Іменем України
04 грудня 2019 року
Київ
справа №805/2828/16-а
провадження №К/9901/13202/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації, Департаменту з питань внутрішньої політики Донецької обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду, прийняту 31 жовтня 2017 року у складі головуючого судді - Голошивця І.О., та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду, прийняту 19 грудня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Сіваченка І.В., суддів: Шишова О.О., Чабанова О.О.,
І. Суть спору
1. У серпні 2016 року ОСОБА_1 (надалі також позивач) звернувся до суду з позовом до Донецької обласної державної адміністрації, Департаменту з питань внутрішньої політики Донецької обласної державної адміністрації (далі - відповідачі) в якому просив:
1.1. визнати дії Донецької обласної державної адміністрації неправомірними та скасувати розпорядження від 26 липня 2016 року № 180рк;
1.2. поновити на роботі на тій самій посаді, а саме - директора Департаменту з питань внутрішньої політики облдержадміністрації;
1.3. стягнути середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу.
2. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він з 21 травня 2015 року працював на посаді директора Департаменту з питань внутрішньої політики облдержадміністрації. Пунктом 2 розпорядження відповідача від 26 липня 2016 року позивача звільнено із займаної посади за переведенням для продовження проходження державної служби в департаменті інформаційної та внутрішньої політики Донецької облдержадміністрації згідно зі статтею 41 Закону України «Про державну службу». Позивач вважає, що таке розпорядження є безпідставним, неконкретним і не ґрунтується на законі.
3. Відповідачі позов не визнали, наголошуючи на тому, що позивача належним чином попереджено про зміну істотних умов державної служби у зв'язку з упорядкуванням структури облдержадміністрації, одночасно позивачу було запропоновано посаду головного спеціаліста відділу впровадження реформ та регіонального розвитку управління внутрішньої політики, впровадження реформ та децентралізації департаменту інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації, на яку він і був переведений вподальшому. Також відповідачі вертають увагу на те, що Законом України «Про державну службу» не встановлено обов'язкових умов щодо призначення державних службовців на рівнозначні посади у разі зміни істотних умов державної служби.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має три вищі освіти: повна вища (у 1995 році) Луганський державний медичний університет, спеціальність «Педіатрія», кваліфікація лікар-педіатр; повна вища (у 2001 році) Донецький національний університет, спеціальність «Фінанси і кредит», кваліфікація економіст; повна вища (у 2006 році) Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, спеціальність «Державне управління», кваліфікація магістр державного управління.
5. Згідно розпорядження голови Донецької облдержадміністрації, керівника Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 21 травня 2015 року № 118рк, ОСОБА_1 з 21 травня 2015 року призначено на посаду директора департаменту з питань внутрішньої політики облдержадміністрації.
6. Розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 28 січня 2016 року № 54 «Про структуру обласної державної адміністрації» з метою оптимізації структури обласної державної адміністрації, підвищення ефективності державного управління вирішено утворити Департамент інформаційної та внутрішньої політики Донецької обласної державної адміністрації, як самостійний структурний підрозділ облдержадміністрації загальною чисельністю 54 штатні одиниці, з правом юридичної особи, шляхом злиття Департаменту з питань внутрішньої політики Донецької обласної державної адміністрації з чисельністю 35 штатних одиниць, та Управління інформаційної політики та з питань преси облдержадміністрації, з чисельністю 19 штатних одиниць.
6.1. Згідно п. 3 цього розпорядження Департамент з питань внутрішньої політики і Управління інформаційної політики та з питань преси облдержадміністрації вирішено припинити як юридичні особи.
6.2. Крім цього, цим розпорядженням скорочено, разом з іншими, посаду директора Департаменту з питань внутрішньої політики облдержадміністрації (1 штатна одиниця) (яку обіймав позивач), введено 4 керівні посади в новому Департаменті, у тому числі директора Департаменту інформаційної та внутрішньої політики Донецької обласної державної адміністрації.
7. 17 травня 2016 року позивача попереджено про зміну істотних умов державної служби та запропоновано посаду головного спеціаліста відділу впровадження реформ та регіонального розвитку управління внутрішньої політики, впровадження реформ та децентралізації департаменту інформаційної та внутрішньої політики Донецької облдержадміністрації, про що свідчить його особистий підпис.
