Іменем України
05 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 400/2509/18
адміністративне провадження № К/9901/16150/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Єзерова А. А., Стеценка С. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Миколаївської міської ради на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі головуючого судді Шеметенко Л. П., суддів Стас Л. В., Турецької І. О.) від 11 квітня 2019 року у справі за позовом Миколаївської міської ради до Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, Конкурсної комісії з призначення управителя багатоквартирних будинків м. Миколаєва, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Миколаїв», про встановлення відсутності компетенції (повноважень) на прийняття рішення та укладення договорів, визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними рішення та дій і скасування протоколів,
У жовтні 2018 року Миколаївська міська рада звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (далі - Департамент ЖКГ), Конкурсної комісії з призначення управителя багатоквартирних будинків м. Миколаєва (далі - Конкурсна комісія), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Миколаїв» (далі - ТОВ «Місто для людей Миколаїв», у якому просила:
- встановити відсутність компетенції (повноважень) Департаменту ЖКГ на прийняття рішення про призначення управителя багатоквартирних будинків м. Миколаєва та укладення договорів з переможцем конкурсу, оформлених наказом Департаменту ЖКГ від 13 липня 2018 року № 96 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Миколаєва»;
- визнати протиправними рішення та дії Конкурсної комісії з призначення управителя багатоквартирних будинків м. Миколаєва, створеної наказом Департаменту ЖКГ від 01 липня 2017 року № 77 та скасувати протоколи засідання Конкурсної комісії від 12 липня 2018 року № 4 і від 13 липня 2018 року № 5;
- визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту ЖКГ від 13 липня 2018 року № 96 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Миколаєва».
На обґрунтування позову Миколаївська міська рада зазначила, що повноваженнями на призначення управителя багатоквартирних будинків м. Миколаєва та укладення договорів з переможцем відповідного конкурсу наділений лише виконавчий комітет міської ради. При цьому, Департамент ЖКГ наділений повноваженнями виключно щодо організації конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків м. Миколаєва.
Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 17 грудня 2018 року адміністративний позов задовольнив частково. Встановив відсутність компетенції (повноважень) Департаменту ЖКГ на прийняття наказу від 13 липня 2018 року № 96 «Про призначення управителів багатоквартирних будників міста Миколаєва» та укладення договорів про надання послуги з управління багатоквартирним будинком із ТОВ «Місто для людей Миколаїв». Визнав протиправним та скасував наказ Департаменту ЖКГ від 13 липня 2018 року № 96 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Миколаєва». Скасував протокол засідання Конкурсної комісії від 12 липня 2018 року № 4 ї в частинах визнання конкурсної пропозиції ТОВ «Місто для людей Миколаїв» по об'єктах № 1, 2, 3 такою, що відповідає конкурсній документації та встановлення відсутності відхилень від неї. Скасував протокол засідання Конкурсної комісії від 13 липня 2018 року № 5 з призначення управителя багатоквартирних будинків м. Миколаєва. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 11 квітня 2019 року скасував зазначене вище судове рішення першої інстанції та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив повністю.
Не погодившись з таким судовим рішенням апеляційної інстанції, у червні 2019 року Миколаївська міська рада подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року і залишити в силі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Миколаївська міська рада зазначила, що суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального та процесуального права і не дослідив належним чином усі обставини справи.
За позицією скаржника, Департамент ЖКГ не є суб'єктом владних повноважень, який наділений компетенцією призначати управителя багатоквартирних будинків. Також позивач у своїй касаційній скарзі зазначає, що призначення управителя багатоквартирних будинків м. Миколаєва та укладення договорів з переможцем конкурсу відбулось з численними порушеннями, у тому числі, з позбавленням учасників конкурсу можливості завчасно визначити цінові пропозиції щодо кожного з об'єктів конкурсу, не забезпеченням перевірки повноти документів від конкурсанта, не забезпеченням належного оприлюднення інформації про переможця конкурсу. Крім того, скаржник вважає, що апеляційний суд помилково зазначив, що Миколаївська міська рада не наділена правом звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18 червня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року.
25 жовтня 2019 року до Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ «Місто для людей Миколаїв» про прискорення призначення цієї справи до касаційного розгляду.
