Постанова
Іменем України
03 грудня 2019 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/15031/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мазурик О.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Кравець В.А., Махлай Л.Д.,
за участю секретаря Ратушного А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва про відмову в забезпеченні доказів
від 30 вересня 2019 року
у складі судді Миколаєць І.Ю.
у справі №757/30646/18 Святошинського районного суду м. Києва
за позовом ОСОБА_2
до Київської міської ради,
треті особи: Житлово-будівельний кооператив "Індикатор-7", Перша київська державна нотаріальна контора,
про визнання права власності в порядку спадкування,
та за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про зміну черговості одержання права на спадкування,
В червні 2018 року ОСОБА_2 , посилаючись на те, що вона є спадкоємцем першої черги після смерті свого рідного дядька ОСОБА_3 , однак їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23 червня 2018 року справу передано за підсудністю Святошинському районному суду м. Києва.
В січні 2019 року ОСОБА_1 , посилаючись на те, що вона також є спадкоємцем померлого ОСОБА_3 , звернулася до суду із самостійним позовом до ОСОБА_2 , про зміну черговості права на спадкування.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20.03.2019 об'єднано в одне провадження для спільного розгляду позову ОСОБА_2 та позов ОСОБА_1
16 вересня 2019 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника ОСОБА_4 , подала заяву про забезпечення доказів, в якій просила забезпечити докази шляхом витребування:
- з Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві письмову інформацію щодо розміру пенсії спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 01.01.2014 по дату смерті;
- з Київської міської клінічної лікарні №7 письмову інформацію відносно того чи перебував на обліку в цій лікарні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та надати копію виписки із медичної картки цього громадянина із зазначенням повного діагнозу, якщо він перебував в лікарні на обліку;
- з Державної прикордонної служби України письмову інформацію щодо перетину державного кордону України ОСОБА_2 за період з 01.01.2014 по 01.09.2019.
Також, просила в якості забезпечення доказів викликати та допитати свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Заяву обґрунтовувала тим, що витребування інформації про розмір пенсії ОСОБА_3 є необхідним для підтвердження його майнового стану, а витребування інформації щодо історії хвороби останнього є необхідним для підтвердження хвороби, її ступеню тяжкості та прогресування та, відповідно, у зв'язку з цим необхідності сторонньої допомоги, яка надавалась з боку ОСОБА_1 , що проживала з ним.
Зазначала, що намагалася отримати докази, проте отримувала відмову з посиланням на те, що така інформація містить персональні дані та є конфіденційною.
Щодо виклику та допиту свідків зазначила, що свідки можуть підтвердити факт піклування, матеріального забезпечення та надання іншої допомоги померлому ОСОБА_3 з боку ОСОБА_1 , а також наявність безпорадного стану ОСОБА_3 в останні роки його життя через тяжку прогресуючу хворобу.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 30 вересня 2019 року в задоволенні заяви про забезпечення доказів відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 , діючи через свого представника ОСОБА_4 , звернулася до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення питання про забезпечення доказів.
Як на підставу скасування ухвали суду посилалася на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про подання заяви про забезпечення доказів з пропуском строку, встановленого законом. Судом не враховано, що 01.04.2019 представником скаржника через канцелярію суду було подано клопотання про відкладення підготовчого провадження у зв'язку з неможливістю з'явитися в судове засідання з поважних причин, та незважаючи на це суд ухвалою від 02.04.2019 закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду на 30.09.2019. Ухвалу про закриття підготовчого провадження суд направив ОСОБА_1 лише 14.08.2019.
Судом також не враховано, що клопотання про забезпечення доказів подане через канцелярію суду 16.09.2019, тобто до початку розгляду справи про суті.
Також, як на підставу скасування ухвали суду вказувала на те, що докази, які необхідно забезпечити, мають важливе значення для об'єктивного та всебічного розгляду справи.
За наведених обставин просила скасувати ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 30.09.2019 та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви.
Учасники справи своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалися.
ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити з підстав, наведених в ній.
Позивач ОСОБА_2 належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася.
Відповідач Київська міська рада та третя особа - Житлово-будівельний кооператив "Індикатор-7", належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання своїх представників не направили.
Третя особа - Перша київська державна нотаріальна контора, належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направила. Надіслала на адресу суду лист, в якому просила проводити розгляд справи за відсутності представника нотаріальної контори.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідача учасників справи, які не з'явилися в судове засідання, та їхніх представників.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження та вимог, що заявлялись у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що клопотання про забезпечення доказів подано в порушення строку, визначеного законом, у зв'язку з чим дійшов висновку про відмову в його задоволенні.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його правильним з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів (ч. 2 ст. 116 ЦПК України).
