Іменем України
05 грудня 2019 року
м.Київ
справа №822/6323/15
провадження №К/9901/38487/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Приватного підприємства "Скорпіон-Стар"
на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 (суддя Блонський В.К.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 (головуючий суддя Залімський І.Г., судді Сушко О.О., Смілянець Е.С.)
у справі № 822/6323/15
за позовом Приватного підприємства "Скорпіон-Стар"
до Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області в особі Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області, Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради
третя особа: Хмельницький завод "Полімер"
про визнання незаконними, скасування державної реєстрації та рішення, встановив:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У грудні 2015 року Приватне підприємство «Скорпіон-Стар» звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області в особі Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області за участі третьої особи Хмельницького заводу «Полімер», в якій просило суд визнати незаконною (протиправною) та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки сформованої на підставі технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у м. Хмельницькому по вул. Пілотській, 77/3 від 22.06.2012 року, виготовленої Приватним підприємством "ЮрЗемЦентр" та зареєстрованої в Державному земельному кадастрі, а саме - земельної ділянки площею 0,4200 га, кадастровий номер 6810100000:05:004:0057, що знаходиться у м. Хмельницькому по вул. Пілотській, 77/3; визнати незаконним (протиправним) та скасувати рішення про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою Хмельницького заводу "Полімер" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,4200 га, кадастровий номер 6810100000:05:004:0057, що знаходиться у м. Хмельницькому по вул. Пілотській , 77/3 .
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що державний реєстратор вчинив реєстраційні дії щодо земельної ділянки за Хмельницьким заводом «Полімер» без врахування того, що позивач є власником нерухомого майна на відповідній земельній ділянці.
3. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 у справі № 822/6323/15 у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 у справі № 822/6323/15 постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 залишено без змін.
5. Приватне підприємство «Скорпіон-Стар» з судовими рішеннями не погодилося, тому звернулося до Вищого адміністративного суду України за касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 у справі №822/6323/15 та прийняти нове рішення про задоволення позову.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.06.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
У зв'язку з початком роботи Верховного Суду, на виконання п.п. 1, 7 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України матеріали справи передано до Верховного Суду та розподілено на колегію суддів у складі: головуючого судді Гриціва М.І., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
У зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду Гриціва М.М., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду, було проведено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Єзерова А.А., суддів Бучик А.Ю., Тацій Л.В.
7. Хмельницький завод «Полімер» у запереченнях на касаційну скаргу просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до розпорядження міської державної адміністрації Хмельницької міської ради від 24.12.1993 № 2867 Хмельницькому заводу "Полімер" видано Державний акт на право постійного користування землею від 17.03.1998 серії ІІ-ХМ № 000571, площею 2,88 га по вул . Пілотській, 77/3 у м . Хмельницькому.
9. Хмельницькою міською радою протягом 2002-2005 років приймалися рішення щодо припинення права користування Хмельницьким заводом "Полімер" частинами земельної ділянки (яка першочергово становила 2,88 га), оскільки об'єкти нерухомого майна, які перебували у володінні заводу впродовж 2002-2010 років, відчужувались на користь третіх осіб; відповідно на обслуговування відчужуваних об'єктів нерухомого майна в обов'язковому порядку відводилась і земельна ділянка, яка необхідна для обслуговування вказаного нерухомого майна.
10. На підставі розробленої 22.06.2012 Приватним підприємством "ЮрЗемЦентр" технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної в натурі (на місцевості) Управлінням Держкомзему у м. Хмельницькому Хмельницької області 27.06.2012 зареєстровано за Хмельницьким заводом "Полімер" право постійного користування земельними ділянками площею 0,0067 га, 1,2031 га, 0,0707 га, 0,4200 га (всього 1,7005 га).
11. У грудні 2013 року Реєстраційна служба Хмельницького міськрайонного управління юстиції на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень здійснила державну реєстрацію за Хмельницьким заводом "Полімер" права постійного користування земельною ділянкою площею 0,4200 га, кадастровий номер 6810100000:05:004:0057 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
12. Згідно з договором купівлі-продажу від 21.04.2003 Приватне підприємство "Скорпіон-Стар" придбало нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Пілотська, 77/3, а саме: частину приміщення оліфоварочного цеху площею 123 кв. м.
13. Рішенням XXV сесії Хмельницької міської ради від 12.06.2013 № 32 "Про припинення права користування земельними ділянками та надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування, оренду юридичним особам, громадянину та втрату чинності пункту рішення сесії міської ради" Приватному підприємству "Скорпіон-Стар" було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.