Колегія суддів звертає увагу, що в ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зазначено, що однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що зазначений вище принцип є одним із основоположних для дотримання процесуальних прав та інтересів учасників справ. При цьому у справі «Циммерман і Штайнер проти Швейцарії» (п. 29 рішення ЄСПЛ від 13 липня 1981 року) ЄСПЛ зазначив, що тимчасове нагромадження невирішених справ не призводить до відповідальності Договірну державу, якщо вона оперативно вживає заходів для подолання такої надзвичайної ситуації. До методів, які визнані як тимчасово доцільні, ЄСПЛ відніс встановлення певної черговості розгляду справ, яка залежить не тільки від дати порушення справи в суді, а й ступеня її терміновості, важливості та, зокрема, з'ясування, яке значення для даної особи(осіб)має вирішення справи.
Ураховуючи клопотання учасника справи про прискорення розгляду цієї справи в касаційному порядку та з метою дотримання основоположних принципів КАС України і правових висновків ЄСПЛ, Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 04 грудня 2019 року призначив цю справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 05 грудня 2019 року.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
Департамент ЖКГ наказом від 01 червня 2018 року № 77 оголосив конкурс з призначення управителя багатоквартирних будинків м. Миколаєва щодо будинків, у яких не створено об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, співвласники яких не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, визначено об'єкти конкурсу у вигляді 4 (чотирьох) груп багатоквартирних будинків м. Миколаєва згідно з додатком № 1 до цього наказу.
З метою проведення конкурсу створено конкурсну комісію з призначення управителя багатоквартирних будинків м. Миколаєва та затверджено її склад згідно з додатком 2 до зазначеного вище наказу.
Крім того, оскаржуваним наказом від 01 червня 2018 року № 77 (додаток 3) Департамент ЖКГ затвердив Положення про конкурсну комісію з проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Миколаєва згідно до цього наказу.
06 червня 2018 року Департамент ЖКГ видав наказ № 79, яким затвердив надану Конкурсною комісією конкурсну документацію для проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків м. Миколаєва з додатками.
З матеріалів справи також вбачається, що відповідач наказами від 04 липня 2018 року № 91, від 09 липня 2018 року № 92, від 10 липня 2018 року № 94 вносив зміни до наказу від 01 червня 2018 року № 77 в частині переліку об'єктів конкурсу, складу конкурсної комісії.
У подальшому протоколом Конкурсної комісії від 10 липня 2018 року № 3 оформлено розкриття конкурсних пропозицій, проведення перевірки наявності чи відсутності усіх необхідних документів, передбачених конкурсною документацією, для проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків м. Миколаєва та оголошення найменування та місцезнаходження кожного учасника конкурсу, ціну пропозиції щодо кожного багатоквартирного будинку, що входить до об'єктів конкурсу.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на засіданнях Конкурсної комісії, оформлених протоколами від 12 та 13 липня 2018 року № 4 і № 5, розглянуто та оцінено конкурсні пропозиції учасників конкурсу, а також визначено й оголошено переможцем конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків м. Миколаєва по об'єктам (групі будинків) № 1, 2, 3 - ТОВ «Місто для людей Миколаїв».
Розглянувши вказаний вище протокол Конкурсної комісії, 13 липня 2018 року Департамент ЖКГ прийняв наказ № 96, яким призначив ТОВ «Місто для людей Миколаїв» управителем багатоквартирних будинків, що входять до складу об'єктів (групи будинків) № 1, 2, 3.
Також, відповідно до зазначеного вище наказу Департамент ЖКГ вирішив підписати договори про надання послуг з управління багатоквартирними будинками м. Миколаєва від імені співвласників багатоквартирних будинків з переможцем конкурсу строком на один рік, з обов'язком управителя розпочати надання послуг з управління багатоквартирними будинками з 01 вересня 2018 року.
Не погоджуючись із рішеннями відповідачів, посилаючись на їх неправомірність, Миколаївська міська рада звернулася до суду з цим позовом за захистом порушених, на її думку, прав та інтересів.
Судове рішення апеляційного суду, ухвалене за результатом перегляду судового рішення першої інстанції, є предметом касаційного розгляду в даній справі.
