27 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/11350/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Макарика В.Я.
суддів - Бруновської Н.В., Матковської З.М.
за участю секретаря судового засідання - Галаз Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційною скаргою начальника Західного територіального управління Національної гвардії України на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Кафарський В.В., м. Івано-Франківськ) у справі № 809/1440/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до т.в.о. начальника Західного територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - т.в.о. командира окремого загону спеціального призначення Західного територіального управління Національної гвардії України про визнання дій неправомірними та скасування наказу № 253 від 06.07.2017,-
25.10.2017р. позивач звернувся до адміністративного суду з позовом та просить визнати неправомірними дії Західного територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_2 НГУ) щодо позбавлення його премії в розмірі 100% за червень 2017 року; скасувати наказ т.в.о. начальника Західного територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) № 253 від 06.07.2017 про позбавлення премії та стягнути невиплачену премію за червень 2017 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вищевказаний наказ виданий на підставі неправомірного рапорту т.в.о. командира окремого загону спеціального призначення Західного територіального управління Національної гвардії України Колесника В.С., який в рапорті клопотав про позбавлення його премії за червень 2017 року.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року позов задоволено.
Начальник Західного територіального управління Національної Гвардії України оскаржив постанову суду, оскільки така винесена з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В апеляційній скарзі покликається на те, що дії посадових осіб відповідають обсягу їх повноважень. Процедуру виплати грошового забезпечення дотримано у повному обсязі, твердження про скасування премії виключно через дисциплінарні стягнення або скоєння злочину не знаходить свого нормативного підтвердження, а твердження про відсутність позивача на службі не відповідає дійсності та спростовується наказами по стройовій частині № 170 від 06.06.2017 року і № 187 від 14.06.2017 року, з яких вбачається, що позивач 8 днів виконував обов'язки військової служби.
Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції є законне, обґрунтованим та мотивованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права. Позивач вважає, що наведені апелянтом у апеляційній скарзі підстави та обставини для скасування оскаржуваного рішення суду є надуманими, а тому просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що позивач проходить службу в окремому загоні спеціального призначення Західного територіального управління Національної гвардії України у військовій частині НОМЕР_2 на посаді командира 2-ї бойової групи парашутно-десантної групи спеціального призначення зі званням лейтенанта.
04.07.2017 т.в.о. командира окремого загону спеціального призначення ОСОБА_2 подав т.в.о. начальника Західного територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) рапорт, в якому просив військовослужбовцю окремого загону спеціального призначення лейтенанту ОСОБА_1 щомісячне преміювання за червень 2017 року встановити у розмірі 100% за неналежне виконання службових обов'язків (а.с. 7).
На підставі даного рапорту 06.07.2017 т.в.о. начальника Західного територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) полковник ОСОБА_3 виніс наказ № 253, яким зобов'язав виплатити військовослужбовцю окремого загону спеціального призначення лейтенанту ОСОБА_1 - старшому офіцеру (командиру бойової групи) 2-ої бойової групи парашутно-десантної групи спеціального призначення щомісячну премію у розмірі 100% від посадового окладу (а.с. 6).
Здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до частини 1 статті 2 вказаного Закону, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 25.03.1992 за № 2011-XII.
Згідно статті 9 вказаного закону, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (частина 1).
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина 2).
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (частина 3).
Статтею 19 зазначеного закону встановлено, що неправомірні рішення, дії (бездіяльність) органів військового управління та командирів (начальників) можуть бути оскаржені військовослужбовцями в порядку, передбаченому законами, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям гарантується право на захист у порядку, встановленому законами України. Судочинство у справах за участю військовослужбовців, які проходять військову службу на території України, здійснюється відповідно до законів України, а військовослужбовців, які проходять військову службу за межами території України, - відповідно до вимог міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України, в тому числі і позивача, здійснюється згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України від 04.07.2014 за № 638 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.07.2014 за № 849/25626 (далі Інструкція). Інструкція визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України, які займають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з'єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров'я та установах Національної гвардії України.
Відповідно до пункту 8.1 вказаної Інструкції, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, виплачується надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби в розмірах до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.
Згідно пункту 8.3 Інструкції, військовослужбовцям, зазначеним у пунктi 8.1 цього розділу, за виконання спеціальних завдань, пов'язаних з антитерористичною діяльністю, надбавка за виконання особливо важливих завдань виплачується в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.
