04 грудня 2019 року
Київ
справа №9901/550/19
адміністративне провадження №П/9901/550/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Бевзенка В.М., Смоковича М.І., Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Пушенко О.І.,
учасника справи:
представника відповідача - Цуцкірідзе І.Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Бевзенка В.М., Смоковича М.І., Радишевської О.Р. та Уханенка С.А. від участі у розгляді справи №9901/550/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення, поновлення на роботі на посаді судді,
21 жовтня 2019 року до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення від 17 вересня 2019 року №2484/0/15-19 про звільнення позивача з посади судді Зачепилівського районного суду Харківської області та поновлення його на роботі на посаді судді Зачепилівського районного суду Харківської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 жовтня 2019 року для розгляду судової справи №9901/550/19 (провадження №П/9901/550/19) визначено такий склад колегії суддів: Кашпур О.В. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Бевзенко В.М., Смокович М.І., Радишевська О.Р., Уханенко С.А.
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. ухвалою від 25 жовтня 2019 року прийняв до розгляду вказану позовну заяву та відкрив провадження у справі №9901/550/19. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін на 26 листопада 2019 року 11 год 30 хв. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п'яти суддів.
11 листопада 2019 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддям колегії, в якій він просить відвести від розгляду цього позову суддів Бевзенка В.М., Смоковича М.І., Радишевську О.Р. та Уханенка С.А. з підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позивач відвід мотивує тим, що згідно з частиною шостою статті 33 КАС України адміністративні справи, підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією у складі не менше трьох суддів.
Частиною дванадцятою статті 33 КАС України передбачено, що питання про розгляд справи колегією у складі більше трьох суддів вирішується, враховуючи категорію і складність справи, колегією суддів, визначеною в порядку, встановленому частиною другою статті 31 цього Кодексу, до початку розгляду справи, про що постановляється відповідна ухвала.
Остання норма є універсальною для адміністративних судів усіх інстанцій. Тому застосування будь-якого іншого порядку визначення колегії з кількістю суддів понад три для розгляду адміністративної справи в першій інстанції веде до порушення порядку визначення складу суду, встановленому статтею 31 КАС України.
ОСОБА_1 указує, що зі звіту авторозподілу справи вбачається, що за випадковим числом серед 44 суддів, що брали участь у розподілі (5 суддів участі у розподілі не брали, за зазначених у протоколі обставин), визначено суддю-доповідача (головуючого у справі) Кашпур О.В., а також колегію, до постійного складу якої входить не три судді, як того вимагає процесуальний закон, а п'ять суддів, що процесуальним законом для розгляду адміністративних справ в першій інстанції не передбачено. Це судді: Бевзенко В.М., Смокович М.І., Радишевська О.Р. та Уханенко С.А.
У подальшому розподіл суддів колегії для слухання справи відбувся хоча й формально за випадковим числом (причому не для двох, а для чотирьох суддів), але цей випадковий розподіл фактично був здійснений між тими п'ятьма суддями, що з початку було визначено як членів колегії, до якої входить суддя-доповідач Кашпур О.В. Інші 39 суддів виключалися із кожного розподілу як судді, що не входять до відповідної колегії. Тобто, їхня участь в розподілі застосуванням такого алгоритму взагалі виключала їх можливість бути обраними для розгляду справи №9901/550/19. Отже, на думку позивача, фактично колегія із п'яти суддів для розгляду його справи обиралася виключно серед п'яти суддів цієї ж колегії, чим було порушено принцип випадкового обрання двох суддів для розгляду його справи у складі колегії із п'яти суддів.
Огієнко Д.В. наголошує, що вимоги частини дванадцятої статті 33 КАС України при визначенні колегії суддів у кількості п'яти суддів для розгляду Верховним Судом в першій інстанції справи №9901/550/19 дотримано не було, так як склад постійно діючої колегії з початку визначено не відповідно до вимог закону. Тому, на думку позивача, склад цієї колегії є незаконним і за відсутності відповідної ухвали, постановленої колегією з трьох суддів у порядку частини дванадцятої статті 33 КАС України, явно вбачається порушенням частини п'ятої статті 31 КАС України, оскільки згідно з вимогами процесуального закону в цій справі мала бути визначена постійно діюча колегія у складі трьох суддів, до якої входять суддя-доповідач Кашпур О.В., а два судді обов'язково мали б бути визначені Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою шляхом автоматичного та випадкового визначення суддів для розгляду цієї адміністративної справи із числа 44 (!), а не п'яти (фактично) суддів.
Огієнко Д.В. уважає, що зазначені обставини є такими, що можуть мати правові наслідки для відводу суддям колегії: Бевзенку В.М., Смоковичу М.І., Радишевській О.Р. та Уханенку С.А.
Судове засідання, призначено на 26 листопада 2019 року, не відбулося в зв'язку з перебуванням судді Смоковича М.І., який входить до складу колегії суддів для розгляду цієї справи, у відрядженні. Судове засідання було призначено на 04 грудня 2019 року 15:00 год.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, відповідно до якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка визначає недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Головна мета відводу - гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини, з посиланням на його усталену практику, указав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52).
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід суддів, колегія суддів зауважує таке.
Позивач звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції, оскаржуючи рішення Вищої ради правосуддя від 17 вересня 2019 року №2484/0/15-19.
Отже, предметом спору в цій справі є законність акта Вищої ради правосуддя щодо звільнення позивача.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя визначено статтею 266 КАС України, правила якої згідно з пунктом 3 частини першої поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності актів, у тому числі Вищої ради правосуддя.
За приписами частини другої статті 266 КАС України адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п'яти суддів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 31 КАС України справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року №16 визначено персональний склад постійних колегій суддів для розгляду справ як судом першої інстанції, до однієї з яких входять судді: Кашпур О.В., Бевзенко В.М., Смокович М.І., Радишевська О.Р., Уханенко С.А.
Автоматизований розподіл справи №9901/550/19 відбувся на підставі Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (зі змінами та доповненнями) і Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року №8 (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду від 16 листопада 2018 року №10, від 24 травня 2019 року №7).
Автоматизований розподіл справи здійснювався без спотворення результатів розподілу, ураховуючи дійсність підстав виключення з розподілу суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду, що не брали в ньому участь.
Таким чином, визначення колегії суддів відбулося відповідно до вимог законодавства, а тому твердження позивача щодо порушення порядку визначення складу суду є необґрунтованими.
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про передачу заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Бевзенка В.М., Смоковича М.І., Радишевської О.Р. та Уханенка С.А. на автоматизований розподіл для визначення у встановленому КАС України порядку судді, який вирішуватиме питання про відвід за цією заявою.
Керуючись статтями 36, 39, 40 КАС України, Суд,
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Бевзенка В.М., Смоковича М.І., Радишевської О.Р. та Уханенка С.А. від участі у розгляді справи №9901/550/19 визнати необґрунтованою.
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Бевзенка В.М., Смоковича М.І., Радишевської О.Р. та Уханенка С.А. передати на автоматизований розподіл для визначення у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку судді, який вирішуватиме питання про відвід за цією заявою.
Повний текст ухвали буде виготовлено протягом п'яти днів з дня проголошення її вступної та резолютивної частин.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Повний текст ухвали виготовлено 05 грудня 2019 року.
Суддя-доповідач: О. В. Кашпур
Судді: В. М. Бевзенко
М. І. Смокович
О. Р. Радишевська
С. А. Уханенко