8. Листом Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Донецької обласної державної адміністрації від 15 липня 2016 року №01/15д-1311 ОСОБА_1 повідомлено про ненадходження протягом 60 календарних дня після ознайомлення з попередженням про зміну істотних умов державної служби від останнього заяв ані про звільнення, ані про переведення на запропоновану посаду, у зв'язку з чим ОСОБА_1 запропоновано надати до 18 липня 2016 року до Департаменту інформації та внутрішньої політики Донецької облдержадміністрації пакет документів, необхідних для працевлаштування на запропоновану посаду (головного спеціаліста відділу впровадження реформ та регіонального розвитку управління внутрішньої політики, впровадження реформ та децентралізації департаменту інформації та внутрішньої політики Донецької облдержадміністрації).
9. Цього ж дня, позивач надав на ім'я голови облдержадміністрації, керівнику обласної військово-цивільної адміністрації Жебрівському П.І. лист, згідно з яким, ОСОБА_1 просив перевести його на посаду директора департаменту інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації.
9.1. Однак, відповіддю Донецької обласної державної адміністрації Донецькою обласною військово-цивільної адміністрації від 20.07.2016 №вх1до1/15д-1311 стосовно можливості переведення на посаду директора департаменту інформаційної та внутрішньої політики позивача не проінформовано.
10. Водночас в матеріалах справи наявний висновок Управління кадрового забезпечення та з питань нагород Донецької обласної державної адміністрації від 27 вересня 2016 року № 04/01-126, згідно з яким, до посади директора Департаменту інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації встановлено, серед інших, спеціальні вимоги до освіти, яка повинна бути в галузі знань гуманітарні, соціально-політичні науки та державне управління, а також мати спеціальний досвід роботи, а саме: робота на керівних посадах на підприємствах, в установах, закладах, організаціях галузі гуманітарного, соціально-політичного, державного управління, інформації та внутрішньої політики не менше двох років (з урахуванням загальних вимог).
10.1. З урахуванням зазначеного, зроблено висновок, що ОСОБА_1 не має достатнього досвіду роботи на підприємствах, в установах, закладах, організаціях галузі гуманітарного, соціально-політичного, державного управління, інформації та внутрішньої політики та його освітньо-кваліфікаційний рівень не відповідає спеціальним вимогам до посади директора департаменту інформаційної та внутрішньої політики Донецької облдержадміністрації.
10.2. Зазначені обставини підтверджені додатком до розпорядження голови обласної державної адміністрації керівника обласної військово-цивільної адміністрації «Про затвердження спеціальних вимог до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорії "Б" у структурних підрозділах облдержадміністрації» від 05 липня 2016 року №561.
11. Як вбачається з акту від 18 липня 2016 року, протягом 60 календарних днів з дня ознайомлення про зміну істотних умов державної служби від ОСОБА_1 не надійшли заяви (до 15 липня 2016 року включно) ні про звільнення, ні про переведення на запропоновану посаду, у зв'язку з чим відповідно до частини четвертої статті 43 Закону України «Про державну службу» вважається, що він погодився на продовження проходження державної служби в департаменті інформаційної та внутрішньої політики Донецької облдержадміністрації на посаді головного спеціаліста відділу впровадження реформ та регіонального розвитку управління внутрішньої політики, впровадження реформ та децентралізації департаменту інформаційної та внутрішньої політики Донецької облдержадміністрації.
12. 18 липня 2016 року Міністерство культури України надіслало на адресу Донецької облдержадміністрації, обласної військово-цивільної адміністрації лист «Про погодження звільнення ОСОБА_1 », яким погодило звільнення ОСОБА_1 з посади директора департаменту з питань внутрішньої політики облдержадміністрації для подальшої роботи в департаменті інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації.
13. Розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 26 липня 2016 року № 180рк «Про кадри», відповідно до статей 11, 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» статей 43, 89 Закону України «Про державну службу», керуючись постановою КМУ від 29 липня 1999 року № 1374 «Про затвердження порядку призначення на посади та звільнення з посад керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій», ОСОБА_1 звільнено з посади директора департаменту з питань внутрішньої політики облдержадміністрації 26 липня 2016 року за переведенням для продовження проходження державної служби в департаменті інформаційної та внутрішньої політики Донецької облдержадміністрації згідно із статті 41 Закону України «Про державну службу».