Підставою для включення до переліку посад, за якими розмір надбавки за виконання військовослужбовцями спеціальних завдань, пов'язаних з антитерористичною діяльністю, може встановлюватися до 100 відсотків, є рішення про включення цих посад до Антитерористичного центру та його координаційних груп при регіональних органах Служби безпеки України, яке оголошується наказом командира військової частини.
Відповідно до пункту 8.4 вказаної Інструкції, розмір надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби кожному військовослужбовцю визначається залежно від складності, обсягу та важливості завдань, що виконуються, та встановлюється наказом командира військової частини, а командирам військових частин - наказами вищих командирів (начальників) у відсотках у межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі військової частини.
Встановлення (збільшення розміру) або скасування (зменшення розміру) надбавки за виконання особливо важливих завдань здійснюється на підставі поданих за командою рапортів безпосередніх командирів (начальників). У рапортах наводяться обґрунтування необхідності та доцільності прийняття відповідного рішення (пункт 8.6 Інструкції).
Згідно пункту 8.7 Інструкції, у разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення військової дисципліни та умов несення служби, зниження показників діяльності та зміни умов служби встановлена надбавка за виконання особливо важливих завдань скасовується або її розмір зменшується на підставі наказу командира військової частини з обов'язковим зазначенням обставин, які є причиною для скасування (зменшення розміру) зазначеної надбавки.
Згідно п. 21.1 Інструкції, командири (начальники) військових частин Національної гвардії України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби в межах річного фонду преміювання, утвореного в розмірі не менше ніж 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Відповідно до п. 21.2 вказаної Інструкції, розміри премії встановлюються за рішенням командувача Національної гвардії України, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Національної гвардії України, та особливостей проходження служби. Преміювання здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого, виходячи зі специфіки та особливостей виконання покладених завдань на військову частину.
Відповідно до приписів 21.1 даної Інструкції начальник Західного територіального управління Національної гвардії України виніс наказ № 137 від 24.05.2016 «Про затвердження положення про преміювання військовослужбовців Західного територіального управління Національної гвардії України» (а.с. 69), яким визначено порядок преміювання військовослужбовців Західного територіального управління Національної гвардії України.
Розмір грошового забезпечення військовослужбовців визначено розпорядженням Головного управління Національної гвардії України «Про підвищення розмірів грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України» від 04.02.2016 за № Р-5 (а.с. 64). Цим розпорядженням, а саме п. 1.1. визначено, що з 01.01.2016 військовослужбовцям Національної гвардії України на посадах офіцерського складу (таку посаду займає і позивач ОСОБА_1 ) необхідно встановити щомісячне преміювання у розмірі до 525% посадового окладу.
Довідкою Західного територіального управління Національної гвардії України від 15.11.2017 за № 50/33-173ФВ, згідно якої місячне грошове забезпечення лейтенанта ОСОБА_1 відповідно до встановлених норм становить:
Посадовий оклад 980,00 грн.;
Оклад за військовим званням 110,00 грн.;
Надбавка за вислугу років 25% 681,25 грн.;
Премія 525% 5145,00 грн.;
Щомісячна додаткова грошова винагорода (наказ МВС від 23.01.2017 № 72) 100% 7 188,75 грн.;
Разом: 14 377,50 грн.
Також в даній довідці зазначено, що відповідно до оскаржуваного наказу № 253 від 06.07.2017 за червень 2017 року премія для позивача становила 100 % (а.с. 41).
Зменшений розмір заробітної плати за червень 2017 року підтверджується також випискою по надходженням по картці/рахунку позивача (а.с. 33).
Підстави та порядок позбавлення премії військовослужбовця чи її зменшення передбачено чинним законодавством.
Пунктом 1.3. Розпорядження Головного управління Національної гвардії України «Про підвищення розмірів грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України» від 04.02.2016 за № Р-5 встановлено, що зменшення рівня грошового забезпечення особовому складу шляхом зниження розмірів преміювання та щомісячної додаткової грошової винагороди здійснюється з дотримання вимог п. 21 Інструкції № 638, Положення про преміювання та п. 13 Інструкції № 72.
Пунктом 21.5 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам № 638 визначено, що військовослужбовці позбавляються премії в повному обсязі або частково виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом командира військової частини на підставі поданих за командою в кінці кожного місяця клопотань (рішень) безпосередніх командирів (начальників) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим військовослужбовцям. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього. Забороняється позбавляти премії військовослужбовців протягом кількох місяців за одне допущене порушення.
