04 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/12370/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
Святецького В.В.,
з участю секретаря судового засідання Максим Х.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 08 жовтня 2019 року (прийняте суддею Ковальовим І.М. у м. Рівне) в адміністративній справі № 569/15082/19 за позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил,
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області із цим позовом та просила скасувати постанову Рівненської митниці ДФС в справі про порушення митних правил від 01.08.2019 за № 0258/20400/19, якою її визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України (далі - МК України), і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що оскаржувана постанова прийнята за відсутності доказів, які б підтверджували її вину у вчиненні правопорушення, та без урахування всіх обставин справи.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 08 жовтня 2019 року позов задоволено.
Не погодившись із цим рішенням, його оскаржила Рівненська митниця ДФС, яка вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, не надано належної оцінки долученим митницею доказам та неповно з'ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Тому, з підстав, викладених в апеляційній скарзі, просить скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, а вимоги скарги належним чином не обгрунтовані і не можуть бути прийняті судом до уваги. Відзив обгрунтовано загалом тими ж аргументами, що й вимоги позовної заяви; вказав, що жодних процесуальних дій, визначених статтею 508 МК України, щодо отримання доказів наявності у позивача мети неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру та бажання досягти цієї мети, відповідачем не проведено та до матеріалів провадження не долучено. Просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалося.
Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Зі змісту оскаржуваної постанови видно, що 10.05.2019 позивач, діючи відповідно до договору доручення від 08.05.2019, подала до Рівненської митниці ДФС митну декларацію № UA204010/2019/215694 для митного оформлення легкового автомобіля марки «Volkswagen» модель «Golf», ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2008 рік.
У ході перевірки митницею отримано відповідь від офіційного дилера виробника «Volkswagen» в України ТзОВ «Вік-Експо» (лист від 13 травня 2019 року № 56) про те, що вказаний автомобіль виготовлений - 28 вересня 2007 року.
У поданій митній декларації розрахунок митних платежів здійснено з урахуванням даних про календарний рік виготовлення автомобіля, як 2008 рік, із застосуванням коефіцієнта «10». Проте, згідно вище зазначеної інформації дилера календарним роком виготовлення автомобіля є 2007 рік.
Таким чином, відповідно до положень підпункту 215.3.5. пункту 215.3 статті 215 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» від 08.11.2018 №2611-VIII, при розрахунку митних платежів для визначення ставки акцизного податку необхідно було врахувати календарний рік виготовлення автомобіля, як 2007 рік, та застосувати коефіцієнт «11».
14 червня 2019 року головний державний інспектор відділу оперативного реагування, взаємодії з митними органами іноземних держав та моніторингу управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Рівненської митниці ДФС Жук М.С. склав протокол про порушення митних правил № 0258/20400/19 в якому зазначив, що ОСОБА_1 вчинено дії спрямовані на зменшення розміру митних платежів в сумі 5017,62 грн, шляхом заявлення в митній декларації № UA204010/2019/215694 неправдивих відомостей стосовно календарного року виготовлення легкового автомобіля марки «Volkswagen» модель «Golf», ідентифікаційний номер(кузова) НОМЕР_1 .
На підставі вказаного протоколу 01 серпня 2019 року заступник начальника Рівненської митниці ДФС Сімчуком В.П виніс постанову, якою визнав ОСОБА_1 винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України, та наклав стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 15 052,86 грн.
Вважаючи вказану постанову протиправною, ОСОБА_1 оскаржила її до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що постанова про адміністративне правопорушення винесена за невідповідності обставин, викладених у ній, фактичним обставинам справи; вина позивача відповідачем не доведена, а тому відповідач безпідставно притягнув позивача до адміністративної відповідальності.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.
Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Зі змісту цієї норми видно, що склад порушення, передбаченого статтею 485 МК України обумовлює наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу.
Згідно частини першої статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 486 МК України, щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил згідно ст. 489 МК України зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 334 МК України з метою здійснення митного контролю після випуску товарів органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.
Порядок переміщення транспортного засобу через митний кордон врегульовано Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 № 1118 (далі - Правила).
Відповідно до пункту 7 Правил власник ТЗ або вповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів: що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; митної декларації - у разі потреби; ВМД (у разі транзиту ТЗ, нового або знятого з обліку в реєстраційному органі, через митну територію України); що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільг в оподаткуванні); паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо; довідки про ідентифікаційний номер громадянина (за наявності).
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 відповідно до наказу № 1-к від 24 вересня 2018 року обіймає у ТзОВ «ПЕЛІКАН-ПРО» посаду директора товариства з 25 вересня 2018 року.
08 травня 2019 року між ТОВ «ПЕЛІКАН-ПРО», як виконавцем, та ОСОБА_2 , як замовником, укладено договір доручення про декларування товарів, згідно з умовами якого виконавець зобов'язується представляти інтереси замовника в будь-яких митних органах України, здійснювати декларування товарів, транспортних засобів, що належать замовнику, а замовник несе повну відповідальність за достовірність наданих ним документів, правдивість зазначених у них відомостей та самостійно здійснює сплату митних платежів.
На виконання цього договору, позивач подала до Рівненської митниці ДФС митну декларацію № UA204010/2019/215694 від 10 травня 2019 року, з доданими замовником ОСОБА_2 документами, для митного оформлення легкового автомобіля марки «Volkswagen» модель «Golf», ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2008 рік.
Із доданих позивачем до митної декларації № UA204010/2019/215694 від 10 травня 2019 року документів, а саме: митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності від 08.05.2019; акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA205010/2019/117836 від 08 травня 2019 року, складеного державним інспектором митного поста Ягодин Волинської митниці ДФС; експертної довідки № 190510/005 від 10.05.2019 видно, що календарним роком виготовлення задекларованого автомобіля марки «Volkswagen» модель «Golf», ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 є саме 2008 рік.
Разом з тим інформація від офіційного дилера виробника «Volkswagen» в України ТзОВ «Вік-Експо» (лист від 13 травня 2019 року № 56) про те, що вказаний автомобіль виготовлений 28 вересня 2007 року, спростовується інформацією Територіального сервісного центру 5641 Регіонального сервісного центру МВС України в Рівненській області, згідно якої, календарним роком випуску легкового автомобіля марки «Volkswagen» модель «Golf», ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 є саме 2008 рік.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача на вчинення дій, передбачених диспозицією статті 485 МК України.
Наведене виключає наявність у діях позивача будь-яких ознак як об'єктивної так і суб'єктивної сторони правопорушення.
Враховуючи встановлені в справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок відповідача в оскаржуваній постанові про те, що позивач заявила в митній декларації неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару з метою зменшення розміру митних платежів та надала з цією метою органу доходів і зборів документи, що містили недостовірні відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, що призвело до ухилення від сплати митних платежів, є недоведеними.
У відповідності до пункту першого частини першої статті 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або припинення провадження у справі про порушення митних правил є відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил, а згідно пункту третього частини першої статті 531 МК України такою підставою є невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи.
Отже, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача ознак порушення митних правил (адміністративного правопорушення), передбаченого статті 485 МК України, а також про невідповідність висновків, що містяться в оскаржуваній постанові, фактичним обставинам справи, що згідно пунктів першого, третього частини першої статті 531 МК України є підставою для скасування оскаржуваної постанови в справі про порушення митних правил.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 08 жовтня 2019 року в адміністративній справі № 569/15082/19 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
В. В. Святецький
Постанова складена у повному обсязі 04 грудня 2019 року.