Звертаючись до суду з клопотанням, ОСОБА_1 просила забезпечити докази шляхом їх витребування, а також шляхом допиту свідків.
Як правильно зазначено судом в мотивувальній частині рішення положення ст. 116 ЦПК України знаходяться в системному зв'язку із главою 5 ЦПК України, оскільки дана глава також регулює питання забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування (ст. 84 ЦПК України) та шляхом допиту свідка (ст. 91 ЦПК України).
За приписами ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.
Так, ч. 2 ст. 83 ЦПК України передбачено, що позивач, особи, яким за законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно з ч. 3 ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 83 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 91 ЦПК України заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.
Як правильно встановлено судом, ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом, як третя особа, що заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, не повідомляла суд про неможливість подання доказів, які просила витребувати.
Звертаючись до суду з клопотанням про забезпечення доказів ОСОБА_1 , діючи через свого представника ОСОБА_4 , не навела обгрунтувань неможливості подання такого клопотання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Матеріали справи також не містять доказів, що у строк, визначений ч. 3 ст. 91 ЦПК України, ОСОБА_1 зверталась до суду із заявою про виклик свідка. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 02.04.2019 закрито підготовче провадження у справі, а з клопотанням про забезпечення доказів, в тому числі шляхом допиту свідків, ОСОБА_1 звернулася 16.09.2019, тобто з пропуском встановленого ч. 3 ст. 91 ЦПК України строку.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 підтвердив, що в позовній заяві позивачка не зазначала про те, що в неї є труднощі в отриманні доказів.
Ураховуючи наведені обставини та положення закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши, що клопотання про забезпечення доказів подано з порушенням строку, встановленого законом, та без обгрунтувань неможливості подання такого клопотання в строк з поважних причин, дійшов правильного висновку про залишення клопотання без задоволення.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги, що під час вирішення питання про закриття підготовчого провадження судом першої інстанції не враховано клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи не мають правового значення, оскільки порядок та строки подання доказів позивачем (правами та обов'язками якого користується третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору) законодавець чітко пов'язує із поданням позовної заяви або зазначення в позовній заяві про такі докази у разі неможливості їх подання з поважних причин.
Крім того, слід зазначити, що про порядок та строки подання доказів в суді першої інстанції ОСОБА_1 обізнана, оскільки приймає участь у справі через свого представника ОСОБА_4 .
Так, згідно з ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
В статті 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За приписами ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, збергіаючи об'єктивність і неупередженість, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбаченим цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Водночас, статтею 221 ЦПК України передбачено, що адвокату, який представляє учасника справи, права не роз'яснюються.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 приймає участь у справі, в тому числі в суді першої інстанції, через свого представника-адвоката Завойка Д.І., що підтверджується Ордером серія КС №496431 від 29.01.2019 та Свідоцтвом про право зайняття адвокатською діяльністю №6604 від 26.04.2018 (т. 1, а.с. 147).
Зважаючи на викладене, доводи скаржника про те, що клопотання про забезпечення доказів подано до початку розгляду справи по суті, також не мають правового значення, а відтак не свідчать про те, що питання щодо забезпечення доказів судом першої інстанції вирішено з порушенням норм процесуального права.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що ухвала про закриття підготовчого провадження від 02.04.2019 була надіслана ОСОБА_1 14.08.2019 не є правовою підставою для скасування ухвали суду про відмову у забезпеченні доказів. Більш того, у разі якщо учасник справи вважає, що питання щодо закриття підготовчого провадження вирішено судом без додержання вимог процесуального закону, він має право включити свої заперечення проти ухвали про закриття підготовчого провадження до апеляційної скарги на рішення суду, оскільки ухвала про закриття підготовчого провадження не підлягає окремому оскарженню від рішення суду.
За даних обставин, не заслуговують на увагу колегії суддів і доводи апеляційної скарги про те, що в ухвалі про закриття підготовчого провадження судом не надано оцінки клопотанню представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи.
Доводи апеляційної скарги, що підставою для скасування ухвали є те, що докази про які йде мова в клопотанні мають важливе значення, відхиляються колегією суддів, оскільки позивач не позбавлений права звернутися до суду з повторним клопотанням про забезпечення доказів із наведенням поважних причин не подання такого клопотання в строк встановлений законом.
Сукупність вищезазначених обставин та наведених положень закону приводить до висновку, що питання щодо забезпечення доказів вирішено судом першої інстанції з додержанням вимог процесуального закону.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що фактично доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з ухвалою суду про закриття підготовчого провадження у справі.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення ухвали суду без змін, а скарги без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 30 вересня 2019 року про відмову в забезпеченні доказів - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 04 грудня 2019 року.
Головуючий О.Ф. Мазурик
Судді В.А. Кравець
Л.Д. Махлай