справа №759/6889/18 Головуючий у І інстанції - П'ятничук І.В.
апеляційне провадження №22-ц/824/15047/2019 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
03 грудня 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Немудрої Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ярошенка Дмитра Валерійовича на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 18 вересня 2019 року
у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним договору,
встановив:
В провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває на розгляді вищезазначена справа.
18 вересня 2019 року представником відповідачів ОСОБА_4 було заявлено клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи, з посиланням на те, що проведення даної експертизи є необхідним для ухвалення по справі повного та об'єктивного рішення суду, оскільки у його довірителів існують об'єктивні сумніви щодо здійснення ними підписів в договорі позики від 28 травня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також в розписці до вказаного договору.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18 вересня 2019 року клопотання про призначення експертизи задоволено.
Призначено у цивільній справі №759/6889/18 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
На вирішення експертів поставлено наступні питання:
1. Чи виконано підпис напроти графи дружина позичальника на третьому аркуші договору позики від 28 травня 2015 року ОСОБА_3 або іншою особою?
2. Чи виконано ОСОБА_2 рукописний текст розписки від 28 травня 2015 року шляхом заповнення граф надрукованого тексту, а саме в графі місто, дата, серія, номер паспорта, ким виданий паспорт, дата видачі паспорта, отримання від, сума прописом власноруч або іншою особою?
Зобов'язано ОСОБА_1 надати експертам оригінал договору позики від 28 травня 2018 року, який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та оригінал розписки від 28 травня 2018 року для проведення судової почеркознавчої експертизи.
Зобов'язано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надати на вимогу експертів вільні зразки почерку та підписів за період який є близьким до періоду укладання договору позики (квітень - червень 2015 року).
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 через представника подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права просить ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Посилається на те, що експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати.
Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання, крім випадків вчинення інших дій, безпосередньо пов'язаних із проведенням експертизи.
Зазначення судом першої інстанції в ухвалі про зобов'язання сторін надати експерту оригінали документів та зразки підписів для проведення експертизи суперечить вимогам процесуального закону.
Звертає увагу, що дана правова позиція вже висловлювалась Київським апеляційним судом у даній справі, якою була скасована ухвала Святошинського районного суду м. Києва про призначення почеркознавчої експертизи.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив із того, що в позовних вимогах стороною ставиться вимога пов'язана із питанням недійсності договору, а з'ясування обставин, що мають істотне значення для справи потребує спеціальних знань.
З висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для призначення експертизи погоджується і колегія суддів, оскільки вони узгоджуються з вимогами цивільного процесуального законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно з ч.ч.4,5 ст.103 ЦПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
За правилами ч.1 статті 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до положень ст.12 ЦПК України, яка покладає на суд певні обов'язки зі створення для сторін змагального процесу, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, відповідно до якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, а суд зобов'язаний сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.
З урахуванням наведеного вірним є висновок щодо наявності підстав для проведення судової почеркознавчої експертизи.
Разом з цим колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання ОСОБА_1 надати експертам оригінал договору позики та щодо зобов'язання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надати на вимогу експертів вільні зразки почерку та підписів, оскільки вони не узгоджується з вимогами законодавства виходячи з наступного.
Так, положеннями ст.107 ЦПК України встановлено, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати.
Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання, крім випадків вчинення інших дій, безпосередньо пов'язаних із проведенням експертизи.
При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
Відповідно до п.1 ст.13 Закону України «Про судову експертизу» встановлено, що незалежно від виду судочинства судовий експерт має право подавати клопотання про надання додаткових матеріалів, якщо експертиза призначена судом або органом досудового розслідування або ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи.
На вищезазначене суд першої інстанції уваги не звернув, та вказавши в ухвалі про зобов'язання сторін надати експерту оригінали документів та зразки підписів для проведення експертизи порушив вимоги процесуального закону, у зв'язку з чим ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 18 вересня 2019 року підлягає зміні із зазначенням в її 4 та 5 пунктах порядку подання оригіналу договору позики від 28 травня 2015 року та вільних зразків почерку та підписів для проведення експертизи до суду.
В решті ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 18 вересня 2019 року є законною та обґрунтованою та підлягає залишенню без змін.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно ч.1 ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст.367,369,374,376,381,382,389 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ярошенка Дмитра Валерійовича задовольнити частково.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 18 вересня 2019 року змінити виклавши абзац 4 та 5 резолютивної частини ухвали в наступній редакції:
«Зобов'язати ОСОБА_1 надати до Святошинського районного суду м. Києва для направлення до експертної установи оригінал договору позики від 28 травня 2015 року, який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та оригінал розписки від 28 травня 2015 року для проведення судової почеркознавчої експертизи.
Зобов'язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надати до Святошинського районного суду м. Києва для направлення до експертної установи вільні зразки почерку та підписів за період, який є близьким до періоду укладання договору позики (квітень-червень 2015 року)».
В решті ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 18 вересня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 05 грудня 2019 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді С.О. Журба
Т.О. Писана