13.1. Підставою прийняття цього розпорядження зазначені: розпорядження від 28 січня 2016 року № 54 «Про структуру обласної державної адміністрації» (зі змінами), попередження від 17 травня 2016 року про зміну істотних умов державної служби, відсутність заяв, передбачених абз. 3 частини четвертої статті 43 Закону України «Про державну службу» та лист-погодження Міністерства культури України.
14. Крім того, суди встановили що позивач працював на посаді директора департаменту з питань внутрішньої політики облдержадміністрації у період з 21 травня 2015 року по 26 липня 2016 року, тобто менше двох років.
15. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звертався до голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації Жебрівського П.І. з проханням перевести його на посаду директора департаменту інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації, посада яка підпадає під категорію державної служби "Б".
16. Однак, як встановлено судами, відповідно до загальних вимог до осіб, які претендують на зайняття посади державної служби категорії "Б" на посаду директора департаменту інформаційної та внутрішньої політики Донецької облдержадміністрації встановлюються вимоги щодо стажу роботи - досвід роботи на посадах державної служби категорій "Б" чи "В" або досвід служби в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності не менше двох років, у зв'язку з чим позивачу було запропоновано лише одну посаду головного спеціаліста, яка відноситься до категорії посад державної служби "В".
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
17. Донецький окружний адміністративний суд постановою від 31 жовтня 2017 року, яку залишено без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року, у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.
17.1. Приймаючи таке рішення суд першої інстанції з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачами вжито всіх передбачених чинним законодавством заходів з метою забезпечення гарантій позивача на подальше проходження ним державної служби під час оптимізації структури облдержадміністрації та пов'язаної з цим реорганізації Департаменту з питань внутрішньої політики Донецької облдержадміністрації.
17.2. Таким чином, дії відповідачів стосовно прийняття розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 26 липня 2016 року №180рк, яким звільнено ОСОБА_1 з посади директора департаменту з питань внутрішньої політики облдержадміністрації 26 липня 2016 року за переведенням для продовження проходження державної служби в департаменті інформаційної та внутрішньої політики Донецької облдержадміністрації згідно із статтею 41 Закону України «Про державну службу», та саме розпорядження є правомірними.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
18. Позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
18.1. Як і під час судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі позивач наполягає на тому, що насправді відповідач використав його звільнення для того, щоб позивача позбутись з керівної посади, і в порушення вимог пункту п'ятого статті 22 та статті 41 Закону України «Про державну службу» видав незаконне розпорядження № 180рк від 26 липня 2016 року про звільнення позивача з посади директора Департаменту з питань внутрішньої політики облдержадміністрації.
19. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити повністю.
20. Відповідач - представник Донецької обласної державної адміністрації надав заперечення на касаційну скаргу, в якій посилаючись на необгрунтованість та безпідставність останньої просить скаргу залишити без задоволення, а рішення судів без змін.
V. Оцінка Верховного Суду
21. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
23. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, урегульовані Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (наводиться в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 889-VIII).
24. Відповідно до статті 1 Закону № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
25. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
26. Положенням частини третьої статті 5 Закону № 889-VIII, визначено, що дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців в частині відносин, не врегульованих цим законом.
27. Відповідно до статті 43 Закону № 889-VIII підставою для зміни істотних умов державної служби, зокрема, є скорочення чисельності або штату працівників у зв'язку з оптимізацією системи державних органів чи структури окремого державного органу.
28. Про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 60 календарних дня до зміни істотних умов державної служби. Незгода державного службовця на продовження проходження державної служби у зв'язку із зміною істотних умов державної служби є підставою для припинення державної служби, у зв'язку з чим державний службовець подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 цього Закону.
29. Державний службовець протягом 60 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби має право подати керівнику державної служби заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду, а у разі ненадходження заяви про переведення на іншу запропоновану йому посаду, ненадходження заяви про звільнення або заяви про переведення державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби.
30. Згідно з нормами статті 2 Закону № 889-VIII, посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.
31. Рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу.
