05 грудня 2019 року
Київ
справа №569/15717/19
адміністративне провадження №К/9901/31940/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів - Губської О.А., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року у справі №569/15717/19 за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти міста Рівне, Рівненської державної гуманітарної гімназії про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
18 листопада 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року.
Верховний Суд ухвалою від 20 листопада 2019 року залишив без руху касаційну скаргу позивача, надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для зазначення підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів, сплати судового збору, або надання підтверджуючих документів про наявність пільг, якими позивач звільнена від сплати судового збору, а також приведення касаційної скарги у відповідність вимогам статті 330 КАС України, а саме: зазначити правильне найменування суду касаційної інстанції; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України; судових рішень, що оскаржуються; обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права; вказати вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції; дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується, а також надати копії касаційної скарги, відповідно до кількості учасників у справі.Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, 26 листопада 2019 року скаржник отримав ухвалу Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху. У строк, встановлений судом, скаржник подав до суду заяву на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 20 листопада 2019 року.
В тексті поданої заяви позивач не зазначила підстави для визнання поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження, не надала доказів про наявність пільг зі сплати судового збору, не сплатила судовий збір, а також не привела у відповідність статті 330 КАС України касаційну скаргу.
Таким чином, вимоги ухвали Верховного Суду від 20 листопада 2019 року про залишення касаційної скарги без руху позивач не усунула.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Аналіз указаних положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що у випадку залишення касаційної скарги без руху з підстав неповажності причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник повинен зазначити інші підстави для поновлення такого строку, ніж ті, що були зазначені при зверненні з касаційною скаргою та яким суд уже надав оцінку, і надати докази на підтвердження таким підставам.
ОСОБА_1 у поданій 2 грудня 2019 року заяві не зазначає підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас положеннями частин першої, другої статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
На підставі положень частини другою цієї ж статті визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З тексту поданої позивачем заяви не вбачається клопотання про звільнення від сплати судового збору та відсутні відповідні докази для можливості розглянути питання про звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» від 23 жовтня 1996 року; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» від 19 грудня 1997 року.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року у справі №569/15717/19.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А.Губська
О.В. Калашнікова
Судді Верховного Суду