14. В подальшому начальником управління Держземагенства у Хмельницькому районі Хмельницької області відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному підприємству "Скорпіон-Стар" для обслуговування нежилого оліфоварочного цеху за адресою м. Хмельницький, вул. Пілотська, 77/3, адже документація із землеустрою не відповідає вимогам ст. 50 Закону України "Про землеустрій".
15. Позивач вважає, що реєстрація 27.06.2012 за Хмельницьким заводом "Полімер" права постійного користування земельної ділянки площею 0,4200 га та присвоєння кадастрового номеру є неправомірними, оскільки державний кадастровий реєстратор належним чином не дослідив не відповідність документів чинному законодавству України та як наслідок прийняв незаконне рішення. Позивач зазначає, що державний кадастровий реєстратор не звернув уваги на те, що на земельній ділянці розташоване нерухоме майно, яке належить позивачу, внаслідок чого неправомірно здійснив державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,4200 га.
16. У зв'язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
17. Суди першої та апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, керувалися тим, що державним кадастровим реєстратором Управління Держкомзему в м. Хмельницькому 27.06.2012 року було правомірно зареєстровано за Хмельницьким заводом "Полімер" право постійного користування земельною ділянкою площею 0,4200 га, що підтверджується витягом з Поземельної книги на земельну ділянку. Також державним реєстратором прав на нерухоме майно правомірно здійснено повний комплекс дій щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою Хмельницького заводу "Полімер" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,4200 га, кадастровий номер 6810100000:05:004:0057, що знаходиться у м. Хмельницькому по вул. Пілотській, 77/3.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
18. Касаційна скарга мотивована порушенням місцевим та апеляційним адміністративними судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій не було враховано положень ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України, неправомірно відмовили у проведенні земельно-технічної експертизи.
19. У запереченнях на касаційну скаргу третя особа посилається на те, що першочергове право власності на спірну земельну ділянку належить Хмельницькому заводу «Полімер», наводить доводи на спростування посилання позивача про порушення судами першої та адміністративної інстанції норм матеріального і процесуального права.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
21. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Cловосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, не передбаченої законом.
22. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття постанови судом першої інстанції) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
На підставі п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
23. Наведені норми узгоджуються з положеннями ст.ст. 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
24. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
25. Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
26. Приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
27. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні врахувати суб'єктний склад спірних правовідносин, одним з яких є участь суб'єкта владних повноважень, визначити характер правовідносин, з яких виник спір, і мету пред'явлення позову.
28. У цій справі позивач, як власник об'єктів нерухомості звернувся для оскарження державної реєстрації речового права на земельну ділянку за третьою особою.
29. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 у справі № 826/16092/16 зробила наступний висновок:
«Позивач фактично обґрунтував позовні вимоги наявністю у нього права власності на цю земельну ділянку на підставі статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 ЗКУ та відсутністю такого права у Товариства і, як наслідок, відсутністю в останнього правомірного інтересу щодо фіксації права постійного користуванняземельною ділянкою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Товариство у свою чергу заперечує наявність у позивача як права власності на будинок, так і на спірну земельну ділянку.
Ухвалюючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували того, що цей спір є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер, а саме є спором позивача та третьої особи щодо прав на спірну земельну ділянку.
Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.
Також Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства.
Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішень про державну реєстрацію прав наземельну ділянку безпосередньо пов'язане із захистом позивачем цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права на цюземельну ділянку. Такий спір має приватноправовий характер і враховуючи суб'єктний склад сторін має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
Зазначена вище правова позиція відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному, зокрема, у постанові від 4 вересня 2018 року № 823/2042/16».
30. Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не погодитися із визначеним підходом. При цьому, підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відсутні, оскільки є висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах, викладений у постановах Великої Палати.
31. Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
За ч. 6 ст. 20 Господарського кодексу України справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
32. Таким чином, спір у справі не є публічно правовим, а пов'язаний з правом цивільним на земельну ділянку і з урахуванням суб'єктного складу сторін має вирішуватися за правилами господарського судочинства.
33. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.
Згідно зі ст. 354 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно ст. 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених ст. 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
Таким чином, судові рішення підлягають скасуванню у повному обсязі із закриттям провадження у справі.
34. За приписами ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 239 Кодексу, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Керуючись статтями 345, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Скорпіон-Стар" - задовольнити частково.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 у справі №822/6323/15 - скасувати.
Провадження у справі №822/6323/15 - закрити.
Роз'яснити позивачеві, що справу належить розглядати в порядку господарського судочинства.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя А.Ю. Бучик
Суддя Л.В. Тацій