32. Відповідно до частини п'ятої статті 43 Закону № 889-VIII, у разі незгоди державного службовця зі зміною істотних умов державної служби, він має право оскаржити відповідне рішення в порядку, визначеному статтею 11 цього Закону: подати скаргу керівнику державного органу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод в реалізації; подати скаргу до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби; оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державних органів та їх посадових осіб, що перешкоджають реалізації прав, наданих йому цим Законом, до суду.
33. Крім того, частинами першою та другою статті 41 Закону № 889-VIII визначено, що державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов'язкового проведення конкурсу:
1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби;
2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.
34. Державний службовець, призначений на посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу.
35. Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.
36. Відповідно до абз.2 статті 11 Закону України від 9 квітня 1999 року N 586-XIV «Про місцеві державні адміністрації» (далі - Закон N 586-XIV), керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду та звільняються з посади головами відповідних державних адміністрацій за погодженням з органами виконавчої влади вищого рівня в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
37. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 39 Закону N 586-XIV голови місцевих державних адміністрацій призначають на посади та звільняють з посад своїх заступників, керівників структурних підрозділів відповідно до статей 10 та 11 цього Закону.
38. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 року № 1374 затверджено Порядок призначення на посади та звільнення з посад керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій (далі за текстом - Порядок), який діяв на момент виникнення спірних правовідносин.
39. Пунктом 1 Порядку визначено, що керівники управлінь, відділів, інших структурних підрозділів обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій призначаються на посади та звільняються з посад головами державних адміністрацій за погодженням з відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади.
40. Керівники управлінь, відділів, інших структурних підрозділів районних, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій призначаються на посади та звільняються з посад головами державних адміністрацій за погодженням з відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями.
41. Пунктом 6 цього Порядку визначено, що висновки щодо призначення на посаду або звільнення з посади керівника управління, відділу, іншого структурного підрозділу місцевої державної адміністрації не пізніше десяти днів з дня порушення даного питання надсилаються голові відповідної місцевої державної адміністрації і додаються до особової справи державного службовця за місцем роботи.
42. Голова місцевої державної адміністрації у триденний термін з дня отримання висновку відповідного міністерства, іншого центрального або місцевого органу виконавчої влади видає в установленому порядку розпорядження про призначення на посаду або звільнення з посади керівника управління, відділу, іншого структурного підрозділу місцевої державної адміністрації.
43. Копії цих розпоряджень надсилаються до відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, обласної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.
44. Отже, з наведеного вбачається, що керівники управлінь, відділів, інших структурних підрозділів обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій призначаються на посади та звільняються з посад головами обласних державних адміністрацій за погодженням з відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади.
VІ. Висновки Верховного Суду
45. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, Верховний Суд на підставі встановлених у цій справі обставин справи та наведеного нормативного регулювання спірних правовідносин виходить із такого.
46. Як правильно зазначили суди? Донецька облдержадміністрація та Департамент з питань внутрішньої політики Донецької облдержадміністрації є юридичними особами.
47. Відповідно до п. 8 Положення про департамент з питань внутрішньої політики облдержадміністрації, Департамент очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади головою облдержадміністрації згідно із законодавства про державну службу за погодженням з Міністерством культури України в установленому законодавством порядку.
48. Директор Департаменту має заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади головою облдержадміністрації за поданням директора Департаменту та попереднім погодженням із заступником голови облдержадміністрації згідно з розподілом обов'язків, в установленому законодавством порядку.
49. Згідно з пп. 9.13 п. 9 Положення про департамент з питань внутрішньої політики облдержадміністрації, затвердженим розпорядженням голови облдержадміністрації від 18 березня 2013 року № 122, призначення державних службовців департаменту на посаду та звільнення з посади у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, належить до повноважень директора департаменту.
50. Як зазначалось вище, розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 28 січня 2016 року № 54 «Про структуру обласної державної адміністрації» з метою оптимізації структури обласної державної адміністрації, підвищення ефективності державного управління вирішено утворити Департамент інформаційної та внутрішньої політики Донецької обласної державної адміністрації, як самостійний структурний підрозділ облдержадміністрації загальною чисельністю 54 штатні одиниці, з правом юридичної особи, шляхом злиття Департаменту з питань внутрішньої політики Донецької обласної державної адміністрації з чисельністю 35 штатних одиниць, та Управління інформаційної політики та з питань преси облдержадміністрації, з чисельністю 19 штатних одиниць.
