Апеляційне провадження № 22-ц/824/15811/2019
Справа № 761/33532/18
Іменем України
05 грудня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційними скаргами Акціонерного товариства «ВТБ БАНК», ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва, ухвалене у складі судді Осаулова А.А. в м. Київ 12 вересня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, -
В серпні 2018 року позивач АТ «ВТБ БАНК» звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості, просив стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «ВТБ БАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 79028,39 грн. та судові витрати.
Заявлені вимоги мотивував тим, що 30 червня 2016 року між ПАТ «ВТБ БАНК», правонаступником якого є АТ «ВТБ БАНК», та ОСОБА_1 була укладена заява-договір на оформлення банківських продуктів № 1589496, за умовами якої позивач відкрив відповідачу рахунок № НОМЕР_1 з можливістю подальшого встановлення кредитного ліміту із відсотковою ставкою 36 % згідно тарифного плану «Магнус» та послуги «Бонус» (встановлення короткострокового кредитного ліміту у розмірі 50000 грн. на підставі заявки клієнта через персонального менеджера). Пунктом 1 договору передбачено, що строк, на який встановлюється кредитний ліміт та зі спливом якого має бути в повному обсязі погашена заборгованість за кредитним лімітом (в тому числі сума кредиту, проценти, комісії та штрафні санкції) - 1 рік з дня підписання цього договору. Складовою частиною договору є заява, Правила банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «ВТБ БАНК», які є публічною пропозицією ПАТ «ВТБ БАНК» та розміщені на сайті www.vtb.com.ua, Тарифи Банку, з яким клієнт ознайомлений, повністю згоден, їх зміст розуміє та положень яких зобов'язується неухильно дотримуватися. Згідно п. 2 договору комісійні винагороди, які сплачуються клієнтом за надані банком послуги в рамках цього договору, визначаються тарифами банку, чинними на дату надання банком відповідної послуги. Згідно п. 4.1 договору відповідач до підписання цього договору був письмово ознайомлений з умовами нарахування процентів за кредитним лімітом, переліком, розміром та розрахунком всіх комісій, предметом кожної супутної послуги, обґрунтуванням вартості кожної супутньої послуги, правилами зміни розміру процентної ставки за кредитом тощо.
Згідно п. 8.3.2.3 правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «ВТБ БАНК» клієнт зобов'язаний здійснювати щомісячно оплату заборгованості за кредитним лімітом у розмірі не меншому ніж мінімальний щомісячний платіж згідно з чинними тарифами банку, що діють на дату встановлення кредитного ліміту, та погасити повністю існуючу заборгованість за кредитним лімітом не пізніше дати закінчення його дії або дати, що визначена банком, як дата його зменшення. Пунктом 8.5.1 Правил передбачено, що кредитний ліміт встановлюється строком на 1 рік з можливістю продовження на наступний рік відповідно до п. 8.5.6 цих Правил.
Свої зобовязання за кредитним договором відповідач не виконав, а саме до закінчення строку дії кредитного ліміту не повернув суму кредиту та не сплатив проценти за користування кредитними коштами. Станом на 11 червня 2018 року утворилася заборгованість у сумі 79028,39 грн., яка складається з 50159,01 грн. - сума простроченого ліміту кредитування, 11327,58 грн. - сума простроченого овердрафту, 593,64 грн. - сума відсотків за прострочений кредит за період з 30 травня по 10 червня 2018 року, 14742,10 грн. - сума прострочених відсотків за кредит за період з 01 серпня 2017 року по 29 травня 2018 року, 134,04 грн. - сума відсотків за прострочений овердрафт за період з 30 травня по 10 червня 2018 року, 2072,02 грн. - сума прострочених відсотків за овердрафт за період з 05 серпня 2017 року по 29 травня 2018 року.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2019 року позов АТ «ВТБ БАНК» частково задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 50000 грн. та судові витрати 1762 грн., в іншій частині позову відмовлено.
