05 грудня 2019 року
Київ
справа №826/4467/17
адміністративне провадження №К/9901/32881/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Святошинського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправними дій, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки виплати всіх сум під час звільнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Святошинського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Головного управління Національної поліції у місті Києві, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління МВС України в м. Києві, Святошинського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві стосовно невиплати заробітної платні та середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07.11.2015 по 09.11.2016 в сумі 72 975,59 грн (без урахування обов'язкових податків та зборів, які повинні з неї утримуватись);
- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період з 09.11.2016 по 22.02.2017 в розмірі 20318,78 грн (без урахування обов'язкових податків та зборів, які повинні з неї утримуватись);
- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати всіх сум під час звільнення за період з 22.02.2017 по день прийняття рішення судом (без урахування обов'язкових податків та зборів, які повинні з неї утримуватись).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління МВС України в м. Києві стосовно невиплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.11.2015 по 21.02.2017 включно у розмірі 93 301,2 грн (без урахування обов'язкових податків та зборів, які повинні з неї утримуватись). В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач-1 подав касаційну скаргу до Суду.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою, Верховний Суд виходить із такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і стаття 13 КАС України.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
В свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
З оскаржуваних судових рішень та зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом спору у цій справі є визнання протиправними дії Головного управління МВС України в м. Києві, Святошинського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві стосовно невиплати позивачу заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Наведені обставини свідчать, що спірні правовідносини у цій справі склались з приводу проходження позивачем публічної служби. При цьому позивач, який проходив службу у званні підполковника міліції та займав посаду начальника відділу кримінальної міліції у справах дітей Святошинського РУГУ МВС України в ум. Києві, не є особою, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище в розумінні Закону України «Про запобігання корупції».
За таких обставин та правового врегулювання спірні правовідносини, що склались, відносяться до справ незначної складності.
Дослідивши встановлені судами першої й апеляційної інстанцій обставини справи, вивчивши викладені у касаційній скарзі доводи й обґрунтування, з'ясувавши характер спірних правовідносин, Верховний Суд прийшов до висновку про відсутність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, крім того, судом не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі в аспекті пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України в поєднанні зі статтею 50 Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Святошинського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправними дій, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки виплати всіх сум під час звільнення.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О. В. Кашпур
Судді: О.Р. Радишевська
С.А. Уханенко