Справа №753/10521/19
Апеляційне провадження №22-ц/824/16955/2019
27 листопада 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Журби С.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 29 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «БУДЕВОЛЮЦІЯ», третя особа: акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «АРКАДА» про відшкодування збитків та сплату пені,
До Київського апеляційного суду поштовим зв'язком надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 , подана 24.11.2019 року на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 29 липня 2019 року у вищевказаній справі.
Зазначена апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню з наступних підстав:
Відповідно до Закону України № 2147-VII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, було внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України шляхом викладення його в новій редакції.
Положеннями ст. 355 ЦПК України в новій редакції передбачено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. В той же час, першим реченням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України чітко передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційної скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Пунктом 15.15 останнім абзацом Перехідних положень ЦПК України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про її створення та забезпечення функціонування. Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 повідомлено про відкликання Державною судовою адміністрацією України оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Оголошення опубліковано 01 березня 2019 року в газеті «Голос України». За таких умов на даний час Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонує.
Розділ XIII «Перехідних положень» діючого ЦПК України прийнятий Законом України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року разом із нормою ст.355 ЦПК України, отже кожна особа мала можливість ознайомитися з вказаними положеннями, чим законодавцем був дотриманий принцип правової визначеності. Тому до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги підлягають поданню до відповідного апеляційного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Після отримання апеляційної скарги суд першої інстанції надсилає її разом зі справою до апеляційного суду. Підпункт 15.5 пункту 15 розділу XIII «Перехідних положень» ЦПК України викладений чітко, зрозуміло та не двозначно, що не дає можливості для різного його тлумачення, і є обов'язковим для виконання не тільки судами, але й учасниками справи.
Чинний ЦПК України містить положення, які можуть застосовуватись лише після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи. До таких положень відноситься і ст. 355 ЦПК України щодо подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду першої інстанції. Без доступу до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд не має змоги вирішити питання про те, чи подана ця апеляційна скарга у встановлений законом строк, чи вказані в ній всі учасники справи та чи існує взагалі судове рішення, яке оскаржується, чи має відповідні повноваження особа на подачу апеляційної скарги, якщо така подається представником, відтак і правильно вирішити питання про відкриття апеляційного провадження.
До початку функціонування такої системи (що є на даний час) розгляд та ведення цивільних справ здійснюється в „паперовій" формі. Приймаючи норми, зазначені у розділі XIII «Перехідних положень» ЦПК України, законодавець враховував, що без ознайомлення з матеріалами цивільної справи, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості у строки, встановлені нормами ЦПК України, зробити висновки про дотримання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог закону щодо відповідності апеляційної скарги обставинам справи та вимогам закону. При цьому процесуальний закон взагалі не містить регламентації, що саме має здійснити суд апеляційної інстанції (наприклад витребувати справу, постановити ухвалу про відтермінування розгляду питання про відкриття провадження, тощо) у разі безпосереднього отримання апеляційної скарги в „паперовій" формі без надходження до суду самої справи.
При вирішенні даного питання не можуть бути застосовані й висновки Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду, викладені у постанові від 20.06.2018 року у справі № 514/134/17, оскільки вони були зроблені у іншій справі яка має свої обставини. При цьому цивільне процесуальне законодавство не містить положень про обов'язковість застосування висновків Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду у інших справах. Натомість процедура та порядок дій, які має вчинити суд в даному випадку, прямо регламентовані відповідним положеннями закону - пп.15.5 п.15 частини 1 Перехідних положень ЦПК України, які жодним чином не означають обмеження прав та свобод людини, а лише залишають такі правила незмінними для усіх учасників на період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Положення пп.15.5 п.15 частини 1 Перехідних положень ЦПК України не суперечить й практиці Європейського суду з прав людини та не порушують принцип верховенства права, а навпаки направлені на забезпечення апеляційного розгляду справи у розумні строки. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
При вирішенні даного питання апеляційний суд зважає й на те, що й сам Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.04.2019 року у справі №0440/4893/18 прийшов до висновку про те, що законодавче граматичне формулювання правила щодо того, що до дня початку функціонування ЄСІТС апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, не дозволяє зрозуміти дане правило інакше, ніж так, що апеляційна скарга має подаватися через відповідний суд, яким є суд першої інстанції, а не безпосередньо до апеляційного суду. У разі ж недотримання наведеної процедури апеляційні скарги підлягають поверненню без розгляду, що не є порушенням права на справедливий судовий захист і не може вважатися обмеженням права доступу до суду. При цьому, незважаючи на те, що мова у даній постанові йшла про КАС України, вказані висновки підлягають застосуванню й у випадку застосування положень ЦПК України, оскільки ці два кодекси містять аналогічну регламентацію даного питання.
З урахуванням наведеного апеляційний суд приходить до висновку про те, що оскільки в даному випадку апеляційна скарга була подана безпосередньо до Київського апеляційного суду, а не до суду першої інстанції, вона підлягає поверненню апелянту без розгляду. При цьому суд роз'яснює заявнику, що повернення апеляційної скарги без розгляду у зв'язку з порушенням процедури її подання не перешкоджає повторній подачі такої скарги за умови дотримання встановленого законом порядку - через суд першої інстанції.
Керуючись п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 29 липня 2019 року, повернути без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала скаргу, разом з оригіналом апеляційної скарги та доданими до неї матеріалами, роз'яснивши її право на звернення з апеляційною скаргою через суд першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя С.О. Журба