Проаналізувавши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов таких висновків.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при ухваленні спірного рішення про призначення управителів багатоквартирних будинків м. Миколаєва Департамент ЖКГ діяв у межах повноважень, наданих законами України, оскільки такий орган створений Миколаївською міською радою, як виконавчий орган цієї ради, який уповноважений на забезпечення відповідних заходів з управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, у тому числі з організації конкурсу у сфері управління багатоквартирним будинком та призначення управителя за певних умов.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.
За змістом ч. 2 ст. 2 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Частиною 1 ст. 11 зазначеного вище Закону передбачено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Відповідно до п. 3, 5, 6 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск; затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання; утворення за поданням сільського, селищного, міського голови інших виконавчих органів ради.
Рішенням Миколаївської міської ради від 01 червня 2006 року № 1/18 «Про затвердження структури Миколаївської міської ради та її виконавчих органів» вирішено затвердити структуру Миколаївської міської ради та її виконавчих органів, згідно з якою Департамент ЖКГ є одним з виконавчих органів відповідної ради.
У подальшому Миколаївська міська рада рішенням від 23 лютого 2017 № 16/32 затвердила Положення про департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (далі - Положення № 16/32), відповідно до п. 1. 1 якого Департамент ЖКГ є виконавчим органом Миколаївської міської ради.
Пунктом 1. 4 вказаного вище Положення передбачено, що Департамент ЖКГ є юридичною особою, укладає від свого імені угоди в межах чинного законодавства, може бути позивачем та відповідачем у судах. Департамент ЖКГ має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України, штампи, бланки із своїм найменуванням, розрахункові рахунки в установах банків та рахунки в органах Державної казначейської служби України.
За приписами п. 2.1 Положення № 16/32 основні завдання Департаменту ЖКГ полягають в реалізації повноважень виконавчих органів Миколаївської міської ради в галузі комплексного розвитку житлово-комунального господарства міста, з метою якісного утримання житлового фонду та прибудинкових територій, інших об'єктів житлово-комунального господарства міста, забезпечення населення належними житлово-комунальними послугами.
Серед основних повноважень Департаменту ЖКГ Положенням № 16/32 визначено, зокрема, здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, що перебувають у комунальній власності міста, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню відповідно до повноважень.
Таким чином, Департамент ЖКГ є виконавчим органом Миколаївської міської ради, який створений з метою якісного утримання житлового фонду та прибудинкових територій, інших об'єктів житлово-комунального господарства міста, забезпечення населення належними житлово-комунальними послугами, а тому аргументи Миколаївської міської ради про необхідність делегування відповідачу функцій із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, є помилковими.
Стосовно наявності в Департаменту ЖКГ компетенції на прийняття оскаржуваних наказів, повноважень щодо здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, а також організації конкурсу у сфері управління багатоквартирним будинком та призначення управителя за певних умов, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до підп. 20 п. «а» ч. 1 ст. 30 Закону № 280/97-ВР (у редакції, чинній з на момент виникнення спірних правовідносин) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження з призначення у випадках та в порядку, встановлених законом, управителя багатоквартирного будинку.
Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України від 14 травня 2015 року № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон № 417-VIII) у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб'єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом.
У такому разі ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за результатами конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, а договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на один рік від імені співвласників підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Подібна за змістом законодавча норма передбачена в п. 6 Розділу VI «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII; у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), положеннями якої визначено, що в багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласниками не прийнято рішення про форму управління багатоквартирним будинком та не оголошено конкурс з призначення управителя багатоквартирного будинку відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», виконавчий орган місцевої ради (або інший орган суб'єкт владних повноважень, якому делеговані функції із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг) зобов'язаний оголосити і провести такий конкурс у тримісячний строк з дня отримання протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку із проханням призначити управителя. Рішення щодо цього питання вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
При цьому суд апеляційної інстанції правильно встановив, що Закон № 2189-VIII (крім п. 7 ч. 1, п. 10 ч. 2 та п. 2 ч. 4 ст. 7, ч. 3 ст.11, абзаців 1 та 2 ч. 5 ст. 18, ч. 1 ст. 26, які вводяться в дію з 01 січня 2019 року) набрав чинності та введений в дію 10 червня 2018 року.