Позивач АТ «ВТБ БАНК» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, наводив обставини, зазначені в позові, положення п. п. 1, 2, 4.1 договору, п. п. 8.3.2.3, 8.5.1 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «ВТБ БАНК», положення ст. ст. 526, 530, 611, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, зазначав, що свої зобовязання за кредитним договором відповідач не виконав, а саме до закінчення строку дії кредитного ліміту не повернув суму кредиту та не сплатив проценти за користування кредитними коштами, і позивачем було надано усі докази та пояснення для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Відповідач ОСОБА_1 , також не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2019 року в частині задоволення позовних вимог та відмовити в позові в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначала, що між сторонами не було укладено кредитного договору, оскільки як вбачається із заяви-договору, позивач зобов'язався відкрити поточний рахунок в гривні та встановлено кредитний ліміт нуль грн., тобто кредитний ліміт взагалі не був встановлений, а отже правовідносини, які виникли між сторонами, не відносяться до кредитних.
Вказувала, що оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо встановлення їй кредитного ліміту у розмірі 50000 грн. (такої інформації не містить заява-договір, виписка по рахунку, позивачем не надано копії заявки за її підписом на ім'я персонального менеджера про встановлення такого ліміту), а отже позовні вимоги підлягають відхиленню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга АТ «ВТБ БАНК» не підлягає до задоволення, а апеляційна скарга ОСОБА_1 - підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Разом із тим рішення суду першої інстанції в повній мірі даним вимогам закону не відповідає.
Як вбачається із матеріалів справи, 30 червня 2016 року ПАТ «ВТБ БАНК» та ОСОБА_1 уклали заяву-договір на оформлення банківських продуктів № 1589496 (а. с. 6), за умовами якої обрані наступні банківські пропозиції, про що поставлено відмітки у відповідних полях: банк відкриває поточний рахунок операції, за яким можуть здійснюватись з використанням електронних платіжних засобів (далі - Картковий рахунок) № НОМЕР_1 у валюті UAH; «Магнус з карткою»; MasterCard WorldElite.
Згідно наступного абзацу заяви-договору, відмітка про погодження з яким у відповідному полі відсутня, банк відкриває картковий рахунок та відповідно до вимог чинного законодавства, Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «ВТБ БАНК», цієї заяви-договору і внутрішніх нормативних документів банку встановлює кредитний ліміт на картковий рахунок (далі - кредитна картка), згідно з наступними умовами: максимальна сума кредитного ліміту null грн., поля процентної ставки за встановленими кредитним лімітом та фіксованої процентної ставки не заповнені.
В нижній частині заяви-договору містяться Загальні умови надання банківських послуг за заявою-договором, згідно п. 1 якого строк, на який встановлюється кредитний ліміт та зі спливом якого має бути в повному обсязі погашена заборгованість за кредитним лімітом (в тому числі сума кредиту, проценти, комісії та штрафні санкції) - один рік з дня підписання цього договору. Складовою частиною договору є Заява, Правила банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «ВТБ БАНК», які є публічною пропозицією ПАТ «ВТБ БАНК» та розміщені на сайті www.vtb.com.ua, Тарифи банку, які клієнт отримав, повністю згоден, їх зміст розуміє та положення яких зобов'язується неухильно дотримуватися.
Згідно п. 2 Загальних умов, комісійні винагороди, які сплачуються клієнтом за надані банком послуги в рамках цього договору, визначаються Тарифами банку, чинними на дату надання банком відповідної послуги.
Згідно п. 4 Загальних умов, підписанням цього договору клієнт засвідчує, що до підписання цього договору був письмово ознайомлений з умовами нарахування процентів за кредитним лімітом, переліком, розміром та розрахунком всіх комісій, предметом кожної супутньої послуги, обґрунтуванням вартості кожної супутньої послуги, правилами зміни розміру процентної ставки за кредитом тощо; ознайомився зі змістом Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, а також ознайомлений зі змістом Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням.
