05 грудня 2019 року№ 857/8939/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Большакової О.О., Курильця А.Р.
при секретарі судового засідання - Пильо І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові заяву про відвід колегії суддів у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 8 липня 2019 року у справі №817/2192/17 за позовом Малого підприємства - Товариство з обмеженою відповідальністю «Олісма» до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВCТАНОВИВ:
У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває справа №817/2192/17 (апеляційне провадження №857/8939/19) за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - Головне управління) на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 8 липня 2019 року.
05.12.2019 апеляційним судом зареєстровано заяву позивача про відвід колегії суддів Качмара В.Я., Большакової О.О., Курильця А.Р. Вказана заява мотивована тим, що 04.12.2019 в другій половині дня на електронну адресу Малого підприємства - Товариство з обмеженою відповідальністю «Олісма» (далі - ТОВ) отримано клопотання відповідача від 03.12.2019 про те, що на виконання ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року Головне управління просить долучити документи розрахунок на 7 аркушах. Разом з тим, в Єдиному державному реєстрі судових рішень така ухвала відсутня та не направлялась на адресу позивача. Також посилаються на те, що в мережі інтернет наявне рішення Вищої ради правосуддя третьої дисциплінарної палати №28/3дп/15-19 від 09.01.2019 про притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. Причиною стало невірне застосування, в тому числі і вказаним суддею норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI) та «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» затвердженої наказом Міністерства фінансів України (далі - Мінфін) 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Мінфіну від 04.05.2018 №469) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953; далі - Інструкція). Вказує, що в межах справи №817/2192/17 якраз і вирішується питання щодо вірного чи невірного застосування Закону №2464-VI та Інструкції.
На підставі наведених обставин, а також частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) просить відвести колегію суддів Качмара В.Я., Большакової О.О., Курильця А.Р. від розгляду справи №817/2192/17.
Заслухавши думку представників сторін, проаналізувавши доводи, наведенні у заяві про відвід складу суду суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та можливість зупинення провадження у справі №817/2192/17 до вирішення питання про відвід складу суду.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 40 КАС питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Необхідно зазначити, що визнаючи заявлений відвід необґрунтованим, суд апеляційної інстанції виходить з того, що наведені у заяві обставини та доводи позивача є необґрунтованими, так як суд апеляційної інстанції не постановляв ухвали про надання відповідного розрахунку. Вказана вимога суду, як і до позивача була оформлена запитом, що підтверджується матеріалами справи. На вказані запити відповідачем на електронну адресу суду направлено розрахунок на 7 аркушах. Позивачем також направлено документи, які суд просив надати.
Щодо посилання заявника на рішення Вищої ради правосуддя третьої дисциплінарної палати №28/3дп/15-19 від 09.01.2019 про притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, то необхідно зазначити, що 12 березня 2019 року Вища рада правосуддя прийняла рішення №723/0/15/19, яким скасувала рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 09.01.2019 №28/3дп/15-19 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, в тому числі суддю ОСОБА_1 , та закрила провадження (копія рішення із сайту Вищої ради правосуддя додається).
За змістом частини четвертої статті 36 КАС суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частина четверта цієї ж статті указує, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З тексту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі- Конвенція) прямо випливає, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» встановлено, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду. Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
За змістом пункту 8 частини другої статті 236 КАС суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що зміст заяви ТОВ про відвід колегії суддів та наведені у ній підстави для відводу суддів є необґрунтованими.
Враховуючи наведені правові норми та обставини справи, суд апеляційної інстанції, вважає за необхідне зупинити провадження у справі №817/2192/17 (апеляційне провадження №857/8939/19) до вирішення питання про відвід складу суду.
Керуючись статтями 31, 36, 40, 41, 236, 321, 325, 328, 329 КАС, суд,
Визнати заявлений відвід колегії суддів Качмара В.Я., Большакової О.О., Курильця А.Р. необґрунтованим.
Зупинити провадження у справі до вирішення питання про відвід.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді О. О. Большакова
А. Р. Курилець