За таких обставин, на момент винесення Департаментом рішення (наказу) від 01 червня 2018 року № 77 застосуванню підлягають правила ч. 5 ст. 13 Закону № 417-VIII, а тому доводи скаржника про незаконність такого наказу і щодо порушення Департаментом ЖКГ процедури оголошення й проведення відповідного конкурсу є безпідставними і спростовуються зазначеними законодавчими нормами.
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що Департамент ЖКГ є відповідним виконавчим органом місцевої ради, який наділений функціями із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, у тому числі з організації конкурсу у сфері управління багатоквартирним будинком та призначення управителя за певних умов.
Колегія суддів наголошує й на тому, що п. 2 рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради «Про житлово-комунальні послуги, які виборюються на конкурсних засадах» від 19 вересня 2016 року № 845, Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради призначено організатором конкурсів з визначення виконавців послуг, у тому числі, з управління багатоквартирним будинком.
Також суд вважає правильною позицію П'ятого апеляційного адміністративного суду про те, що повноваження Департаменту ЖКГ не обмежуються оголошенням і проведенням конкурсу з обрання управителя багатоквартирного будинку, виходячи з наведеного нижче.
Процедура підготовки та проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласники якого не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, визначена Порядком проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13 червня 2016 року № 150 (далі - Порядок № 150; тут і далі - у редакції, чинній на момент прийняття наказу про оголошення конкурсу і створення Конкурсної комісії).
Відповідно до п. 1 розділу ІІ «Підготовка конкурсу» Порядку № 150 організатор конкурсу складає перелік будинків, в яких не створено об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, співвласники яких не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, та оголошує щодо них конкурс з призначення управителя. Із складеного переліку організатор конкурсу визначає об'єкти конкурсу.
Згідно з п. 2 розділу ІІ «Підготовка конкурсу» Порядку № 150 для проведення конкурсу організатор конкурсу створює конкурсну комісію, склад якої та положення про яку затверджуються організатором конкурсу. Головою конкурсної комісії призначається представник організатора конкурсу. До складу конкурсної комісії за рішенням організатора конкурсу можуть входити представники профільних громадських об'єднань у сфері житлово-комунального господарства та органів самоорганізації населення (за згодою).
Пунктами 3, 4 розділу ІІ «Підготовка конкурсу» Порядку № 150 передбачено, що для проведення конкурсу конкурсна комісія готує конкурсну документацію, що затверджується його організатором, який, у свою чергу, розміщує на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування оголошення про проведення конкурсу, яке має містити інформацію, передбачену підп. 1, 2, 7, 8, 12, 13 п. 3 цього розділу, а також про способи і місце отримання конкурсної документації, розмір плати за участь у конкурсі (у разі її визначення організатором конкурсу).
Інформаційне повідомлення про проведення конкурсу організатор конкурсу публікує в засобах масової інформації. Кінцевий строк подання конкурсних пропозицій не може бути менше тридцяти календарних днів з дати опублікування в друкованому засобі масової інформації інформаційного повідомлення про проведення конкурсу (п. 5 розділу ІІ «Підготовка конкурсу» Порядку № 150).
За змістом п. 6 розділу ІІ вказаного Порядку конкурсна документація надається особисто або надсилається поштою організатором конкурсу його учаснику протягом трьох робочих днів після надходження від учасника заяви про участь у конкурсі, у якій зазначається спосіб надання конкурсної документації.
Згідно з п. 1, 2, 3, 5, 6 Розділу V «Визначення переможця конкурсу та укладення договору» Порядку № 150 переможцем конкурсу визначається його учасник, що набрав максимальну кількість балів щодо об'єкта конкурсу.
Рішення про результати проведення конкурсу приймається конкурсною комісією не пізніше десяти календарних днів з моменту розкриття конвертів з конкурсними пропозиціями відповідно до пункту 9 розділу IV цього Порядку.
Переможець конкурсу за кожним об'єктом конкурсу оголошується на засіданні конкурсної комісії, на яке запрошуються всі учасники конкурсу або уповноважені ними особи.
Підписаний протокол засідання конкурсної комісії є підставою для прийняття виконавчим органом місцевої ради протягом п'яти календарних днів з моменту його підписання рішення про призначення управителя.
Протягом п'яти календарних днів з дня прийняття виконавчим органом місцевої ради рішення про призначення управителя з переможцем конкурсу укладається договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.
