі своїх повноважень на стадії підготовчого судового засідання.
Більш того, повернення обвинувального акту прокурору з наведеної вище підстави, свідчить про обмеження права останнього на зміну обвинувачення в порядку, передбаченому ст. 338 КПК України, саме на стадії судового розгляду, а не підготовчого провадження, шляхом складання нового обвинувального акту.
Безпідставними слід визнати і посилання суду на невідповідність обвинувального акта вимогам п. 3, а не п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України через те, що потерпіла сторона, якою є Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, в особі представника потерпілого ОСОБА_10 , будучи повідомленою належним чином про час і місце підготовчого судового засідання, тричі не з'явилась до суду та не повідомила про причини своєї неявки, так само як і посилання суду на те, що до Дніпровського районного суду м. Києва надійшли клопотання про заміну потерпілого у справі № 760/12501/18 з Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на Управління капітального будівництва Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, з тексту якого вбачається, що Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, яке зазначене потерпілим в обвинувальному акті та відносно якого, на думку прокурора, вчинено кримінальне правопорушення, шкоди не завдано, оскільки вищезазначені обставини, не можуть бути визнані підставою для повернення обвинувального акту прокурору, з огляду на те, що відповідно до вимог ч. 7 ст. 55 КПК України, якщо особа не подавала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою.
Тобто наявність клопотання про заміну потерпілого, не перешкоджала суду першої інстанції вирішувати питання, пов'язані з підготовкою до судового розгляду, передбачені ч. 2 ст. 315 КПК України, в тому числі щодо з'ясування питання про склад осіб, які братимуть участь в судовому розгляді, зокрема належного потерпілого або його представника.
У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про те, що рішення суду, прийняте за результатами підготовчого засідання є незаконним, оскільки при його постановленні були порушені вимоги кримінального процесуального закону.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвалу підготовчого судового засідання Дніпровського районного суду м. Києва від 24 вересня 2019 року про повернення прокурору першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва ОСОБА_5 обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12018100000000197 відносно ОСОБА_9 необхідно скасувати, з призначенням, за матеріалами зазначеного кримінального провадження, нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 409, 418 і 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу підготовчого судового засідання Дніпровського районного суду м. Києва від 24 вересня 2019 року, відповідно до якої обвинувальний акт у кримінальному провадження № 12018100000000197 відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, повернуто прокурору першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва ОСОБА_5 - скасувати та призначити за матеріалами зазначеного кримінального провадження новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: _____________ _____________ _____________
( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 )
Справа № 11-кп/824/3167/2019
Категорія: ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України
Головуючий у 1-й інстанції - суддя ОСОБА_11
Доповідач - суддя ОСОБА_1