Іменем України
04 грудня 2019 року
Київ
справа №822/2356/16
адміністративне провадження №К/9901/17276/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі - ГУ Нацполіції) на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року (прийняту судом у складі судді Ковальчук А.М.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року (постановлену судом у складі: головуючого судді Сушка О.О., суддів: Смілянця Е.С., Залімського І.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ Нацполіції про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ Нацполіції, що полягала в непідготовці висновку про призначення одноразової грошової допомоги за рапортом ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ;
- зобов'язати ГУ Нацполіції підготувати висновок про призначення одноразової грошової допомоги за рапортом ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 13 грудня 2016 року позов задовольнив.
Визнав протиправною бездіяльність ГУ Нацполіції, що полягала в непідготовці висновку про призначення одноразової грошової допомоги за рапортом ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Зобов'язав ГУ Нацполіції підготувати висновок про призначення одноразової грошової допомоги за рапортом ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01 березня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що, відмовляючи позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги через те, що на законодавчому рівні не врегульоване питання виплати такої допомоги поліцейським, які отримали захворювання (травми) в період проходження служби в органах внутрішніх справ, відповідач діяв не у спосіб та не в порядку, що визначені чинним законодавством, відтак його бездіяльність є протиправною.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
22 березня 2017 року ГУ Нацполіції звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У скарзі посилається на те, що, виходячи з положення пункту 3 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» на час звернення позивача з заявою, необхідною умовою для отримання поліцейським одноразової грошової допомоги є визначення поліцейському інвалідності внаслідок травми отриманою при виконанні службових обов'язків саме в органах поліції. А тому на спірні правовідносини положення статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» не розповсюджуються, у зв'язку з чим не може бути виплачена одноразова грошова допомога відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4. У зв'язку з чим, ГУ Нацполіції діяло в рамках чинного законодавства, керуючись нормами, чинними на час прийняття рішення.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23 березня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ Нацполіції.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VІІІ). З цієї дати набула чинності нова редакція КАС.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 лютого 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.
Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 липня 2019 року на підставі розпорядження в.о. начальника управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року № 1021/0/78-19 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Шарапа В.М., справу передано головуючому судді.
У зв'язку із відпусткою судді Шарапи В.М. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року № 2036/0/78-19 здійснено повторний автоматизований розподіл справи між суддями та протоколом від 02 грудня 2019 року визначено таку колегію судді: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" наказом ГУНП від 05 лютого 2016 року № 8 о/с позивач звільнений зі служби в органах Національної поліції за власним бажанням з 08 лютого 2016 року.
Після звільнення з органів Національної поліції позивач пройшов обстеження Хмельницькою обласною медико-соціальною експертною комісією та 19 лютого 2016 року йому встановлено II групу інвалідності, причиною якої є травма, пов'язана з виконанням службових обов'язків.
Згідно з постановою ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Хмельницькій області" з установлення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у колишніх працівників органів внутрішніх справ та Національної поліції із числа осіб рядового й начальницького складу захворювання ОСОБА_1 пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
11 жовтня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою (рапортом) встановленої форми з необхідними додатками про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
25 жовтня 2016 року ГУ Нацполіції позивачу адресовано відповідь, згідно з якою рапорт по суті не розглянуто з посиланням на те, що на момент розгляду заяви на законодавчому рівні не врегульоване питання виплати одноразової грошової допомоги поліцейським, які отримали захворювання (травми) в період проходження служби в органах внутрішніх справ.
Не погоджуючись з вказаною відповіддю, позивач звернувся до суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII, який набрав чинності 7 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон України від 20 грудня 1990 року № 565-XII (далі - Закон № ХІІ).
Відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.
До набрання чинності Законом № 580-VIII порядок виплати одноразової грошової допомоги регулювався нормами статті 23 Закону № 565-XII та постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» (далі - Порядок № 850).
Відповідно до статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання зазначеної норми Закону, Кабінет Міністрів України постановою № 850 затвердив Порядок № 850.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (пункт 2 Порядку № 850).
Пунктами 7 - 9 Порядку № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Згідно з частиною другою статті 97 Закону № 580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється МВС.
З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97 - 101 Закону № 580-VIII, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Згідно із пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці МСЕК.
Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 4 визначено, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.
Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку № 4 для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу:
1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).
За правилами пункту 1 розділу IV Порядку № 4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.
Рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймає керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції), у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови (пункт 2 розділу IV Порядку № 4).
Положеннями Порядку № 850 та Порядку № 4 передбачено, що одноразова грошова допомога у разі встановлення інвалідності проводиться за останнім місцем служби. Таким чином, заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності має бути подана працівником за останнім місцем служби.
Аналіз норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та встановлені фактичні обставини дають підстави для висновку, що право у позивача на отримання одноразової грошової допомоги виникло у період дії Закону № 580-VIII, у зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що оскільки останнім місцем служби позивача було ГУ Нацполіції, то на нього, як на поліцейського, поширюються норми Закону № 580-VIII, у зв'язку з чим він має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно з пунктом 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII та Порядку № 4.
Окрім того, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 916 від 12 вересня 2016 року "Про внесення зміни до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського стосовно випадків, за яких призначається одноразова грошова допомога, пункт 5 розділу I доповнено підпунктом 4 змісту щодо пов'язаності інвалідності поліцейського з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що є обставиною, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 березня 2019 року (справа № 709/795/17).
Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді : А.І. Рибачук
С.Г. Стеценко