З аналізу наведених законодавчих положень убачається, що функції організатора конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку, у якому не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласники якого не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, не обмежуються лише процедурою підготовки та проведення відповідних заходів. Визначений орган виконавчої влади за результатами такого конкурсу на підставі протоколу відповідної Комісії приймає рішення про призначення управителя багатоквартирного будинку та укладення з ним договору у сфері житлово-комунального господарства.
Отже, Департамент ЖКГ є виконавчим органом Миколаївської міської ради, який відповідно до вимог законів України та підзаконних нормативно-правових актів уповноважений на організацію, проведення та подальшу реалізацію результатів проведення конкурсу щодо призначення управителя багатоквартирних будинків м. Миколаєва.
За таких обставин П'ятий апеляційний адміністративний правильно відмовив у задоволенні вимог Миколаївської міської ради щодо встановлення відсутності компетенції (повноважень) відповідача приймати рішення про призначення управителя багатоквартирних будинків м. Миколаєва та укладення договорів з переможцем конкурсу.
При цьому, позовні вимоги Миколаївської міської ради про визнання протиправними та скасування наказу Департаменту ЖКГ від 13 липня 2018 року № 96 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Миколаєва», а також про скасування протоколів засідання Конкурсної комісії від 12 та 13 липня 2018 року № 4; № 5 є похідними від попередньої вимоги, у зв'язку з чим апеляційний суд дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення.
Разом з тим, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції виходив також з того, що оскаржені дії та рішення не приймались/вчинялись у відношенні до Миколаївської міської ради, ними не визначено коло певних обов'язків безпосередньо міської ради, а отже ці рішення і дії ніяким чином не порушують права чи інтереси позивача у розумінні ст. 2 КАС України. За позицією суду, звернення позивача із цим позовом відбулось без дотриманням приписів ст. 19 КАС України у зв'язку з тим, що спір у цій справі виник не з приводу реалізації компетенції між суб'єктами владних повноважень, які фактично реалізують (можуть реалізовувати) ці повноваження у вказаній сфері.
З цього приводу судова колегія Верховного Суду вважає за необхідне зазначити таке.
Дійсно, відповідно до положень КАС України суб'єкт владних повноважень наділений правом звернення до адміністративного суду у визначених випадках, у тому числі з питань реалізації його компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Зокрема, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Крім того, за приписами ч. 2 ст. 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути, серед іншого, суб'єкти владних повноважень.
Подібна за змістом норма закріплена в ч. 4 ст. 71 Закону № 280/97-ВР, згідно з якою органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Конституційний Суд України у рішенні від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012 зазначив, що Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у ч. 3 ст. 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об'єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011).
Крім того, у своєму рішенні від 08 квітня 2015 року у справі № 3-рп/2015 Конституційний Суд України зробив наступний висновок: право на судовий захист включає в себе, зокрема, можливість оскарження судових рішень в апеляційному та касаційному порядку, що є однією з конституційних гарантій реалізації інших прав і свобод, захисту їх від порушень і протиправних посягань, в тому числі від помилкових і неправосудних судових рішень.
Така позиція Суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 18 жовтня 2018 року у справі № 813/2243/17, від 28 листопада 2018 року у справі № 813/2176/17.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції помилково зазначив про недотримання Миколаївською міською радою ст. 2 та 19 КАС України щодо звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Водночас, за переконанням Верховного Суду, спростування висновків апеляційного суду стосовно того, що оскаржувані дії та рішення відповідачів не порушують права чи інтереси позивача у розумінні ст. 2 КАС України, не впливає на правомірність та обґрунтованість доводів, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, відповідно до яких при ухваленні спірних наказів Департамент ЖКГ діяв у межах та у спосіб, установлені чинними законами України та підзаконними нормативно-правовими актами, а тому суд апеляційної інстанції правильно відмовив Миколаївській міській раді в задоволенні цього позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги Миколаївської міської ради, оскільки суд апеляційної інстанцій правильно встановив обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду скаржник не спростував.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 349, ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Ураховуючи викладене та керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
Касаційну скаргу Миколаївської міської ради залишити без задоволення.
Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Саприкіна
Судді
А. А. Єзеров
С. Г. Стеценко