04 грудня 2019 року
Київ
справа №826/4893/17
адміністративне провадження №К/9901/43474/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,
розглянувши у письмовому провадженні розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у адміністративній справі
за його позовом
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (далі - відповідач-1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-2 або Фонд), в якій просив:
- визнати бездіяльність відповідача-1 щодо невключення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами рахунок Фонду, протиправною;
- зобов'язати відповідача-1 внести додаткову інформацію щодо нього до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, стосовно гарантованої суми у розмірі 193083,83 грн.;
- зобов'язати відповідача-2 скласти та затвердити зміни та доповнення до загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський» (далі - банк), які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, щодо внесення всієї суми гарантованої виплати у розмірі 193083, 83 грн., що належать до виплати позивачу.
2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2017 позов задоволений частково.
3. Відповідач-1 подав апеляційну скаргу. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.10.2017 зупинив апеляційне провадження до прийняття рішення Вищим адміністративним судом України у справі №826/15961/16 за позовом ТОВ «Екосіпан» до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: ПАТ «Банк Михайлівський, Громадська організація «Спілка вкладників Михайлівського» про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
4. Позивач не погодився з цієї ухвалою та подав касаційну скаргу, в якій просив її скасувати, а справу направити для продовження розгляду суду апеляційної інстанції.
5. 25.10.2017 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження.
6. У зв'язку з ліквідацією зазнаного суду справу для розгляду передано Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду (далі - Суд).
7. Постановою від 19.09.2019 Верховний Суд скасував ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 та направив справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
8. 12.11.2019 до Суду надійшла заява Позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, понесених ним при оплаті судового збору за подання касаційної скарги.
9. Перевіривши доводи заяви щодо необхідності ухвалення додаткового рішення та розподілу судових витрат, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.
10. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
11. Статтею 3 вищезазначеного закону передбачено, що судовий збір справляється, зокрема, і за подання до суду касаційної скарги на судові рішення.
12. Відповідно до наявних матеріалів справ (т.1, а.с. 175) квитанцією від 24.10.2017 підтверджено сплату позивачем судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 1684 грн.
13. Згідно із ст. 356 КАС України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням, зокрема, розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
14. Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
15. Враховуючи той факт, що під час винесення постанови від 19.09.2019 Верховний Суд не розподілив судові витрати, понесені Позивачем за звернення до суду із касаційною скаргою, Суд вбачає за доцільне винести додаткове судове рішення.
16. При цьому, оскільки відповідачем у цій справі є уповноважена особа, яка в силу приписів Закону № 4452-VI є працівником Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку, то понесені витрати на сплату судового збору належить стягнути саме з Фонду як суб'єкта владних повноважень.
17. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.
18. Згідно із частиною першою статті 47 БК України відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.
19. Проте Фонд не зареєстровано в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, який формується відповідно до Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 грудня 2011 року № 1691 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України12 січня 2012 року за № 33/20346), тобто цей орган не отримує бюджетні асигнування.
20. Згідно з приписами пункту 6.8 глави 6 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 № 2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 за № 1581/12/21893), оплата витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. До цих витрат, зокрема, належать витрати на сплату судового збору.
21. Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у додатковій постанові від 29.05.2019 у справі № 826/9960/15.
22. Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що понесені позивачем документально підтверджені витрати на сплату судового збору підлягають відшкодуванню Фондом.
23. Суд звертає увагу Позивача, що стягненню на його користь із Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підлягає виключно судовий збір у розмірі 1684 грн.
24. При цьому, банківська комісія - це грошові суми, що списуються з рахунків клієнтів як плата за обслуговування рахунку або за надання спеціальних послуг. Банківська комісія береться також за оплату чеків, розміщення депозитів, виконання постійних доручень, пряме дебатування.
25. А, отже, Суд не бере до уваги покликання Позивача про стягнення на його користь суми банківської комісії у розмірі 16, 84 грн, оскільки банк було обрано Вами самостійно, та банківська комісія за своєю суттю не є частиною судового збору, який встановлюється державою відповідним нормативно-правовим актом та є обов'язковим до сплати. Комісію за обслуговування було стягнуто обраним Вами банком за надання Вам банківської послуги.
Керуючись статтями 139, 356, КАС України,
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у адміністративній справі задовольнити.
Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (м. Київ, вул. Січових стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1684 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят чотири гривні).
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Н.В. Коваленко
Суддя О.П. Стародуб