50.1. Згідно п. 3 цього розпорядження Департамент з питань внутрішньої політики і Управління інформаційної політики та з питань преси облдержадміністрації вирішено припинити як юридичні особи.
50.2. Крім цього, цим розпорядженням скорочено, разом з іншими, посаду директора Департаменту з питань внутрішньої політики облдержадміністрації (1 штатна одиниця) (яку обіймав позивач), введено 4 керівні посади в новому Департаменті, у тому числі директора Департаменту інформаційної та внутрішньої політики Донецької обласної державної адміністрації.
50.3. Позивача попереджено про зміну істотних умов державної служби та запропоновано посаду головного спеціаліста відділу впровадження реформ та регіонального розвитку управління внутрішньої політики, впровадження реформ та децентралізації департаменту інформаційної та внутрішньої політики Донецької облдержадміністрації, про що свідчить його особистий підпис.
50.4. Позивач не скористався своїм правом оскарження зміни істотних умов державної служби.
51. Водночас суди встановили, що спірне розпорядження про звільнення ОСОБА_1 за переведенням винесено головою облдержадміністрації, керівником обласної військово-цивільної адміністрації Жебрівським П.І. на підставі розпорядження голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 28 січня 2016 року №54 «Про структуру обласної державної адміністрації» (із змінами), попередження від 17 травня 2016 року про зміну істотних умов державної служби, за відсутністю заяв, передбачених абз.3 частини четвертої статті 43 Закону № 889-VIII та на підставі листа-погодження Міністерства культури України.
52. При цьому Верховний Суд вважає помилковими твердження позивача, що вимоги закону щодо дворічного досвіду стосуються лише роботи на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності та, відповідно, не стосуються посад державної служби або служби в органах місцевого самоврядування.
52.1. На переконання суду, вказана вимога закону розповсюджується на всі випадки, передбачені в цій нормі, що слідує як з буквального тлумачення (застосування сполучника «або» кілька разів /кожен раз/ для кожного прикладу), так і з логічно-змістовного тлумачення (неможливість дискримінації виходячи з місця роботи та форми власності; нелогічності надання права на зайняття такої посади особі, яка пропрацювала незначний час на посадах державної служби або служби в органах місцевого самоврядування).
53. Таким чином, правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що зі свого боку відповідачами вжито всіх передбачених чинним законодавством заходів з метою забезпечення гарантій позивача на подальше проходження ним державної служби під час оптимізації структури облдержадміністрації та пов'язаної з цим реорганізації департаменту з питань внутрішньої політики Донецької облдержадміністрації.
54. Крім того суди встановили, що у період з дня попередження позивача про зміну істотних умов державної служби по час винесення розпорядження про звільнення ОСОБА_1 за переведенням, позивач, не надав відповідачу заяву про звільнення, а отже погодився на продовження проходження державної служби.
55. З урахуванням зазначеного, суди дійшли правильного висновку, що дії відповідачів стосовно прийняття розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 26 липня 2016 року №180рк, яким звільнено ОСОБА_1 з посади директора департаменту з питань внутрішньої політики облдержадміністрації 26 липня 2016 року за переведенням для продовження проходження державної служби в департаменті інформаційної та внутрішньої політики Донецької облдержадміністрації згідно зі статтею 41 Закону № 889-VIII та власно саме розпорядження є правомірними.
56. Отже, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
57. Відповідно, оскільки судами визнані правомірними дії щодо прийняття розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 26 липня 2016 року № 180рк та це розпорядження, тому й не підлягають задоволенню позовні вимоги про поновлення позивача на посаді начальника управління комунікацій з громадськістю департаменту з питань внутрішньої політики Донецької облдержадміністрації та стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, у зв'язку з тим, що вони є похідними від вимог про визнання неправомірними дій щодо прийняття розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 26 липня 2016 року № 180рк та скасування розпорядження від 26 липня 2016 року № 180рк.
59. За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.
60. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
61. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
62. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VII. Судові витрати
63. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від19 грудня 2017 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. М. Бевзенко
Н. А. Данилевич