Згідно п. 4.7 Загальних умов, підписанням цього договору клієнт погоджується з тим, що у разі прострочення ним зобов'язань з погашення заборгованості за кредитним лімітом та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з чинними тарифами банку, клієнт зобов'язаний сплатити на користь банку штрафи згідно з тарифами банку, чинними на дату виникнення прострочення.
Також в заяві-договорі зазначені реквізити для безготівкового поповнення карткового рахунку клієнта (рахунок одержувача НОМЕР_4), а наступне поле «Реквізити для безготівкового поповнення карткового рахунку клієнта з кредитним лімітом» не заповнене.
На а. с. 8 - 22 наявна виписка по рахунку ОСОБА_1 за період з 30 червня 2016 року по 11 червня 2018 року.
На а. с. 23 - 24 наявні Умови оформлення та обслуговування платіжних карток сегменту Private Banking ПАТ «ВТБ БАНК», згідно яких при тарифному плані «Магнус» із валютою карткового рахунку UAH видається кредитна картка MasterCard WorldElite (чип), із терміном дії картки 2 роки, термін дії Пакету послуг 1 рік. Розмір кредитної лінії визначається відповідно до рішення банку, мінімальний щомісячний платіж 7 %, процентна ставка за користування кредитною лінією - відповідно до рішення КУАП.
Також позивачем надано витяг із протоколу засідання комітету з управління активами та пасивами ПАТ «ВТБ БАНК» від 01 грудня 2014 року № 59/6, згідно якого затверджено процентні ставки за використання кредитних лімітів в межах пакету послуг «Магнус» - по 36 % річних за користування кредитною лінією, за несанкціонованим овердрафтом, за простроченими розрахунками (а. с. 25).
На а. с. 59 знаходиться копія платіжної картки MasterCard НОМЕР_2 з логотипом VTB на ім'я ОСОБА_1 , термін дії - липень 2018 року.
На а. с. 86 - 97 розміщені Правила відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким здійснюються з використанням електронних платіжних засобів, та правила використання платіжних карток. Згідно п. 1.1 Правил, банк відкриває картковий рахунок власнику рахунку в валюті, що зазначена у договорі, та надає у користування картку. Підписанням договору власник рахунку дає згоду, що після відкриття карткового рахунку кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку у будь-якому розмірі в межах максимальної суми кредитного ліміту, визначеної договором. Згідно п. 6.2 Правил, картку з урахуванням вимог чинного законодавства можна використовувати для розрахунку за придбані товари й отримані послуги в будь-якому підприємстві торгівлі (послуг), а також розрахунку в мережі Інтернет, де приймають до сплати платіжні картки; відправлення коштів (переказів) власникам інших карток; отримання коштів (переказів) від власників карток інших банків, а також від осіб, що не мають карток; отримання готівки в банкоматі або установі будь-якого банку, де розміщений логотип відповідної платіжної системи; внесення готівки держателем картки для поповнення основного та додаткового рахунку у валюті відповідного рахунку.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Залишаючи без задоволення позов АТ «ВТБ БАНК» в частині суми простроченого овердрафту, відсотків та суми простроченого ліміту кредитування понад 50000 грн. в сумі 159,01 грн., суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено дотримання вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.
Апеляційний суд погоджується із даними висновками, вважаючи їх правильними та обґрунтованими.
Обґрунтовуючи вимоги про стягнення заборгованості, АТ «ВТБ БАНК» в позові та апеляційній скарзі посилався на те, що складовою частиною договору є заява, Правила Банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «ВТБ БАНК», які є публічною пропозицією ПАТ «ВТБ БАНК» та розміщені на сайті www.vtb.com.ua, Тарифи банку, з якими клієнт ознайомлений, повністю згоден, їх зміст розуміє та положення яких зобов'язується неухильно дотримуватися.
Однак, такі доводи позивача обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які підтверджують факт погодження сторонами всіх істотних умов договору, оскільки матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила і Тарифи як складові частини договору мала на увазі відповідач, саме з ними ознайомилася і погодилася, підписуючи заяву-договір.