Відповідно до п. 13 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 23.01.2015 за № 72, командир (начальник) військової частини (установи) має право зменшувати розміри винагороди за: порушення статутних правил несення служби; особисті незадовільні показники командирської, бойової та мобілізаційної підготовки; невиконання функціональних обов'язків, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на підрозділ завдань; невихід на службу без поважних причин; уживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння); порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, які призвели до поломок військової (спеціальної) техніки й озброєння, пошкодження майна, інших матеріальних збитків, а також завдали шкоди здоров'ю військовослужбовців або інших осіб.
Аналогічні вимоги щодо позбавлення військовослужбовця щомісячної премії встановлено і в п. 3.3 Положення про преміювання військовослужбовців Західного територіального управління Національної гвардії України від 24.05.2016 за № 137.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач прийняв оскаржуване рішення (наказ № 253 від 06.07.2017) про позбавлення позивача премії за червень 2017 року, керуючись п. 13 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 23.01.2015 за № 72 (командир військової частини має право зменшувати розміри винагороди за особисті незадовільні показники командирської, бойової та мобілізаційної підготовки) та у відповідності до п. 3.1, 3.2 Наказу начальника Західного територіального управління Національної гвардії України від 24.05.2016 за № 137 (преміювання здійснюється з врахуванням якості виконаних завдань та досягнутих показників в роботі, сумлінності та розумної ініціативи).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що вирішуючи питання правомірності позбавлення позивача премії за червень 2017 року, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність зменшення розміру встановленої позивачу премії, зважаючи на те, що протягом червня позивач військові обов'язки не виконував у зв'язку із хворобою, що підтверджується витягами з наказів начальника західного територіального управління (по стройовій частині) № 170 від 06.06.2017 (а.с. 47), № 187 від 20.06.2017 (а.с. 48), № 198 від 30.06.2017 (а.с. 45). А тому у позивача фізично не могло бути незадовільних показників командирської, бойової та мобілізаційної підготовки.
Згідно п. 3.7 Наказу начальника Західного територіального управління Національної гвардії України від 24.05.2016 за № 137, виплата щомісячної премії не припиняється в разі тимчасового вибуття військовослужбовців з військової частини зі збереженням посад за місцем служби у щорічні основні відпустки, щорічні додаткові відпустки відповідно до Закону України «Про відпустки» із збереженням грошового забезпечення, на лікування та звільнення від виконання обов'язків через хворобу, стажування, у відрядження.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач згідно вищезазначених наказів начальника західного територіального управління (по стройовій частині) № 170 від 06.06.2017 (а.с. 47), № 187 від 20.06.2017 (а.с. 48), № 198 від 30.06.2017 (а.с. 45) перебував у червні на стаціонарному лікуванні та направлявся для проходження військово-лікарської комісії, тому припинення належної виплати щомісячної премії позивачу є неправомірною.
Слід звернути увагу на те, що у діях позивача не встановлено інших грубих порушень чи підстав, передбачених п. 21 Інструкції № 638, Положенням про преміювання № 137 від 24.05.2016 та п. 13 Інструкції № 72, які можуть слугувати для зменшення позивачу премії за червень 2017 року.
Крім того, протягом квітня-травня позивач також перебував на лікарняному, однак згідно даних виписки по надходженням по картці/рахунку ОСОБА_1 слідує, що за ці місяці позивач премії не позбавлений, а заробітна плата виплачена у повному обсязі (а.с. 34-35).
Також варто звернути увагу на те, що згідно п. 21.5 Інструкції № 638, у своєму рапорті т.в.о. командира окремого загону спеціального призначення ЗТУ НГУ підполковник ОСОБА_2 повинен був зазначити конкретні причини, які стали підставою для зменшення розміру премії позивачу за червень 2017 року, однак таких причин в рапорті не зазначено.
Врахувавши наведені аргументи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуваний позивачем наказ № 253 від 06.07.2017 є протиправним та виданий на підставі неправомірного рапорту т.в.о. командира окремого загону спеціального призначення Західного територіального управління Національної гвардії України Колесника В.С., а тому відповідачем протиправно позбавлено позивача належної йому премії згідно розпорядження Головного управління НГУ від 04.02.2016 за № Р-5. Як наслідок, позивачу підлягає нарахування та виплата належної йому премії за червень 2017 року.
Взявши до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу начальника Західного територіального управління Національної гвардії України залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року у справі № 809/1440/17 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. Я. Макарик
судді Н. В. Бруновська
З. М. Матковська
Повний текст постанови складено 05 грудня 2019 року.