Зазначення в заяві на видачу кредиту про ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту, без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.
Правила Банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «ВТБ БАНК», які є публічною пропозицією ПАТ «ВТБ БАНК» та розміщені на сайті www.vtb.com.ua, Тарифи банку в матеріалах справи відсутні взагалі.
Позивач не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Правила і Тарифи є складовою частиною укладеного між сторонами договору і що саме ці умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву-договір.
Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16).
Апеляційний суд враховує також, що в заяві від 30 червня 2016 року сторонами взагалі не погоджено, що частиною цього договору є наявні в матеріалах справи на а. с. 23 - 24 Умови оформлення та обслуговування платіжних карток сегменту Private Banking ПАТ «ВТБ БАНК», на а. с. 25 Витяг з протоколу засідання комітету з управління активами та пасивами ПАТ «ВТБ БАНК» щодо встановлення процентних ставок, на а. с. 86 - 97 Правила відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким здійснюються з використанням електронних платіжних засобів, та правила використання платіжних карток.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги АТ «ВТБ БАНК», що позивачем було надано усі докази та пояснення для задоволення позовних вимог. Такі доводи не містять посилання на конкретні обставини і зводяться до незгоди із рішенням суду першої інстанції та переоцінки доказів.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 відступила від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року і прийшла до іншого правового висновку, в якому вважала, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які містяться в матеріалах справи, не визнаються відповідачем та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Велика Палата Верховного Суду у даній постанові зробила висновок, що у даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України щодо договору приєднання, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися АТ КБ «ПриватБанк», тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-якій редакції, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
Також Велика Палата Верховного Суду зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.
Зазначена правова позиція була належним чином врахована судом першої інстанції.
Разом із тим, апеляційний суд не може погодитися із висновками суду в частині стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором в сумі 50000 грн. та судових витрат.
Дійсно, в матеріалах справи наявний підписаний сторонами заява-договір від 30 червня 2016 року на оформлення банківських продуктів.
Разом із тим, за умовами заяви-договору банк лише відкриває позичальнику рахунок, операції за яким можуть здійснюватись з використанням електронних платіжних засобів, при цьому максимальна сума кредитного ліміту зазначена в нульовому розмірі.
Дані обставини були залишені поза увагою суду першої інстанції.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи виписки з рахунку ОСОБА_1 , надані позивачем як доказ укладення кредитного договору, апеляційний суд враховує наступне.
Так, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерських облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнта є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Разом із тим, надані позивачем виписки підтверджують рух коштів на рахунку відповідача, однак як не підтверджують, так і не спростовують факт укладення кредитного договору, оскільки безготівкові розрахунки не обмежуються застосуванням виключно кредитних карток, на що додатково вказують нульові показники кредитного ліміту, зазначені у заяві-договорі, та відсутність реквізитів для безготівкового поповнення карткового рахунку клієнта з кредитним лімітом (а. с. 7).
Крім того, встановлення кредитного ліміту в розмірі 0,00 спростовує твердження позивача про видачу ОСОБА_1 кредиту у розмірі 50000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Інших належних та допустимих доказів встановлення кредитного ліміту в будь-якому розмірі позивачем надано не було, а отже у суду першої інстанції не було підстав для стягнення заборгованості в частині кредитного ліміту в розмірі 50000 грн. на користь позивача.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ухвалене за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для його скасування в цій частині із прийняттям нової постанови про відмову в позові.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача за подання апеляційної скарги підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2881,50 грн.
Керуючись ст. ст. 7, 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2019 року в частині задоволення позову скасувати та прийняти нову постанову.
Відмовити Акціонерному товариству «ВТБ БАНК» в позові до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом залишити без задоволення.
В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2019 року залишити без змін.
Стягнути із Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» (м. Київ бул. Т.Шевченко/вул. Пушкінська код ЄДРПОУ 14359319) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 2881,50 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді :